Церква Божої Слави

“Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного”. — Галатів 3:28

Бізнес-аналітик Френсіс Еванс дослідив роботу 125 страхових агентів, аби зрозуміти їхню формулу успіху. На диво, рівень компетенції не відігравав ключову роль. Натомість Еванс виявив, що клієнти були схильні купувати страховку в агентів, які дотримуються таких самих політичних поглядів, мають таку саму освіту і навіть однакового зросту з ними. Вчені називають це явище гомофілією, тобто тяжінням до людей, які на нас схожі.

Гомофілія виявляється і в інших життєвих сферах, наприклад, у нашій схильності брати шлюб і дружити з тими, хто подібний до нас. Водночас, якщо ми віддаємо перевагу лише людям “нашого виду”, в суспільстві може виникати поділ на расові, політичні та економічні касти.

У першому столітті юдеї спілкувались лише з юдеями, греки – з греками, а багаті та бідні взагалі ніколи не перетинались. Однак у Посланні до римлян 16:1-16 апостол Павло описує церкву в Римі, членами якої серед інших є Прискилла й Акила (юдеї), Епенет (грек), Фіва (“благодійниця для багатьох”) та Філолог (поширене ім’я для рабів). Що ж зібрало разом таких різних людей? Їх зібрав Ісус, у Якому “нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного” (Гал. 3:28).

Цілком природно бажати жити, працювати і ходити до церкви з людьми, подібними до нас. Однак Ісус спонукає нас вийти за межі цього. У розпорошеному світі Він об’єднує нас в одну родину.

Як спілкуватися з людьми, несхожими на нас? Що ви можете зробити на цьому тижні для подолання етнічних або економічних бар’єрів?

Господи Ісусе, славлю Тебе за те, що Ти працюєш над об’єднанням нашого розділеного світу.

Автор: Шерідан Войсі