Мудра порада

Олексій • 11 години назад

“Ви один до одного будьте ласкаві, милостиві”. — Ефесян 4:32

“Про що я шкодую?” Саме на це запитання дав відповідь автор бестселерів Джордж Сандерс у своїй вступній промові в Сіракузькому університеті у 2013 році. Його підхід був схожий на підхід старшої людини, яка ділиться одним-двома вчинками, про які вона шкодує, з молодими людьми, які можуть чогось навчитися на його прикладах. Він перерахував декілька речей, про які люди можуть подумати, що він шкодує, наприклад, про те, що він був бідним і працював на жахливій роботі. Однак Сандерс сказав, що насправді він про це зовсім не шкодує. Натомість він шкодує про те, що не проявив доброти , про ті можливості, які у нього були, щоб бути до когось добрим, але він їх проґавив.

Апостол Павло писав до віруючих в Ефесі, відповідаючи на питання: “Як виглядає християнське життя?” Є спокуса поспішити з відповідями, наприклад: мати певні політичні погляди, уникати певних книг або фільмів, поклонятися в певний спосіб. Однак підхід Павла не обмежувався сучасними проблемами. Він згадує про утримання від “гнилих” слів (Еф. 4:29), від гіркоти та гніву (в. 31). Свою “промову” він закінчує по суті закликом до ефесян: “А ви один до одного будьте ласкаві” (в. 32). І підставою для цього слугує Божа доброта до нас у Христі.

Однією з тих речей, які ми вважаємо ознаками життя в Ісусі, безумовно, є доброта.

Згадайте випадок, коли ви нещодавно не зуміли виявити доброту? Як виявити її сьогодні?

Дорогий Ісусе, допоможи мені виявляти до інших таку доброту, яку Ти виявив до мене.

Автор: Джон Блейз

Імпровізована хвала

Олексій • 1 день назад

“А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали”. — Дії 16:25

Під час короткострокової місіонерської поїздки до Ефіопії наша команда супроводжувала місцеву групу християн, які відвідали молодих людей, що пережили важкі часи і мешкали в халупах на звалищі. Ми були дуже раді зустрічі з ними: ділилися свідченнями, підбадьорювали і разом молились. Один із моїх улюблених моментів того вечора відбувся тоді, коли член місцевої команди зіграв на гітарі, і ми поклонялися разом з нашими новими друзями під сяючим місяцем. Який священний момент! Незважаючи на своє відчайдушне становище, ці люди мали надію і радість, яку можна знайти тільки в Ісусі.

У 16-му розділі книги Дії святих апостолів ми читаємо про ще один випадок імпровізованої хвали. Цього разу він стався у в’язниці міста Филипи. Павла і Силу заарештували, побили та кинули до в’язниці за те, що вони служили Ісусу. Однак замість того, щоб впасти у відчай, вони прославляли Бога, “молилися і… співали” у тюремній камері. “І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в’язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали” (вв. 25-26).

В’язничний сторож, прокинувшись, хотів покінчити з життям, але коли зрозумів, що в’язні не втекли, то затремтів перед Богом. Спасіння прийшло до його родини (вв. 27-34).

Бог радіє, коли ми прославляємо Його. Отже, поклоняймося Йому як у злетах, так і в падіннях.

Як Бог допомагав вам прославляти і поклонятися Йому навіть у часи труднощів? Як Він у такі миті відкривав Себе дивовижним чином?

Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені прославляти Тебе в будь-яких обставинах.

Автор: Ненсі Гавіланес

Краса на пустирі

Олексій • 3 дні назад

“Щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радості замість жалоби, одежу хвали замість темного духа”. — Ісаї 61:3

Одного вечора я помітила акуратні рядки на пустирі біля мого будинку. Кожен ряд містив маленькі зелені листочки, з яких визирали крихітні бутони. Наступного ранку я навіть зупинилась, коли побачила, що на ділянці проростають прекрасні червоні тюльпани.

Минулої осені група людей висадила сто тисяч цибулин на порожніх ділянках у південній частині Чикаго. Вони обрали червоний колір, щоб показати, як застосування “червоної межі” (дискримінаційної практики при кредитуванні банками) вплинуло на райони, де мешкають переважно меншини. Тюльпани символізували будинки, які б могли стояти на цих ділянках.

