“І будеш ти пам’ятати Господа, Бога свого”. — Повторення Закону 8:18
П’ятнадцятого січня 1919 року в Бостоні вибухнув великий резервуар з патокою. П’ятиметрова хвиля з 8-ми мільйонів літрів неслася вулицями міста зі швидкістю в понад 50 км на годину, змітаючи на своєму шляху вагони, будинки, людей і тварин. Патока здавалася цілком нешкідливою, втім того дня вона виявилась смертельною: 21 людина загинула і понад 150 зазнали травм.
Іноді навіть добрі речі можуть неочікувано приголомшити нас. Перед тим як ізраїльтяни ввійшли до Обіцяного Краю, Мойсей застеріг народ, аби той не приписував собі блага, які він отримає: “Щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі… то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого”. Народ не мав приписувати багатство своїй силі чи своїм здібностям. Мойсей сказав: “І будеш ти пам’ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу” (Повт. 8:12-14, 17-18).
Усе добро, в тому числі фізичне здоров’я та вміння, які необхідні, щоб заробляти на життя, є благословінням з руки люблячого Бога. Навіть якщо ми здатні наполегливо працювати, це можливо лише завдяки Божій підтримці. Будьмо вдячні за отримані благословіння і прославляймо Бога за Його доброту до нас!
За який прояв Божої доброти ви сьогодні вдячні? З ким ви можете поділитися тими благословіннями, які отримали?
Небесний Отче, дякую, що підтримуєш мене щомиті. Будь ласка, допоможи мені усвідомлювати Твою доброту і ділитися нею з іншими.
“Будуть бігати – і не потомляться, будуть ходити – і не помучаться”. — Ісаї 40:31
“Не думаю, що зможу знов це робити, – зі сльозами на очах промовила моя подруга, розповідаючи про відчуття безпорадності, яке вона відчула, працюючи доглядальницею. – Я знаю, що Бог покликав мене до цієї праці, однак я пригнічена та емоційно спустошена”. Розуміючи її виснаження, я відповіла: “Я знаю, що ти зараз відчуваєш безпорадність, однак попроси Бога надати тобі провід, якого ти шукаєш, і силу, якої ти потребуєш”. Подруга вирішила шукати Бога в молитві. Невдовзі вона отримала нове відчуття мети. З Божою допомогою вона змогла не лише продовжити свою працю, але й розширити коло людей, яким вона служила, відвідуючи різні лікарні країни.
Ми, віруючі в Ісуса Христа, можемо завжди покладатися на Божу допомогу і підтримку, бо “Він не змучується та не втомлюється” (Іс. 40:28). Пророк Ісая твердить, що наш Отець Небесний “змученому дає силу, а безсилому – міць” (в. 29). Божа сила безмежна. Однак Він знає, що в нас неминуче будуть дні, коли ми відчуватимемо фізичне та емоційне виснаження (в. 30). Втім, якщо ми покладаємося на Божу силу і не намагаємось самостійно впоратись з життєвими труднощами, Він відновить наші сили і допоможе з вірою рухатись далі.
Коли ви намагались самостійно впоратись зі складними ситуаціями? Як покладатися на Божу допомогу?
Дорогий Боже, дякую, що допомагаєш мені, коли життєві труднощі здаються нездоланними.
“Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать”. — Євреїв 4:16
Коли 18 лютого 2021 року марсохід “ Персевіренс ” приземлився на червоній планеті, працівники, які слідкували за його прибуттям, пережили “сім хвилин жаху”. По завершенні своєї космічної подорожі в 470 мільйонів кілометрів марсохід пройшов через складний процес приземлення. Сигнали з Марсу до Землі надходять із затримкою в декілька хвилин, тому в співробітників NASA не було зв’язку з марсоходом у мить його приземлення. Відсутність зв’язку лякала команду.
Іноді ми також відчуваємо страх, коли молимось і не отримуємо відповідей. У Святому Письмі ми бачимо як тих, хто швидко отримував відповіді на молитви (див. Дан. 9:20-23), так і тих, хто чекав на відповіді тривалий час (див. історію Анни в 1 Сам. 1:10-20). Можливо, найбільш яскравим прикладом затримки з відповіддю слугує історія про те, як Марта і Марія попросили Ісуса прийти і допомогти їхньому хворому брату Лазарю (Ів. 11:3). Зволікання Ісуса, ймовірно, наповнювало жахом серця сестер. Господь затримався, і їхній брат помер (вв. 6-7, 14-15) . Втім через чотири дні Ісус, зрештою, відповів, воскресивши Лазаря (вв. 43-44).
