“Ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою”. — Луки 22:32
Радж навернувся до Христа в юнацькі роки, але через деякий час відійшов від віри і почав жити без Бога. Однак світське життя не принесло задоволення. Отже, Радж вирішив відновити стосунки з Христом і повернутися до церкви. Проте там одна жінка почала лаяти його за довгу відсутність. Від цього почуття сорому і провини в бідолахи стало ще сильнішим. “Невже я безнадійний?” – подумав він. А потім Радж згадав, як Христос відновив Петра (Ів. 21:15-17) після того, як той зрікся Його (Лк. 22:34, 60-61).
Апостол Петро, можливо, очікував докорів, а натомість отримав прощення і відновлення. Господь Ісус навіть не згадав про зречення, проте дав Петру можливість підтвердити свою любов і подбати про інших учнів (Ів. 21:15-17). Так виповнилися Його слова, сказані на останній вечері: “Ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою” (Лк. 22:32).
Радж попросив у Бога такого ж прощення та відновлення, і тепер він не тільки живе з Христом, а й служить Йому в церкві, підтримуючи інших віруючих. Як би далеко ми не пішли від Бога, Він завжди готовий пробачити нас і прийняти назад, а також відновити, щоб ми могли служити Йому і прославляти Його Ім’я. Ми ніколи не зможемо піти надто далеко від Бога. Його люблячі обійми завжди розкриті для нас.
Які страхи ви відчували щодо повернення до Бога? Як правда про Його прощаючий характер допомагає вам приходити до Нього?
Небесний Отче, дякую Тобі за нескінченну милість і терпіння до мене. Дякую, що я можу покластися на Твою вічну любов.
Сім’я Сью розпадалася на очах. Її чоловік раптово пішов із дому, а вона, роздратована і спантеличена, залишилася з дітьми. Сью просила чоловіка піти з нею до сімейного консультанта, але він відмовився, заявивши, що з ним все гаразд, а проблема в ній. Вона зрозуміла, що може втратити його назавжди, і впала в розпач. Чи зможе вона сама подбати про себе та дітей?
Агар, служниця Авраама та Сарри, зіткнулася з подібною ситуацією. Не в силах чекати, доки Бог дасть їй обіцяного сина (Бут. 12, 15) , Сарра віддала Агар за жінку своєму чоловіку, і та народила Ізмаїла (Бут. 16:1-4, 15). А коли Бог виконав Свою обітницю, і в Сарри народився Ісаак, у сім’ї посилилася напруженість, і Авраам відправив Агар з Ізмаїлом геть (Бут. 21:8-21). Можете уявити її розпач? Невдовзі в матері з дитиною закінчилася вода. Не знаючи, що робити, і не бажаючи бачити, як вмирає її син, Агар залишила Ізмаїла під кущем, а сама відійшла убік. Обоє плакали. “Почув Бог голос юнака” (в. 17). Господь подбав про Агар та Ізмаїла і був із ними.
Часи розпачу, коли ми відчуваємо повну самотність, спонукають нас звертатися до Бога. Яка втіха знати, що в такі хвилини, як і протягом усього життя, Він чує нас, дбає про нас і залишається з нами!
Як Бог піклувався про вас, коли ви відчували себе на самоті? Як ви відгукнулися на Його турботу?
Я дякую Тобі, Боже, що ніколи не залишаюся сам. Допоможи мені в часи розпачу.
Нещодавно я побачив фотографію скульптури Мойсея роботи Мікеланджело. На крупному плані було добре видно маленький опуклий м’яз на правій руці. Цей м’яз називається Musculus abductor digiti minimi, і його єдина функція полягає в піднятті мізинця. Мікеланджело, відомий як майстер найдрібніших деталей, приділяв пильну увагу тілам людей, яких увічнював у скульптурах, показуючи те, що більшість просто не помітила б. Не дуже багато скульпторів вивчили людське тіло так, як він. Проте деталі, закарбовані ним у мармурі, перш за все були спробами показати щось більше – безсмертну душу, внутрішнє життя людини. І, звичайно, йому це не вдалося.
Тільки Бог знає, що відбувається в людському серці. Якими б уважними та досвідченими ми не були, все одно зможемо побачити один в одному лише тінь істини. А Бог бачить не тіні, а справжню картину. “Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене”, – писав пророк Єремія (Єр. 12:3). Боже знання не теоретичне і не умоглядне. Він не дивиться на нас з відстані, а проникає в найпотаємніші глибини нашої сутності. Бог знає про нас те, що нам самим інколи важко зрозуміти.
Якими б не були наші проблеми і що б не діялося в наших серцях, Бог бачить нас і по-справжньому знає нас.
Чому ви почуваєтеся самотніми, забутими чи непотрібними? Як впливає на ваш стан думка про те, що Бог вас знає?
Боже, у цьому світі я самотній. Але мене втішає думка про те, наскільки Ти мене знаєш. Я втішаюсь і захоплююсь цією істиною.
