“Догодження тілу не обертайте на пожадливість”. — Римлян 13:14
В автобіографії Августина “Сповідь” описана його довга і звивиста дорога до Ісуса. Одного разу він їхав до палацу, де мав виступити з улесливою промовою перед імператором. Він обмірковував свої слова виступу і раптом побачив, як “жартував і сміявся” п’яний жебрак. Він усвідомив, що той вже все мав для відчуття швидкоплинного щастя і без великих зусиль. Побачене вплинуло на Августина, і він перестав прагнути до світського успіху.
Однак він і досі перебував у полоні власних пожадань. Він знав, що не може повернутись до Ісуса, не відвернувшись спочатку від гріха, тому він і далі намагався впоратись зі статевою аморальністю. Він молився: “Даруй мені чистоту, але не зараз”.
Августин знову й знову падав, допоки цього не стало вдосталь. Надихнувшись тими, хто прийняв Ісуса, він відкрив текст із Послання до римлян 13:13-14: “Поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті… але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість”.
За допомогою цих натхнених слів Бог зламав ланцюги гріха і привів Августина “до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо викуплення і прощення гріхів” (Кол. 1:13-14). Августин став єпископом. Його і далі спокушала слава та пожадання, однак тепер він знав до кого звертатись. Він звертався до Ісуса. А ви?
Що вам заважає присвятити своє життя Ісусу? Як зміниться ваше життя, якщо ви його віддасте Господу Ісусу?
Дорогий Отче, нехай ніщо не стоїть між мною і Тобою.
“Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба”. — Вихід 16:4
Про ощадливість тітки Маргарет складали легенди. Після її смерті племінниці почали з ностальгією в серці перебирати її речі. У ящику, акуратно поміщеному в маленькій пластиковій коробці, вони знайшли набір коротких ниток. На ящику було написано: “Нитки, занадто короткі для використання”.
Що мотивує людину зберігати і підписувати те, що не можна використати? Можливо, ця людина колись пережила великі труднощі.
Коли ізраїльтяни вийшли з єгипетського рабства, то залишили позаду важке життя. Однак вони швидко забули про Боже диво їхнього порятунку і почали скаржитись на брак їжі.
Бог хотів, аби вони Йому довіряли. Він дав їм манну для харчування в пустелі і сказав Мойсею: “Народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день” (Вих. 16:4). Бог також повелів їм збирати подвійну порцію на шостий день, бо в суботу манна не буде падати з неба (вв. 5, 25). Частина ізраїльтян послухалась, а частина – ні, з очікуваними наслідками (вв. 27-28).
У часи достатку і в часи нужди люди у відчайдушному намаганні все контролювати схильні хапати те, що можуть, і накопичувати здобуте. Однак немає жодної потреби брати все до наших рук. Немає жодної потреби зберігати “залишки ниток” і все це накопичувати. Ми віримо в Бога, Який обіцяв: “Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе” (Євр. 13:5).
Яким чином ви іноді намагаєтеся все контролювати? Як Бог підтвердив Свою вірність у минулому?
Небесний Отче, допоможи мені триматись за Твою руку і в усьому Тобі довіряти.
“Діточки, – любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою”. — 1 Івана 3:18
Очікуючи поїзд на станції в Атланті, штат Джорджія, молодий чоловік, одягнений у діловий костюм, сів на лавку. Побачивши, як він намагався зав’язати краватку, літня жінка попросила свого чоловіка допомогти. Коли чоловік нахилився і почав вчити юнака зав’язувати краватку, незнайомець сфотографував їх утрьох. Згодом це фото з’явилось в інтернеті і почало швидко розповсюджуватись. Багато інтернет-користувачів залишили під фотографією коментарі стосовно того, як потрібно проявляти доброту незнайомцям.
Для християн прояв доброти до інших відображає жертовну турботу, яку Господь виявив до людей. Це відображення Божої любові, яку Він хоче бачити в Своїх учнях: “щоб любили один одного” (1 Ів. 3:11). Апостол Іван прирівнює ненависть до брата чи сестри зі вбивством (в. 15). Далі він говорить про Христа, Який дав приклад прояву любові на практиці (в. 16).
Це необов’язково має бути неймовірний прояв жертовності. Самовіддана любов просто потребує визнання цінності всіх людей, які носять Божий образ, і надання переваги їхнім потребам… щодня. Повсякденні миті прояву турботи, коли ми помічаємо потреби інших і робимо все можливе, щоб допомогти, і є проявами самовідданості, якщо ми вмотивовані любов’ю. Якщо ми дивимось за межі власних потреб і виходимо із зони комфорту, щоб послужити, ми любимо, як Ісус.
Коли ви відчули прояв самовідданої любові з боку іншої людини? Як вам виявити таку любов до інших на цьому тижні?
Люблячий Отче, будь ласка, допоможи мені бути готовою виявляти співчуття і самовіддану любов усюди, куди Ти мене направиш.
