[:uk]Церква Божої Слави[:ru]Церковь Божьей Славы[:en]God's Glory Church[:]

[:uk]Глибокий аналіз того, як зберегти здоровий дух у часи випробувань. Дізнайтеся, як внутрішній стан допомагає долати життєві кризи, спираючись на біблійні істини та силу довіри до Бога.[:ru]Глубокий анализ того, как сохранить здоровый дух во время испытаний. Узнайте, как внутреннее состояние помогает преодолевать жизненные кризисы, опираясь на библейские истины и силу доверия к Богу.[:en]An in-depth analysis of how to maintain a healthy spirit in times of trial. Learn how inner state helps you overcome life’s crises, drawing on biblical truths and the power of trust in God.[:]

[:uk]Дізнайтеся, як шлях розчарування може стати дорогою до відновлення. Історія про те, що Бог не переписує наше минуле, але дає новий погляд на пережите, перетворюючи біль на фундамент для майбутнього та відкриваючи сенс там, де ми бачили лише крах.[:ru]Узнайте, как путь разочарования может стать дорогой восстановления. История о том, что Бог не переписывает наше прошлое, но дает новый взгляд на пережитое, превращая боль в фундамент для будущего и открывая смысл там, где мы видели только крах.[:en]Learn how the path of disappointment can become the road to recovery. A story about how God doesn’t rewrite our past, but gives us a new perspective on what we’ve experienced, turning pain into a foundation for the future and opening up meaning where we’ve only seen collapse.[:]

[:uk]Ісус — жива вода, що втамовує найглибшу спрагу вашої душі.[:ru]Иисус — живая вода, утоляющая глубочайшую жажду вашей души.[:en]Find fulfillment for your soul – Jesus, the Living Water, satisfies your soul’s deepest thirst.[:]

[:uk]У 2 Тимофія ми бачимо, як Павло пише листа до Тимофія, свого друга-місіонера. Багато дослідників Біблії вважають, що це був останній лист, написаний Павлом перед смертю і що він написав його у римській тюремній камері. Розмірковуючи про своє життя і вірячи, що його смерть скоро настане, Павло пише цей вражаючий уривок: «Я звершив добрий подвиг, (…)

[:uk]“Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене”. — Псалом 17:17 У нещодавньому пості блогер Бонні Грей згадала момент, коли її серце охопив сильний смуток. “У найщасливіший період мого життя… я раптом почала відчувати приступи паніки і депресії”. Грей намагалася віднайти способи, як вгамувати свій біль, втім невдовзі зрозуміла, що самостійно нездатна з цим (…)

[:uk]“Воскресне твій брат!” — Івана 11:23 Перебуваючи в маленькому західноафриканському містечку, мій американський пастор вчасно прибув на недільне богослужіння о 10 годині ранку. Втім у церковній залі нікого не було. Він вирішив почекати. Одну годину. Дві. Нарешті, десь о пів на першу дня, до церкви прибув місцевий пастор, а за ним почали надходити хористи та (…)

[:uk]“Я Господом тішитись буду… радітиму Богом спасіння свого!” — Авакума 3:18 Моніка завзято молилась, аби її син повернувся до Бога. Вона плакала через його нечестивий образ життя і навіть розшукувала його в різних містах, де він вирішував жити. Ситуація здавалась безнадійною. Втім одного дня це сталося: її син пережив зустріч із Богом. І він став (…)

[:uk]“Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!” — Псалом 119:2 “Християнська свідомість починається з болісного усвідомлення, що те, що ми вважали істиною, насправді виявилось обманом”, – написав Юджин Петерсон у своїх глибоких роздумах над Псалмом 119. Цей псалом є першою піснею з “пісень прочан” (Пс. 119–133), які паломники співали на шляху (…)

[:uk]“Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів”. — Даниїла 6:23 Повіривши в Ісуса, Тахер та його дружина Донья знали, що могли зазнати гоніння у своїй країні. І дійсно, одного дня Тахера з пов’язкою на очах та в наручниках ув’язнили і звинуватили у відступництві. Ще перед судовим засіданням він і Донья вирішили, що не (…)

[:uk] “Зроблю Я дорогу в степу, а в пустині – річки”. — Ісаї 43:19 Одягнувши нові окуляри, я ввійшла до зали поклоніння, сіла на своє місце і побачила подругу, яка сиділа прямо через прохід з іншого боку. Я помахала їй рукою. Вона виглядала такою близькою і чіткою, що мені здавалося, ніби я можу простягнути руку (…)