Коли ми опиняємося в обставинах зовнішнього тиску, окупації чи несправедливості, наше серце природно прагне звільнення. Учні Христа, перебуваючи в контексті римської окупації, ставили Йому питання, яке хвилювало їх понад усе: «Чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?». Вони шукали політичної незалежності та земного відновлення. Проте відповідь, яку ми отримуємо від Бога, завжди переносить фокус із зовнішніх термінів на внутрішню силу та глобальне покликання.
Питання не в тому, коли зміняться обставини, а в тому, ким ми стаємо в цих обставинах. Бог не завжди дає нам розклад подій, але Він завжди обіцяє інструменти для перемоги над темрявою зсередини.
🔥 Обіцянка сили: Більше, ніж емоції
Фундаментальна істина нашого життя полягає в обітниці, яка була дана апостолам і залишається дієвою сьогодні:
«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.» (Дії святих апостолів 1:8).
Слово «сила» тут — це не просто натхнення. Це здатність діяти там, де людські ресурси вичерпані. Це хрещення Святим Духом, яке робить церкву живою. Ми не маємо бути лише споживачами Божої благодаті; ми покликані бути Його свідками. Бути свідком — це не просто «свідчити» словами, це бути доказом Божої присутності своїм життям, вчинками та незламністю.
🌍 Географія свідчення: Від серця до світу
Наш шлях свідчення починається з нашого «Єрусалима» — з нашого дому, рідного міста та нашої зраненої війною країни. Але на цьому не можна ставити крапку. Подібно до того, як Євангеліє поширювалося на Юдею, Самарію та ввесь світ, так і наш вплив має зростати. Навіть посеред темряви війни ми не маємо права замикатися в собі; наше завдання — нести світло назовні. Божа присутність через Святого Духа дарується не задля нашого духовного комфорту, а щоб викувати з нас дієве знаряддя для цілей Творця.
🍞 Хлібопереломлення як точка посвяти
Сьогодні, коли ми приступаємо до хлібопереломлення, ми робимо це не просто як черговий ритуал або згадку про історичну подію. Для нас це — відправна точка. Коли ми приймаємо хліб і вино, ми нагадуємо собі ціну нашого викуплення, але водночас ми як церква приймаємо важливе рішення.
Це момент, коли кожен із нас каже: «Господи, ми хочемо служити Тобі. Ми посвячуємо себе». Це час конкретних рішень для всієї церкви: посвятити себе молитві за конкретних людей, стати світлом у своєму оточенні, бути активними членами тіла Христового. Для учнів після вознесіння Ісуса такою точкою став Єрусалим, де вони десять днів перебували в молитві, очікуючи обіцяного.
Для нас сьогоднішнє хлібопереломлення має стати таким самим часом очікування та оновлення. Ми не можемо відкладати своє «завтра», бо наше духовне життя відбувається тут і зараз. Це наше спільне рішення — прийняти силу Духа і стати Його свідками у всьому, що ми робимо.
🛐 Молитовний поклик Церкви
за оновлення та хрещення Святим Духом.
за проявлення сили Святого Духа в нашому житті.
