“І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!” — Колосян 3:23
Ребека Лі Крамплер була першою чорношкірою американкою, яка отримала докторський ступінь в галузі медицини. Однак, за словами самої Ребеки, протягом життя (1831–1895) її “ігнорували, зневажали і вважали ні за що”. І все-таки вона залишалася вірною своєму покликанню. Багато хто ставився до неї погано через расу і стать, а вона завжди була сповнена “рішучості та мужності йти туди, куди кличе обов’язок”. Вона вірила, що турбота про жінок і дітей, а також лікарська допомога звільненим рабам – це спосіб послужити Богові. На жаль, Ребека не отримала визнання за свої досягнення при житті. Воно прийшло до неї лише через століття.
Бувають часи, коли оточуючі люди не помічають і не цінують нас. Але Святе Письмо нагадує, що коли Бог покликав нас на якусь справу, ми не повинні шукати слави земної, а робити все “від душі, немов Господеві, а не людям” (Кол. 3:23). Зосередившись на служінні Богу, ми можемо виконувати навіть найважчу працю зі старанністю та радістю завдяки Його силі та керівництву. Крім того, ми будемо менше думати про визнання від людей і чекати нагороди, яку може дати лише Господь (в. 24).
Як часто люди не помічали добро, яке ви зробили? Як ви можете, виконуючи свою роботу, зосередитись на Бозі?
Небесний Отче, дякую Тобі за покликання робити добро заради Тебе. Допоможи мені бути вірним у тому, до чого Ти мене покликав.
“Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті… і Я зійшов, щоб визволити його”. — Вихід 3:7-8
Здавалося, що ялинка охоплена вогнем. Не штучним, з електричних гірлянд, а справжнім! Друзі запросили нашу сім’ю на традиційне німецьке свято, “як у давні добрі часи”, з національним частуванням та справжніми свічками на ялинці (з міркувань безпеки свічки запалювалися на свіжозрубаній ялинці і лише один раз).
Дивлячись на “ялинку, що горить”, я згадала, як Бог з’явився Мойсею в терновому кущі. Той пас овечок у пустелі, коли побачив кущ, що горить і чомусь не згорає. Мойсей підійшов подивитися, і тоді Бог заговорив із ним. Хоча вогонь у Біблії – символ Божого гніву, з полум’я куща пролунала звістка не осуду, а спасіння для народу Ізраїлю. Господь побачив страждання і приниження Свого народу в єгипетському рабстві і вирішив “визволити його” (Вих. 3:8).
Бог вивів ізраїльтян з Єгипту, але порятунку потребували всі люди землі – і не лише порятунку від фізичних страждань, а й від впливу зла та смерті на весь світ. Через багато століть Бог послав у світ Світло – Свого Сина Ісуса Христа (Ів. 1:9-10). Господь послав Його не для того, “щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся” (Ів. 3:17).
Як ви можете радіти спасінню в Ісусі Христі? Які різдвяні традиції вказують на Нього?
Небесний Отче, дякую Тобі за Ісуса Христа, Світло світу.
“Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!” — 1 Тимофія 4:12
У 2011 році після десяти років бездітності ми з дружиною вирішили переїхати в іншу країну. Хоча було цікаво переїжджати, але мені довелося залишити роботу на радіо, яку я любив. Відчуваючи себе спустошеним, я попросив поради у свого друга Ліама.
– Я більше не знаю, в чому покликання, – засмучено сказав я йому.
– Тут на радіо варіантів немає? – запитав він. Я відповів, що ні.
– А як сім’я?
Здивований такою зміною теми, я відповів, що в нас з Мерін усе гаразд. Ми важко переживали відсутність дітей, але зблизилися одне з одним.
“Посвячення – це ядро Євангелія, – з усмішкою відповів Ліам. – Світу треба бачити такі шлюби, як у вас! Можливо, ви цього не усвідомлюєте, але ви більше впливаєте тим, ким ви є, ніж тим, що робите”.
Коли через труднощі в служінні Тимофій теж почав сумувати, апостол Павло не поставив перед ним високих цілей у кар’єрному зростанні. Натомість він закликав його жити угодним Богу життям і подавати людям приклад своїми словами, поведінкою, любов’ю, вірою та чистотою (1 Тим. 4:12-13, 15). Тимофій найкраще міг вплинути на інших своєю вірністю.
