“Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю”. — Псалом 71:6
У липні 2022 року прем’єр-міністр Великої Британії був змушений залишити свій пост після того, як багато хто вважав, що він порушив правила доброчесності (новопризначений прем’єр-міністр також пішов у відставку всього через декілька місяців!). Ця подія була викликана тим, що міністр охорони здоров’я, взявши участь у щорічному молитовному сніданку в парламенті, відчув внутрішнє переконання в необхідності дотримання доброчесності в суспільному житті і подав у відставку. Коли й інші міністри написали заяви на звільнення, прем’єр-міністр зрозумів, що він також має піти. То була знакова подія, початок якій був покладений на молитовній зустрічі.
Християни покликані молитись за своїх політичних лідерів (1 Тим. 2:1-2), і Псалом 71 є хорошим керівництвом для цього, будучи одночасно і описом роботи правителя, і молитвою, щоб допомогти йому цю роботу виконувати. Псалом описує ідеального лідера (вв. 1-2), що захищає вразливих (в. 4), служить нужденним (вв. 12-13) і виступає проти насилля (в. 14). Час перебування такого лідера на посаді настільки освіжає, що здається, ніби то дощі, які “зрошують землю” і приносять їй процвітання (вв. 3, 7, 16) . Хоча досконало виконати цю роль може лише Месія (в. 11).
Здоров’я країни залежить від доброчесності її правителів. Шукаймо для наших народів “лідерів Псалма 71” і, молячись за них, допомагаймо їм втілювати в життя ті риси, про які йде мова в псалмі.
Які риси ви прагнете побачити в лідері? Як часто ви молитесь за місцевих та національних лідерів?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи нашим лідерам бути справедливими, чесними і добрими людьми.
“Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося”. — Євреїв 10:25
Коли я тривалий час переживала емоційний і духовний біль через складні життєві обставини, мені було легко відійти від церкви. Іноді я справді думала: “Навіщо все це?” Але я відчувала, що повинна і далі щонеділі відвідувати церкву.
Хоча обставини залишалися незмінними довгі роки, поклоніння і спілкування з іншими віруючими на богослужіннях, молитовних зустрічах та малих групах з вивчення Біблії надавали мені підтримку, необхідну для того, аби вистояти і не втратити надію. Часто я чула не лише словесне підбадьорення, але й отримувала розраду, вислуховування та обійми, яких потребувала від інших.
У Посланні до євреїв сказано: “Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той” (Євр. 10:25). Автор знав, що у випадку життєвих труднощів ми потребуватимемо підбадьорення від інших, як і інші потребуватимуть його від нас. Отже, автор нагадав читачам про необхідність тримати “непохитне визнання надії” та заохочувати один одного “до любові й до добрих учинків” (вв. 23-24). І це суттєва складова підбадьорення. Саме тому Бог спонукає нас продовжувати зустрічатися разом. Хтось потребує вашої люблячої підтримки, і ви приємно здивуєтесь тим, що отримаєте у відповідь.
Коли після богослужіння вас сповнювало відчуття натхнення? З якої причини? Хто потребує підтримки та підбадьорення з вашого боку?
Люблячий Боже, допоможи мені не залишати спільні зустрічі з іншими віруючими, але усім разом наповнюватись Твоїм миром і любов’ю.
“Нема Його тут, – бо воскрес, як сказав. Підійдіть, – подивіться на місце, де знаходився Він”. — Матвія 28:6
До вступу в Кембриджський університет Чарльз Симеон любив коней та одяг, щороку витрачаючи величезні суми на своє вбрання. Втім, оскільки навчання вимагало від нього регулярного відвідування богослужінь, він почав досліджувати те, у що вірив. Після читання книг, написаних віруючими в Ісуса Христа, він пережив вражаюче навернення у Великодню неділю. Прокинувшись рано вранці 4 квітня 1779 року, він вигукнув: “Ісус Христос воскрес! Алілуя! Алілуя!” Зростаючи у вірі в Бога, він присвятив себе вивченню Біблії, молитві та відвідуванню богослужінь у каплиці.
У перший Великдень життя двох жінок, які прийшли до гробу Ісуса, змінилися. Вони стали свідками сильного землетрусу, коли ангел відкотив камінь. Він сказав їм: “Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, – бо воскрес, як сказав” (Мт. 28:5-6). Переповнені радості, жінки вклонились Ісусу і побігли назад, щоб розповісти друзям радісну звістку.
Зустріч із воскреслим Христом не призначалась лише для давніх часів. Він обіцяє зустріти нас тут і зараз. Ми можемо пережити надзвичайну зустріч, як жінки біля гробу або як Чарльз Симеон. Яким би чином Ісус не відкрив нам Себе, ми можемо вірити, що Він любить нас.
Як Бог об’явив Себе вам? Як ваше життя змінилося після зустрічі з Ним?
