Церква Божої Слави

“А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених”. — Дії 20:32

Після багаторічних досліджень вчені дізналися, що кожен вовк має індивідуальний голос, завдяки чому тварини можуть спілкуватися між собою. Використовуючи спеціальну програму звукового аналізу, одна з учених встановила, що різні рівні гучності та висоти вовчого виття дозволяють їй ідентифікувати конкретних вовків зі стовідсотковою точністю.

Біблія містить багато прикладів того, як Бог розрізняє голоси Своїх улюблених створінь. Він назвав Мойсея на ім’я і розмовляв із Ним безпосередньо (Вих. 3:4-6). Псалмоспівець Давид проголошує: “Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори” (Пс. 3:5). Апостол Павло також підкреслював, як важливо для народу Божого розпізнавати голос свого Господа.

Прощаючись з ефеськими пресвітерами, Павло сказав, що йде в Єрусалим “побуджений Духом”. Він підтвердив свою готовність слухати Божий голос, хоч і не знав, що чекає на нього після прибуття (Дії 20:22). Апостол попередив братів, що до церкви прийдуть “вовки люті”, а також із них самих “мужі постануть, що будуть казати перекручене” (в. 29-30). А потім він закликав їх бути пильними і старанними в розрізненні Божої істини (в. 31).

У християн є привілей знати, що Бог чує їх і відповідає їм. А ще ми маємо Святого Духа. Він допомагає нам розпізнавати Божий голос, який завжди співзвучний зі словами Писання.

Які хибні вчення Бог допоміг вам розпізнати, вивчаючи Писання? Коли Він через Біблію послав вам підбадьорення?

Боже, коли шум цього світу намагається віддалити мене від Тебе, допоможи мені чути Твій голос і слухатись Його.

Автор: Сошіль Діксон

“Господній Закон досконалий, він зміцнює душу”. — Псалом 18:8

Якось я допомагав своєму онукові шестикласнику Логану виконувати важке домашнє завдання з алгебри. Під час невеликої перерви він сказав, що мріє стати інженером. Потім ми знову повернулися до іксів та ігреків, і Логан з досадою заявив: “Навіщо це робити? Воно ж мені ніколи не знадобиться!”

Я не міг не посміхнутися і сказав онукові: “Ну, Логане, якщо ти хочеш стати інженером, то тобі потрібно саме це!” Він не бачив зв’язку між алгеброю та своєю мрією про майбутню професію.

Іноді ми так само дивимося на Святе Письмо. Слухаючи проповіді та читаючи деякі розділи Біблії, ми можемо думати: “Мені це ніколи не знадобиться!” Псалмоспівець Давид мав що сказати з цього приводу. Він писав, що Божа істина в Писанні “зміцнює душу”, “недосвідченого умудряє” та “[звеселяє] серце” (Пс. 18:8-9). Мудрість Божого Слова, що знаходиться в перших п’яти книгах Біблії, на які посилається Псалом 18 (так само, як і в усьому іншому Писанні), допомагає нам щоденно бути під проводом Святого Духа (Пр. 2:6).

А без Божого Слова нам не вистачатиме найважливішого засобу, який Бог передбачив для нашого спілкування з Ним, пізнання Його любові та волі. Навіщо потрібно вивчати Біблію? Тому що “заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює” (Пс. 18:9).

Чому мудрість Божого Слова є актуальною для вас сьогодні? Як ви можете рости в її розумінні?

Люблячий Боже, зроби Твоє Слово світлом на моєму шляху. Допоможи мені користуватися його мудрістю, щоб спрямовувати свої кроки і рости в любові до Тебе.

Автор: Давид Бренон

“І скінчив Бог дня сьомого працю Свою… І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив”. — Буття 2:2

Ми з моєю подругою Сузі сиділи на прибережних валунах і дивилися на хвилі. Прикрашені пінними гребінцями, вони одна за одною розбивалися об каміння. “Люблю океан, – сказала Сузі. – Він весь час рухається, тому я можу дозволити собі нерухомість”.

Дехто з нас ніби почувається зобов’язаним знайти якесь виправдання тому, що вирішили відпочити від роботи. Адже відпочинок – це подарунок доброго Бога! Шість днів Він творив світ: творив світло, сушу, рослини, тварин і людей. А потім, на сьомий день, Він відпочивав (Бут. 1:31-2:2). У Десяти заповідях Бог виклав правила праведного життя, яке приємне Йому (Вих. 20:3-17). У тому числі була і заповідь пам’ятати суботу, день спокою (в. 8-11). У Новому Заповіті ми бачимо, як Ісус зцілив усіх хворих у місті (Мр. 1:29-34), а наступного ранку пішов у пустинне місце, щоб помолитися (в. 35). Наш Господь працював і відпочивав, подаючи нам приклад.