Божий народ пережив багато випробувань – від вигнання з рідної землі до дискримінації на кшталт “червоної межі”. Але ми все ще можемо віднайти надію. Пророк Ісая нагадує Ізраїлю, що Бог їх не залишить. Він дасть їм “оздобу” замість попелу. Навіть бідним будуть “благовістити” (Іс. 61:1). Бог обіцяв замінити дух відчаю на “одежу хвали”. Усі ці образи вказують на Божу велич і приносять радість людям, які, зрештою, стануть “дубами праведності” (в. 3).

Ці тюльпани також показують, що Бог навіть з бруду та дискримінації може створити велич. Я з нетерпінням чекаю кожної весни побачити ті тюльпани, а ще більше – відроджену надію в моєму районі та інших громадах.

Де у вашій громаді ви спостерігали, як на зміну відчаю приходить краса? Як ви можете посприяти творенню краси в місцях відчаю?

Боже, дякую за красу, яку Ти даєш мені побачити, навіть якщо обставини здаються похмурими.

Автор: Катара Паттон

Розкажіть, що зробив Бог

Олексій • 4 дні назад

“Оце ми як посли замість Христа… благаємо… примиріться з Богом!” — 2 Коринтян 5:20

Мій друг по коледжу Білл Тобіас багато років служив місіонером на тихоокеанському острові. Він розповів історію про молодого чоловіка, який покинув рідне місто в пошуках щастя. Друг привів його до церкви, де той почув Добру Звістку про Ісуса і повірив у Нього як у свого Спасителя.

Юнак хотів принести Євангеліє своєму народу, який “загруз у чаклунстві”, тому шукав місіонера, який би зміг у цьому допомогти. Але місіонер сказав йому: “Просто піди і розкажи їм, що Бог зробив для тебе” (див. Мр. 5:19). Він так і зробив. У результаті декілька людей у його рідному місті прийняли Ісуса. Втім найбільший прорив стався, коли міський знахар зрозумів, що Христос є “дорога, і правда, і життя” (Ів. 14:6). Увірувавши в Ісуса, колишній знахар розповів про Нього всьому місту. Упродовж чотирьох років свідоцтво одного юнака призвело до заснування семи церков у цьому регіоні.

У 2-му Посланні до коринтян апостол Павло викладає чіткий план, як донести Євангеліє до тих, хто ще не знає Христа. Цей план збігається з тим, що місіонер сказав зробити молодому віруючому. Ми повинні бути “послами Христа”, Його представниками, так, наче через нас промовляє Сам Бог (2 Кор. 5:20). Кожен віруючий може розповісти унікальну історію про те, як Ісус зробив його “створінням новим” і примирив його з Богом (вв. 17-18). Отже, розповімо іншим про те, що Бог для нас зробив!

Що для вас означає спасіння в Ісусі? Як вам краще підготуватися до розповіді своєї історії іншим?

Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені поділитися своєю історією віри з іншими.

Автор: Давид Бренон

Погляньте на небеса!

Олексій • 6 днів назад

“Небо звіщає про Божу славу”. — Псалом 18:2

Алекс Смоллі хоче, щоб усі прокидалися раніше, або хоча б трохи відволікались наприкінці дня. Навіщо? Щоб милуватися світанками та заходами сонця. За словами Смоллі, провідного британського дослідника у сфері вивчення захоплюючих погодних ефектів, ці швидкоплинні моменти – найкрасивіші і надихаючі періоди дня. Приголомшливий схід або захід сонця може покращити настрій, посилити позитивні емоції та зменшити стрес навіть більше, ніж блакитне небо чи яскраві нічні пейзажі. “Коли ви бачите щось величезне і приголомшливе, що викликає почуття благоговіння, ваші власні проблеми можуть здаватися меншими, і ви не будете так сильно непокоїтись про них”.

Його висновки стосовно ефекту від подиву перегукуються зі словами пророка Єремії: “О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, – нічого для Тебе нема неможливого” (Єр. 32:17).

Цар Давид також спостерігав за Божим творінням і казав: “Небо звіщає про Божу славу, а про чин Його рук розказує небозвід” (Пс. 18:2). Стосовно сонця він каже: “Вихід його з краю неба, а обіг його – аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається” (в. 7). Отже, “Господній Закон досконалий, – він зміцнює душу” (в. 8). Боже славне творіння відображає всемогутнього Творця. Чому б сьогодні не зробити паузу і в захопленні не поглянути на небеса?

З якого місця вам подобається спостерігати за сходом або заходом сонця? Коли ви дивитесь на небо, що ви відкриваєте для себе стосовно Бога?

