“Отож, уважайте, щоб поводитися обережно… використовуючи час”. — Ефесян 5:15-16
Чотирнадцятого березня 2019 року ракета НАСА вивела на орбіту астронавтку Крістіну Кох на шляху до Міжнародної космічної станції. Кох не поверталася на Землю 328 днів, що стало рекордом – найдовшим безперервним космічним польотом для жінки. Щодня, перебуваючи на висоті приблизно 254 милі над Землею, екран відстежував час астронавтки з п’ятихвилинним інтервалом. У неї було безліч щоденних завдань, і година за годиною червона лінія на екрані постійно показувала, чи Кох випереджає графік чи відстає від нього. Не можна було гаяти ані хвилини.
Звичайно, апостол Павло не рекомендував нічого настільки нав’язливого, як червона лінія, що керує нашим життям, однак він заохочував нас мудро використовувати наш дорогоцінний і водночас обмежений ресурс часу. “Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, – дні-бо лукаві” (Еф. 5:15-16). Божа мудрість навчає нас наповнювати наші дні добрими намірами і турботою, використовуючи їх для практики послуху Богу, для прояву любові до ближнього та для участі у відкупній праці Ісуса у світі. На жаль, люди можуть ігнорувати настанови мудрості і замість цього використовувати свій час нерозумно.
Справа не в тому, щоб скрупульозно відстежувати використання власного часу, а в тому, щоб просто слідувати за Богом у послуху та довірі. Він допоможе нам отримати максимальну користь від наших днів.
Що для вас означає час? Як вам найкраще використати його сьогодні?
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені якнайкраще використовувати свій час.
Автор: Уїнн Коллієр
“Того дня буде парость Господня красою та славою”. — Ісаї 4:2
Зорана земля містила в собі таємницю, щось приховане. Готуючись до п’ятдесятої річниці весілля, Лі Вілсон виділив вісімдесят акрів землі, аби зробити, можливо, найвеличніший квітковий подарунок, який коли-небудь бачила його дружина. Він таємно посадив незліченну кількість соняшникового насіння, з якого згодом виросло 1,2 мільйон и золотистих рослин – улюблених квітів його дружини. Коли соняшники підняли свої жовті корони, Рене була шокована і приголомшена неймовірним проявом любові Лі.
Промовляючи до юдейського народу через пророка Ісаю, Бог розкрив таємницю. Хоча юдеї не могли бачити цього зараз, але після Божого обіцяного суду над ними за їхню невірність Йому (Іс. 3:1–4:1), настане новий, золотий день: “Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний – величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля” (Іс. 4:2). Так, народ переживе спустошення і вигнання до Вавилона, однак потім з’явиться прекрасна “парость”, новий пагін із землі – останок Божого народу, відокремлений (“святий”, в. 3) та очищений (в. 4), яким Бог з любов’ю керуватиме і про який піклуватиметься (вв. 5-6).
Наші дні можуть здаватися темними, а виконання Божих обітниць прихованим. Але коли ми вірою тримаємося за Бога, одного дня всі Його “цінні та великі обітниці” здійсняться (2 Петр. 1:4). Попереду нас чекає прекрасний новий день!
Чому Божі обітниці іноді здаються прихованими? Як ви можете прийняти їх вірою сьогодні?
Люблячий Боже, дякую за красу Твоїх вірних обітниць.
Автор: Том Фелтен
Зламаність. Ми бачимо її довкола себе. Ми відчуваємо її на собі: у наших стосунках, у наших снах, у наших тілах. Але понад дві тисячі років тому сталося дещо, що й досі має силу зцілити цю зламаність.
1 Петро 2:24 каже: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися».
Ісус Христос, безгрішний Син Божий, взяв на Себе тягар наших гріхів. Він поніс їх на хрест, віддавши Своє життя не за Свої провини, а за наші. У цьому суть Євангелія. Своєю жертвою Він запропонував нам шлях з темряви до Його світла – життя, перетвореного Його благодаттю.
Завдяки Христовій жертві ми отримали глибоке зцілення нашого духу; нове життя прийшло замість гріхів і темряви, які відділяють нас від Бога. Через Його рани нам пропонується прощення і нові стосунки з Богом, зцілені й цілісні.
Розуміння Його жертви перетворює нас. Ми більше не можемо жити в темряві. Зламаність може оточувати нас, але вона більше не всередині нас. Його праведність омиває нас. Його зцілення проливається через нас. Все наше життя перемінюється у відповідь на глибоку любов і жертву, яку показав нам Ісус, і на зцілення, яке Він єдиний може дати.
Запрошуємо вас наступної неділі 20 жовтня на Свято Подяки, яке ми будемо святкувати з церквою в Пустоварівці.
Ми збираємось як звичайно о 10:00 і після прославлення та молитви їдемо на служіння у Пустоварівці.
Будемо раді вас бачити і розділити радість свята Кущів разом з вами!
“Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!” — Івана 15:11
“Рухайся зі швидкістю радості”. Ця фраза спала мені на думку, коли одного ранку я молитовно обмірковував майбутній рік, і вона здалася мені влучною. Я мав схильність працювати до перевтоми, тож вирішив у наступному році працювати в приємному темпі, звільнивши місце для друзів та радісних занять.
