Бо Біблія – це не казка
Біблія – не збірка казок, міфів чи легенд. Багато хто вважає, що це саме так. Вони бачать Біблію виключно як продукт людських зусиль, де міститься якась частка істини, якась частка помилок, трохи фактів, трохи історії, трохи міфології.
Така думка не вірна з двох причин. Насамперед сама Біблія заперечує її. Подивіться в 2 Тимофію 3:16, 17: “Все Писання богонатхненне і корисне для навчання, для викриття, для виправлення, для настанови в праведності, нехай буде здійснений Божий чоловік, до всякої доброї справи, приготовлений”. Будь-якій релігії, яка визнає Біблію, доводиться мати справу з цим віршем, а він вчить, що в Біблії немає казок. По-друге, якщо Біблія є сумішшю істини та помилок, тоді не можна довіряти взагалі жодній частині Біблії, як безперечно істинній. Навіть такі неприйменні істини, як, наприклад, божественність Христа, можуть виявитися невірними.
Оскільки Біблія – не казка, починайте читати її, розбиратися в ній та виконувати її накази.
Християнська релігія не зводиться лише до того, щоб допомагати одне одному. Вона – у спасінні благодаттю! Ось, як описує Павло суть нашої релігії: “Він спас нас не за справами праведності, які ми створили б, а за Своєю милістю, лазнею відродження і оновлення Святим Духом” (Тит. 3:5). Християнство пропонує спасіння, а лише добрими справами врятуватися не можна. Ви можете бути врятовані благодаттю. Це означає, що вам слід задуматися про своє ставлення до віри.
Тому що Ісус – не просто “лагідний і м’який”
Деякі вірять в Ісуса, але вбачають у Ньому виключно “лагідність і м’якість”. Для них Він такий люблячий, такий добрий і добрий, що просто не може ніколи засудити. А тоді навіщо виконувати Його волю? Вони думають, що, навіть якщо вони цього не робитимуть, Він все одно їх не покарає.
Хоча Ісус справді “лагідний і м’який”, є й інша сторона Його єства – та, яку хтось назвав “грозовою північною стороною” Ісуса. Подумайте, наприклад, про вірш 8:24 з Євангелія від Івана: “Тому я й сказав вам, що ви помрете у гріхах ваших; бо, якщо не повірите, що це Я, то помрете у гріхах ваших”. Ісус вірив у існування гріха. Більше того, Ісус вірив у покарання, у смерть як наслідок гріха. Він сказав, що декого буде засуджено. Ісус навіть вважав, що є певні умови, невиконання яких може призвести до засудження. Ісус вказав, що треба слухати Бога, щоб не загинути (Матв.7:21). Якщо Ісус може і буде судити, я маю виконувати Його волю, і саме в цьому для мене полягає поняття віри.
Тому що віра – це не магічне зілля
Існує популярна теорія, що варто лише повірити в Ісуса, і все буде гаразд. Все, що вам потрібно зробити, щоб врятуватися, – це здобути віру. Визнайте Ісуса Господом, повірте в Його божественність – і ви врятовані незалежно від того, що ви ще робите або не робите.
Але лише віра не врятує ()Иак.2:24). Віра дуже важлива (Івана 3:16). Але віра, що спасає, є віра, що діє любов’ю (Гал.5:6). Ви рятуєтеся не в той момент, коли починаєте вірити в те, що Ісус – Син Божий. Повіривши в цей факт, ви повинні дозволити вашій вірі привести вашій вірі привести вас до виконання Його волі. Тільки виконавши волю Божу завдяки своїй вірі, ви отримуєте спасіння – не раніше. У Дії 2 деякі повірили Петру, який проповідував Христа. Вони повірили, що Ісус справді – Господь і Христос. І тоді вони спитали: “Що нам робити?” Петро ж не сказав цим юдеям, що вони вже зробили все, що від них вимагалося, і тому вже врятовано. Він сказав цим віруючим: “…Покайтеся, і нехай хреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів; і отримайте дар Святого Духа” (Дії 2:28). Однієї тільки віри не було достатньо, потрібно було також покаяння і хрещення. Оскільки нам також потрібно підкоритись Його волі, це достатня причина для того, щоб бути віруючим.