Небесний Отче, у Твоїх славних небесах Ти показуєш мені диво Твоєї сили.

Автор: Патриція Рейбон

Зберігаймо духовну силу

Олексій • 1 тиждень назад

“Очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього”. — 2 Хронік 16:9

Серіал “Роккі” розповідає про молодого боксера, який долає неймовірні труднощі, щоб стати чемпіоном у важкій вазі. У фільмі “Роккі ІІІ” показано, як успішний боксер вражений власними досягненнями. Телевізійні зйомки заважають йому проводити час у спортзалі, і, як наслідок, під час чергового поєдинку його нокаутує суперник. Решта фільму – це спроба Роккі відновити свою бойову спроможність.

У духовному сенсі юдейський цар Аса втратив свою бойову перевагу. На початку свого правління він перед обличчям неймовірних труднощів завжди покладався на Бога. Коли могутні кушеяни готувалися до нападу, Аса молився: “Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім’я Твоє ми прийшли на цю безліч” (2 Хр. 14:10). Бог відповів на його молитву. Юдея завдала поразки ворогам і розсіяла їх (вв. 11-14).

Роками пізніше Юдеї знову загрожувала небезпека. Однак цього разу самовдоволений Аса проігнорував Бога і звернувся за допомогою до царя Арама (2 Хр. 16:2-3). Здавалося, що все спрацювало. Однак Бог не був задоволений. Пророк Ханані сказав Асі, що той перестав довіряти Богу (вв. 7-8). Чому він не покладався на Бога так, як раніше?

Наш Бог незмінно надійний. Його очі “дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього” (в. 9). Якщо ми повністю покладаємось на Господа, то відчуваємо Його силу.

З віком вам стає легше чи важче довіряти Небесному Отцю? Чому, на вашу думку, так відбувається? Як Бог може зміцнити вашу віру?

Дорогий Ісусе, допоможи мені з кожним днем все більше на Тебе покладатись.

Автор: Майк Уїттмер

Бог в минулому і зараз

Олексій • 1 тиждень назад

“Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця”. — Єремії 29:10

Минуло багато років відтоді, як ми покинули містечко в штаті Орегон, де зростала наша родина. Там у нас залишились чудові спогади, і нещодавній візит нагадав деякі моменти: футбольні ігри наших дівчат, наш старий дім, церковні зібрання та мексиканський ресторан наших друзів. Місто змінилося, але в ньому було достатньо знайомого, щоб викликати в нас бажання повернутися знов.

Коли ізраїльтяни вирушили у вигнання до Вавилону, вони сумували за знайомими людьми, пам’ятками та культурою. Вони забули, що були вигнані за бунт проти Бога. Отож, коли фальшиві пророки сказали вигнанцям, що вони повернуться додому через два роки (Єр. 28:2-4; 29:8-9), то знайшли сприйнятливу аудиторію.

Однак Бог засудив цих фальшивих пророків та їхні фальшиві обіцянки. “Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас” (Єр. 29:8). У Нього були плани стосовно Його народу, “щоб дати [йому] будучність та надію” (в. 11). Попри складність, важкість та незвичність обставин, Бог був поряд зі Своїм народом. Він сказав вигнанцям: “І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем” (в. 13). Бог поверне їх “до того місця, звідки [їх]… був вигнав” (в. 14), але у визначений Ним час.

Ностальгія грає з розумом злий жарт, викликаючи сум за тим, що колись було. Не пропустіть те, що Бог робить прямо зараз. Він виконає Свої обітниці.

Яких труднощів ви зазнаєте зараз? Як Бог виявляє Свою вірність?

Небесний Отче, допоможи линути до Тебе в теперішньому і не тужити за минулим.

Автор: Метью Лукас

Розкажіть про Бога

Олексій • 1 тиждень назад

“Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!” — Об’явлення 7:10

В основі роботи Кетрін над перекладом Біблії лежить любов до Бога та людей. Кетрін радіє, коли жінки в Індії приходять до глибшого розуміння Святого Письма, читаючи його рідною мовою. “Читаючи Біблію, вони часто починають радіти та плескати в долоні. Коли вони читають про Ісуса, то кажуть: «О, чудово!»”

Кетрін прагне, аби більше людей читали Писання своєю рідною мовою. У цьому бажанні вона керується видінням апостола Івана на острові Патмос. Через Духа Бог ввів його до небесної тронної зали, де він побачив “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, [що] стояв перед престолом і перед Агнцем” (Об. 7:9). Усі вони славили Бога, промовляючи: “Спасіння нашому Богові” (в. 10).

