Церква Божої Слави

Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений. — Приповістей 15:13
Завантаживши свою машину продуктами, я обережно виїжджала з місця паркування. Раптово якийсь чоловік, не помічаючи мене, кинувся через узбіччя майже під колеса автомобіля. Я різко загальмувала. Переляканий чоловік підвів очі й зустрів мій погляд. У той момент я зрозуміла, що стою перед вибором: або сердито витріщити очі від роздратування, або простити і усміхнутись. Я усміхнулась.

На обличчі чоловіка відобразилося полегшення: його губи теж сформували ледь помітну усмішку вдячності.

В Книзі Приповістей написано: “Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений” (Пр. 15:13). Чи заохочує нас автор усміхатись у кожному випадку? Звісно, ні! Бувають моменти щирого плачу, відчаю й навіть гніву. Але у більшості моментів щоденного життя усмішка може подарувати полегшення, надію та благодать, якої ніколи не перестанемо потребувати.

Можливо, головна ідея цієї притчі – показати нам, що наша усмішка зазвичай є природним відображенням стану нашого внутрішнього єства. “Радісне серце” завжди має мир, задоволення й належить Богу, Який завжди дбає про найкраще для нас. Маючи серце, сповнене глибоким щастям, ми можемо реагувати на неприємні сюрпризи щирою усмішкою, запрошуючи цим інших до тієї надії та миру, які вони теж можуть пізнати в Господі.

Любий Отче, зроби моє серце щасливим, щоб коли сьогодні стикатимуся з різними людьми, я могла ділитися з ними тією надією, яку лише Ти можеш запропонувати.
“Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного”. — 1 Солунян 5:11
Автор: Еліза Морган

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі… щоб готових людей спорядити для Господа. — Луки 1:17

В період закінчення часів Старого Заповіту, здавалося, наче Бог збирається сховатися від людей. Протягом чотирьох століть євреї вважали, що Бог став байдужим і глухим до їхніх молитов. Залишалась одна надія: прихід обіцяного пророками Месії. На цю обітницю євреї покладали всі свої сподівання. І ось несподівано трапилося щось дуже важливе: Ангели сповістили про народження Немовляти.

Ви можете відчути бурхливу радість, прочитавши в Євангелії від Луки про реакції людей на цю новину. Події навколо народження Ісуса нагадують надзвичайно позитивний мюзикл. Сцену заповнюють різні персонажі: вкритий сивиною священик (Луки 1:5-25), приголомшена діва (Луки 1:26-38), престаріла пророчиця Анна (Луки 2:36). Сама Марія не змогла втриматися від прославлення Бога прекрасним гімном хваління (Луки 1:46-55). Навіть ще ненароджений Іван Хреститель почав битися від радості в лоні своєї матері (Луки 1:41).

Лука попіклувався про те, щоб вказати прямий зв’язок між народженням Ісуса та старозавітними пророцтвами про Месію. Ангел Гавриїл навіть назвав Івана Хрестителя “Іллею”, якого послано приготувати шлях Господу (Луки 1:17). Справді, щось мало статись на планеті Земля – велике й неймовірне. Щось світле й радісне трапилось у далекому куточку римської імперії серед сумних поневолених селян.

Ти прийшов – і ми радіємо! Ісусе, Ти є для нас дарунком викуплення й надії. Дякуємо Тобі.

“Одного дня в нашому світі у бідних яслах появився Той, Хто більший за увесь світ”. — К. Льюїс, з книги “Остання Битва”.

Автор: pbrown-paul

В одну несподівану мить все може змінитися.

Стосунки можуть розірватися, мрія – раптово згаснути. Серце може розбитися через мільйон різних причин: горе, відмова, самотність, невизначеність, трагедія, зрада.

Коли трапляється щось жахливе і світ втрачає сенс…

Господь з людьми, в яких серця розбиті, зневіреним звитягу Він дає.
Псалом 34:19

Давид, автор Псалма 34, проповідував те, що пережив сам. Він зазнав як надзвичайних злетів, так і жорстоких падінь, але він визнавав присутність Бога посеред своїх обставин. Він знав, що Бог поруч, і що Бог може змінити будь-яку ситуацію в одну мить.

Ваше серце розбите? Ваш дух пригнічений?

Бог поруч.
Він не залишив вас боротися на самоті.
Він бачить ваше розбите серце.
Він зустрічає вас там, де ви є.
Він не забув вас.
Він не покинув вас.

Це не означає, що ви не постанете перед труднощами. Але навіть тоді, коли ваш розум метушиться, а серце сумнівається, Бог пропонує мир і близькість, які неможливо повністю пояснити.