Складно очікувати Божі відповіді на наші молитви. Однак Бог може утішити нас і допомогти, якщо ми приступаємо “з відвагою до [Його] престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать” (Євр. 4:16).
Про що ви молитесь, але відповіді й досі не отримали? Як Бог може зміцнити вашу віру, в той час як ви чекаєте на Нього?
Люблячий Боже, Ти знаєш, що в мене на серці. Будь ласка, допоможи мені довіряти Тобі, поки я очікую на відповідь від Тебе.
“Нехай кожен дає, як серце йому призволяє… бо Бог любить того, хто з радістю дає!” — 2 Коринтян 9:7
Бренда йшла до виходу з торгового центру, як раптом її увагу привернув рожевий колір, що виднівся за склом вітрини. Вона підійшла ближче і зупинилась, із захопленням дивлячись на “бавовняне пальто карамельного кольору”. О, Холлі б воно сподобалось! У її подруги, матері-одиначки, були фінансові труднощі. Бренда знала, що Холлі потребувала тепле пальто, однак ніколи б не дозволила собі заплатити такі гроші за цю покупку. Трохи подумавши, Бренда усміхнулась, дістала свій гаманець і замовила доставку пальто до дому Холлі. До цього дарунка вона додала анонімну листівку: “Тебе сильно люблять!” Бренда буквально підстрибувала від радості, повертаючись до своєї машини.
Пожертва за Божою спонукою викликає радість. Апостол Павло, закликаючи коринтян виявляти щедрість, казав: “Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає” (2 Кор. 9:7). Він також зауважив: “Хто сіє щедро, – той щедро й жатиме” (в. 6).
Іноді ми кладемо гроші до тарілки для пожертв. Часом ми робимо онлайн пожертви на певне служіння. А іноді Бог спонукає нас виявляти Його любов через турботу про потреби друзів. Ми даруємо пакет з продуктами, оплачуємо заправку автомобіля… або ж купуємо в подарунок рожеве пальто.
До кого ви можете сьогодні виявити Божу любов? Як прояв щедрості може сповнити вас радістю?
Люблячий Отче, Ти дав нам Свого Сина, і ми також хочемо жертвувати для інших. Допоможи нам реагувати на Твою спонуку задовольнити потреби ближнього.
“Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів”. — Псалом 102:9
Одним із наслідків пандемії Covid-19 було пришвартування круїзних кораблів і перебування пасажирів на карантині. Видання “The Wall Street Journal” опублікувало статтю, яка містила інтерв’ю з туристами. Коментуючи, як карантин надав більше можливостей для спілкування, один пасажир пожартував, що його дружина, яка має чудову пам’ять, згадала кожний його прогріх, і їй здавалось, що вона ще не все згадала!
Подібні розповіді викликають у нас посмішку, нагадують про нашу людську природу і слугують попередженням, чи не тримаємось ми за речі, які б мали відпустити. Втім, що нам допомагає виявляти добре ставлення до тих, хто нас образив? Характер нашого великого Бога, як сказано в тексті Псалма 102:8-12.
У віршах 8-10 чудово сказано: “Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими”. Молитовне читання Святого Письма і благання про Божу допомогу може спонукати нас переглянути свої наміри комусь помститись чи когось покарати. Це також може спонукати нас молитись за себе і за тих, кому нам хочеться нашкодити, відмовляючись виявляти благодать, милість і прощення.
Кому вам хотілось заподіяти шкоду у відповідь на біль, який вам завдали? До кого ви можете звернутися за молитовною підтримкою?
Бог милосердя, доброти і прощення, будь ласка, допоможи мені виявляти благодать і милість до тих, хто завдав мені болю.
Вісімдесят років у шлюбі! 31 травня 2021 року Пет і Рут, двоюрідні дідусь і бабуся мого чоловіка, відсвяткували цю визначну дату. Після випадкової зустрічі в 1941 році, коли Рут ще навчалася в коледжі, молоді люди настільки покохали одне одного, що на наступний день після випускного вони одружились. Пет і Рут вірять, що Бог їх об’єднав і вів усі ці роки.
