Церква Божої Слави

“А Самуїл відказав: «Говори, Господи, бо раб Твій слухає»”. — 1 Самуїлова 3:10

Мені подзвонили з незнайомого номера. Подібні дзвінки я часто спрямовую до голосових повідомлень, однак цього разу відповів. Незнайомий чоловік ввічливо запитав, чи є в мене вільна хвилина і чи може він поділитись зі мною коротким біблійним уривком. Він процитував текст із Об’явлення 21:3-5, у якому сказано, що “Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”. Чоловік розповів про те, що Господь Ісус є нашою впевненістю і надією. Я відповів, що вже пізнав Ісуса як свого особистого Спасителя. Тоді він запропонував помолитись зі мною і в молитві просив Бога підтримати мене та сповнити силою.

Той дзвінок нагадав мені про інший випадок у Писанні, коли Бог вночі покликав отрока Самуїла (1 Сам. 3:4-10). Самуїл тричі чув голос, думаючи, що то був старий священик Ілій. Зрештою, Самуїл за допомогою Ілія усвідомив, що його кликав Бог, і відповів: “Говори, Господи, бо раб Твій слухає” (в. 10). Подібним чином Бог може звертатись і до нас, як вдень, так і вночі. Нам треба більше часу проводити в Його присутності і слухати Його голос.

На подібний “дзвінок” можна подивитись і з іншого боку. А якщо ми є посланцями Божих слів до когось іншого? Так, можливо, ми не знаємо, як допомогти іншим. Втім, слідуючи за Божим проводом, ми можемо подзвонити другу і запитати: “Ти не проти, якщо я помолюсь з тобою?”

Хто вас нещодавно підбадьорив? Кого ви можете підбадьорити своїм дзвінком?

Дорогий Боже, спонукай мене думати про тих, кого я можу підбадьорити Твоїм Словом.

Автор: Кеннет Петерсен (гість)

“Виконуй працю благовісника”. — 2 Тимофія 4:5

Чекаючи на початок навчання в університеті, двадцятирічна Шін вирішила присвятити три літніх місяці служінню в молодіжній місіонерській організації. Здавалося, що це неналежний час для цього, враховуючи обмеження, пов’язані з COVID-19, які забороняли особисті зустрічі. Проте Шін віднайшла спосіб, як служити. “Ми не могли зустрічатися зі студентами на вулицях, в торговельних центрах та в закладах швидкого харчування, як зазвичай це робили, – розповіла вона. – Однак ми продовжували підтримувати зв’язок зі студентами-християнами за допомогою Zoom для молитви один за одного, а також з невіруючими студентами, регулярно зідзвонюючись з ними”.

Шін виконувала настанову апостола Павла, яку він дав Тимофію: “Виконуй працю благовісника” (2 Тим. 4:5). Павло попередив, що люди шукатимуть собі вчителів, які казатимуть їм те, що вони хочуть чути, а не те, що їм дійсно потрібно почути (вв. 3-4). Однак Тимофій був покликаний з відвагою проповідувати “вчасно-невчасно”. Павло йому казав: “Докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою” (в. 2).

Хоча не всі ми покликані бути благовісниками або проповідниками, кожен із нас може ділитися своєю вірою з оточуючими. Без Христа невіруючі просто загинуть. Віруючі ж потребують зміцнення і підбадьорення. З Божою допомогою проголошуймо Його добру звістку всюди і кожному.

Що вам перешкоджає свідчити про віру? Як думка про повернення Ісуса допомагає вам подолати страх?

Дорогий Ісусе, допоможи мені використовувати кожну можливість, аби засвідчити іншим про Тебе, щоб вони віднайшли в Тобі надію та втіху.

Автор: По Фанг Хіа

“І сказав Господь до Гедеона: «Численний той народ, що з тобою»”. — Суддів 7:2

Коли моєму сину було близько трьох років, мені зробили операцію, після якої треба було місяць відновлюватись. Ще до процедури я уявляла, як лежу в ліжку, а у раковині нагромаджується купа брудного посуду. Я не розуміла, як буду турбуватись про свою енергійну дитину і як готуватиму їжу. Я зі страхом уявляла, як моя слабкість вплине на ритм нашого життя.

