“Хто бачив Мене, той бачив Отця”. — Івана 14:9
Лео було чотири місяці, однак він ще ніколи не бачив батьків. Він народився з рідкісним захворюванням, яке позбавило його нормального зору. Для нього все навкруги було, наче в густому тумані. Отже, лікарі розробили для нього спеціальні окуляри.
Батько Лео виклав відео, на якому мати вперше одягає йому нові окуляри. Погляд Лео поступово зосереджується, і на його обличчі з’являється широка усмішка, коли він вперше по-справжньому побачив свою матір. Безцінно. У ту мить маленький Лео вже міг чітко бачити.
Апостол Іван описує розмову Ісуса зі Своїми учнями. Пилип попросив у Нього: “Покажи нам Отця” (Ів. 14:8). Навіть провівши стільки часу разом, учні й досі не усвідомили, Ким був Ісус. У відповідь Господь промовив: “Чи не віруєш ти, що Я – в Отці, а Отець – у Мені?” (в. 10). Перед цим Ісус сказав: “Я – дорога, і правда, і життя” (в. 6). Це шосте з семи Ісусових тверджень “Я”. Він закликає нас поглянути на Нього через окуляри цих тверджень і побачити, Ким Він є насправді – Богом.
Ми багато в чому схожі на учнів. У період труднощів наш зір погіршується. Ми не можемо зосередитись на тому, що Бог вже зробив і може ще зробити. Коли маленькому Лео одягнули окуляри, він зміг чітко побачити батьків. Можливо, нам також треба одягнути Божі окуляри, щоб чітко побачити, Ким насправді є Ісус.
Через що ваш погляд на Ісуса може стати тьмяним? Як знову подивитись на Нього з ясним зором?
Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені зосереджуватись на Тобі. Покажи мені чітко Твій шлях для мене.
Автор: Кеннет Петерсен (гість)
“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити”. — 1 Івана 1:9
Поглянувши на телефон, я насупилась і зітхнула. У мене з подругою виникла серйозна незгода стосовно наших дітей, і я розуміла, що мала передзвонити і вибачитись. Мені не хотілось це робити, бо ми й досі не дійшли згоди, однак я знала, що під час нашої останньої розмови я була далеко не доброю та смиренною.
В очікуванні на дзвінок я думала: “А якщо вона мене не простить або не захоче і далі дружити?” Я пригадала слова пісні, які повернули мене до миті, коли я сповідала перед Богом свій гріх. Я відчула полегшення, бо знала, що Бог мене простив і звільнив від провини.
Ми нездатні проконтролювати реакції людей на наші спроби вирішити проблеми в стосунках. Якщо ми смиренно просимо прощення і впроваджуємо всі необхідні зміни, то дозволяємо Богу зціляти стосунки. Навіть якщо ми відчуваємо біль від невирішених проблем у взаєминах з людьми, мир з Богом можливий завжди. Божі обійми відкриті, і Він хоче виявити до нас благодать та милість, яких ми потребуємо. “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Ів. 1:9).
Як прощення творить мир? Які кроки з Божою допомогою ви зробите на цьому тижні для примирення з іншою людиною?
Дорогий Боже, нагадуй мені про Твою нескінченну благодать. Допоможи мені бути більш смиренною і довіряти Тобі всі мої стосунки.
Автор: Дженіфер Бенсон
“Як пастух переглядає своє стадо… так Я перегляну отару Свою”. — Єзекіїля 34:12
Коли пастор Уоррен почув, що один чоловік з його церкви покинув дружину і родину, він попросив Бога допомогти йому випадково зустрітися з цим чоловіком, аби вони могли поговорити. І Господь допоміг! Коли одного дня Уоррен прибув до ресторану, він помітив за столиком того чоловіка. “Чи знайдеться місце для ще одного голодного чоловіка?” – запитав він, підійшовши до члена церкви. Невдовзі вони вже відверто спілкувались і разом помолились.
