Ісус в наших серцях

Олексій • 2 тижні назад

“Щоб Христос… замешкав у ваших серцях”. — Ефесян 3:17

Коли на заході США почалася хуртовина, моя овдовіла мати погодилась залишитися з нами, щоб перечекати бурю. Однак після хуртовини вона так і не повернулася до свого будинку. Мама переїхала до нас і жила з нами до кінця свого життя. Її присутність змінила нашу родину в багатьох позитивних аспектах. Вона була доступна щодня, щоб поділитися мудрістю і порадою з членами родини і розповісти історії своїх предків. Моя мати і мій чоловік стали найкращими друзями, поділяючи спільне почуття гумору та любов до спорту. Вона більше не була гостею, а стала постійним та важливим мешканцем, назавжди змінивши наші серця, навіть після того, як Бог покликав її додому.

Думаючи про це, я згадую текст з Євангелія від Івана про те, що Христос “перебував між нами” (Ів. 1:14). В оригіналі грецькою мовою слово “перебувати” означає “розбити намет”. В іншому перекладі, наприклад, сказано, що Він “оселився серед нас”.

Ми вірою приймаємо Ісуса як Того, Хто живе в наших серцях. Апостол Павло молився: “Для того схиляю коліна свої… щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім, щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях…” (Еф. 3:14, 16-17).

Ісус не випадковий відвідувач, а постійний мешканець усіх Його послідовників. Відкриймо широко двері своїх сердець і привітаймо Його.

Що для вас означає відкрити своє серце для Христа? Як ви можете зробити Його більш бажаним для себе?

Люблячий Ісусе, живучи в моєму серці, уподібнюй мене Собі.

Автор: Патриція Рейбон

Серце для Христа

Олексій • 2 тижні назад

“Бо з серця виходять лихі думки… Оце те, що людину опоганює”. — Матвія 15:19-20

“Поки триматимеш рот на замку , – сказала я собі, – ти не зробиш нічого поганого”. Ззовні я стримувала свій гнів на колегу, після того як сама ж неправильно розтлумачила її слова. Оскільки нам доводилося бачитись щодня, я вирішила обмежити спілкування і розмовляти з нею лише за необхідності (відплачуючи їй своїм мовчанням). Хіба мовчазна поведінка може бути неправильною?

Господь Ісус сказав, що гріх починається в серці (Мт. 15:18-20). Моє мовчання могло ввести в оману людей, змусивши їх думати, що все добре, але тільки не Бога. Він знав, що я приховувала серце, сповнене гніву. Я була подібна до фарисеїв, які шанували Бога устами, а серцями були далекі від Нього (в. 8). Хоча мій зовнішній вигляд не виказував моїх справжніх почуттів, всередині мене сповнювала гіркота. Радість та близькість, які я завжди відчувала в стосунках з Небесним Отцем, зникли. Саме до цього призводить плекання і приховування гріха.

З Божої милості я розповіла колезі про свої почуття і попросила вибачення. Вона милостиво мене простила, і з часом ми стали добрими друзями. Ісус каже: “Бо з серця виходять лихі думки” (в. 19). Стан нашого серця має значення, бо зло, яке там перебуває, може вилитись у наше життя. Отже, має значення як зовнішнє, так і внутрішнє.

Господь Ісус сказав, що гріх у наших серцях опоганює нас. Які “лихі думки” опоганюють ваше серце? Як стосовно цього молитись?

Люблячий Боже, будь ласка, прости мене за гріхи, які я плекала у своєму серці. Я хочу, щоб моє серце було приємним у Твоїх очах. Будь ласка, допоможи мені змінитися.

Автор: Карен Х’юанг

Говорити з Божою допомогою

Олексій • 2 тижні назад

“І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила”. — Єзекіїля 1:25

Зазвичай ніхто не вважає метеликів гучними створіннями. Наприклад, помахи крил одного метелика-монарха практично не чутні, але в мексиканських тропічних лісах, де багато з них починають своє коротке життя, їхні колективні помахи є напрочуд гучними. Коли мільйони метеликів-монархів одночасно махають крилами, це звучить, наче бурхливий водоспад.

Схожий опис міститься у Святому Письмі. У видінні пророк Єзекіїль побачив чотири крилаті істоти. Хоча їх було менше, ніж метеликів, він каже, що звук їхніх крил був, “як шум великої води” (Єз. 1:24). Коли створіння завмерли і опустили крила, Єзекіїль почув Божий голос, який закликав його говорити до ізраїльтян Божі слова” (Єз. 2:7).