Давайте ми присядемо, ми зараз будемо молитися за третю, останню на сьогодні молитовну потребу. І вона у нас буде в цьому місяці, оскільки наприкінці цього місяця свято П’ятидесятниці, або свято Трійці, зішестя/зіслання Святого Духа. Тому ми будемо молитися сьогодні за оновлення та хрещення Святим Духом, за оновлення для тих, хто вже хрещений, за хрещення для тих, хто ще цього не переживав, щоб Дух Святий зійшов на вас, щоб ви це пережили і за проявлення сили Святого Духа в нашому житті. І перед тим, як ми будемо за це молитися, я хотів би подивитися разом з вами місце зі Святого Письма. Воно буде якраз центральним і на фундаменті цього слова, цього вірша ми будемо також молитися протягом місяця. наших молитовних, воно записано в книзі «Дії святих апостолів», перший розділ, восьмий вірш. Давайте разом ми відкриємо і подивимося його. Але я хочу почати, щоб воно було в контексті цієї розмови, коли Ісус зібрав своїх учнів, перед тим, як він був піднесений на небо, він повернувся до батька, і вони його запитували, чи не в цей час Бог хоче повернути Ізраїлю незалежність, звільнити його від римської окупації. І їхнє питання прозвучало в шостому вірші таким чином. «Господи, чи не в цей час ти відновиш царство Ізраїля?» Гарне запитання, я вже, мабуть, не один раз вас запитував, чи хотіли б ви знати час, коли в нашій країні нарешті настане мир і вся ця війна, все це зло, все, що нас сьогодні турбують, воно припиниться. І це, по суті, те, про що питали учні. Господи, коли ж нарешті цьому всьому злу, цій окупації прийде кінець? От хто з вас, я питав, але ще раз вас запитаю, хто з вас хоче здати час, коли нарешті дату, день? Всі хочуть, так? Тепер я вам прочитаю відповідь Ісуса Христа, 7-й вірш. Та він сказав їм, не вам знати час і строки, котрий отець встановив своєї влади. Поверніться до когось своєї сусіди і сказати, не тобі знати час і строки. Неприємно, неприємно. Це не та відповідь 100%, це не та відповідь, яку ми очікуємо. Бо коли ж ми когось запитуємо, ми хочемо почути якусь для нас позитивну відповідь, що так, я тобі допоможу, зроблю, от тоді я це зможу тобі дати. І, по суті, учні, запитуючи Ісуса Христа, вони хотіли почути якусь дату, якийсь день тижня, бо вони очікували, що він це зробить ще до свого розп’яття, що він стане царем, що він проголосить себе месією і підніме повстання проти римлян. Але коли цього не сталося, його розп’яли, вони розчарувалися, але коли він воскрес, в них воскресли також і ці очікування. Але Ісус сказав, що вам не дано, Бог не відкриє вам, навіть хоча у вас є таке велике бажання знати строки, час, Бог вам це не відкриє. Але ж тоді виникає запитання, а що тоді нам треба знати? Що Бог хоче вам і мені сьогодні відкрити? І от про це якраз наступний вірш, і він центральний, і якраз на фундаменті його ми будемо молитися потім. 8-й вірш. Я читаю сучасну перекладу і він зараз у вас буде на екрані. Написано. Але ви, поверніться до свого сусіда, скажи, але ти, ти, ти, тому що це до вас церква звернення, але ви приймете силу, коли святий дух зійде на вас. І ви будете моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії і аж до краю землі. Як ви думаєте, Україна, оцей аж до краю землі, вона входить в перелік цих країн, земель? Чи ні? Входить чи ні? Чи у Бога край там десь на Близькому Сході, там от за Самарією він закінчився? Так, Україна, вона входить в перелік всіх країн, земель, де Господь Ісус Христос хоче, щоб ти і я були свідками. І знаєте, декілька таких моментів, на які я хотів би звернути вашу свою увагу перед тим, як ми будемо молитися. Ми всі знаємо чудово цей вірш, але я так маю надію, що Господь сьогодні дасть нам глибше побачити деякі речі, про які вони нібито