Завдяки смерті та воскресінню Ісуса ми маємо постійний доступ до Божої присутності через Його Святого Духа. У Біблії є багато місць, де Святий Дух описується як Утішитель, готовий заспокоїти, направити, порадити й підбадьорити.

Втіха, яку ми отримуємо від Бога, – це дар Його Духа, який завжди з нами. Тому, якщо ваше серце розбите і ваш дух пригнічений, знайте, що ви в надійних руках. Бог поруч, і Він не залишить вас.

Випробування і труднощі є частиною життя, але останнє слово залишається за Богом.

Прямо зараз знайдіть кілька хвилин, щоб назвати все, що зламало ваш дух. Потім дозвольте собі просто побути в Божій присутності кілька хвилин. Коли ви будете готові, запам’ятайте сьогоднішній вірш і роздумуйте над ним протягом дня.

Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас. — Даниїла 3:17

Через травму, отриману в 1992 році, я часто страждаю від хронічного болю у плечах та шиї. Коли болі дуже сильні, то не завжди буває легко довіряти Господу і славити Його. Але коли мені дуже важко, Божа постійна присутність втішає мене. Господь зміцняє мене й запевняє у Своїй незмінній любові, безмежній силі й благодаті, яка нас підтримує. У такі моменти мене підбадьорює рішуча віра Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Вони поклонялися Богу й вірили, що Він із ними, навіть у ситуації, що здавалась безнадійною.

Коли цар Навуходоносор погрожував кинути до палаючої печі цих трьох юнаків (Дан. 3:13-15), якщо вони не поклоняться його золотому бовванові, ті відповіли йому з великою мужністю та вірою. Вони не сумнівалися в тому, що Господь заслуговує на поклоніння (Дан. 3:17) – навіть якщо Він і не врятує їх від лютої смерті (Дан. 3:18). І Бог не залишив їх самих у момент жорстокого випробування: Він приєднався до них в печі і захистив від вогню (Дан. 3:24-25).

Господь і нас ніколи не кине напризволяще. Він залишається із нами в часи випробувань, що можуть здаватися такими ж загрозливими, як і піч Навуходоносора. Навіть якщо наші страждання не скінчаться по цей бік вічності, Господь завжди залишатиметься могутнім, ласкавим – Тим, хто заслуговує на нашу довіру.

Господи, дякуємо Тобі за те, що Ти зажди з нами, що б нас не спіткало.
Віра – це покладання на незмінний характер всемогутнього Бога, а не на обставини.

Автор: Сошіль Діксон

Про що ви думаєте?

Думки, якими ви наповнюєте свій розум, дуже важливі, тому що те, за що ви тримаєтеся, впливає на вашу думку.

Вирішивши зосередитися на Божих обітницях, ви починаєте розпізнавати Божі благословення у нестабільні часи. Віра в те, що Бог позбавить вас від цього болю, дає вам силу продовжувати рухатися у вірі й боротися.

Ісаї 12:2 нагадує, що ми належимо Богові, який вірний у Своїх обіцянках. Тому, коли ми належимо Богові, нам нема чого боятися. Все, що нам потрібно, — це триматися з Богом і чекати на Його втручання.

Тому протягом сьогоднішнього дня поміркуйте над деякими з Божих обітниць і дозвольте їм перетворити ваш спосіб мислення:

Бог вас підтримає. (Псалом 55:23)

Божий мир захистить ваше серце. (Филип’ян 4:7)

Бог співатиме й радо прославлятиме тебе. (Софонії 3:17)

Бог зрозуміє вас і наставить на шлях, яким вам треба йти. (Псалом 32:8)

Бог – ваш притулок і сила, швидкий помічник у бідах. (Псалом 46:2)

Ви все долаєте силою Того, хто полюбив вас. (Римлян 8:37)

Бог ніколи не відступить від вас і не покине вас. (Повторення Закону 31:6)

Досконала Божа любов виганяє страх. (Іоана 4:18)

Ніщо не здатне відокремити вас від Божої любові. (Римлян 8:38-39)

Бог з вами не закінчив. Бог з вами не закінчив. Бог з вами не закінчив. (Филип’ян 1:6)

У стародавньому Ізраїлі жезл і посох пастуха захищали і направляли овець і навіть нагадували вівцям, що пастух був поруч. І тому цар Давид (який був пастухом у дитинстві) використав метафору в Псалмі 23:4, щоб передати цю істину: Бог був його захисником і провідником.

Цар Давид багато разів стикався зі смертю, і вороги мали намір убити його. Він також мав справу зі своїми проблемами гріха та особистими помилками. Але посеред усього цього він неодноразово звертав увагу на вірність Бога та на запевнення Бога.