Пастор Уоррен вчинив як справжній пастир, наслідувавши приклад Бога, Який сказав через пророка Єзекіїля, що турбуватиметься про Свою отару. Бог пообіцяв знайти Своїх розпорошених овець, врятувати їх і знову зібрати разом (Єз. 34:12-13). Він пастиме їх на пасовищі доброму: “загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев’яжу, а хвору зміцню” (вв. 14-16). У кожному з цих образів ми бачимо прояв Божої любові до Його народу. Пророцтво Єзекіїля відображає вічне серце Бога і Пастиря, Який одного дня виявить Себе в Особі Ісуса.
Якими б не були наші обставини, Бог торкається кожного з нас, прагнучи врятувати і прихистити на добрих пасовищах. Він хоче, аби ми йшли за Ним, за Добрим Пастирем, Який кладе життя за Своїх овечок (див. Ів. 10:14-15).
Як про вас турбується Ісус, Добрий Пастир? Як довірити Йому лікування будь-якої вашої рани або зміцнення будь-якої слабкості?
Дорогий Боже, Ти любиш мене, навіть якщо я віддаляюсь від Тебе і десь блукаю. Допоможи мені завжди перебувати у Твоїй кошарі, аби отримувати Твою любов і турботу.
Автор: Емі Бушер Пай
“І пробував він там у тім домі в’язничнім. А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя”. — Буття 39:20-21
Двадцятого липня 1969 року Ніл Армстронг і Базз Олдрін вийшли з космічного модуля і стали першими людьми, які ступили на поверхню Місяця. Однак ми часто забуваємо про третього члена екіпажу – Майкла Коллінза, який залишився на борту основного корабля в очікуванні на повернення товаришів.
Коли інші члени екіпажу спускалися на місячну поверхню, Коллінз самотньо очікував їх на протилежному боці Місяця. Він не мав жодного зв’язку з Нілом і Баззом, і з жодною людиною на землі. В NASA прокоментували це так: “Ще ніхто з часів Адама не перебував у такій повній самотності, як Майкл Коллінз”.
Іноді ми почуваємося цілковито самотніми. Уявіть, наприклад, що відчував Йосип, син Якова, коли його забрали до Єгипту (Бут. 37:23-28). Ще більшу самотність він відчув, коли його за хибними звинуваченнями кинули до в’язниці (Бут. 39:19-20).
Як Йосип вижив у в’язниці на чужині, ще й без будь-кого з родини поряд? Послухайте: “І пробував він там у тім домі в’язничнім. А Господь був із Йосипом” (вв. 20-21). У 39-му розділі книги Буття чотири рази нагадується про цю істину.
Ви почуваєтесь самотніми та ізольованими від інших? Покладайтесь на істину Божої присутності, обіцяної Самим Ісусом: “Я перебуватиму з вами повсякденно” (Мт. 28:20). Зі Спасителем Ісусом ви ніколи не будете самотні.
Коли ви почуваєтесь найбільш самотньо? Як Бог нагадує, що в часи самотності Він поруч із вами?
Дорогий Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені пізнати, що Ти поряд зі мною так само, як був із Йосипом.
Автор: Давид Бренон
“І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його”. — Еклезіястова 12:7
Я сіла на церковну лаву позаду моєї подруги. Група поклоніння щойно почала співати пісню “Я можу лише уявити”. Здійнявши руки, я славила Бога. Солодке сопрано Луїзи, моєї подруги, гармонійно звучало з моїм голосом. Згодом вона розповіла мені про свої проблеми зі здоров’ям, і ми вирішили разом молитись за її лікування від раку.
Через декілька місяців Луїза сказала, що боїться помирати. Схилившись над її ліжком, я поклала свою голову поряд з її головою, прошепотіла молитву і тихо заспівала нашу пісню. Я можу лише уявити, як всього через декілька днів Луїза вже поклонялась Ісусу в Його безпосередній присутності.
Апостол Павло утішав читачів, які стикались зі смертю (2 Кор. 5:1). Страждання на цім боці вічності можуть викликати смуток, втім наша надія корениться в небесному житті, у вічному перебуванні з Ісусом Христом (вв. 2-4). Хоча Бог створив нас із прагненням до вічного життя з Ним (вв. 5-6), Його обітниці мають впливати на наше життя для Нього зараз (вв. 7-10).