Бог навмисно ослабив військо Гедеона перед його битвою з мідіянітянами. По-перше, усім, хто боявся, було дозволено залишити військо, і двадцять дві тисячі чоловіків повернулись додому (Суд. 7:3). Потім з решти десяти тисяч воїнів залишитись могли тільки ті, хто для пиття черпав воду руками. Отже, лишилось триста воїнів, і цей брак військової сили не дозволяв ізраїльтянам покладатись на себе (вв. 5-6). Вони не могли сказати: “Рука моя спасла мене” (в. 2).

Бувають періоди, коли багато хто з нас почуваються виснаженими і безсилими. Коли це сталося зі мною, я усвідомила, як сильно потребую Бога. Він підбадьорював мене внутрішньо через Свого Духа і зовнішньо через допомогу друзів та родини. Я мала на певний час позбавитись власної незалежності, однак це навчило мене більше покладатися на Бога. Оскільки “сила [Його] здійснюється в немочі” (2 Кор. 12:9), нам є на Кого сподіватись, якщо ми нездатні самостійно потурбуватись про власні потреби.

Як ви на власному досвіді відчули прояв Божої сили через вашу слабкість? Як ви можете допомогти людині, яка відчуває слабкість?

Боже, допоможи мені кожного дня ще більше покладатись на Тебе і відчувати Твою силу в період труднощів.

Автор: Дженіфер Бенсон

? 09.04.2023 10:02 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Ісус Йосипович. Син Давидів, Син Авраамів, Адамів, Божий» | Пастор Олександр Колтуков | 09.04.2023: https://youtu.be/S0O2FLY16BI

“Його ж ранами нас уздоровлено”. — Ісаї 53:5

У пасхальну неділю 2020 року відому статую Христа-Спасителя, яка височіє над Ріо-де-Жанейро в Бразилії, підсвітили особливим чином, зробивши Ісуса одягненим в одежу лікаря. Яскраве зображення Христа в образі лікаря було зроблене на підтримку багатьох працівників медичної сфери, які намагалися впоратися з пандемією коронавірусу. Цей образ нагадує опис Ісуса Христа, як нашого Великого Цілителя (Мр. 2:17).

Під час Свого земного служіння Ісус зцілив багатьох людей від фізичних хвороб. Наприклад, Він зцілив сліпого Вартимея (Мр. 10:46-52), прокаженого (Лк. 5:12-16), паралізованого (Мт. 9:1-8). Турбота Ісуса про здоров’я Своїх послідовників виявлялась і в забезпеченні їхніх потреб у їжі, коли Він примножив хліб і рибу, аби нагодувати натовп людей (Ів. 6:1-13). Кожне з цих чудес розкриває могутню силу Ісуса і Його щиру любов до людей.

Втім найбільше зцілення прийшло через Його смерть і воскресіння, як провістив пророк Ісая. “Ранами [Ісуса] нас уздоровлено” від найбільшої проблеми – нашого розділення з Богом, яке виникло через наші гріхи (Іс. 53:5). Хоч Ісус і не позбавляє нас від усіх проблем зі здоров’ям, ми можемо вірити у вирішення найбільшої потреби – зцілення наших взаємин із Богом.

Як ви відчули дивовижне духовне зцілення, дароване Богом? Як зцілені взаємини з Богом завдяки жертві Ісуса допомагають вам витримувати фізичні хвороби?

Господи Ісусе, дякую за Твою жертву, яка зцілює мою духовну хворобливість. Допоможи довіряти Тобі в часи фізичних труднощів.

Автор: Кірстен Холмберг

“Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув”. — Івана 20:4

Під час подорожі до Парижа Бен та його друзі відвідали один із відомих музеїв. Хоча Бен і не вивчав мистецтво, він із захопленням розглядав картину Ежена Бурнанда “Учні Петро та Іван біжать до могили в день воскресіння”. Вирази облич Петра та Івана і жести їхніх рук говорять самі за себе, викликаючи в глядачів бажання опинитися на їхньому місці та відчути їхні особливі емоції.