Господь продовжує збільшувати велику кількість людей, які Його прославляють. Він використовує не лише працю перекладачів Біблії та тих, хто молиться за них, але і тих, хто з любов’ю простягає руку допомоги своїм ближнім, несучи їм добру звістку про Ісуса Христа. Ми можемо радіти цій радісній місії, дивуючись тому, як Бог спонукає все більше людей приєднуватись до ангельської хвали: “Слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць, – нашому Богу на вічні віки” (в. 12).

Чи бачите ви, як Бог спонукає людей прославляти і шанувати Його? Як Він може запросити вас долучитися до Його місії розповсюдження Доброї Звістки про Ісуса?

Спасителю Боже, дякую за дар Ісуса. Будь ласка, допоможи мені виявляти Твою дивовижну любов до інших.

Автор: Емі Бушер Пай

Боже творіння

Олексій • 2 тижні назад

“Яке то величне на цілій землі Твоє Ймення”. — Псалом 8:2

Дванадцятого липня 2022 року вчені очікували на перші знімки з нового космічного телескопа Джеймса Вебба. Найсучасніший телескоп може зазирнути у Всесвіт далі, ніж будь-коли зазирало людство. Раптом з’являється зображення, від якого перехоплює подих: кольоровий космічний пейзаж туманності Каріна, який ніколи раніше не бачили таким. Один астроном НАСА процитував Карла Сагана, відомого атеїста: “Десь на нас чекає щось неймовірне”.

Іноді люди можуть дивитися Богу в очі і не бачити Його. Однак псалмоспівець Давид дивився на небо і точно знав, що він бачив: “Слава Твоя понад небесами” (Пс. 8:2). Саган був правий стосовно чогось “неймовірного”, що нас очікує, однак він не усвідомив того, що осягнув Давид: “Коли бачу Твої небеса – діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, – то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї?” (вв. 4-5).

Коли ми бачимо знімки далекого космосу, то дивуємось не стільки технологіям, скільки тому, що ми є свідками Божого творіння. Ми дивуємось тому, що в безмежності творіння Бог зробив людину “володарем творива рук Своїх” (в. 7). Дійсно, “на нас чекає щось неймовірне”, і це Бог, Який чекає, щоб привести віруючих в Ісуса до Себе, коли Він знову повернеться на землю. Це найбільш захоплюючий образ з усіх існуючих!

Які думки у вас виникають, коли ви дивитесь на зображення далекого космосу? Як ви відчуваєте в них Бога?

Бог Творець, я вражений славою небес і красою Твого творіння. Дякую, що посеред такого дивовижного творіння Ти піклуєшся про мене!

Автор: Кеннет Петерсен

Радість і мудрість

Олексій • 2 тижні назад

“І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити, та тішитися”. — Еклезіястова 8:15

Щовесни в Японії солодко пахучий цвіт сакури заливає всю країну вишуканими блідими та яскравими рожевими барвами, тішачи почуття як мешканців, так і туристів. Короткочасність цвітіння культивує в японців гостре усвідомлення того, що треба насолоджуватись красою та ароматом, поки вони тривають. Японці називають цю свідому насолоду чимось, що швидко змінюється, “моно-но аваре”.

Людям властиво шукати і продовжувати відчуття радості. Однак дійсність того, що життя пронизане труднощами, означає: ми повинні розвивати здатність дивитися на біль і задоволення через призму віри в люблячого Бога. Ми не повинні бути надмірно песимістичними, як і не повинні створювати собі нереально “сонячний” погляд на життя.

Книга Еклезіястова пропонує нам корисну модель. Хоча цю книгу іноді вважають каталогом негативних висловлювань, той самий цар Соломон, який писав, що “марнота усе” (Екл. 1:2), також заохочував своїх читачів знаходити радість у простих життєвих речах, кажучи: “І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити, та тішитися” (Екл. 8:15).

Радість приходить, коли ми просимо Бога допомогти нам “мудрість пізнати” і навчитися бачити “усякий чин Бога” (вв. 16-17), як у прекрасні періоди життя, так і у важкі (Екл. 3:11-14; 7:13-14), знаючи, що ні те, ні інше не є постійним по цей бік небес.

У якому періоді життя ви зараз перебуваєте? Як у ньому знайти радість?
Дорогий Отче, дякую, що Ти є джерелом краси та радості в моєму житті.
Автор: Кірстен Холмберг