“Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, – що в усякій скорботі Він нас потішає”. — 2 Коринтян 1:3-4
Молода мати йшла за дочкою, яка з усіх сил крутила педалі свого маленького велосипеда. Втім, набравши занадто велику швидкість, дівчинка не впоралась з керуванням, впала з велосипеда, поранила щиколотку і заплакала. Мати одразу стала на коліна, низько нахилилась і поцілувала поранене місце. І це спрацювало! Дівчинка підскочила, знову сіла на велосипед і поїхала далі. О, якби весь біль можна було б так легко заспокоїти!
Апостол Павло постійно зазнавав випробувань, втім, отримуючи утіху від Бога, він продовжував іти далі. Деякі зі своїх проблем він перерахував у 2-му Посланні до коринтян: побиття палицями і камінням, небезпеки в подорожах, брак сну та їжі, турбота про всі церкви (2 Кор. 11:23-29). Павло на особистому досвіді пізнав, що Бог є “Отець милосердя й Бог потіхи всілякої” (2 Кор. 1:3). Як мати заспокоює своє дитя, так і Бог нахиляється до нас, аби розрадити і полегшити біль.
Господь надає втіху різноманітними способами. Він може нагадати нам вірш зі Святого Письма, який нас підбадьорить. Він може спонукати друга подзвонити нам або написати листа зі словами підтримки. Проблеми можуть залишитись, однак, оскільки Бог нахиляється, щоб нам допомогти, ми здатні піднятись і йти далі.
Яким чином Бог вас підтримав? Як ви можете стати утіхою для інших?
Співчутливий Отче, прийди до мене і візьми мене у Свої руки, де я зможу віднайти спокій та підбадьорення.
“Нехай будуть оці слова мої… близькі до Господа вдень та вночі”. — 1 Царів 8:59
Північноамериканська горіхівка – дивовижна пташка. Щороку вона готує собі запаси на зиму, формуючи маленькі схованки з насінням білостовбурової сосни (по чотири-п’ять зернят). За годину пташка може заготувати до 500 зернят. А коли настає зима, вона може віднайти свої схованки навіть під товщею снігу. Маленька пташка здатна запам’ятати до десяти тисяч місць, де вона сховала насіння. Це вражаюча здібність, особливо якщо врахувати, як нам, людям, іноді складно згадати, де ми поклали ключі від машини або окуляри.
Втім навіть така дивовижна пам’ять не може зрівнятися з Божою здатністю пам’ятати наші молитви. Господь “відслідковує” кожну щиру молитву і може надіслати відповідь навіть роками пізніше. У книзі Об’явлення апостол Іван змальовує “чотири тварини” і “двадцять чотири старці”, які вклоняються Господу в небесах. Кожен із них тримав “золоті чаші, повні пахощів, а вони – молитви святих” (Об. 5:8).
Як високо цінувався фіміам у стародавньому світі, так і наші молитви настільки дорогоцінні перед Богом, що Він завжди тримає їх перед Собою в золотих чашах, бо цінує нас. Завдяки благодаті, виявленій в Ісусі Христі, Він відкрив нам безперешкодний доступ до Свого престолу (Євр. 4:14-16). Отже, сміливо моліться! Знайте, що жодне слово не буде забуте чи втрачене. Гарантією слугує дивовижна Божа любов.
Як вас підбадьорює істина про те, що Бог ніколи не забуває ваші молитви? За кого вам треба сьогодні помолитись?
Небесний Отче, будь ласка, даруй мені настійливість у молитві та віру, аби чекати те, що можеш зробити тільки Ти.
“Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля”. — Числа 24:17
Вільям Шекспір був майстром образ. Актор Баррі Крафт майстерно використовує цю “рису” великого драматурга у своїй книзі “Генератор образ Шекспіра”. Книга містить різні натяки й непрямі докори, знайдені в п’єсах Шекспіра. Наприклад, замість того, щоб сказати: “Ти пихатий негідник”, можна висловитись так: “Проваджені надмірною зарозумілістю, ви робите дивні вчинки”.
Книга Крафта написана легко і з гумором. А ось стародавній цар Моава намагався найняти таємного пророка не заради образ, а заради прокляття ізраїльського народу. “Ходи ж, прокляни мені цей народ”, – сказав Балак Валааму (Чис. 22:6). Натомість Валаам багатократно благословив єврейський народ, чим розлютив царя (Чис. 24:10). Одне з його благословінь містило пророцтво: “Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький” (Чис. 24:17). Безумовно, Того, кого він бачив, ще не було на землі. Однак про кого казав Валаам? Наступний рядок містить підказку: “Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля” (в. 17). Колись ця “зоря” приведе мудреців до обіцяного Немовляти (Мт. 2:1-2).
Стародавній месопотамський пророк, який нічого не знав про Месію, указав світу на майбутню ознаку Його приходу. З вуст, які мали промовити прокляття, пролунало благословіння.
Як прочитаний уривок із книги Числа допомагає вам по-іншому поглянути на історію Різдва? Як вона може вплинути на вашу взаємодію з людьми, які протистоять Божій справі?