Ритм Божого забезпечення через роботу і запропонований Ним відпочинок звучить довкола нас. Посіяне весною, зростає влітку, дає плід восени та спочиває взимку. Ранок, день, вечір, а потім ніч. Бог визначив для нашого життя і працю, і спокій, подарувавши нам дозвіл на те й на інше.

Як ви досягаєте рівноваги між роботою та відпочинком? Коли і як ви можете взяти паузу протягом дня, щоб поміркувати про Божий приклад праці та відпочинку?

Боже, дякую, що Ти закликаєш мене наслідувати Твій приклад у праці та в спокої для Твоєї слави і мого блага.

Автор: Еліза Морган

“Бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній”. — 2 Коринтян 4:16

У китайській медицині тисячоліттями мелені перли використовувалися як скраб. З його допомогою видаляли відмерлі клітини верхнього шару шкіри. А в Румунії розповсюджені лікувальні грязі, що омолоджують, які, як вважається, роблять шкіру здоровою та блискучою. У всьому світі люди використовують різні методи догляду за тілом, які, на їхню думку, здатні оновити шкіру, що постаріла.

Проте засоби, вигадані для підтримки наших матеріальних тіл, можуть дати лише тимчасове задоволення. Набагато важливіше залишатися духовно здоровим та сильним. Нам, віруючим у Христа, відкритий доступ до духовного оновлення. Апостол Павло писав: “Бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній” (2 Кор. 4:16). Щодня ми зіштовхуємося з проблемами, які нас обтяжують, приносячи в життя страх, тривогу і занепокоєння. Але “коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме”, відбувається духовне оновлення (в. 18). Ми робимо це, коли приносимо свої турботи до Бога і молимося, щоб плід Святого Духа, до якого входять любов, радість і мир, знову виявився в нашому житті (Гал. 5:22-23). Коли ми віддаємо свої переживання Богові і дозволяємо Його Духу щодня сяяти через нас, Він відновлює наші душі.

Як ви можете попросити Бога відновити ваш дух? Як дія Святого Духа зміцнює вас?

Господи Ісусе, я щоденно зустрічаюсь із тим, що намагається зламати мене. Іноді я почуваюся переможеною. Але знаю, що в Тобі я можу оновлюватись духом.

Автор: Кім’я Лодер (гість)

“Як дитина відлучена в мене душа моя”. — Псалом 130:2

У газетній статті психіатр давав пораду читачці на ім’я Бренда, яка скаржилася на незадоволеність життям. Її амбітні проєкти не склалися, і вона страждала від розчарування. У відповідь психіатр написав, що людина і не повинна бути щасливою. Природою їй призначено “лише виживати і розмножуватися”. Ми приречені бігати за “привабливим, але недосяжним метеликом” щастя. “Дуже небагатьом, – додавав він, – вдавалося досягти задоволення”.

Я уявив, як почувала себе Бренда, прочитавши нігілістичні міркування психіатра, і наскільки інші почуття вона б мала, прочитавши Біблію. У 130-му Псалмі Давид говорить про те, як стати задоволеним. Спочатку він смиренно відкладає свої царські амбіції, вирішує не входити у велике і недосяжне (в. 1). Потім він заспокоює своє серце перед Богом (в. 2), довіряючи своє майбутнє в Його руки (в. 3). Результат прекрасний: його душа заспокоїлася, як врешті заспокоюється дитя, відлучене від материнських грудей (в. 2).

У грішному та зіпсованому світі почуття задоволеності іноді здається недосяжною мрією. Апостол Павло в Посланні до филип’ян 4:11-13 пише, що він навчився бути задоволеним. Але якщо ми вважаємо, що наше призначення – “лише виживати і розмножуватися”, то пошук задоволення схожий на погоню за недосяжним метеликом. Давид показує інший шлях: досягнення задоволення через заспокоєння в присутності Бога.

Коли ви відчуваєте найбільше задоволення? Як ви можете відокремити особливий час, щоб у тиші заспокоюватись перед Богом?

Боже, я заспокоююсь у Тобі, глибокому джерелі мого справжнього задоволення.

Автор: Шерідан Войсі

“Ананій… руки поклавши на нього, промовив: «Савле брате, Господь… послав ось мене»”. — Дії 9:17

“Господи, посилай мене куди завгодно, тільки не туди!” Так я молився, коли був ще підлітком і збирався вирушити вчитися на рік за кордон. Я не знав, куди мене відправлять, але добре знав, куди я не хочу. Я не говорив мовою тієї країни і мав безліч упереджень проти звичаїв та людей. Тому я просив Бога послати мене в якесь інше місце.

Але Бог у Своїй нескінченній мудрості послав мене саме туди. І тепер я радий, що все склалося так, а не інакше. Через сорок років у мене все ще залишаються добрі друзі в тій країні. Коли я одружувався, до мене на весілля приїхав звідти мій найкращий друг Стефан. А коли він одружився, я полетів до нього, щоб повернути борг дружби. І скоро ми збираємось зустрітися знову.

