Церква Божої Слави

“Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти!” — Ісаї 43:1

У першу неділю після того, як я почала працювати з молоддю в церкві й познайомилася з деякими з них, я заговорила з сором’язливою дівчинкою, яка сиділа біля мами. Я посміхнулася, звернулася до неї на ім’я і спитала, як у неї справи. Дівчинка підвела голову і подивилася на мене широко розплющеними карими очима. “Ви пам’ятаєте, як мене звуть!” – сказала вона тихим голосом. Просто вимовивши ім’я дівчинки, яка, мабуть, відчувала себе незначною серед безлічі дорослих у церкві, я завоювала її довіру. Вона відчула увагу та турботу.

У Книзі пророка Ісаї Бог повідомляє ізраїльтянам щось подібне: їх знають і цінують. Навіть у полоні та в пустелі Бог бачив їх і кликав на ім’я. (Іс. 43:1). Вони не були мандрівниками, вони належали Йому. Хоча їм здавалося, що вони нікому не потрібні, в очах Божих вони були дорогоцінними (в. 4). Разом із нагадуванням, що Він знає їх за іменами, Бог розповів про все, що Він для них зробить, особливо у важкі часи. Коли вони проходитимуть через випробування, Він буде поруч (в. 2). Їм не слід боятися чи турбуватися. Адже Господь неба та землі знав їхні імена.

Бог знає ім’я кожного зі Своїх дітей. І це чудова новина, особливо якщо ми проходимо через бурхливі води життя.

З якими випробуваннями ви зіткнулися останнім часом? Як той факт, що Бог знає вас на ім’я, допомагає вам впевнено долати труднощі?

Боже, дякую, що Ти знаєш мене на ім’я.

Автор: Катара Паттон