Де він знайшов ці запевнення?

Цар Давид мав бути дослідником Єврейського Писання, Тори — перших п’яти книг нашої Біблії.

Для єврея Тора була не просто історією про Бога, це було саме Слово Бога. Це був авторитет, обіцянка і керівництво. Саме на цьому Слові Давид заснував своє життя і свої псалми. Давид міг писати про характер Бога, тому що:

1. Він знав Слово Боже.

2. Завдяки цьому слову він відчув вірність і доброту Бога.

У нас теж є це та багато іншого. Ми маємо відкрите Слово Боже від стародавніх пророків у Старому Завіті, слова Ісуса під час перебування на землі та відкриті слова Ісуса через апостолів і авторів Нового Завіту. Іншими словами, ми маємо те, що мав Давид:

1. Ми маємо Слово Боже.

2. На основі цього слова ми можемо відчути вірність і доброту Бога.

Прочитайте, що Ісус сказав Своїм учням:

Я сказав вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі ти матимеш горе. Але наберіться серця; Я переміг світ.
Іоана 17:33

Нам, як і Давиду, нема чого боятися, тому що Бог близько—і Він наша розрада. Знання Святого Письма допомагає нам впевнено вірити, що Бог є і буде вірним захисником, провідником і присутністю для тих, хто любить Його. Тож сьогодні вирішіть глибоко проникнутися Божими словами.

Одне з чудес спасіння полягає в тому, що коли ми маємо віру в Христа, Бог не тільки спасає нас — Він також дає нам силу жити згідно з Його волею стосовно нас. Ваше життя у Христі – це життя, наповнене Святим Духом, що живе всередині вас.

Це великий подарунок, але і велика зміна у житті. Часто потрібен час, щоб змінити те, як ми думаємо та діємо. Ми можемо мати погані звички, які потребують наполегливої праці, щоб їх виправити, або моделі мислення, від яких складно позбутися.

На щастя, Бог обіцяє бути з нами і дати нам сили для здійснення цих змін у нашому житті. Коли Павло пише своєму учневі Тимофію, він заохочує його продовжувати розвивати дар, який дав йому Бог. Хоча ми отримуємо спасіння в одну мить, нам потрібне ціле життя, щоб розвивати і працювати над тим, що Бог робить всередині нас.

Павло нагадує Тимофію, що Божий Дух не дає нам страху чи боягузтва. Ці речі є інструментами диявола, який намагається утримати нас від Бога. Але Дух Божий дає нам впевненість у Ньому. Він дає нам силу жити згідно з Божими намірами в нашому житті. Про цю силу ми повинні постійно пам’ятати, коли постаємо перед труднощами.

Дух Божий дає також нам силу любити інших. Любити людей може бути важко, особливо тих, хто, можливо, завдав нам болю. Але Бог обіцяє дати нам Свою силу і любов, щоб ми могли бути світлом для всіх, хто нас оточує.

Божий Дух також дає нам здатність до самодисципліни. Ми не відчуємо духовних змін і зростання, якщо не будемо тренуватися і практикувати – але для цього потрібен час, відданість і витривалість. Ми маємо бути послідовними у виконанні того, що Бог просить нас робити, включаючи читання Божого Слова і розмову з Ним. На щастя, коли ми належимо Богові, Він нам допомагає. Він дає нам силу, витривалість і здоровий розум, щоб виробити звички, які допомагають нам ставати більше схожими на Нього.

Тож знайдіть сьогодні трохи часу, щоб поговорити з Богом. Попросіть Його, щоб Він наділив вас Своїм Духом для упевненості, любові та самодисципліни. Подумайте про те, як Бог веде вас до зміни вашого життя. Роблячи це, пам’ятайте, що Бог не дає нам страху. Він наповнює нас любов’ю, тому що хоче, щоб ми відчували впевненість у стосунках з Ним.

Складно завжди залишатися радісним, а особливо в пору змін, труднощів чи втрат. Павлу, автору послання до Филип’ян, це напевно, було знайоме. Під час написання листа до филип’ян Павло сидів у в’язниці під охороною римських вояків (Дії 28).

Попри те, що Павло перебував у тяжкій життєвій ситуації, він все одно писав до церкви у Филипах і заохочував їх завжди радіти. Він також сказав, що вони повинні молитися Богу, а не хвилюватися чи переживати (4:6). Їм слід з подякою просити у Бога те, в чому вони мають потребу.

Вчення Павла таке: попри наші обставини, завжди існує підстава для прославлення Бога.

Якщо ми навчимося завжди радіти та підкорятися Богові в молитві замість того, щоб переживати, Божий мир буде з нами в нашому серці та розумі (Филип’ян 4:7).