Ґрунтуючись на тексті Євангелія від Івана 20:1-10, живописець зобразив двох учнів, які біжать до порожньої гробниці Ісуса (в. 4). Мистецький шедевр передає їхнє сильне емоційне замішання. Хоча на ту мить їхня віра ще не була повністю сформована, вони бігли в правильному напрямку, і воскреслий Ісус, зрештою, з’явився перед ними (вв. 19-29). Їхній досвід пошуку Ісуса відрізнявся від досвіду тих, хто шукав Його в наступних століттях. Але якщо ми і далекі від порожньої гробниці або шедеврів мистецтва, ми все одно здатні чітко побачити добру звістку. Святе Письмо спонукає нас сподіватися, шукати і бігти до Ісуса та Його любові навіть попри сумніви, питання та непевність. Святкуючи Пасху, згадаймо про Божу вірність: “І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем” (Єр. 29:13).

Якщо ви не знаєте Ісуса, то що робитимете, аби почати бігти до Нього та до Його любові? Якщо ж ви християнин, то як будете розповідати про Його любов іншим?

Дорогий Ісусе, направ мене у Твої обійми.

Автор: Артур Джексон

“І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю”. — Луки 22:44

Під час відвідин Шотландської національної галереї я звернула увагу на живописну манеру та яскраві кольори однієї з багатьох картин нідерландського художника Вінсента Ван Гога “Оливкові дерева”. На думку багатьох істориків, на цей живопис його надихнув досвід Ісуса в Гефсиманському саду на Оливній горі. Втім мою увагу привернули маленькі червоні краплини фарби на полотні серед старовинних дерев.

Саме на Оливну гору (така назва походить через оливкові дерева на гірському схилі) Ісус пішов помолитись в ту ніч, коли, як Він казав учням, Юда мав Його зрадити. Ісуса переповнював біль від усвідомлення, що зрада призведе до Його розп’яття. Коли Він молився, “піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю” (Лк. 22:44). Страждання Ісуса в саду були видимі. Він готувався до болю та приниження від публічної страти, яка мала призвести до фізичного пролиття Його крові тієї Страсної п’ятниці.

Червоні краплі на живописі Ван Гога нагадують, що Ісус мав “багато страждати, і [що] Його відцураються” (Мр. 8:31). Хоча страждання було частиною Його історії, воно більше не переважає в картині. Перемога Ісуса над смертю змінює навіть наші страждання, роблячи їх частиною чудового пейзажу нашого життя.

Чому для вас важливо пам’ятати про страждання Ісуса Христа? Як Його приклад допомагає вам у ваших стражданнях?

Господи Ісусе, дякую за Твою готовність постраждати і навіть померти, щоб мені отримати вічне життя.

Автор: Ліза Самра

“Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити”. — Матвія 20:28

Тринадцятирічний ДіЕвіон прийняв виклик послужити іншим. Він та його мати почули історію про чоловіка, який закликав дітей безкоштовно покосити п’ятдесят газонів під час літніх канікул. Мета полягала в допомозі ветеранам, самотнім матерям, людям з інвалідністю, усім, хто просто потребував допомоги. За словами організатора акції (який сам покосив п’ятдесят газонів у п’ятдесяти штатах), це мало навчити важливості дотримання робочої етики та надання допомоги громаді. Попри спеку та можливості зайнятися чимось іншим влітку, ДіЕвіон вирішив послужити нужденним і впорався з викликом.

Заклик послужити звучить і до віруючих в Ісуса. У переддень Своєї смерті за всіх людей Ісус вечеряв з учнями (Ів. 13:1-2). Він добре знав про страждання та смерть, які на Нього очікували, однак все одно підвівся, обв’язався рушником і почав мити ноги учням (вв. 3-5). А потім сказав: “А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати” (в. 14).