? 23.04.2023 10:03 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Біль, тривоги чи спокій?» | Пастор Гайдаренко Ганна Миколаївна | 23.04.2023: https://youtu.be/Wt_SofCSDqY
“Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе”. — Псалом 85:5
У 2021 році в новинах повідомили про викрадення злочинною бандою сімнадцятьох місіонерів. Бандити погрожували вбити всю групу (в тому числі дітей), якщо їхні вимоги щодо викупу не будуть виконані. Дивовижним чином усі місіонери або були звільнені, або зуміли втекти. Опинившись у безпеці, вони надіслали повідомлення викрадачам: “Ісус Своїм словом та прикладом вчив, що прощаюча любов сильніша за жорстоку ненависть. Тому ми вас прощаємо”.
Господь Ісус багато говорив про велику силу прощення. Зокрема Він сказав: “Як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець” (Мт. 6:14). Згодом, відповідаючи Петру, Христос пояснив, як часто треба прощати: “Не кажу тобі – до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи” (Мт. 18:22; див. вв. 21-35). А на хресті Він виявив прощення, коли молився: “Отче, відпусти їм, – бо не знають, що чинять вони” (Лк. 23:34).
Повнота прощення розкривається тоді, коли обидві сторони прагнуть до зцілення та примирення. Хоча прощення не усуває наслідки заподіяної шкоди і потребу у відновленні зруйнованих стосунків, проте воно веде до налагодження цих взаємин, відображаючи прояв Божої любові та сили. Отже, шукаймо способи виявити прощення і цим прославити Бога.
Коли простити найважче? Як покладатися на допомогу Святого Духа у вияві прощення?
Господи Ісусе, допоможи мені прощати інших і таким чином засвідчувати про Твою силу і доброту.
Крубера-Воронья в Грузії є однією з найглибших печер, виявлених на сьогодні на планеті Земля. Команда дослідників спустилася в темні та страшні лабіринти вертикальної печери, глибина якої сягає 2197 метрів! У інших регіонах країни та в усьому світі існує близько чотирьохсот подібних печер. З відкриттям нових печер фіксуються і нові глибини.
Таємниці творіння продовжують розкриватися, поглиблюючи наше розуміння всесвіту, в якому ми живемо, і викликаючи захоплення безмежною творчістю Бога у створенні землі, якою ми маємо опікуватись (Бут. 1:26-28). Псалмоспівець закликає нас радісно прославляти Божу велич (Пс. 94:1). Отже, поміркуймо над Божою неймовірною працею створення всього видимого і невидимого. Усе, що є у світі, відкрите чи ще ні, спонукає нас схилитись у поклонінні Богу (в. 6).
Йому відомі не лише безкраї фізичні простори всесвіту, але і потаємні глибини наших сердець. Іноді нам, наче в печерах Грузії, треба проходити темні і, можливо, небезпечні періоди в житті. Однак ми знаємо, що Бог тримає під Своїм сильним і водночас турботливим контролем навіть ті важкі періоди. Висловлюючись словами псалмоспівця, ми – Божий народ, “отара руки Його” (в. 7).
Як Бог провів вас через темні періоди в житті? У якому місці або яким чином Він закликає вас довіряти Йому?
Боже, допоможи мені покладатися на Твою турботу навіть у найтемніших місцях!
“Забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь”. — Филип’ян 3:13-14
Під час пробіжки в лісі я спробував скоротити шлях і побіг незнайомою стежкою. Розмірковуючи, чи раптом не заблукав, я запитав у бігуна, що біг іншою дорогою, чи я на правильному шляху.
“Так”, – відповів він впевнено. Однак, побачивши мій розгублений погляд, швидко додав: “Не хвилюйтесь, я вже спробував усі хибні шляхи! Нічого страшного, це також частина пробіжки”.
Який чудовий опис духовної подорожі! Скільки разів я віддалявся від Бога, піддаючись спокусі і відволікаючись на другорядне? Однак Бог щоразу прощав мене і допомагав іти далі, знаючи, що я спіткнуся знов. Богу відома наша схильність сходити на хибну дорогу. Однак Він завжди готовий простити, якщо ми визнаємо свої гріхи і дозволяємо Його Духу змінити нас.
Апостол Павло також знав, що все це є частиною подорожі віри. Цілком усвідомлюючи власне гріховне минуле і теперішні недоліки, він все одно мав прагнути до уподібнення Христу (Фил. 3:12). “Та тільки, – додав він, – забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети” (вв. 13-14). Спотикання є частиною нашої подорожі з Богом; саме через наші помилки Він вдосконалює нас. Його благодать допомагає нам, прощеним дітям, виявляти наполегливість.
Які помилки ви можете сьогодні сповідати перед Богом? Як Його запевнення в прощенні допомагає вам наполегливо рухатись вперед у подорожі віри?
Боже, дякую за Твою милість. Допоможи мені провадити таке життя, яке Тобі до вподоби, знаючи, що Твій Дух працює над моїм уподібненням Твоєму Сину.
“Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?” — Еклезіястова 4:8
У сучасному світі все більше людей почувають себе самотніми. Починаючи з 1990 року, кількість американців, у яких немає друзів, зросла в чотири рази. У деяких європейських країнах відсоток тих, хто почувається самотнім, зріс до 20, а в Японії літні люди вдавались навіть до вчинення злочинів, аби мати товаришів хоча б у в’язниці.
Для подолання епідемії самотності підприємці винайшли “рішення” – оренда друга. “Орендований” на годину друг зустрінеться з вами в кафе для спілкування або супроводжуватиме вас на вечірку. В одного з таких “друзів” запитали, хто здебільшого замовляє таку послугу. “Самотні професіонали від 30 до 40 років, які багато працюють і не мають часу для дружніх стосунків”, – відповів той.
У 4-му розділі книги Еклезіяста описана людина, яка зовсім самотня, без “сина чи брата”. І “немає кінця” її невтомній праці, втім досягнутий успіх не приносить задоволення (в. 8). “Та для кого дбаю?” – питає вона. Набагато краще інвестувати в стосунки, які полегшать робоче навантаження і дадуть підтримку під час труднощів (вв. 9-12). Бо, зрештою, успіх без дружби – то “марнота” (в. 8).
Еклезіяст каже, що “нитка потрійна не скоро пірветься” (в. 12). Втім не швидко вона і плететься. Оскільки справжніх друзів не орендуєш, будемо інвестувати час у розвиток дружніх стосунків, у яких Бог є третьою ниткою, яка міцно тримає нас разом.
Як ви інвестуєте час у ваші дружні стосунки і докладаєте зусилля для їхнього розвитку? Кого ви можете запросити до кола своїх друзів?
Небесний Отче, допоможи мені бути добрим і вірним другом для інших.
“Я… спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них”. — Єремії 32:42
Сара втратила матір, коли їй було всього чотирнадцять років. Невдовзі вона та її брати і сестри втратили ще й дім, і стали безхатченками. Роками пізніше Сара хотіла забезпечити своїх майбутніх дітей спадком, який би передавався з покоління в покоління. Вона важко працювала, аби придбати будинок і забезпечити родину постійним житлом, домом, якого в неї ніколи не було.
Інвестування в будинок для майбутніх поколінь є проявом віри стосовно майбутнього, якого ще не видно. Бог звелів пророку Єремії купити землю якраз перед жорстокою облогою Єрусалима вавилонянами (Єр. 32:6-12). Божі настанови були незрозумілими для пророка, враховуючи, що невдовзі все майно народу буде конфісковано.
Однак Бог дав Єремії обітницю: “Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них” (в. 42). Пророча інвестиція в майно була фізичною ознакою Божої вірності в майбутньому поверненні ізраїльтян на батьківщину. Навіть попри жахливий напад Бог обіцяв Своєму народу, що мир повернеться, майно і будинки знову продаватимуться і купуватимуться (вв. 43-44).
Ми можемо покладатися на Божу вірність та “інвестувати” у віру. Хоча ми, можливо, не бачимо вирішення кожної ситуації, проте впевнені, що одного дня Бог все владнає.
Розмірковуй та молись
Через що ви забуваєте про Божу вірність? Якою може бути ваша “інвестиція” в контексті обіцяного Ним відновлення?
Дорогий Боже, допоможи мені сьогодні інвестувати в майбутнє, якого я ще не бачу.
Коли наша громада збудувала першу церковну будівлю, люди на голих стінах та бетонній підлозі писали слова подяки, перш ніж був завершений інтер’єр будівлі. Якщо прибрати від стін гіпсокартонні плити, то ви побачите там ці написи. Ми залишили там біблійні вірші і молитви подяки, наприклад: “Ти дуже добрий!” Ми залишили їх, як свідоцтва для майбутніх поколінь, що попри всі труднощі Бог був добрим і турбувався про нас.
Нам треба пам’ятати про те, що Бог зробив для нас, і говорити про це іншим. Пророк Ісая надав приклад, написавши: “Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь” (Іс. 63:7). Згодом пророк згадує про вияв Божого співчуття до Його народу впродовж історії, навіть кажучи, що “в усякому утиску їхньому тісно було і Йому” (в. 9). Однак, читаючи розділ далі, ви помітите, що Ізраїль знову зазнав труднощів, і пророк благає Бога втрутитись.
Спогади про Божу доброту в минулому допомагають у важкий період життя. Труднощі з’являються і зникають, а Божий вірний характер залишається незмінним. Звернувшись до Бога зі вдячністю за все, що Він зробив, ми знову усвідомимо, що Він гідний нашої хвали.
Яку доброту Бог виявив до вас у минулому? Як хвала Йому за цю доброту допомагає вам проходити період труднощів?
Небесний Отче, Ти пануєш над усім творінням. Я славлю Тебе, бо Твоя доброта незмінна, і Ти завжди зі мною.