Єзекіїлю, як і іншим старозавітним пророкам, було доручено говорити правду Божому народу. Сьогодні Господь просить нас усіх ділитися істиною про Його добрі діла в нашому житті з тими, кого Він нам посилає (1 Петр. 3:15). Іноді Божий заклик ділитися Його істиною звучатиме “гучно”, як шум водоспаду, а іноді – тихо, наче шепіт. У будь-якому разі нам треба слухати, як це робив пророк Єзекіїль – з вухами, налаштованими на те, щоб почути, що Бог хоче, аби ми розказали іншим.

Хто просить вас розповісти їм істину? Яким буде ваш відгук?

Небесний Отче, дякую за Твій заклик розповідати про Тебе.

Автор: Кірстен Холмберг

Власник чи управитель?

Олексій • 3 тижні назад

“Належить Мені вся лісна звірина”. — Псалом 49:10

“Я власник чи управитель?” Це питання поставив собі генеральний директор багатомільярдної компанії, зважуючи, що краще для його родини. Стурбований спокусами, які можуть прийти з величезним багатством, він не хотів обтяжувати своїх спадкоємців цим викликом. Отже, він відмовився від права власності на свою компанію та передав 100 відсотків акцій з правом голосу в траст. Усвідомлення того, що все, чим він володіє, належить Богу, допомогло йому в прийнятті цього рішення, тим самим давши можливість родині заробляти на життя і водночас використовувати майбутні прибутки для фінансування християнського служіння.

У Псалмі 49:10 Бог говорить: “Належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір”. Будучи Творцем усього, Бог нічого не потребує від нас. “Не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх” (в. 9). Він щедро дає нам усе, що ми маємо і використовуємо, а також силу і здатність заробляти на життя. Завдяки цьому, як сказано в псалмі, Він гідний нашого щирого поклоніння.

Бог володіє всім. Однак через Свою доброту Він навіть вирішив віддати Самого Себе, вступаючи в стосунки з кожним, хто до Нього звертається. Ісус “прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох” (Мр. 10:45). Якщо ми цінуємо Дародавця більше за дари і служимо Йому цими дарами, то отримуємо вічне благословіння.

За які Божі дари ви вдячні Йому? Як ви можете послужити Йому цими дарами?

Вірний Творець, усе створене Тобою. Допоможи мені сприймати своє життя, як дар від Тебе.

Автор: Джеймс Бенкс

Навіть книга Левит

Олексій • 3 тижні назад

“І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь” —Левит 20:26

На занятті по вивченню Біблії ми розбирали книгу Левит. “Я пропустив більшу частину, – зізнався я. – Не розумію, навіщо мені читати про цю проказу”.

Тоді мій друг Дейв сказав: “Я знаю людину, яка увірувала завдяки цьому тексту”. Я здивовано подивився на нього. Тоді Дейв розповів, що його друг лікар був атеїстом. Але він вирішив, що перш ніж відкидати Біблію, її варто спочатку прочитати. Розділ у книзі Левит, присвячений шкірним захворюванням, захопив його. Там містилися дивовижні подробиці про заразні та незаразні хвороби (Лев. 13:1-46), а також про те, як їх лікувати (Лев. 14:8-9). Він знав, що на той час рівень медицини був низький. Але ж у книзі Левит усе було правильно! “Не може бути, щоб Мойсей це знав”, – подумав він. Звідки він тоді отримав інформацію? Невже від Бога? Зрештою, він увірував у Христа.

Якщо деякі місця в Біблії здаються вам нудними, ви не самотні. Але все, що в ній написано, там не просто так. Бог дав цю книгу ізраїльтянам, щоб вони знали, як жити з Ним та для Нього. Дізнаючись більше про стосунки між Богом та Його народом, ми дізнаємося більше про Бога.

“Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності”, – писав апостол Павло (2 Тим. 3:16). Отже, читаймо його від початку до кінця. У тому числі і книгу Левит.

Які частини Біблії видаються вам нудними чи неактуальними? Як навчитися бачити їхню цінність?

Небесний Отче, навчи мене цінувати Біблію. Нехай кожна її частина навчає мене Твоєї істини.

Автор: Тім Густавсон

“Поможи недовірству моєму!”

Олексій • 3 тижні назад

“Зараз батько хлоп’яти зі слізьми закричав і сказав: «Вірую, Господи, – поможи недовірству моєму!»” — Марка 9:24

“Де моя віра? Навіть у глибині душі немає нічого, крім порожнечі і темряви… Боже, якщо ти є, будь ласка, пробач мені”.