Живучи заради Ісуса і чекаючи на Його прихід або на наш поклик повернутись додому, радіймо миру Його постійної присутності. Що ми відчуємо у мить, коли залишимо земні тіла і ввійдемо у вічність з Ісусом? Ми можемо лише уявити!
Коли ви почувалися приголомшеними через смерть або втрату близької людини? Як вас підбадьорює Божа обітниця вічного життя?
Люблячий Боже, дякую за обітницю бути зі мною на землі та у вічності.
Автор: Сошіль Діксон
? 05.02.2023 09:58 На вашем канале началась прямая трансляция: «Три молитвы Аввакума» | Пастор Микола Сичев | 05.02.2023: https://youtu.be/dYn5cmgFCc0
- 0 комментариев• Теги:AllLivesMatter, богослужение, Божье откровение, Божьи ценности, вечные ценности, видео, Воистину Воскрес, Дві міни, Иисус воскрес, Олександр Колтуков, онлайн, пастор, Пасха, покаяние, призыв к молитве, проповедь, розділи, свет, Слово Божье, служения, спасение, Спасіння, трансляція, Трансляція служіння, Христос Воскрес, церква Божої Слави, шекель
- Поділитися: Twitter, Facebook, Delicious, Digg, Reddit, Google+, ВКонтакте
“Не кличте мене: Ноомі, – кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній”. — Рут 1:20
Після смерті першого чоловіка Джен вийшла заміж вдруге. Однак діти нового чоловіка не прийняли її. Тепер помер і він, а діти ненавиділи її за те, що вона залишилась в будинку, де вони провели дитинство. Чоловік залишив їй невелику суму грошей, однак діти кажуть, що вона краде їхню спадщину. Зрозуміло, що Джен розчарована і сповнена гіркоти.
Чоловік Ноомі разом з родиною переїхав до Моаву, де він і двоє синів померли. Роками пізніше Ноомі повернулась до Віфлеєму; водночас з нею прибула її невістка Рут. З їхньою появою місто зашуміло, і люди почали питати: “Чи це Ноомі?” (Рут 1:19). У відповідь вона попросила, аби її більше не називали цим ім’ям, яке означає “приємна”. Натомість її повинні звати “Мара”, що означає “гірка”. “Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь” (вв. 20-21).
Вас можна назвати “гірким”? Ви розчаровані друзями, родиною, погіршенням здоров’я. Ви заслуговували кращого, втім не отримали цього. І вас охоплює гіркота.
Ноомі повернулась до Віфлеєму з гіркотою в серці, однак вона повернулась. І ви також можете повернутись додому. Прийдіть до Ісуса, нащадка Рут, народженого у Віфлеємі. І заспокойтесь у Його любові.
З часом Бог змінив гіркоту Ноомі на радісне здійснення Його досконалого плану (Рут 4:13-22). Він може змінити і вашу гіркоту. Прийдіть до Нього.
Яке ім’я вас характеризує? Що для вас означає жити, відображаючи ім’я, яке описує вас в Ісусі Христі?
Небесний Отче, я повертаюсь додому, щоб віднайти спокій у Твоєму Сині.
Автор: Майк Уїттмер
“Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами”. — Левит 19:34
У новій країні все було зовсім іншим: нова мова, школи, звичаї, дорожній рух, погода. Вони не знали, чи зможуть взагалі коли-небудь до цього пристосуватися. Члени церкви, яка розташована неподалік, вирішили допомогти родині в облаштуванні нового життя в новому місці. Патті повела подружжя до місцевого продовольчого супермаркету, аби показати, що в ньому є і як купувати продукти. Під час відвідин супермаркету родина зраділа, побачивши на прилавку гранати – фрукти зі своєї батьківщини. Вони купили по гранату для кожної своєї дитини, а ще один – для Патті на знак подяки за допомогу. Ці фрукти та нові друзі принесли їм велику втіху в новій незнайомій країні.