Цей план працював… до березня! Саме тоді я уклав партнерство з університетом, аби наглядати за тестуванням курсу. Мені потрібно було набирати студентів та викладати. Отож, я почав працювати понаднормово, щоб не відставати від графіка. Як я міг тепер рухатись зі швидкістю радості?
Ісус обіцяє радість тим, хто вірує в Нього, бо вона приходить через перебування в Його любові (Ів. 15:9) та молитві (Ів. 16:24). “Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість” (Ів. 15:11). Ця радість приходить як дар через Його Духа (Гал. 5:22-25). Я зрозумів, що міг зберігати радість під час моєї зайнятості лише тоді, коли щовечора проводив час у спокійній, довірливій молитві.
Оскільки радість настільки важлива, ми маємо надавати їй пріоритет у нашому розкладі. Водночас життя ніколи не перебуває повністю під нашим контролем, тому я радий, що нам доступне ще одне джерело радості – Дух. Для мене іти зі швидкістю радості тепер означає рухатися зі швидкістю молитви, тобто знаходити час для отримання радості від її Дарувальника.
Що затьмарює вашу радість? Як ви сьогодні будете відпочивати в присутності Дарувальника радості?
Святий Дух, будь ласка, наповни мене Твоєю любов’ю, миром та радістю.
Автор: Шерідан Войсі
“Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім’я… нехай буде аж навіки!” — 1 Самуїлова 20:42
Можливо, ви чули якийсь різновид цієї приказки: “Якщо хочеш іти швидко, іди один. Але якщо хочете піти далеко, ідіть разом”. Чудова думка, чи не так? Але чи є якісь ґрунтовні дослідження, які б запевнили, що ці слова не просто гарні, але й правдиві?
Так! Одне з таких досліджень, проведене британськими та американськими вченими, продемонструвало, що люди оцінюють розмір гір як значно менший, якщо вони стоять біля них з кимось іншим, на відміну від того, якщо вони стоять біля них на самоті. Інакше кажучи, “соціальна підтримка” є настільки важливою, що завдяки їй навіть розмір гір зменшується в нашій свідомості.
Для Давида такою ж гарною і правдивою була його дружба з Йонатаном. Ревнивий гнів царя Саула був для Давида наче нездоланна гора, яка змушувала його боятися за власне життя (див. 1 Сам. 19:9-18). Без підтримки найближчого друга історія Давида могла б скластися зовсім по-іншому. Йонатан же “був засмучений за Давида, бо його образив його батько” (1 Сам. 20:34), тому він підтримував свого друга. “Чому він буде забитий?” – запитав Йонатан батька (в. 32). Їхня дружба, освячена Богом, зміцнила Давида і допомогла йому стати царем!
Наша дружба також має значення. Якщо Бог знаходиться в її центрі, ми можемо надихати один одного на значно більші звершення, аніж можемо собі уявити.
Де ви знаходите соціальну підтримку? Кого ви можете підтримати своєю дружбою?
Небесний Отче, дякую за тих, кого Ти привів у моє життя і хто допомагає мені правильно дивитися на гори.
Автор: Джон Блейз
“І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй”. — Амоса 7:15
У штаті Мічиган росте чотирнадцять мільярдів дерев, більшість з яких є цілком звичайними. Отож, там щорічно проводиться “Полювання на велике дерево” – конкурс на визначення найстаріших і найбільших дерев, які можна вважати живою пам’яткою. Конкурс піднімає звичайні дерева на інший рівень: у будь-якому лісі може бути “лауреат”, який просто чекає, аби його помітили.
На відміну від більшості людей, Бог завжди помічає звичайне. Йому не байдуже до тих, кого не помічають інші. Під час правління Єровоама Бог послав до Ізраїлю простого чоловіка на ім’я Амос, який почав закликати народ відвернутися від зла і прагнути справедливості. Однак його змушували замовкнути. “Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю… і там пророкуй”, – з презирством казали люди (Ам. 7:12). Амос же відповів: “Я не пророк, і не син я пророків, – я пастух та оброблювач диких фіґовниць. І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві” (вв. 14-15).
Бог знав і помітив Амоса, коли той був звичайним пастухом, який доглядав за стадами та деревами. Через сотні років Господь Ісус помітив і покликав Нафанаїла (Ів. 1:48) і Закхея (Лк. 19:4-5) біля фіґових дерев. Незалежно від того, наскільки маловідомими ми себе відчуваємо, Бог нас бачить, любить і використовує для Своїх цілей.
Чому іноді важко повірити, що Бог бачить вас як особистість? Як Його знання про вас сповіщає вам про Його любов?
Дорогий Боже, дякую, що любиш мене, хоч я і почуваюсь непримітною.