Ви можете здивуватись, дізнавшись, хто автор цих слів. Мати Тереза. Улюблена і відома як невтомна помічниця бідних у Калькутті, вона тихо вела відчайдушну війну за свою віру впродовж п’яти десятиліть. Після її смерті в 1997 році про цю війну стало відомо, коли фрагменти її щоденника були опубліковані в книзі “Прийди та будь моїм світлом”.

Що ми робимо з нашими сумнівами або з відчуттям відсутності Бога? Ці моменти можуть дошкуляти одним віруючим більше, ніж іншим. Втім багато вірних християн можуть у певний момент свого життя переживати миті таких сумнівів.

Я вдячний, що Біблія містить чудовий приклад парадоксальної молитви, у якій висловлюється як віра, так і її відсутність. У 9-му розділі Євангелія від Марка розповідається, як Ісус зустрічається з батьком, чий син з дитинства зазнавав демонічних мук (в. 21). Коли Ісус сказав, що людина повинна мати віру (“тому, хто вірує, все можливе”, в. 23), чоловік відповів: “Вірую, Господи, – поможи недовірству моєму” (в. 24).

Це чесне і щире благання закликає тих, хто намагається впоратись із сумнівами, віддати їх Богу, вірячи, що Він може зміцнити нашу віру та міцно тримати нас, поки ми проходимо через найглибші і найтемніші долини.

Коли ви намагались впоратись із сумнівами у своїй духовній подорожі? Які духовні ресурси допомогли вам не втратити віру?

Дорогий Отче, я іноді сумніваюсь. Будь ласка, допоможи мені постійно відчувати Твою присутність.

Автор: Адам Хольц

Коли Ісус зупиняється

Олексій • 3 тижні назад

“І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів”. — Луки 18:40

Кілька днів хворий кіт жалібно нявкав, сховавшись у коробці біля місця моєї роботи. Покинутий на вулиці котик залишався непоміченим для тих, хто проходив повз нього, аж поки не з’явився Джун. Двірник приніс тварину додому, де він жив з двома собаками, колишніми безпритульними.

“Я піклуюся про них, тому що вони істоти, яких ніхто не помічає, – сказав Джун. – Я бачу в них себе. Зрештою, ніхто не помічає вуличного двірника”.

Прямуючи в Єрусалим, Ісус наближався до Єрихону, де на узбіччі дороги сидів сліпий чоловік і просив милостиню. Він теж почувався непоміченим, особливо в цей день, коли проходив натовп, і всі погляди були зосереджені на Христі. Ніхто не зупинився, щоб допомогти жебраку.

Ніхто, крім Ісуса. Посеред галасливого натовпу Господь почув крик забутого чоловіка. “Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?” – запитав Христос. Сліпий жебрак у відповідь сказав: “Господи, – нехай стану видющим!” Тоді Ісус сказав: “Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!” (Лк. 18:41-42).

Чи почуваєтесь ви іноді непоміченими? Ваші благання тонуть у галасі оточуючих людей? Спаситель помічає тих, кого світ не помічає. Зверніться до Нього по допомогу! Хоч інші проходять повз, Він зупиниться.

Як усвідомлення того, що Ісус бачить вас, змінило б ваше ставлення до себе і до свого життя? Хто з оточуючих, можливо, потребує, аби їх помітили, і як ви можете “зупинитись”, щоб підбадьорити їх любов’ю Спасителя?

Дорогий Ісусе, дякую, що чуєш мене, коли я кличу до Тебе. Допоможи мені, як сліпому чоловіку, який отримав зір, іти за Тобою і славити Тебе все моє життя.

Автор: Карен Х’юанг

Солодкий сон

Олексій • 3 тижні назад

“Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене”. — Псалом 3:6

Погані спогади та докори сумління заполонили свідомість Села. Страх переповнював серце, а піт виступав на чолі. То була ніч перед його хрищенням, і він ніяк не міг зупинити натиск темних думок. Сел отримав спасіння в Ісусі і знав, що його гріхи були прощені, однак духовна битва тривала. Тоді дружина взяла його за руку і помолилася за нього. За мить на зміну страху в серце Села прийшов мир. Він встав і написав слова, якими хотів поділитися перед хрищенням, те, що не зміг зробити до цього. Написавши текст, він заснув солодким сном.