Бог дав нам усе, чого ми могли сподіватися. Якщо ми віримо в Ісуса, ми отримуємо прощення наших минулих помилок. Нам також даровані благодать і мир. Крім того, Дух Божий живе в нас, щоби надати нам сили в нашому новому житті.

Усе це є причиною, чому ми повинні постійно прославляти Бога. Ніщо не може відлучити нас від Божої любові. І завдяки цьому ми впевнені у нашому спасінні для вічності.

Радість у Господі в часи труднощів робить нашу віру в Ісуса глибшою та міцнішою.

Виділіть сьогодні час, щоби порадіти у Господі. Якщо вам тяжко, почніть зі складання списку всього, що Бог зробив для вас. Ви також можете скласти список усіх атрибутів Бога, як-от Його доброта, вірність і любов. Проведіть час у молитві, дякуючи Йому за всі ці речі. Продовжуйте практикувати це протягом тижня, аби виробити звичку висловлювати вдячність.

За сотні років до Ісуса Божий народ був у скруті.

Вони заплуталися в житті, не могли собі допомогти і, можливо, починали сумніватися в тому, що Бог їх врятує. Чи відчували ви коли-небудь подібне? Якщо так, то ви, можливо, належите до первісної аудиторії цього вірша — вигнанців у Вавилоні.

Вавилоняни забрали їхню землю і відправили їх за сотні кілометрів. Можливо, вони думали, що Бог покинув їх або що Він не чує їхніх криків. Але Бог завжди присутній і Він завжди близько.

Ісая дав своєму народові знати, що Бог забезпечить вихід з вавилонського полону. І Бог виконав Свою обіцянку, дозволивши Своєму народові повернутися додому.

Через покоління багато хто з Божого народу відчував себе в новому вигнанні. Вони були вдома, але не все було добре. Тому вони пам’ятали цей вірш і його обітницю — що незалежно від того, наскільки темною або відчайдушною може бути наша ситуація, Бог здатний забезпечити шлях зі зламаного, розбитого серця і відчаю в цілісне, здорове майбутнє.

Але вони не знали, що наближається ще більш остаточне вирішення проблеми темряви, в якій вони жили. Ісаї 40:3 — це пророцтво, яке збулося не лише тоді, коли вигнанці залишили Вавилон і повернулися додому, але й у пришесті Месії. Через Ісуса Бог проклав постійний шлях для людей, щоб вийти з темряви й знайти надію, силу і мир. Бог забезпечив постійний шлях з темряви до світла.

То через що ви проходите? Який ваш «Вавилон»? Це може бути звичка, якої ви не можете позбутися, близька людина, яка продовжує приймати саморуйнівні рішення, або проблема психічного здоров’я, яка здається непосильною. Незалежно від того, що це, Бог може і зробить так, що ви вийдете зі зламаності і повернетеся до життя.

Чи траплялося з вами щось несподіване? Можливо, це був сюрприз, який приніс вам радість, а може, це була трагедія, яка вплинула на ваше життя. Кожен з нас переживає моменти в житті, яких ми не очікуємо.

Незважаючи на те, що трапляються несподівані речі, ми все одно плануємо та мріємо про те, як піде наше життя. У нас можуть бути плани щодо нашої майбутньої освіти або плани щодо конкретних стосунків у нашому житті. Але ми ніколи не можемо планувати несподіване, оскільки ми не знаємо майбутнього. Ми навіть не знаємо, що може статися в найближчі кілька хвилин.

Ми дізнаємося зі Святого Письма, що Бог всезнаючий, а це означає, що Він знає все, що станеться всюди у світі. Він має повне знання про кожну подію та дію, що відбувається. Більше того, Він також повновладний, а це означає, що Він контролює все, що відбувається у світі.

Це означає, що навіть якщо ми будуємо плани у своєму власному житті, Бог зрештою керує нашими кроками. Він має силу змінити напрямок нашого життя, а також спрямовувати нас до того, що для нас найкраще.

Знайдіть час, щоб подумати про свої мрії та плани на життя. Чи представляли ви коли-небудь ці плани Богові в молитві? Це не означає, що ви не повинні будувати плани на своє життя, але радше те, що ви плануєте, не має стояти перед Божими планами щодо вашого життя.

Знайдіть хвилинку, щоб попросити Бога спрямовувати ваші кроки. Попросіть Його відкрити будь-які бажання чи плани, які не від Нього. Підкоріть свої плани Богові, щоб ви були відкриті йти за Ним, куди б Він вас не провадив. Подякуйте Йому за Його доброту і благодать, які скеровують вас у вашому житті.