очевидні, зрозумілі, але ми їх не зовсім насправді розуміємо. Перший момент, якщо можна повернути до запитання, де взяти силу? Я не кажу просто про якусь фізичну силу, про якісь навички, про якісь знання, які ми маємо і використовуємо, наприклад, в своїй роботі чи в якихось інших справах, але силу взагалі, силу рухатися далі, силу робити щось нове, силу служити Богу. Де взяти силу? Саме про це Ісус каже. Він каже, ви приймете силу, коли, якщо можна, дай вірш, коли? Коли Святий Дух зійде на вас. Знаєте, найперша і найголовніша умова. Ми інколи намагаємося щось робити своїми силами. Я думаю, що кожен з нас багато разів з цим стикався. Коли ви щось починали, у вас був якийсь такий запал, ентузіазм, ви розуміли, що це важливо особисто для вас, вивчити мову якусь нову, чи здобути якісь знання професії, чи зробити якусь важливу справу, ремонт квартири, щось там в селі або в дачі. І у вас був такий запал, ентузіазм, ви навіть собі розпланували, що вам треба зробити, як вам треба зробити, а потім почали робити, почалася така рутіна, воно затягнулося, не вийшло так, як ви планували, за тиждень, за день, за якийсь місяць. І потім ви закинули, і вас там ремонт тримає вже рік, чи там щось взагалі ви просто недоробили, кинули, і воно так і залишилося недороблене. Чому? Тому що десь не вистачило сил. Душевних, духовних, фізичних, можливо, у когось реальні обставини, тобто хтось захворів, воно якось вибуло, і ти потім не зміг вже до цього повернутися. Ісус каже, що для того, щоб ми могли, як віруючі люди, служити йому саме так, як того хоче Бог, нам що треба? Нам треба сила. І сила яка? Наша особисто, духа святого. Наша сила, вона завжди має що? Обмеження. Плюс вона інколи закінчується, наша сила, коли ми хворіємо, коли ми вибиті душевно чимось, розбиті якимось обставинами, проблемами, і коли ми духовно, так сказати, не на висоті. І знаєте, я хочу вас підбадьорити. Я знаю, що ми люди такі дуже, так сказати, багато з нас, ми вміємо змирятися. Але є речі, де ми не повинні змирятися. Якщо ви відчуваєте в своєму житті, от ти сьогодні сидиш, я вам сьогодні проповідую, ну і собі проповідую, і ти відчуваєш, що в тебе немає цієї сили, ти думаєш, ну, ладно, я ж не пастор, я не лідер домашньої групи чи прославлення. Ну, можна і так якось «протягнути». Я кажу тобі сьогодні, не змиряйся з цим. Ісус до кого тут звертається? Тільки до пасторів? Тільки до апостолів? Тільки до тих, хто служить в церкві, в якомусь служинні, в прославленні, адміністративному, ще в якомусь дитячому, ну, в будь-якому, так? Тільки до цих людей Ісус звертається, правда ж? Ні, це до всіх віруючих, до краю землі, до краю землі. Тому я хочу перший виклик тобі кинути. Почни молитися, не тільки сьогодні, тому що в нас сьогодні ця потреба. Почни молитися, от додай свою особисту молитву, от зранку, наприклад, молишся за рідних, за близьких, за країну, додай оцю потребу, Господь, дай мені силу того Святого Духа. Тому що після цього Ісус їм дав настанову. Він сказав, залишайтеся де? У себе в домах, займайтеся своїми справами. Де залишайтеся? В Єрусалимі. А в кого з апостолів була єрусалимська прописка? Можна вас спитати? Там пару людей. Ян Марк, там ще декілька. І все. Всі інші були не з Єрусалима. В них вдома були дружини, діти, робота. А їм треба було де залишитися? Служіння дуже затягнулося. в ІЄрусалимі на 10 днів до Дня П’ятидесятниці. І вони не знали, Ісус їм не сказав, що їм треба було 10 днів перебувати на такому довгому служінні. Тому додайте собі цю потребу. Моліться. Ну, я не можу за це… Ісус навіть не міг це зробити за своїх учнів. Я не можу за вас це зробити. Додайте цю потребу. Простіть, Господь, дай мені силу Святого Духа. І потім продовжує Ісус. Ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас І будете ким? Моїми свідками Не свідками Його Вони теж частково, можна сказати комусь роблять прививку, комусь, можливо, трошечки підштовхують щоб людина задумалася. Але тут Ісус каже, що Ми будемо Його свідками Його свідками Свідками Його Воскресіння Свідками того, що Він зробив для нас свідками того, що він хоче ще зробити в житті інших людей. І знаєте, це другий момент, де я теж хочу вам кинути, дорога церква, собі виклик. Якщо ви нікому не свідчите, як ви думаєте, хтось прийде новий в церкву, до Бога, і щось зміниться в житті тих людей, наприклад, вашій родині, хтось ще не віруючий, ваших друзів, знайомих, з ким ви спілкуєтесь, наприклад, хто в школі навчається, ваших однокласників, хто в універі, в інституті, ну, со-курсників, хто там живе в якомусь такому багатоквартирному будинку в житті ваших сусідів. Що зміниться, якщо ви їм нічого не кажете про Бога? Ні! Ні. Їм телебачення розкаже, в що їм вірити, вони в телеграмі прочитають якісь погані там новини, а можливо і не дуже погані. Тобто люди будуть слухати все завгодно, що завгодно, кучу інформації, але не ту, що треба. Але Ісус каже, ви будете моїми свідками. І я хочу кинути вам виклик. Прийміть для себе рішення за одну-дві людини протягом цього місяця особливо молитися, ну за що молитися, щоб ця людина прийшла до Бога. Цю людину запрошувати в церкву не тільки на свято Трійці, яке буде в кінці місяця, А вже на наступне служіння запросіть, запросіть, скажіть, пішли зі мною в церкву, пішли зі мною в церкву. Особисто, якщо людина знає, що ви віруюча людина, то, в принципі, це взагалі не проблема. І посвятіть себе на якесь служіння Богу. Якщо ви сьогодні нічого не робите в церкві, прийміть рішення, просто подумайте, що би ви могли. Можете мене спитати, я вам запропоную. посвятіть себе на служенні Богу. Тому що сила для чого потрібна? Щоби просто вдома лежати в ліжку і читати в телеграмі деякі шахеди (Шахе́д-136, перс. شاهد ۱۳۶ /ʃɒːˈhed/, англ. Shahed, пер. «свідок» або «Герань-2») і летять? Так? Правда ж? Я скажу, для цього сили не треба, щоб зайти в телеграм, там повітряна тривога і читати. Там шахед летить, там шахед летить, там ракета. Сила треба для служіння. Ви коли працюєте в себе там на робочій, чи хто працював вже на пенсії, Вам за що гроші платили? За те, що ви вдома сиділи і нічого не робили? Чи ви приходили на роботу і ви хоча б там 8 годин чи скільки там відбули, можливо, нічого і не робили, але ви були присутні. За що вам гроші платили? За те, що ви нормальний роботодавець, він платить гроші за те, що людина щось робить. І є результат цієї роботи. Не просто там створює якусь бурхливу діяльність. І знаєте, Бог такий самий роботодавець. Він не дає сили просто будь-кому, просто щоб людина там собі погончики повісила, медальку притерла. Він каже, ви приймете силу для чого? Щоби бути свідками. Щоби служити Богу. Тому це наступне. Моліться за силу від Бога і посвятіть себе на служіння, тому що сила приходить на служіння. Моліться за те, щоб сила у вас була, і те, щоб служити йому. І друге, заплануйте, що і як ви будете робити. Ісус тут обозначив учням, можна сказати, ділянку робіт, Яка в них була ділянка? Можна цей вірш? Перше, де служити? З чого почати? Єрусалим. Потім що? Йудея, їхня країна, де вони проживали. Самарія, їхні сусіди. І як? До краю землі. Я вам не кажу, що одразу заплануйте собі поїхати місіонерами кудись там в Азію або в Африку. Якщо ви не заплануєте служити в Єрусалимі, тут у нас, в Києві, ви ніколи не поїдете в Африку. Хтось каже амінь. Це неприємно, але це амінь. Якщо ви нічого не будете тут робити, ви ніколи, нікуди, як місіонер, не поїдете. Це правда. Люди з чогось починають. Ісус