Аналізуючи вісім десятиліть свого шлюбу, Пет і Рут погоджуються, що одним із основних аспектів їхніх міцних стосунків є готовність прощати. У здорових стосунках кожен розуміє, що всі ми постійно потребуємо прощення за біль, який завдаємо один одному: чи то через недобре слово, чи то через невиконання обіцянки або покладеного завдання.
Апостол Павло, прагнучи допомогти християнам жити в єдності, говорить про важливу роль прощення. Закликавши читачів обирати “щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння” (Кол. 3:12), Павло додає: “Прощайте… коли б мав хто на кого оскарження” (в. 13). І що найбільш важливо – всі взаємини мають бути в любові (в. 14).
Стосунки, які відображають риси, описані апостолом Павлом, є благословінням. Нехай Бог допоможе всім нам розвивати здорові стосунки, які характеризуються любов’ю і прощенням.
Як ви, простивши або отримавши прощення, відчули зцілення? Як прощення і підзвітність сприяють зміцненню стосунків?
Господи Ісусе, допоможи прощати іншим так само, як Ти простив мені.
“Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї”. — Приповістей 22:6
В телесеріалі 1960-х років “Шоу Енді Гріффіта” один чоловік каже Енді, що той повинен дати можливість своєму сину Опі самостійно вирішувати, як йому жити. Втім Енді незгоден: “Не можна дозволяти юнаку самостійно ухвалювати життєво важливі рішення. Він схопиться за першу яскраву річ з блискучими стрічками на ній. Потім він виявить там гачок, але вже буде запізно. Хибні ідеї справляють такий сильний вплив, що юнака буде важко переконати, що існує дещо краще”. Енді каже, що батькам важливо надавати взірець правильної поведінки та “тримати детей подалі від спокуси”.
Ці слова перекликаються з мудрістю, висловленою в Книзі приповістей: “Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї” (Пр. 22:6). Цей вірш є керівним принципом, хоча багато хто читає його як обітницю. Усі ми покликані прийняти особисте рішення повірити в Ісуса. Однак своєю любов’ю до Бога та Писання ми можемо допомогти закласти біблійну основу. Ми також можемо молитись, аби наші діти, зростаючи під нашою опікою, прийняли Христа своїм Спасителем і ходили Його шляхами, і не перебували “на дорозі лукавого” (в. 5).
Сильним свідоцтвом слугує й наша перемога над “яскравими речами”, здобута при допомозі Святого Духа. Дух Ісуса допомагає нам протистояти спокусі і робить наші життя гідним прикладом для наслідування.
Чому важливо пам’ятати, що текст Приповістей 22:6 не обітниця, а мудрий принцип? Кому ви можете допомогти в “навчанні”?
Дорогий Отче, допоможи навчати Твоїм цінностям дітей, яких Ти дав у моєму житті.
Мій друг Руел відвідав зустріч випускників школи, яка проходила в будинку одного з його однокласників. Особняк на побережжі біля бухти Маніли міг вмістити до двохсот людей, і Руел відчув себе незначущим.
“Я багато років служив пастором у віддалених сільських церквах, – сказав мені Руел, – і мене сповнила заздрість через матеріальне благополуччя мого однокласника. Я почав думати, наскільки б іншим було моє життя, якби я став бізнесменом, до того ж маючи відповідну ступінь”.
“Втім згодом я нагадав собі, що заздрити насправді немає чому, – з посмішкою продовжив він. – Я присвятив своє життя служінню Богу, і наслідки цього будуть вічними”. Я завжди пам’ятатиму його спокійний погляд, коли він казав ці слова.
Руел черпав свій спокій із притч Ісуса в Євангелії від Матвія 13:44-46. Він знав, що найбільшим скарбом є Боже Царство. Життя для Царства може мати різні форми. Для декого воно може означати повноцінне служіння, для інших – благочестиве життя у світському контексті. Незалежно від того, як Бог вирішує нас використати, ми можемо довіряти Йому і покладатися на Його провід, усвідомлюючи цінність нетлінного скарбу, який ми отримали. Ніщо в цьому світі не може зрівнятися з тим, що ми отримали в слідуванні за Богом (1 Петр. 1:4-5).
Наше життя в Божих руках може принести вічний плід.
Чим ви пожертвували заради слідування за Богом? Як вас надихає уривок Євангелія від Матвія 13:44-46?
Небесний Отче, нехай кожен день мого життя буде сповнений радістю через скарб, який я в Тобі знайшла.