Боже, будь ласка, допоможи мені бачити Твою руку в усіх подіях.
У 1998 році компанія Nokia стала світовим лідером з виготовлення мобільних телефонів. У 1999 році її дохід склав майже чотири мільярди доларів. Втім до 2011 року рівень продаж впав, і колись популярний бренд був викуплений корпорацією Microsoft . Однією з причин кризи стала культура праці, заснована на страху, що призвело до катастрофічних наслідків. Побоюючись звільнення, менеджери не хотіли казати правду про недопрацьовану операційну систему телефонів Nokia та про інші проблеми.
Юдейського царя Ахаза також охопив страх. “І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру” (Іс. 7:2). Стало відомо, що царі Ізраїлю та Сирії об’єднались, щоб напасти на Юдею і підкорити її (вв. 5-6). Через пророка Ісаю Бог запевнив Ахаза, що “цього не станеться й не буде” (в. 7), втім безглуздий цар у паніці вирішив укласти союз із Ассирією та підкоритись царю цієї наддержави (2 Цар. 16:7-8). Він не повірив Богу, Який сказав: “Якщо ви не повірите, то не встоїте” (Іс. 7:9).
Автор Послання до євреїв допомагає нам зрозуміти, що означає бути твердими у вірі. Він пише: “Тримаймо непохитне визнання надії, вірний-бо Той, Хто обіцяв” (Євр. 10:23). Намагаймося залишатись твердими й непохитними (в. 39), а Святий Дух допоможе нам цілковито покладатися на Ісуса.
Коли у вас виникали сумніви у вірі? Як Бог вас зміцнив?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені залишатись непохитним у вірі.
“Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі”. — Римлян 8:3
На гаражному розпродажі я побачила різдвяну інсталяцію в зім’ятій картонній коробці. Взявши до рук фігурку немовляти Ісуса, я була вражена майстерністю виготовлення всіх деталей. Новонароджений не був просто загорнутий у ковдру і лежав із закритими очима. Ні, Його очі були відкриті, а ручки тягнулися вперед. Немовля наче казало: “Я тут!”
У цій маленькій фігурці відобразилося чудо Різдва. Бог послав на землю Свого Сина в людському тілі. Ісус зростав, як усі діти. Його маленькі ручки гралися іграшками. Згодом Його руки відкрили Тору, а пізніше працювали з деревом, поки не почалося Його служіння. Його ніжки підросли і почали носити Його містами та селами, де Він навчав і зціляв. У кінці Його земного життя ці руки та ноги були пробиті цвяхами, а Його тіло безпомічно висіло на хресті.
У Посланні до римлян 8:3 сказано: “Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі”. Якщо ми приймаємо жертву Христа, як плату за все погане, що ми зробили, і присвячуємо Йому своє життя, Господь звільняє нас від гріховного поневолення. Божий Син прийшов до нас справжнім живим Немовлям і відкрив нам шлях до примирення з Богом та до впевненості у вічному спасінні.
У чому різниця між прославленням Христа на Різдво і просто святкуванням Різдва?
Дорогий Боже, дякую, що послав на землю Ісуса Христа, аби звільнити мене від рабства гріха та смерті.
“Убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним”. — Приповістей 30:8
У фільмі “Скрипаль на даху” головний герой Тев’є відверто розмовляє з Богом про те, як влаштований світ: “Ти створив багато бідних людей. Я, звичайно, розумію, що бути бідним не соромно. Однак і не почесно! Що ж поганого буде в тому, якщо мені випаде трохи більше вдачі?.. Невже порушиться великий вічний задум, якщо я стану заможним?”
За багато віків до того, як Шолом-Алейхем вклав ці слова в уста Тев’є, Агур виголосив таку ж щиру, але зовсім іншу молитву, яка збереглася для нас у Книзі приповістей. Агур просив Бога не давати йому ані бідності, ані багатства, а годувати його “хлібом, для [нього] призначеним” (Пр. 30:8). Агур знав: отримавши занадто багато, він стане пихатим і перетвориться на безбожника, який не бачить потреби в Бозі. Водночас він просив Бога не дозволяти йому збідніти, аби він не почав красти і знеславити Боже Ім’я (в. 9). Агур розумів, що його єдиним годувальником є Бог, тому й просив у Нього якраз стільки, скільки йому потрібно для щоденних потреб. Його молитва відображає бажання бути з Богом і мати задоволення, яке можна віднайти тільки в Ньому.
Нехай і в нас буде таке ж ставлення. Все, що ми маємо, дароване Богом. Стараймося мудро користуватися Його дарами і жити перед Ним із вдячністю в серці. Бо Господь дає нам не тільки необхідне, але й набагато більше.
Як ви можете шукати Бога і знаходити в Ньому задоволення? Як ви висловлюєте свою вдячність за Його вірність?
Боже, Ти подавач усіх благ. Допоможи мені бути задоволеним усім, що Ти даєш.
“Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії”. — 2 Тимофія 1:5
Дослідження, проведене серед віруючих США у 2019 році, показало, що на духовний розвиток багатьох опитаних великий вплив справили матері й бабусі. Приблизно дві третини вихідців з християнських родин сказали, що головну роль у формуванні їхньої віри зіграла мати, а одна третина вказала на бабусю чи дідуся (зазвичай бабусю).
Автор докладу зазначив: “Знов і знов наше дослідження показує неоцінимий вплив матерів на… духовний розвиток дітей”. Підтвердження цьому ми знаходимо і в Біблії.
Апостол Павло в листі до Тимофія відмітив, що віра молодого служителя була сформована на прикладі, який він бачив у своїй бабусі Лоіді та матері Евнікії (2 Тим. 1:5). Цей зворушливий спогад свідчить про значний вплив, який дві жінки справили на одного з лідерів ранньої церкви. Цю думку можна побачити і в іншому уривку, де Павло закликає Тимофія: “Ти в тім пробувай, чого тебе навчено… ти знаєш з дитинства Писання святе” (2 Тим. 3:14-15).
Сильна духовна спадщина є дорогоцінним даром. Навіть якщо в нашому житті не було такого благословіння, як у Тимофія, імовірно, все ж були люди, які зробили важливий внесок у наше духовне формування. А ще важливіше, якщо ми самі показуємо оточуючим свою нелицемірну віру і залишаємо добру спадщину.
Хто справив значний вплив на ваше духовне формування? Як ви можете підбадьорити інших у вірі?
Небесний Отче, дякую за тих людей у моєму житті, які стали для мене прикладом щирої віри.
“[Йонатан] був засмучений за Давида, бо його образив його батько”. — 1 Самуїлова 20:34
Англійський поет Вільям Купер (1731–1800) знайшов собі друга в особі пастора Джона Ньютона (1725–1807), колишнього работорговця. Купер страждав від депресії і декілька разів намагався вчинити самогубство. Ньютон періодично відвідував його, і вони подовгу гуляли, розмовляючи про Бога. Якось у Ньютона виникла думка, що його другу буде корисно зайнятися творчістю, і він запропонував йому скласти збірку духовних гімнів. Купер погодився і написав багато пісень, які згодом стали відомими, зокрема “Бог діє таємничим чином”. Коли Ньютон переїхав до іншого міста, вони зберегли дружбу і листувались до самої смерті Купера.
Я бачу паралелі між міцною дружбою Ньютона і Купера та дружбою Йонатана і Давида в Старому Завіті. Після перемоги Давида над Ґоліятом “Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою, – і полюбив його Йонатан, як душу свою” (1 Сам. 18:1). Хоча Йонатан був сином царя Саула, він захищав Давида від заздрощів та гніву свого батька. У відповідь на це Саул у своїй люті навіть “кинув списа на [Йонатана], щоб убити його” (1 Сам. 20:33). Йонатан ухилився від зброї і дуже засмутився через несправедливе ставлення до його друга (в. 34).
Дружба Давида з Йонатаном і Ньютона з Купером надавала їм життєвих сил підтримувати один одного в любові до Бога і в служінні Йому. А як ви можете сьогодні підтримати свого друга?
Яку роль відіграє дружба у вашому житті? Як ви можете проявити Божу любов до своїх друзів і зміцнити їх у вірі?
Господи Ісусе, допоможи мені радіти дружбі та спілкуванню з Тобою.
“Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява – де її місце..?” — Йова 38:19
Вільям Шетнер зіграв капітана Кірка в телесеріалі “Зірковий шлях”, втім до справжнього польоту в космос виявився неготовим. Свій одинадцятихвилинний суборбітальний політ він назвав “найбільш вражаючим досвідом, який тільки можна уявити”. Вийшовши з капсули, Шетнер із захопленням сказав: “Бачити, як зникає синій колір, і дивитися в цілковиту чорноту – це дещо неймовірне… Там, де синій колір знизу змінюється на чорний зверху… цей колір дуже красивий і витончений, і ти проходиш крізь нього за одну мить”.
Наша планета – блакитна крапка, оточена суцільною темрявою. Трохи некомфортно це усвідомлювати. Шетнер сказав, що в мить, коли синє небо стало чорним, то був політ наче до смерті. “Одна мить – і ось вона, смерть! Ось що я побачив. Це було дуже хвилююче. Щось неймовірне”.
Вражаючий політ Шетнера дозволяє поглянути на життя з перспективи світобудови. Ми – маленькі об’єкти у всесвіті, втім нас любить Той, Хто створив світло і відділив його від темряви (Бут. 1:3-4). Небесний Отець знає місцеперебування темряви і шляхи, які ведуть до неї (Йов 38:19-20). Він “землю основував… коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини” (вв. 4-7).
Довіряймо свої маленькі життя Богу, Який тримає у Своїх руках увесь всесвіт.
Що спадає вам на думку, коли ви розмірковуєте про безмежність космосу? Що говорить про Бога нічне небо?
Небесний Отче, Ти керуєш цим світом та всім, що перебуває за його межами. Я довіряю Твоїй сильній любові.