Бог через Мойсея надав перелік законів для Свого народу, серед яких містилося повеління ставитись до чужинця в народі, як до “тубільця” (Лев. 19:34). Бог також звелів “любити його, як самого себе”. Господь Ісус назвав це повеління другою великою заповіддю після заповіді любити Бога (Мт. 22:39). Навіть Бог “обороняє приходьків” (Пс. 145:9).
Допомагаючи новим друзям адаптуватися до життя в нашій країні, пам’ятаймо, що ми також “приходьки” на землі (Євр. 11:13). Отже, чекаймо на появу нової небесної оселі.
Про кого Бог хоче, аби ви потурбувались? Яким даром Він вас наділив, аби ви виявляли Його любов до інших?
Співчутливий Боже, я не повністю розумію, що означає бути приходьком у світі. Допоможи мені підтримувати тих, хто перебуває на чужині.
Автор: Енн Сітас
“Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його”. — Луки 6:40
На одному популярному відео трирічна учениця, яка вже здобула білий пояс з карате, імітувала свого тренера. Із запалом та завзяттям маленька дівчинка повторювала за наставником усі його слова та рухи. Вона чудово впоралась!
Господь Ісус казав: “Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його” (Лк. 6:40). Він казав учням, що, наслідуючи Його приклад, вони повинні бути щедрими, люблячими та неосудливими (вв. 37-38), і уважно ставитись до того, за ким вони йдуть: “Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?” (в. 39). Учні повинні були розуміти, що фарисеї були сліпими поводирями, які вели народ до лиха (Мт. 15:14), тому важливо неухильно слідувати за Вчителем. Учням Христа треба прагнути до уподібнення Йому та виконання Його настанов стосовно вияву щедрості та любові.
Прагнучи наслідувати приклад Ісуса Христа, присвятімо себе нашому Вчителю, аби нам уподібнюватись Йому в розумінні, мудрості та вчинках. Тільки Він може допомогти нам відтворювати Його щедрий і люблячий характер.
У чому ви сьогодні прагнете наслідувати Ісуса? Коли вам найважче наслідувати приклад Христа, Учителя?
Господи Ісусе, великий Учителю, допоможи мені дисципліновано та уважно наслідувати Тебе!
Автор: Марвін Уїльямс
“Блаженні засмучені”. — Матвія 5:4
Я отримав повідомлення від молодого чоловіка з Англії, який розповів, що його 63-річний батько перебуває в лікарні у вкрай важкому стані. Хоча ми ніколи з ним не бачились, проте наша діяльність багато в чому була схожа. Отже, син, намагаючись порадувати батька, попросив мене надіслати відеоповідомлення зі словами підтримки та молитви. Глибоко вражений, я записав на відео коротке звернення і молитву про зцілення. Згодом чоловік повідомив, що батько подивився моє відео і був дуже радий. Втім, на жаль, через декілька днів я отримав ще одне повідомлення, в якому було сказано, що батько помер. Він до останнього подиху тримався за руку дружини.
У мене краялось серце. Така любов і таке горе. Родина втратила чоловіка й батька. Втім Ісус переконує, що саме ті, хто плаче, благословенні. “Блаженні засмучені”, – каже Ісус Христос (Мт. 5:4). Господь не говорить, що страждання та смуток – то добре. Натомість Він каже, що Божа милість і доброта виявляються до тих, хто їх потребує найбільше. Ті, що перебувають у скорботі через смерть близької людини або навіть через власну гріховність, більше за інших потребують Божої уваги та підтримки. Господь Ісус обіцяє: “Вони будуть утішені” (в. 4).
Бог іде назустріч нам, Його улюбленим дітям (в. 9). Він благословляє нас у наших сльозах.
Де ви зіткнулись зі смутком у власному житті або в житті інших? Як Ісусова обітниця благословіння змінює ваш погляд на горе?
Боже, мене охопив біль та смуток. Будь ласка, допоможи відчути Твоє благословіння навіть у сльозах.
Автор: Уїнн Коллієр