сказав, вірний в малому, що? Він зможе бути вірним більшим. Той, хто вірний в малому, тому Бог довіряє більше. Тому заплануйте служити тут, в Києві, в Іерусалимі, в нашій церкві. Потім можна поїхати в Пустоварівку, ще кудись в Йодею, потім, можливо, до наших сусідів, навіть до тих, що з нами сьогодні воюють, а потім до краю землі. Тому три речі, і ми будемо молитися. Моліться за силу Божу. Сила Божа приходить від кого? Від Духа Святого. Ви її більше ніде не візьмете. Навіть якщо «Велмарт» піде, і у вас багато грошей, ви її там не купите. Навіть якщо там хтось повісить продавців, продається Дух Святий. Не купити. Тільки у Бога. Друге. Посвятіть себе на служіння. Служіння людям невіруючим. Моліться за одну-дві людини, запрошуйте в церкву. І служіння в церкві. Служіння в церкві. І третє. Одразу вирішити, що і як ви будете робити. Коли ви будете за це молитися, бо все починається з молитви, що ви зранку будете за це молитися, як мінімум. Що ви будете робити? Де ви будете це робити? В себе на роботі ви будете свідчити, своїм сусідам ви будете свідчити, ви подзвоните своїм якимось старим друзям, шкільним чи секурсникам, чи з кимось, з ким ви раніше дружили, і з ними побалакайте, дізнайтесь, як вони живуть, помолитесь до них, запросите їх серед. Зрозуміти свою ділянку, своє поле. Єрусалим, Юдея, Самарія до краю землі. І давайте ми, церква, зараз ми встанемо і ми помолимося. Помолимося, щоб ми всі, хто тут присутній, хто вже переживав хрещення Духом Святим, але зараз десь ви розумієте, що ви цього давно вже не переживали, давно вам не вистачає сили на служіння Богу, щоб Бог вас встановив. Хто ще не переживав хрещення Духом Святим, Знаєте, тоді це відбулося на п’ятдесятницю. Можливо, хтось сьогодні чекає свята Трійці, щоб на цьому служінні за вас помилилося, щоб ви були хрещені Духом Святим. Знаєте, Бог сьогодні діє прямо зараз. Скажіть своїм усіх сім’ї, Бог діє зараз. Сьогодні служіння, де присутній наш Господь Ісус Христос Сьогодні служіння до Дух Святий, присутній посеред нас Сьогодні служіння, коли ми можемо звертатися до Бога І просити, щоб Він зійшов на нас, і ми мали силу І сьогодні служіння, коли Бог хоче, щоб ми молилися За проявлення сили Святого Духа в нашому житті Ви хочете, щоб Дух Святий проявлявся в вашому житті? Хто хоче? Я хочу За це треба молитися. Учні за це молилися 10 днів. Коли прийшла загроза для народу ізраїльського в часи Єстер, вони взяли 3 дні для поста і молитви. Ісус на початку свого служіння молився 40 днів постійно. Чи є магія в цих цифрах? 40, 3, 10 чи інших днях? Ні. Вся сила в молитві. Вони молилися і вони отримали відповідь від Бога. Тому давайте будемо молитись. Господь Ісус, ми дякуємо Тобі за це звернення, яке ми сьогодні читали. Ти сказав, що не наша задача розмірковувати, коли припиниться війна, коли щось кардинально зміниться в нашій країні. Але Ти сказав, але Ви приймете силу, коли Дух Святий зійде на Вас і будете моїми свідками. І ми сьогодні, Господь Ісус, ці молитви згоди, як церква, як Твої діти, ми просимо Тебе, наповни нас силою Твого Святого Духа, поблагослови нас, не просто знати про це, не просто в кінці цього місяця, травня, святкувати свято П’ятдесятниці або Трийці, але дай нам, Господи, сьогодні пережити Твій дотик, сьогодні пережити наповнення від Тебе. Ми просимо, Дух Святий, зійди на нас. Я прошу, Боже, онови тих, хто вже переживав це хрещення Святих Духів, онови, Господи, цим переживанням. Наповни, Боже, Твою присутність, наповни Твою силу. І я прошу, Господи, за кожного з брата і сестру, за кожну людину, яка дивиться нас онлайн або буде дивитися записи, хрести Духом Святим тих, хто ще цього не переживав. Це від тебе, це те, що ти залишив для своїх