Воскреслий Ісусе, дякую, що Ти прийшов і помер на хресті, аби мені мати вічне життя. Я поклоняюсь Тобі!
“Кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!” — Ісаї 53:5
Перед тим, як Джеймс Кевізел зіграв роль Ісуса у фільмі “Страсті Христові”, режисер Мел Гібсон попередив, що робота буде надзвичайно складною і може негативно вплинути на його кар’єру в Голівуді. Кевізел все одно взявся за цю роль, сказавши: “Я думаю, що ми повинні це зробити, навіть якщо це буде важко”.
Під час зйомок у Кевізеля влучила блискавка, він схуд на 20 кілограмів і випадково отримав удар батогом під час сцени шмагання. Після закінчення зйомок він заявив: “Я не хотів, щоб люди бачили мене. Я просто хотів, щоб вони побачили Ісуса. Через це відбудеться навернення”. Фільм справив глибокий вплив на самого Кевізеля та на інших учасників зйомок, і тільки Бог знає, скільки з мільйонів людей, які його подивились, змінили своє життя.
Страсті Христові – це час найбільших страждань Ісуса, починаючи з Його славного в’їзду в Єрусалим у Вербну неділю і закінчуючи зрадою, знущанням, бичуванням та розп’яттям. Розповіді про це містяться в усіх чотирьох Євангеліях.
У 53-му розділі Книги пророка Ісаї провіщені Його страждання та їхній наслідок: “Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено” (в. 5). “Усі ми блудили, немов ті овечки” (в. 6). Завдяки смерті та воскресінню Ісуса ми можемо мати мир із Богом. Його страждання надали нам можливість бути з Богом.
Який з аспектів життя Христа справляє на вас найбільший вплив? Як на вас впливають Його страждання?
Дорогоцінний Спасителю, складно висловити, наскільки я вдячна за те, що Ти постраждав, помер і воскрес заради мене. Дякую Тобі!
“Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений”. — 1 Петра 3:18
Заможний двадцятирічний хлопець брав участь у драг-рейсингу зі своїми друзями і збив на смерть пішохода. Хоча юнак отримав три роки ув’язнення, дехто вважає, що чоловік, який з’явився в суді (і який згодом відбув покарання), був найнятим “сурогатом” водія, який скоїв злочин. Подібні речі трапляються в деяких країнах, де люди наймають двійників, щоб уникнути відповідальності за свої злочини.
Це може здатися скандальним і обурливим, однак понад дві тисячі років тому Ісус став нашою заміною і “постраждав був за наші гріхи… Праведний за неправедних” (1 Петр. 3:18). Ставши безгрішною Божою жертвою, Христос постраждав і помер раз і назавжди (Євр. 10:10) за всіх, хто в Нього вірить. Своєю смертю на хресті Він поніс покарання за всі наші гріхи. На відміну від людини, яка вирішила замінити злочинця, щоб отримати трохи грошей, замісна смерть Христа дала нам надію, оскільки Він добровільно віддав за нас Своє життя (1 Петр. 3:15, 18; Ів. 10:15). Господь Ісус зробив це, аби усунути прірву між нами і Богом.
Радіймо, втішаймось і запевняймось у цій глибокій істині. Тільки через замісну смерть Ісуса ми, нужденні грішники, можемо мати стосунки з нашим люблячим Богом і повний духовний доступ до Нього.
Як замісна смерть Христа змінила ваше життя? Що для вас означає мати доступ до Бога і вічного життя завдяки Його смерті на хресті?
Дорогий Ісусе, дякую, що Ти помер замість мене, аби я мав доступ до Бога.
“Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!” — Івана 13:34
За традицією, яка бере початок ще з тринадцятого століття, члени королівської родини у Великій Британії роздають подарунки нужденним у Чистий четвер, за день до Страсної п’ятниці. Цей звичай корениться в значенні слова “чистий”, яке походить від латинського mandatum, “наказ”. Це виконання нової заповіді, яку Ісус дав Своїм друзям у ніч перед смертю: “Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви” (Ів. 13:34).
Господь Ісус був лідером, Який прийняв роль раба, обмивши ноги Своїм учням (в. 5). Потім Він закликав їх наслідувати Його приклад: “Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив” (в. 15). Зрештою, Він віддав Своє життя, померши на хресті (Ів. 19:30). Завдяки Своїй любові та милості Він віддав Себе, аби ми могли отримати повноту життя.
Традиція британської королівської родини служити нужденним людям продовжується і далі, як символ наслідування великого прикладу Ісуса Христа. Можливо, ми не народились у привілейованому місці, але якщо ми довіряємо Ісусу, ми стаємо членами Його родини. І ми також можемо виявляти свою любов, виконуючи Його нову заповідь. Покладаючись на Божого Духа, Який змінює нас зсередини, ми можемо з турботою, підтримкою та благодаттю простягнути руку допомоги іншим.
