Церква Божої Слави

“Нехай зробить мені, як добре в очах Його”. — 2 Самуїлова 15:26

Крістіні Россетті, поетесі та письменниці, ніщо в житті не давалося легко. Вона страждала від депресії та різних хвороб усе своє життя і тричі пережила розрив стосунків. Зрештою, вона померла від раку.

Давид увійшов у національну свідомість Ізраїлю як переможний воїн. Водночас він усе своє життя зазнавав труднощів. Наприкінці правління Давида проти нього виступив його син; до його бунту долучився довірений радник Давида і більша частина жителів країни (2 Сам. 15:1-12). Отже, Давид узяв священиків Евіятара і Садока та священний ковчег Божий, і втік з Єрусалима (вв. 14, 24).

Однак після того, як Евіятар приніс цілопалення Богу, Давид сказав священику: “Поверни Божого ковчега до міста. Якщо знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його” (в. 25). Попри невизначеність Давид промовив: “А якщо [Бог] скаже так: Не бажаю тебе… нехай зробить мені, як добре в очах Його” (в. 26). Він знав, що може довіряти Богу.

Крістіна Россетті також довіряла Богу, і її життя закінчилось в надії. Дорога дійсно може постійно іти під гору, однак вона веде до Небесного Отця, Який очікує нас зі щирими обіймами.

У чому вам здавалось, що життєва дорога йшла під гору? Як покладатися на Божий провід у дорозі, якою ви йдете?

Дорогий Боже, життя іноді здається дуже важким. Однак я вірю, що Ти робиш все правильно і для мене, і для інших. Допоможи мені жити у Твоїй надії, очікуючи на день, коли я буду з Тобою.

Автор: Тім Густавсон