учнів, це те, чим ти хотів благословити свою церкву, і ми сьогодні шукаємо тебе. І, Господи, дай нам сьогодні зрозуміти, що ти даєш силу, не просто так, ти даєш силу, щоб ми були твоїми служителями, твоїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії і аж до краю землі. Ісус, я прошу за кожного брата і сестру, допоможи прийняти рішення. Я буду служити Богу. Я посвящу своє життя, щоб служити Богу. Щось робити в церкві, щось робити для тих людей, які поруч зі мною. Я молюсь, Господи, за кожного брата і сестру. Відкрий нам зараз тих одну, дві, три, більше людей. За кого ти хочеш, щоб ми особливо молилися протягом цього місяця? Кого ти хочеш, щоб ми запрошували в церкву? Кому ти хочеш, щоб ми свідчили? Чи життя ти хочеш, Боже, змінити? Відкрий нам цих людей і дай нам приймати рішення, я буду за цю людину кожного дня молитися. Дай нам приймати рішення, я буду кожного дня молитися, щоб служити Богу. І я прошу, Господи, також відкринем ту ділянку, де ти хочеш, щоб ми працювали, що ти хочеш, щоб ми робили тут, в Києві, тут, в церкві, Господи, де ти хочеш, щоб ми були і трудилися в нашій країні, якщо ти хочеш нас послати в якесь місто, село, в якусь іншу область, Господи, поплагослови нас відкриттям, де ми повинні бути, де ми повинні служити і яке саме повинне бути наше служіння. Боже, хай, Боже, Твоє пробудження, супереч всьому тому, що ми поки що не знаємо часу закінчення цієї війни, хай Твоє пробудження прийде в нашу країну. Хай покаяння в усьому тому злі, гріхах, корупції, беззаконніх, хай воно прийде в нашу країну. І дай нам, Господи, побачити ці зміни. Як це побачили апостоли в день П’ятидесятниці, коли почалося покаяння і народилася церква. Як це побачили стери Мордихаї і народи зразь, який молився в часи окупації, часи, коли вони були розцінені під ці імперії величезні, і їм загрожувала смерть. І вони побачили відповідь після свого поста і молитви. Як побачив Ісус наш Господь, коли Він постився 40 днів, Він побачив твою руку в своєму служині. Його служіння розпочалося, учні послідували за ним. Господи, дай нам побачити відповідь на цю молитву. І за все, Господи, ми тобі дякуємо. І вклоняємось тобі в ім’я Ісуса Христа. Амінь. І давайте ми будемо зараз далі перебувати на ногах. Ми зараз будемо приймати участь в хліболомленні. І знаєте, я сьогодні ще раз хочу просто цей момент підкреслити. І сказати, що коли ми приймаємо хліболомлення, коли ми нагадуємо, завдяки кому ми отримали прощення наших гріхів, і спасіння. Я хочу вас попросити зробити одну річ. Я не кожного разу це прошу, але сьогодні хочу особливо на цьому вас, так сказати, заохотити. От коли ви будете приймати хліб, коли ви будете піти в сік, скажіть, Господь, я хочу служити тобі. Я посвячую тебе. І назвіть те, що Бог вам відкривав сьогодні на оце служіння. Я посвячую тебе, щоб молитися за цю людину. Я посвячую тебе, щоби бути твоїм світом. Знаєте, коли ви це зробите, для вас це хліболомлення стане не просто якимось таким черговим ритуалом, який ми робимо кожного місяця, на початку місяця, щоби згадати жертву Ісуса Христа. Воно стане для вас цією відправною точкою. Для учнів стало відправною точкою, коли вони тоді повернулися в Іерусалим, не до себе додому, в Іерусалим, і вони 10 днів присвятили молитві, щоби очікувати. очікувати. Знаєте, все колись починається. Ви можете відкласити це на завтра. Я вам скажу по секрету, ваше завтра воно не настане. А ви можете сьогодні прийняти це рішення і коли ви будете прийняти хріболомлення, за це помолитися. І Господь благословить. Благословить ваше рішення. Господь допоможе, дасть вам силу це почати робити. Молитися, служити і зрозуміти ту ділянку роботи, той фронт роботи, який Бог для вас наділив.