Чи зустрічали ви лідерів, які служать іншим? Яким чином ви можете любити один одного сьогодні?
Мій Спасителю, яким великим є дар любові, дарований Тобою! Дякую, що Ти став досконалим Слугою і віддав за мене Своє життя.
Хто знає, чи саме не на такий час, як цей, ти досяг царської гідднності?
До кого можна звертатися зараз за допомогою? Хто може зупинити війну і чи можливо це взагалі зробити? За ким останнє слово в тому, що відбувається сьогодні? Є одна цікава книга в Біблії, що містить дуже багато аналогій з тим, що ми бачимо сьогодні. Це книга Естер. В ній ми читаємо про початок одного дива в історії Ізраїльського народу, але цього зовсім не було видно на початку:
“…то у відповідь Мордехай звелів передати Естер такі слова: Не думай, що ти одна з усіх юдеїв врятуєшся в царському палаці! Адже якщо ти в такий час промовчиш, то порятунок і допомога юдеям прийдуть з іншого місця, а ти й родина твого батька загинете. Крім того, хто знає, чи саме не на такий час, як цей, ти досягла царської гідності?!
Іди, збери всіх юдеїв, які знайдуться в Сузах, й оголосіть заради мене піст, – протягом трьох діб не їжте і не пийте ні вночі, ні вдень; я також зі своїми служницями так само будемо постити, після чого я піду до царя, хоча й це суперечить законові. Тож, якщо маю загинути, то загину!” (ЕСТЕР 4:13-14, 16 CUV)
На що ви звернули увагу в цьому невеличкому фрагменті? Я бачу, що при будь-якій проблемі ми завжди шукаємо людину, яка б могла допомогти нам вирішити цю проблему. Якщо в нас болить зуб, то ми звертаємось до стоматолога, якщо в нас потік кран, то викликаємо сантехніка. А якщо це питання життя і смерті, то до кого звернутися? Коли це стосується нашого здоров’я, то ми звертаємось до лікарів, але в цій історії це було питання життя і смерті всього ізраїльського народу. Здавалося, хто може допомогти в такій ситуації? Але це тільки так здавалося, насправді у Мордехая були потрібні знайомства. Його прийомна дочка Естер була замужем не будь за ким, а за самим царем Ахашверошем. Що ще треба – поовори з нею, домовся, щоб вона замовила слово своєму чоловіку і потрібний указ у тебе в кишені. Та не все так було просто і саме про це ми читаємо в цьому невеличкому тексті.
Перша проблема була в тому, що вже місяць, як чоловік перестав звертати увагу на свою дружину. Він не просто з нею мало спілкувався, вона його місяць взагалі не бачила, при тому що жили вони в одному палаці. Що б ви не думали, але це поо щось говорить і якщо навіть справа не йшла до розлучення, то напевне одна з чисельних царських наложниць змогла захопити серце царя і він зовсім забув про свою дружину. Якщо ви думаєте, що це виглядає якось неприродно, то згадайте про судьбу попередниці Естер цариці Вашти.
Що тут робити? Ці думки про носилися в голові Естер, але відповіді на них не було. Піти до царя без запрошення – це порушити уставлений закон і зовсім впасти в немилість, а це вже друга проблема. Не піти – зрадити своєму названому батьку Мордехаю і залишити на смерть свій народ.
І саме тут Естер про щось згадала. Вона згадала не тільки про те, що є дружиною царя і по факту царицей, а про те що є донькою Небесного Царя у якого немаж не прийомних годин і Який може дати вихід там, де його на перший погляд нема. Що вирішила зробити Естер? Перед тим, як піти на розмову до царя, вона пропонує 3 дні молитися. Молитися самій і просить також Мардохея про молитву згоди. Щоб він підтримав її в пості і також весь ізраїльській народ. Саме це рішення стало вирішальним в цій історії. Бог, за яким останнє слово, втрутився і відмінив приговор стосовно Свого народу. Але про це в той момент зовсім нічого не знали ні Естер, ні Мордехай. Вони просто почали молитися і потїх молитві прийшло чудо.
І тому, запитання, яке задав Мордехай до Естер в цих віршах, актуальні для нас сьогодні:
“Хто знає, чи саме не на такий час, як цей, ти досягла царської гідності?!”
Хто знає, чи не для цього ти сьогодні в церкві? Хто знає, чи не для цього ти сьогодні син, або донька Небесного Царя? Хто знає…?
Фільм “Бен-Гур”, що вийшов у 2016 році, з тріском провалився в прокаті.
А ось блокбастер 1959 року мав грандіозний успіх. Книга, за якою його було знято, також неймовірно захоплююча. Це роман Льюїса Уоллеса “Бен-Гур: історія про Христа”, написаний у 1880 після випадкової зустрічі в поїзді.