Ісус, смиренний Слуга і наш взірець, турбувався про людей. Він зцілював сліпих та хворих, звіщав добру звістку про Своє Царство і віддав Своє життя за друзів. Оскільки Христос вас любить, попросіть Його вам показати, кому послужити на цьому тижні.

Що для вас означає прояв Божої любові і Його співчуття? Як ви можете послужити іншим своїми дарами і талантами?

Дорогий Боже, покажи мені, як любити оточуючих тією любов’ю, якою Ти любиш мене.

Автор: Енн Сітас

“Коли хоче хто йти вслід за Мною, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною”. — Матвія 16:24

Ми всі лишаємо частину себе, коли перебираємось на нове місце. Втім для довготривалого перебування в селищі Вілья-лас-Естрельяс в Антарктиці, у холодному та безлюдному місці, треба в буквальному сенсі залишити частину себе. Враховуючи, що найближча лікарня розташована на відстані 625 миль, людина зазнає серйозної проблеми в разі запалення апендикса. Отже, перед тим як туди переїхати, у кожного мешканця має бути видалений апендикс.

Серйозно, чи не так? Втім не настільки серйозно, як стати громадянином Божого Царства. Люди хочуть слідувати за Ісусом так, як забажають (Мт. 16:25-27), однак Він пояснює, що означає бути учнем. “Коли хоче хто йти вслід за Мною, – хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (в. 24). Це означає і нашу готовність позбутись усього, що конкурує з Ним та Його Царством. Беручи свій хрест, ми заявляємо про готовність зазнати соціальних та політичних утисків і навіть смерті через відданість Христу; це готовність по-справжньому йти за Ним. Це означає щомиті слідувати під Його проводом до служіння та жертовності.

Слідування за Ісусом – це значно більше, ніж просто залишити позаду частину свого життя. Це відданість і посвята всього нашого життя, у тому числі наших тіл, лише Йому.

Що для вас означає слідувати за Ісусом? Як Він закликає вас пожертвувати своїм життям заради Нього?

Дорогий Ісусе, допоможи мені позбавитись усього, що конкурує з Тобою та Твоїм Царством.

Автор: Марвін Уїльямс

“Перебувайте в Мені, а Я в вас”. — Івана 15:4

Декілька років тому ми взяли з місцевого притулку для тварин дорослого чорного кота на ім’я Юно. Я хотів лише зменшення популяції мишей, однак решта родини хотіла мати домашнього улюбленця. У притулку нам надали чіткі інструкції, як у перший тиждень організувати годування кота, аби він зрозумів, що наш будинок віднині є його домом, місцем його приналежності, де він завжди матиме їжу і перебуватиме в безпеці. І навіть якщо Юно кудись піде, він обов’язково повернеться додому.

У разі відсутності справжнього дому в нас завжди виникатиме спокуса десь блукати в пошуках доброти, любові та значимості. Якщо ми хочемо віднайти справжнє життя, Ісус закликає: “Перебувайте в Мені” (Ів. 15:4). Біблеїст Фредерік Дейл Брунер підкреслює, що слово “перебувати” навіює відчуття родини й дому. Отже, він перефразовує слова Ісуса: “Перебувайте вдома в Мені”.

Розвиваючи ідею дому, Ісус використав образ віття на виноградній лозі. Галузки, якщо вони хочуть жити, повинні завжди перебувати на лозі, міцно тримаючись за місце своєї приналежності.

Багато голосів ваблять нас порожніми обіцянками вирішити наші проблеми або надати нам нову “мудрість” чи яскраве майбутнє. Але якщо ми хочемо жити по-справжньому, нам треба залишатися в Ісусі. Нам треба перебувати вдома.

Що віднаджує вас від перебування в Ісусі? Як Ісус показав, що Він є справжнім джерелом життя?

Господи Ісусе, я схильний десь блукати. Мене ваблять різні напрямки. Однак я хочу перебувати з Тобою. Ти – моє життя. Допоможи перебувати в Тобі.

Автор: Уїнн Коллієр