Тому що Бог-це не дід мороз
Ми уявляємо, що і Бог такий самий?
Дехто схильний вважати, що у Бога багато спільного з Дідом морозом, міфічним білобородим старим, який приносить людям подарунки на Новий Рік.
Бог не такий! Бог благий і милосердний. Але це все. Бог також справедливий? І справедливість Божа вимагає, щоб Він був іноді суворим і караючим, а не тільки великодушним і прощаючим. Біблія говорить про “благоту і строгість Божу” (Рим. 11:22). Вона попереджає: “Страшно впасти до рук Бога живого!” (Євр.10631). не можна робити все, що заманеться, сподіваючись, що це зійде з рук. Бог справедливий, і тому Він обов’язково покарає нерозкаяних і непрощених грішників.
Тому що смерть – це не кінець
Багато хто вважає, що якщо людина померла, то це остаточно і назавжди. Якщо це так, то немає потреби бути віруючим. Можна жити і радіти, бо не треба буде давати звіт з того боку могили. І немає причин хвилюватися про виконання Божої волі.
Але смертю не закінчується наше існування. По той бік могили ми продовжуємо жити. Біблія каже: “…Людям належить якось померти, а потім суд” (Євр.9:27). Після смерті настане суд, на якому ми всі повинні постати перед Богом і дати звіт про те, що ми зробили в тілі. Нас судитимуть. Наша вічність проходитиме або на небесах, або в пеклі. Хіба це не достатня причина для того, щоб почати виконувати Божу волю, бути віруючим?
Тому що Ви не надлюдина
Уявіть собі людину, яка знає, що вона грішник і знає, що робити, щоб врятуватися, але планує почати діяти колись у майбутньому. Він каже: “Можливо, наступного тижня, наступного місяця або наступного року. Тоді я прийду до Христа і почну служити Богу. Тоді я стану віруючим”. Мабуть, він вважає себе таким собі суперменом, надлюдиною, що повністю управляє своїм життям і обставинами. Він вважає, що може розпоряджатися часом, життям, хворобами, смертю. Ніщо не турбує його. Серйозна хвороба? Ні, він не занедужає.
Нещасний випадок? Ні, він може гарантувати, що з ним нічого не станеться. Трагедія? Жодних проблем – помахом руки він виганяє трагедію. Невчасна смерть? Звичайно, йому не треба турбуватися про це. Зрештою, він упевнений, що житиме досить довго, щоб зробити всі намічені добрі справи, наприклад, стати християнином.
Якщо ви думаєте так, мої друзі, ви обманюєте себе. Яків каже: “Ви, які не знаєте, що (трапиться) завтра: бо що таке життя ваше? Пара, що є на короткий час, а потім зникає” (Як. 4:14). Надлюдини не існує. Ніхто не може бути впевнений у тому, що ні хвороба, ні нещасні випадки, ні трагедія чи рання смерть не стануть між ним та здійсненням його намірів. Ви не Супермен. Єдине, як ви можете бути впевнені, що встигли звернутися до Христа, це прийти до Нього сьогодні. Прийміть Христа на Його умовах і тепер станьте Його дитиною.
Тому що людина невикорінно релігійна
Сьогодні люди поклоняються різним речам. Одні поклоняються грошам. Вони вважають, що гроші можуть принести щастя, тому своє життя віддають служінню всемогутньому долару. Інші поклоняються насолодам; їх цікавить лише те, як добре провести час. Деякі поклоняються науці, шукають у науці відповіді на всі питання. Якби ми тільки могли мати досить розвинену технологію або набути достатньо знань за допомогою науки, ми досягли б раю на землі. А є такі, що поклоняються гріху. Гріх взяв їх у полон, перетворив на рабів, і ніщо більше їх не цікавить. Але вся справа в тому, що кожен чомусь поклоняється.
Ваш вибір, отже, полягає не в тому, будете ви поклонятися чи ні, але чому ви будете поклонятися. Ісус вдягнув наш вибір у такі слова: “Ніхто не може служити двом панам: бо або одного ненавидітиме, а іншого любитиме; або одному стане старатися, а про іншого недбати. Не можете служити Богу і маммоне” (Іат. 6:24). Ось ваш вибір: бог чи маммона, Творець чи творіння. Що буде вашим?