Автор: Карен Пімпо
“Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передавав Тому, Хто судить справедливо”. — 1 Петра 2:23
Джордж працював на будівництві під спекотним літнім сонцем, коли раптом один із сусідів зайшов на подвір’я, де він працював. Чоловік, явно розлючений, почав лаятись та критикувати все, що стосувалося проєкту і того, як він виконувався. Джордж отримував словесні удари, але залишав їх без відповіді, поки розлючений сусід не перестав кричати. Тоді Джордж м’яко відповів: “Імовірно, у вас сьогодні важкий день, чи не так?” Раптом вираз обличчя чоловіка пом’якшав, він опустив голову і сказав: “Мені шкода, що я так з вами розмовляв”. Доброта Джорджа розрядила гнів сусіда.
Бувають моменти, коли нам хочеться завдати удару у відповідь. Відплатити образою за образу. Натомість Джордж показав приклад доброти, яка найбільш досконало виявилась у жертві Христа, Який поніс на Собі наслідки наших гріхів: “Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передавав Тому, Хто судить справедливо” (1 Петр. 2:23).
У кожного з нас будуть моменти, коли нас неправильно зрозуміють, неправильно представлять чи нападуть на нас. Можливо, нам захочеться відповісти тим же, однак серце Господа Ісуса закликає нас бути добрими, прагнути миру і проявляти розуміння. Сьогодні, даючи нам можливість, Бог може використати нас, аби благословити того, хто переживає важкий день.
Чому так легко помститися іншим за їхні недобрі слова? Натомість як ви можете виявляти доброту до тих, хто ставиться до вас недоброзичливо?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені знайти в Тобі силу, благодать та мудрість, щоб відображати характер Ісуса Христа.
Автор: Білл Краудер
“Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських”. — Ефесян 6:11
Щороку ми з дружиною проїжджаємо сотні миль на велосипедах, крутячи педалі стежками Західного Мічигану. Для зручності в нас є деякі аксесуари, які ми прикріпили до велосипедів. У Сью є передній ліхтар, задній ліхтар, одометр і велосипедний замок. На моєму велосипеді є тримач для пляшки з водою. Насправді, ми могли б успішно їздити нашим маршрутом щодня і намотувати всі ці милі без додаткових аксесуарів. Вони корисні, але не обов’язкові.
У Посланні до ефесян апостол Павло пише про ще один набір “аксесуарів”, однак він є обов’язковим. Ми повинні “зодягнутися” в ці речі, аби нам бути успішними в слідуванні за Ісусом. Наше життя – не легка прогулянка. Ми перебуваємо в битві, у якій нам треба виступати “проти хитрощів диявольських” (Еф. 6:11), тому нам слід бути добре підготовленими.
Без мудрості Писання ми можемо припускатися помилок. Без Ісуса, Який допомагає нам жити Його “правдою”, ми піддамося брехні (в. 14). Без Євангелія ми не будемо мати “миру” (в. 15). Без “віри”, яка нас захищає, ми піддамося сумнівам (в. 16). Наше “спасіння” і Святий Дух зміцнюють нас, аби ми добре жили для Бога (в. 17). Це наша броня.
Важливо, аби ми, подорожуючи дорогами життя, були захищені від його реальних небезпек. Це можливо лише тоді, коли Христос озброює нас для подолання викликів на цьому шляху.
Що для вас означає “зодягнутися” в Божу зброю? У яких ситуаціях, з якими ви стикаєтесь, вам найбільше потрібна Божа броня?
Дорогий Небесний Отче, дякую, що нагадуєш мені в Писанні, яким чином я можу протистояти нападкам сатани.
Автор: Давид Бренон
“Хто буде погорджувати днем малих речей?” — Захарія 4:10
Під час весільної церемонії наш сором’язливий друг Дейв стояв у кутку, стискаючи загорнутий у тканину довгий предмет. Коли настала його черга презентувати свій подарунок, він простягнув його нам. Ми з Еваном розгорнули пакунок і побачили вирізаний вручну шматок дерева з ідеальними концентричними колами всередині і з вигравіруваним на ньому текстом: “Деякі Божі чудеса є маленькими”. Ця дошка висить у нашому домі протягом сорока п’яти років і нагадує нам знову і знову, що Бог діє навіть у дрібницях. В оплаті рахунків. У забезпеченні їжею. У зціленні від застуди. Все це складає вражаючий список Божого забезпечення.
Через пророка Захарію Зоровавель, правитель Юдеї, отримав подібне послання від Бога стосовно відбудови Єрусалима та храму. Після повернення з вавилонського полону почався період повільного прогресу, і через це ізраїльтяни зневірились. “Хто буде погорджувати днем малих речей?” – проголосив Бог (Зах. 4:10). Він здійснює Свої бажання через нас, а іноді і всупереч нам. “Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом” (в. 6).
Якщо нам прикро, що ми не бачимо значної Божої роботи в нас і навколо нас, пам’ятаймо, що деякі з Його чудес можуть бути “маленькими”. Він використовує малі речі для виконання Своїх великих цілей.
Де ви бачили “маленькі” Божі чудеса у своєму житті? Як Він використовував маленькі речі, аби задовольнити ваші потреби та потреби інших?
Дорогий Боже, дякую за Твої “маленькі” чудеса в моєму житті. Допоможи мені помічати всі Твої діла!
Автор: Еліза Морган