“Та Йосія… не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу”. — 2 Хронік 35:22
У студентські роки мені доводилося їздити машиною в коледж і додому нудною, пустельною місцевістю. Дорога була довга і пряма, тому я не раз перевищував дозволену швидкість. Спершу патрульна служба видала мені попередження. Потім виписала штраф. А потім, зовсім скоро, мене знову зловили на перевищенні на тому самому місці.
Відмова прислухатися може призвести до сумних наслідків. Трагічним прикладом цього є доля Йосії, доброго і вірного царя. Коли єгипетський фараон Нехо йшов через Юдею, щоб допомогти Ассирії в боротьбі проти Вавилону, Йосія вийшов йому навперейми. Нехо відправив послів, щоб сказати йому: “Бог наказав мені спішити. Не протився Богові, що зо мною” (2 Хр. 35:21). Господь насправді послав Нехо в цей похід, але Йосія “не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо” (в. 22). У битві він був тяжко поранений і помер. “Вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії” (в. 24).
Цар, який любив Бога, дізнався на гіркому досвіді, що впертість і небажання слухати Бога, Який може говорити через інших людей, не призводять ні до чого доброго. Нехай Бог дарує нам смирення, щоб завжди перевіряти свій духовний стан і бути уважними до Його мудрості.
В яких сферах життя вам особливо потрібна Божа мудрість? Як ви слухатимете Його сьогодні?
Мудрий і люблячий Боже, допоможи мені смиренно прислухатися до Твоєї мудрості. Дякую, що коли я прошу, Ти даєш “просто і без докорів” (Як. 1:5).
“Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”. — Римлян 5:8
“Я почувала себе так, ніби в мене з-під ніг висмикнули килим, – розповідала Джолі. – Шок від того, що я дізналася, був наче фізичний удар”. Джолі виявила, що її наречений зустрічався з іншою. Її попередні стосунки закінчилися схожим чином. Отже, коли вона прийшла на заняття з вивчення Біблії і почула про Божу любов, то подумала: “Чи це не черговий обман? Якщо я повірю, що Бог мене любить, чи не доведеться знову плакати?”
Можливо, у нас, як у Джолі, були проблеми в стосунках, через які ми тепер насторожено (або навіть зі страхом) ставимося до запевнень у коханні. Можливо, чуючи про Божу любов, ми теж думаємо, чи немає тут пастки. Але пастки немає. “Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”, – каже Біблія (Рим. 5:8).
“Зрештою, я усвідомила, що Бог довів мені Свою любов, – каже Джолі, – Він помер за мене”. Моя подруга дізналася, що оскільки наша гріховність розділила нас із Богом, Він віддав Свого Сина на смерть заради нас (Рим. 5:10; 1 Ів. 2:2). Завдяки цьому наші гріхи прощені, і ми можемо з упевненістю чекати на вічне життя з Ним (Ів. 3:16).
Якщо в нас з’являються сумніви в Божій любові, то згадаймо, що Христос зробив для нас на хресті. Він вірний, і тому ми можемо сміливо покластися на Його обітниці.
Чи було вам важко повірити в Божу любов? Як істина про те, що Ісус Христос помер за вас, може змінити ваше ставлення?
Господи Ісусе, дякую Тобі за незбагненну любов, яку Ти показав, коли помер за мене. Нехай ця любов змінить мене, зцілить і направить на правильний шлях.
“Блажен муж, що… про Закон Його вдень та вночі він роздумує”. — Псалом 1:1-2
Ендрю та його сім’я вирушили на сафарі до Кенії, де мали задоволення спостерігати багате розмаїття тварин, що приходили до невеликого озерця в пустельній місцевості. Жирафи, бегемоти, звірі та птахи – всі прагнули живлячого джерела води. Дивлячись на них, Ендрю думав про Біблію, “божественний ключ”, який є не тільки джерелом мудрості і керівництва, але й освіжаючим оазисом, у якому різні люди можуть втамувати духовну спрагу.
Спостереження Ендрю співзвучне зі словами псалмоспівця, який назвав “блаженною” людину, що знаходить задоволення в Божому законі. Ті, хто роздумують над Святим Письмом, схожі на “дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно” (Пс. 1:3). Як корінь дерева проникає глибоко в землю, щоб знайти там живлячу вологу, так само і люди, які вірять у Бога і люблять Його, будуть укорінюватися в Його Слові, щоб знайти необхідні сили.
Божа мудрість допоможе нам залишатися вкоріненими в Ньому, і ми не будемо “як полова, що вітер її розвіває” (в. 4). Розмірковуючи над тим, що Бог відкрив нам у Біблії, ми отримуємо все необхідне для того, щоб приносити рясний плід.
Як Біблія служить основою для вашого життя? Що може допомогти вам роздумувати над Святим Письмом протягом дня?
Люблячий Боже, Ти відкрив мені Свою істину в Біблії. Допоможи мені цінувати її та розмірковувати над нею з вдячністю та захопленням.
