Церква Божої Слави

Кожен з нас за кимось чи за чимось слідує. Хтось слідує за останньою модою, хтось слідує за думкою людей, хтось слідує за сильним лідером чи політиком, а хтось готовий піти за пропагандою через ЗМІ. Все це чудово видно і все це говорить про цінності тієї чи іншої людини. Адже слідування за кимось чи за чимось (…)

Будь-яка трагедія має свої наслідки, будь-яка війна має свій кінець, але що настає після – це те питання, на яке має дати відповідь кожен, хто опинився віч-на-віч з подібним випробуванням. Сьогодні багато хто в нашій країні вже зіткнувся з цим питанням, адже для когось війна навіть ще не почалася і вона десь далеко, а хтось (…)

Дуже часто, особливо на адресу віруючих, задається те саме питання: «чому страждають і вмирають невинні люди?». В українських засобах масової інформації, особливо останнім часом, повідомляють та показують жахливі відомості про загибель безневинних мирних людей та військових на сході нашої країни — діти, жінки, люди похилого віку, молоді хлопці. Люди запитують: «Якщо є Бог, чому Він (…)

Як часто вам і мені доводилося чекати когось? Ви чекаєте, а людина затримується чи свідомо спізнюється. Ви вже не знаходите собі місця, постійно дивіться на годинник, намагаєтеся додзвонитися по мобільному… Знайома картина, чи не так? Дуже часто ви і я були на місці запізнілого і так само часто ми були тією людиною, яка чекала на (…)

Сардіс виник у 1150 році до Р. X. і був великим та багатим містом та столицею Лідійського царства. Сардіс був казково багатий. Через нижнє місто протікала річка Пактол, колись дуже багата на золото, звідки й витікала більша частина багатства міста. Він був відомий мистецтвом та ремеслом, і був першим центром карбування золотих та срібних монет. (…)

Фіатира – невелике мусульманське місто, що торгувало багряницею, тобто вовною, пофарбованою в багряний, яскраво-червоний, пурпуровий колір. Пурпур був у давнину дуже дорогою фарбою багряного кольору, що добувалась з так званого «пурпурового равлика». З Фіатири походила Лідія, торгівля багряницею (Дії 16,14). У місті Фіатір були знамениті мідеплавильні печі.

«І напиши до ангела Пергамської церкви: Так говорить Той, Хто має меча гострого з обох боків…»(Одкр. 2:12). У Посланні до Євреїв написано:«Бо Слово Боже живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча, воно проходить аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку, і розпізнає думки й наміри серця»(4:12). Цей двосічний меч є Словом (…)

«І Ангелу Смирнської церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Який був мертвий, і ось живий: Знаю твої діла, і скорботу, і злидні (втім ти багатий)…» (Об’явл. 2:8-9). Кожній із церков, Господь представляється особливо. Він “був мертвий, і ось живий”. У цьому виразі покладено всі події смерті і воскресіння Христа.

«Але маю проти тебе те, що ти залишив перше кохання твоє. Тож згадай, звідки ти спав, і покайся, і роби колишні справи; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся». (Об’явл. 2:4-5). Ісус починає судити церкви з того, що перераховує їхні добрі діла, які славили (…)

Тому, відклавши всяку нечистоту і решту злості, в лагідності прийміть слово, що насаджується, яке може врятувати ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами тільки, що обманюють самих себе. Бо, хто слухає слова і виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси обличчя в дзеркалі. Він глянув на себе, відійшов і зараз же (…)