Цар Давид також знав, що таке неспокійна ніч. Тікаючи від свого сина Авесалома, який хотів захопити його трон (2 Сам. 15–17), він знав, що “десять тисяч люду… навколо [нього] отаборились” (Пс. 3:7). Давид зі стогоном говорив: “Як багато моїх ворогів” (в. 2). Попри страх та сумніви він кликав до Бога, до свого “щита” (в. 4). Однак пізніше Давид усвідомив і сказав: “Я лягаю і сплю… бо Господь підпирає мене” (в. 6).

Якщо страхи та труднощі охоплюють наш розум, а відпочинок змінюється на неспокій, ми відновлюємо надію, якщо в молитві звертаємось до Бога. Навіть якщо ми одразу не зануримось у солодкий сон, як Сел і Давид, у спокої ми ляжемо, і заснемо… і будемо жити безпечно. Бог із нами, і Він буде нашим відпочинком.

Що пригнічує ваше серце та розум? Як у молитві принести цей тягар Богу?

Дорогий Боже, дякую, що коли я з молитвою приходжу до Тебе, Ти сповнюєш моє серце надією та миром.

Автор: Том Фелтен

Не вдача, а Христос

Олексій • 3 тижні назад

“Він є перший від усього, і все Ним стоїть”. — Колосян 1:17

Згідно журналу “Discover”, у Всесвіті існує близько 700 квінтильйонів (це цифра 7 із 20 нулями) планет, але серед них немає жодної, яка схожа на Землю. Астрофізик Ерік Закріссон каже, що однією з вимог до планети, яка може підтримувати життя, є її орбіта в “золотій зоні” з відповідною температурою та можливістю для існування води. З 700 квінтильйонів планет Земля – єдина планета, де умови є саме такими. Закріссон дійшов висновку, що планеті Земля якимось чином “дуже пощастило”.

Апостол Павло запевняв віруючих у Колосах, що Всесвіт існує не завдяки “пані Вдачі”, а завдяки праці Ісуса. Апостол представляє Христа як Творця світу: “Бо то Ним створено все” (Кол. 1:16). Ісус не лише є могутнім Творцем світу, але і “все Ним стоїть” (в. 17). Він зберігає у світі належну температуру, необхідну для існування людей. Ісус підтримує світ, виявляючи досконалу мудрість і безмежну силу.

Насолоджуючись красою світу і живучи посеред цієї краси, звертаймо увагу не на випадковий збіг обставин, а на цілеспрямовану, суверенну, могутню та люблячу діяльність Господа Ісуса Христа, в Якому “вся [Божа] повнота” (в. 19).

Що для вас означає знати, що Ісус контролює природний світ і ваш особистий світ? У чому проявляється ваша залежність від Нього?

Дорогий Ісусе, дякую, що мудро з любов’ю створив цей світ і підтримуєш його.

Автор: Марвін Уїльямс

Разом краще

Олексій • 3 тижні назад

“Краще двом, як одному… і якби вони впали, підійме одне свого друга”. — Еклезіястова 4:9-10

Сьорен Солкер роками фотографував шпаків та захоплююче видовище, коли сотні тисяч птахів плавно рухаються небом як єдине ціле. Спостерігати за цим дивом – все одно, що сидіти під вируючою хвилею або під масивним мазком пензля, що перетікає в калейдоскоп візерунків. У Данії це явище називають “чорне сонце” (це також назва приголомшливої книги з фотографіями Солкера). Найбільш вражаючим є те, як шпаки інстинктивно слідують за своїм найближчим товаришем, літаючи так близько, що якщо один з них пропустить такт, то це призведе до масової катастрофи. Однак шпаки використовують бурмотіння, щоб захистити один одного. Коли спускається яструб, ці крихітні створіння стають у щільний стрій і рухаються колективно, відбиваючись від хижака, який легко міг би їх схопити, якби вони були поодинці.

Разом краще, ніж поодинці. Еклезіяст каже: “Краще двом, як одному… і якби вони впали, підійме одне свого друга… Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде” (Екл. 4:9-11). На самоті ми можемо стати легкою здобиччю. Ми вразливі без утіхи та захисту з боку інших людей.

Втім з товаришами ми надаємо та отримуємо допомогу. Еклезіяст говорить: “А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, – і нитка потрійна не скоро пірветься” (в. 12). Разом краще під Божим керівництвом.

Чому ви більш вразливі, якщо відокремлені один від одного? Як вам наблизитись до інших?

Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені перебувати в громаді і виявляти Твою любов.

Автор: Уїнн Коллієр