“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою”. — Матвія 11:28
Неспокійна душа ніколи не вдовольниться багатством та успіхом. Нещодавно померлий популярний співак міг би підтвердити цю істину. Його платівки майже сорок разів опинялися в десятці найкращих альбомів музики в стилі кантрі, і не менша кількість синглів займала перші місця в чартах. Але він також мав кілька шлюбів і сидів у в’язниці. Проте, маючи такі здобутки, одного разу він поскаржився: “У моїй душі занепокоєння, яке я не зміг перемогти ні творчістю, ні шлюбами, ні популярністю… Я й зараз його відчуваю. Напевно, воно буде зі мною аж до смерті”. На жаль, його вже немає серед нас, а ось спокій можна було знайти!
Господь Ісус закликає всіх змучених гріхом та його наслідками звернутися до Нього. “Прийдіть до Мене”, – каже Він. Коли ми приймаємо Його спасіння, Він знімає з нас тягар гріха і дає спокій (Мт. 11:28). Єдина умова – це повірити в Нього і навчитися в Нього “життя з надлишком” (Ів. 10:10). Прийнявши “ярмо” учнівства в Христа, ви “знайдете спокій душам своїм” (Мт. 11:29).
Коли ми приходимо до Христа, Він знімає з нас провину перед Богом і дає мир нашим неспокійним серцям, відкриваючи новий і не такий обтяжливий спосіб життя в Ньому. Він дає нам справжній спокій.
У чому ви почуваєтеся змученими і обтяженими? З чим ви можете порівняти спокій, який пропонує Ісус?
Господи Ісусе, допоможи моїй душі знайти мир і спокій у Тобі.
Джек знав, як направляти поїзди на потрібну колію. За дев’ять років роботи він жодного разу не схибив, коли поїзд під’їжджав до станції в Ейтенхасі в Південно-Африканській Республіці.
Між іншим, Джек – це не людина, а павіан. Ним опікувався залізничний зв’язківець Джеймс Вайд, а Джек у свою чергу допомагав Джеймсу. Вайд втратив обидві ноги через падіння між залізничними вагонами, які в ту мить рухались. Він навчив Джека допомагати йому в хатніх справах; невдовзі той вже допомагав йому і на роботі, навчившись реагувати на відповідні сигнали під час руху поїздів.
У Біблії розповідається про ще одну тварину, яка несподіваним чином допомогла людині. Це Валаамова ослиця. Валаам був язичницьким пророком і служив царю, який прагнув зашкодити Ізраїлю. Коли пророк їхав на ослиці до царя, “відкрив Господь уста ослиці”, і вона заговорила до Валаама (Чис. 22:28). Промова ослиці була одним зі способів, яким Бог відкрив “очі Валаамові” (в. 31), уберіг його від небезпеки і заборонив чинити зло Божому народу.
Залізничний павіан? Ослиця, яка розмовляє? Чому й ні? Якщо Бог може використовувати цих дивовижних тварин для добрих намірів, то Він може використати вас і мене. Звертаючись до Бога і шукаючи Його сили, ми можемо досягнути набагато більше, ніж собі уявляли.
Кого Бог використав несподіваним чином? Як зробити себе доступними для Бога?
Боже, я хочу Тобі служити! Використовуй мої руки, ноги та вуста, як Тобі потрібно! Допоможи мені жити для Тебе.
“І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила”. — Дії 9:39
В один з останніх днів життя мого батька медсестра запитала мене, чи може вона його поголити. Лагідно проводячи лезом по його обличчю, Рейчел сказала: “Чоловікам похилого віку подобається щодня виглядати охайно”. Вона бачила потребу і вирішила практичним чином виявити доброту, гідність і повагу до іншого. Її ніжна турбота нагадала мені про мою подругу Джулію, яка й досі фарбує нігті старенькій матері, бо їй важливо, аби вона “мала гарний вигляд”.
У 9-му розділі книги Дії святих апостолів розповідається про ученицю на ім’я Сарна (Тавіту), яка виявляла доброту, шиючи одяг для бідних (вв. 36, 39). Коли вона померла, в її кімнаті зібралось багато друзів, які оплакували цю добру жінку, що любила допомагати іншим.
Однак історія Сарни на цьому не завершилась. Коли апостола Петра провели до місця, де лежало її тіло, він схилив коліна і помолився. Потім він звернувся до неї за ім’ям і промовив: “Тавіто, вставай!” (в. 40). Сталося диво. Тавіта відкрила очі і встала. Коли її друзі дізнались, що вона ожила, звістка про це швидко розійшлась по місту і “багато хто в Господа ввірували” (в. 42).
Як Сарна провела наступний день свого життя? Імовірно, як і багато попередніх днів – бачила потреби людей і задовольняла їх.
Хто з ваших знайомих завжди шукає способи допомогти іншим? Як вам краще бути обізнаними про потреби інших людей?
Небесний Отче, допоможи мені щодня бачити знедолених і нужденних людей. Відкрий моє серце до вчинків, які покажуть їм Твою любов.
