Ранок. Світанок. Початок нового тижня. Сонце тільки почаинає свій схід, торкаючись верхівок дерев своїм теплом. В повітрі ще віє нічною прохолодою, але хтось вже встав. По дорозі йдуть жінки. Вони йдуть без поспіху і про щось перешіптуються. Можна почути, що хтось із них питає: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» Коли люди встають рано і йдуть на роботу, це ще можна зрозуміти, але навіщо так рано йти до того, хто вже похований? Швидше за все трапилося щось непередбачене, раз виникла така необхідність.
Ось вони біля гробу. Камінь, яким була закрита гробниця – відвалений. Поруч стоять занімілі воїни. Напевне тут трапилось щось незвичайне. Жінки поспішно увійшли до гробу і теж заціпеніли. Гробниця порожня. Але ж вони самі бачили, як в п’ятницю ввечері туди поклали тіло їх Господа. Ось навіть пелена, в які Він був загорнутий, лежать на місці де Його поклали. Але де ж Сам Ісус?
В Євангелії від Матвія в 28 главі ми читаємо:
«Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!». (Від Матвія 28:1-7)
У чому суть Пасхи? Яке відношення має воскресіння Христа до мене сьогодні?
У нашому житті постійно щось змінюється. І завжди перед світанком обов’язково буде ніч. Ніч, коли ти борешся зі страхами і нав’язливими думками. У кожного ці думки і страхи свої, і часом навіть самий чудовий світанок не може прогнати ці страхи.
Жінки йшли до гробу. Вони йшли не просто подивитися ще раз на померлі надії, вони йшли віддати данину поваги Тому, Кого вони дуже цінували. Тому, Хто дарував стільки добрих слів і повертав надію тим, хто її давно втратив. Вони несли пахощі, щоб помазати Його тіло і тим самим ще раз сказати Йому дякую за все, що Він зробив для них за життя.
Вони боялися. Боялися того, що воїни проженуть їх від гробниці. Боялися, що ніхто не захоче відвалити камінь. Адже навіщо римським воїнам допомагати іудейським жінкам? До чого їм ці непотрібні проблеми?
Які страхи є сьогодні у вас? Чого ви боїтеся? Істина полягає в тому, що всі бояться. Хтось про це говорить чесно, а хтось приховує, але при цьому теж боїться смерті, боїться захворіти, боїться втратити роботу або близьку людину. Жінки боялися, але при цьому вони пішли на зустріч своїм страхам. Бог не засуджує вас і мене. Добра новина в тому, що камінь, який вас обтяжує – може бути відвалений. Навіть якщо ви не в силі впоратися з цим самі. Навіть якщо люди не можуть, або не бажають вам допомогти. Вийди сьогодні на зустріч світанку і Господь вийде на зустріч тобі.
Бог послав Ангела, який відвалив камінь від гробу.
Істина в тому, що ваш камінь не важкий для Бога. Так, він непід’ємний для вас, але він легкий для Того, Хто його створив.
Це перша істина, що я хотів поділитися сьогодні.
Неможливе для вас і мене – можливо для Бога! У цьому чудо Воскресіння. Його немає у гробі, для того щоб допомагати вам і мені сьогодні!
На питання: «Хто відвалить нам камінь?» – у Бога вже є відповідь.
Ви скажете: «Добре, я ж не проти, щоб Бог мені допомагав. Я дуже навіть за, коли справа стосується моїх страхів і переживань. Але навіщо Ісусові потрібно було вмирати, а потім оживати на третій день? Невже не можна було вирішити проблему з нашим гріхом якось по іншому?»
Це хороше запитання. Питання, яке може допомогти нам побачити Воскресіння ще з одної сторони.
Ангел, який з’явився жінкам сказав: «Його немає тут – Він воскрес …» Гробниця залишилася на місці. Пелена, в які був загорнений Ісус – залишилася в гробниці. Єдине, Кого там не було – це Самого Христа.
Для чого Ісус залишив гробницю? Для того, щоб відкрити нам ще одну важливу істину. Реальність воскресіння в Ньому.
У 24 розділі Євангелія від Луки ми читаємо:
«А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і воскреснути третього дня». (Від Луки 24:5-7)
Не може жива людина довго перебувати там, де лежать мертві. Страх тікає там, де є надія. Віра виганяє сумніви і безвихідь. Якщо ти шукаєш Христа, то Його немає у гробі – Він воскрес. Він воскрес, щоб ви і я мали спасіння і дар вічного життя. Він воскрес, щоб вирвати жало смерті і осоромити пекло і диявола.
«І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви свідки того». (Від Луки 24:44-48)
Бог не тільки пообіцяв щось зробити з нашим гріхом, Він віддав Свого єдиного Сина, щоб в нашому житті зруйнувати владу гріха і диявола. Його слово виповнилося. Всі пророцтва збулися. Згадайте, що Бог говорив вам. Якщо ви можете згадати Божі обітниці, то будьте впевнені, що Господь про них теж не забув.
Воскресіння – це обітниця Христа. Обітниця кожному, хто прийме Його як свого Господа і Спасителя.
Це друга істина, що я хотів поділитися сьогодні. Про неї ми читаємо в Євангелії від Iвана в 11 главі:
«Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» (Iвана 11:25-26)
Чи віриш ти сьогодні в слова Христа? Чи віриш ти, що саме заради тебе Він пішов на хрест, помер і потім воскрес? Чи віриш в це? Якщо так. То ця обітниця для тебе. Якщо ні. То вам варто сьогодні все ж задуматися про це.
Не всім обіцянкам варто вірити. Але обітницям Христа варто вірити завжди!
На завершення хотів би нагадати ще раз дві істини, про які ми міркували сьогодні:
Ваш камінь не важкий для Бога. Він непід’ємний для вас, але він легкий для Того, Хто його створив.
Воскресіння – це обітниця Христа. Обітниця кожному, хто прийме Його як свого Господа і Спасителя.