Люди схильні оцінювати значущість свого життя успіхами в роботі, тоді як найважливіше – характер. Я про це забув. Але слово істини, добра справа та вірність у шлюбі можуть зробити дуже багато. Через них Божа благодать торкається цього світу.
Хто вплинув на ваше життя? Які якості мали ці люди? Як ви можете показати приклад вірності?
Боже, допоможи мені пам’ятати, що моя праця не така важлива, як характер. Будь ласка, зроби мене більше схожим на Тебе.
“Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні»”. — Євреїв 3:13
Після чергового тижня виснажливих проблем зі здоров’ям я впала на диван. Мені не хотілося ні про що думати. Не хотілося ні з ким говорити. Я навіть не могла молитися. Зневіра та сумніви важким тягарем лежали на душі. Я ввімкнула телевізор і почала дивитися рекламу, де дівчинка говорила молодшому братику: “Ти чемпіон!” Вона намагалася підбадьорити його. Чим більше вона говорила, тим ширшою ставала посмішка малюка. І моя також.
Божий народ завжди боровся зі зневірою та сумнівами. Цитуючи Псалом 94, автор Послання до євреїв переконував віруючих уникати помилок ізраїльтян під час подорожі пустелею (Євр. 3:7-11). “Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного”, – писав він (вв. 12-13).
Покладаючи надію на Христа, не будемо нехтувати ще одним дієвим засобом, який даний нам для збереження вірності – взаємним підбадьоренням у спілкуванні з іншими християнами (в. 13). Якщо одного віруючого починають долати сумніви, інший може підтримати його добрим словом і допомогти йому. Бог дає силу своєму народові, а ми можемо передавати один одному цю силу через взаємне підбадьорення.
Як Бог підтримав і потішив вас у тяжку годину через братів та сестер по вірі? Як особисто ви можете сьогодні підбадьорити інших?
Люблячий Боже, допоможи мені жити для Тебе і підтримувати інших своїми словами та справами.
“Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає”. — Приповістей 15:1
Ви коли-небудь зустрічали гримучу змію? Якщо так, тоді ви, ймовірно, помітили, що чим ближче до неї наближалися, тим гучніше вона видавала звук. Дослідження в науковому журналі Current Biology показує, що з наближенням загрози змії посилюють попереджувальні звуки. Це “високочастотне звучання” спонукає нас думати, що змії перебувають ближче, ніж вони є насправді. Один дослідник зауважив: “Хибне тлумачення відстані слухачем… утворює безпечну відстань між ним і змією”.
Люди також іноді посилюють свій голос, промовляючи грубі слова, що спонукає інших віддалитися від них під час конфлікту. Вони висловлюють свій гнів і переходять на крик. Автор Книги приповістей надає мудру пораду: “Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає” (Пр. 15:1). Далі він каже, що “лагідні” та мудрі слова можуть бути “деревом життя” і джерелом “знання” (вв. 4, 7).
Господь Ісус надав найважливіші причини для лагідного поводження з тими, з ким у нас виник конфлікт: прояв любові, яка показує, що ми Його діти (Мт. 5:43-45), та пошук примирення, що допомагає нам “[придбати] брата” (Мт. 18:15). Замість того, щоб підвищувати голос або вживати недобрі слова під час конфліктів, проявляймо з Божою допомогою мудрість та любов до інших.
Чому складно бути лагідним і люблячим під час конфлікту? Як Святий Дух може допомогти вам уважніше ставитись до своїх слів та вчинків?
Небесний Отче, допоможи мені з любов’ю доносити свою думку тому, з ким я незгоден.
“Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили”. — Матвія 25:40
Жарена курка, зелені боби, спагеті, булочки. Прохолодного жовтневого дня щонайменше п’ятдесят чотири безхатченки отримали цю гарячу їжу від жінки, яка святкувала свій п’ятдесят четвертий день народження. Іменинниця та її друзі відмовились від звичайного святкування в ресторані, вирішивши натомість приготувати їжу і послужити людям на вулицях Чикаго. Жінка через соціальні медіа закликала інших також виявляти доброту, як подарунок до дня народження.