Співрозмовником Уоллеса виявився Роберт Інгерсолл, відомий оратор і атеїст. Розмова зайшла про віру. Аргументи Інгерсолла проти існування Бога справили на письменника сильне враження. Уоллес усвідомив, що ніколи по-справжньому глибоко не вникав у духовні питання. Він вирішив не поспішати погоджуватися з Інгерсоллом, а дізнатися про християнство якомога більше.
“Інгерсолл змусив мене засоромитись свого невігластва… Я вирішив вивчити цю тему… Виконавши свій намір, я отримав результат. Це, по-перше, роман «Бен-Гур», а по-друге, переконаність у існуванні Творця та божественності Христа”.
Після семи років досліджень Уоллес переконався, що євангельська розповідь про Ісуса – правда. Завдяки цьому побачила світ книга “Бен-Гур: історія про Христа”.
А що знайдемо ми, якщо подивимося на життя, смерть та воскресіння Ісуса? Чи готові ми подібно до Льюїса Уоллеса задуматися про Христа по-справжньому? Адже якщо біблійна розповідь правдива, тоді Він дійсно воскрес. А кожен, хто повернувся зі світу мертвих, гідний того, щоб дізнатися про нього якнайбільше…
“І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого”. — Марка 11:13
Сінді була в захваті від своєї нової роботи в благодійній організації. Яка можливість змінити світ на краще! Втім незабаром вона виявила, що колеги не поділяють її ентузіазму. Вони висміювали мету організації та виправдовували свою погану роботу тим, що шукали більш прибуткові посади. Сінді пошкодувала, що подала заявку на цю роботу. Те, що здалеку виглядало чудово, зблизька розчаровувало.
Схожа ситуація виникла в Ісуса з фіґовим деревом, про яке згадується в сьогоднішній історії (Мр. 11:13). Був початок сезону, втім листя на дереві свідчило про те, що на ньому вже могли бути ранні плоди. Але ні. Дерево ще не принесло плодів. Розчарований Ісус сказав: “Щоб більше ніхто твого плоду не з’їв аж повіки” (в. 14). Наступного ранку дерево повністю засохло (в. 20).
Одного разу Христос постив сорок днів, тому Він знав, як обходитись без їжі. Прокляття фіґового дерева не було пов’язане з Його апетитом. Це був предметний урок. Дерево уособлювало Ізраїль, який мав атрибути істинної релігії, але втратив сенс. Народ планував убити свого Месію, Сина Божого. Хіба могло бути ще щось більш безплідним, ніж це?
Здалеку ми можемо виглядати добре, але Ісус наближається до нас, шукаючи духовних плодів. Наш плід не повинен бути вражаючим. Однак він повинен бути надприродним, таким як любов, радість і мир у важкі часи (Гал. 5:22). Покладаючись на Духа, ми можемо навіть тоді приносити плід для Ісуса.
Які плоди у вас бачать інші? Як можна бути більш плідними?
“Помиляєтесь ви, не знавши Писання, ні Божої сили”. — Матвія 22:29
Десятиліттями компанія McDonald’s тримала лідерство у сфері фаст-фуду завдяки своєму бургеру “Чверть фунта” . У 1980-х роках конкуруюча мережа вигадала ідею скинути з трону компанію із золотими арками. A&W запропонувала бургер під назвою “Третина фунта”, більший за бургер McDonald’s, втім продавала його за тією ж ціною. Крім того, бургер A&W переміг у численних дегустаціях. Однак ця ідея провалилася. Ніхто його не купував. Дослідження показало, що споживачі неправильно зрозуміли математику і думали, що третина фунта менша за чверть фунта. Грандіозна ідея провалилася: люди не зрозуміли основ.
Ісус попереджав про те, наскільки легко забути основи. Релігійні лідери, намагаючись заманити Його в пастку і дискредитувати, висунули дивний, гіпотетичний сценарій про жінку, яка сім разів овдовіла (Мт. 22:23-28). Ісус у відповідь сказав, що проблема полягає в тому, що релігійні лідери “не [знали] Писання, ні Божої сили” (в. 29). Святе Письмо не призначене відповідати на логічні чи філософські загадки. Навпаки, його основна мета – привести нас до пізнання і любові Ісуса та до вічного життя в Ньому (Ів. 5:39). Це ті основи, розуміння яких не вистачало лідерам.
Ми теж часто пропускаємо основи. Головна мета Біблії – це наша зустріч з живим Ісусом. І було б дуже боляче пропустити її.
Чи пропускаєте ви основи Писання? Як повернутися до основ… до Ісуса?
Дорогий Боже, іноді я гублюся навіть серед хороших речей. Будь ласка, допоможи мені.