Якщо Бог робить зміни в серці, трапляються чудові речі. Таке перетворення можна проілюструвати двома біблійними словами: “Савле брате” (Дії 9:17).

Їх промовив Ананія, християнин, якому Бог доручив зцілити зір Савла невдовзі після навернення (в. 10-12). Ананія спочатку чинив опір, тому що знав про жорстокість Савла в минулому: “Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм” (в. 13).

Але Ананія був слухняний і пішов. В особі Савла він знайшов нового брата по вірі. Савл став відомий як Павло, а Добра Новина про Христа поширювалася з великою силою. Господь робить дивовижні зміни!

Чи є у вашому житті місце, де Господь закликає вас до змін? Як ви сьогодні можете підтримати когось із новонавернених?

Господи Ісусе, дякую Тобі за любов, яка змінила моє серце. Допоможи мені розповсюджувати її на оточуючих.

Автор: Джеймс Бенкс

? 19.03.2023 10:03 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Зустріч з Ісусом» | Пастор Дмитро Ігнатенко | 19.03.2023: https://youtu.be/S0jfbyQw1Ww

“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”. — 1 Івана 1:9

Одного разу я помітила біля нашого ґанку поряд із поливальним шлангом невелику незнайому рослину. Вона здалася мені невинною, і я про неї забула. Що така дрібниця може зробити цілому газону? Але через тиждень рослина перетворилася на кущ і почала захоплювати подвір’я. Відростки перекинулися через доріжку і проросли в інших місцях. Довелося бити на сполох. Я попросила чоловіка допомогти мені викопати бур’яни і обробила двір гербіцидом.

Щось подібне можна сказати про гріх. Якщо ми ігноруємо його присутність, гріх може захопити нашу душу і затьмарити життя. У Бога немає жодної темряви. Будучи Його дітьми, ми маємо все необхідне, щоб протистояти гріху і ходити у світлі, “як Сам Він у світлі” (1 Ів. 1:7). Через сповідання і покаяння ми отримуємо прощення та звільнення від гріха (в. 8-10), оскільки в нас є великий Заступник – Господь Ісус (1 Ів. 2:1). Він заплатив найвищу ціну, проливши кров “за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу” (в. 2).

Коли Господь вказує нам на гріх, ми можемо вибрати заперечення, замовчування або ухилення від відповідальності. Але якщо ми вирішимо сповідати гріх і покаятись, Він викорінить усе, що шкодить нашим стосункам із Ним та оточуючими.

Як розуміння того, що наші гріхи ображають Бога, змінюють ваш погляд на покаяння? Які гріхи укорінилися у вашому житті і потребують “викорінення”?

Люблячий Небесний Отче, видали гріхи з мого життя, щоб мої стосунки з Тобою та людьми могли зміцнюватися.

Автор: Сошіль Діксон

Запрошуємо всіх наступної неділі 26 березня о 10:00 на особливе служіння зцілення та звільнення.
Приходьте самі і приводьте друзів.

Також у цю неділю 19 березня о 10:00 у нас буде в гостях особливий гість – пастор Ігнатенко Дмитро.

До зустрічі!

“Ось Я стою під дверима та стукаю”. — Об’явлення 3:20

У короткому оповіданні-трилері Фредеріка Брауна “Стук” говориться: “Остання людина на Землі сиділа самотньо в кімнаті. Пролунав стукіт у двері…” Ой! Хто це може бути і що йому треба? Що за таємнича істота прийшла за нею? Тепер вона безумовно не в повній самотності.

І ми теж не самотні.

Церква в Лаодикії чула стукіт у свої двері (Об. 3:20). Що за надприродна Істота до неї прийшла? Її звали Ісус, “Перший і Останній… і Живий” (Об. 1:17-18). Його очі горіли, наче вогонь. Його обличчя було “немов сонце, що світить у силі своїй” (в. 16). Коли апостол Іван побачив блиск Його слави, “то до ніг Йому впав, немов мертвий” (в. 17). Віра в Христа починається зі страху перед Богом.

Ми не самотні, і це також втішає. Ісус Христос – сяйво Божої слави та образ Його іпостасі, Він тримає всесвіт “словом сили Своєї” (Євр. 1:3). Однак Він використовує Свою силу не для того, щоб знищити нас, а щоб являти нам Свою любов. Ось Його слова: “Коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною” (Об. 3:20). Наша віра починається зі страху: хто там за дверима? Але завершується радістю та благословінням. Ісус обіцяє завжди бути поруч із вами, навіть якщо ви залишитеся останньою людиною на Землі. Подяка Богові, що ми не самотні!

Чому силу Христа не можна відокремити від Його любові? Чому те й інше так важливо?

Господи Ісусе, я приймаю Тебе у своє серце та життя.

Автор: Майк Уїттмер