Ця історія нагадує мені про слова Ісуса: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили” (Мт. 25:40). Він промовив ці слова після того, як сказав, що Його вівці будуть запрошені отримати спадщину в Його вічному Царстві (в. 33). Потім Він сказав, що ними є ті, хто нагодував та одягнув Його завдяки своїй щирій вірі в Нього (на відміну від зарозумілих релігійних людей, які в Нього не вірили, див. Мт. 26:3-5 ).
Хоча “праведні” запитають, коли вони нагодували та одягнули Ісуса (Мт. 25:37), Він їх запевнить, що зроблене ними для інших було зроблене також для Нього (в. 40).
Годування голодних – це лише один зі способів, якими Бог допомагає нам турбуватися про Його народ, виявляючи свою любов до Нього та свої стосунки з Ним. Нехай Він допоможе нам сьогодні задовольнити потреби інших людей.
Яким чином ви можете сьогодні проявити доброту, аби показати Божу любов до інших людей? Як ви “турбуєтесь” про Нього, допомагаючи в задоволенні потреб інших людей?
Благий Боже, будь ласка, допоможи мені виявляти Твою любов через мої вчинки.
“Бо з’явилася Божа благодать, що спасає всіх людей”. — Тита 2:11
Декілька років тому на верхні позиції музичних чартів піднялася популярна пісня, у якій хор співає приспів: “Ісус іде зі мною”. За цими словами криється вражаюча історія.
Хор був створений джазовим музикантом Куртісом Ланді, коли він почав лікуватися від кокаїнової залежності. Зібравши товаришів, які також страждали від цієї залежності, і знаходячи натхнення в старих гімнах, Куртіс написав приспів, як гімн надії для тих, хто проходить лікування. Один із хористів так сказав про пісню: “Ми співали заради свого життя. Ми просили Ісуса врятувати нас, допомогти у звільненні від наркотичної залежності”. Ще одна хористка розповіла, що під час співу вона відчула, як стихав її хронічний біль. Цей хор не просто співав слова, він молився за порятунок.
Сьогоднішній біблійний текст чудово відображає їхній досвід. У Христі Бог пропонує спасіння всім людям (Тит. 2:11). Частиною цього дару є вічне життя (в. 13), однак Бог працює в нас і зараз, допомагаючи відновлювати самоконтроль і казати “ні” пристрастям світу, та визволяючи нас для життя із Ним (вв. 12, 14) . Хористи на власному досвіді переконалися, що Ісус не лише прощає наші гріхи. Він звільняє нас від згубного способу життя.
Ісус іде зі мною. І з вами. І з кожним, хто звертається до Нього за допомогою. Він поряд із нами. Він пропонує надію для майбутнього і спасіння вже зараз.
Що вам потрібно, аби Ісус у вас змінив? Наскільки щиро ви про це в Нього просите?
Господи Ісусе, Ти мені потрібен. Прости мої гріхи, звільни мене від згубних звичок і зміни мене зсередини.
“Ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла”. — Ефесян 2:10
Я вперше побачила новонароджене немовля, коли ще сама була дитиною. Через своє незнання я з жахом подивилася на крихітне й зморщене дитя з лисою конусоподібною головою. Біля нас стояла мати дитини і чомусь не припиняла всіх питати: “Хіба воно не чудове?” Я згадала ту мить, коли побачила відео з молодим батьком, який ніжно співав своїй новонародженій донечці пісню: “Ти настільки красива!” Для захопленого батька ця маленька дівчинка була найкрасивішим створінням у всьому світі.
Чи дивиться Бог так само на нас? У Посланні до ефесян сказано, що ми Його “твориво”, Його шедевр (Еф. 2:10). Усвідомлюючи власні недоліки, нам може бути складно прийняти Його безмежну любов або повірити, що ми дуже цінні для Нього. Однак Бог любить нас не тому, що ми заслуговуємо Його любов (вв. 3-4); Бог любить нас, бо Він є любов (1 Ів. 4:8). Божа любов є любов’ю благодаті, і Він показав її глибину, коли через жертву Ісуса Христа оживив у Ньому нас, що були мертві в гріхах (Еф. 2:5, 8).
Божа любов постійна. Він любить недосконалих, розбитих, слабких і безладних. Якщо ми падаємо, Він поруч, щоб нас підняти. Ми – Його скарб, і дуже красиві для Нього.
Що означає пізнати, що “Бог є любов”? Як вам прийняти істину про Божу безмежну любов до вас, якщо ви почуваєтесь не гідними її?
