Церква Божої Слави

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі… щоб готових людей спорядити для Господа. — Луки 1:17
В період закінчення часів Старого Заповіту, здавалося, наче Бог збирається сховатися від людей. Протягом чотирьох століть євреї вважали, що Бог став байдужим і глухим до їхніх молитов. Залишалась одна надія: прихід обіцяного пророками Месії. На цю обітницю євреї покладали всі свої сподівання. І ось несподівано трапилося щось дуже важливе: Ангели сповістили про народження Немовляти.

Ви можете відчути бурхливу радість, прочитавши в Євангелії від Луки про реакції людей на цю новину. Події навколо народження Ісуса нагадують надзвичайно позитивний мюзикл. Сцену заповнюють різні персонажі: вкритий сивиною священик (Лк. 1:5-25), приголомшена діва (Лк. 1:26-38), престаріла пророчиця Анна (Лк. 2:36). Сама Марія не змогла втриматися від прославлення Бога прекрасним гімном хваління (Лк. 1:46-55). Навіть ще ненароджений Іван Хреститель почав битися від радості в лоні своєї матері (Лк. 1:41).

Лука попіклувався про те, щоб вказати прямий зв’язок між народженням Ісуса та старозавітними пророцтвами про Месію. Ангел Гавриїл навіть назвав Івана Хрестителя “Іллею”, якого послано приготувати шлях Господу (Лк. 1:17). Справді, щось мало статись на планеті Земля – велике й неймовірне. Щось світле й радісне трапилось у далекому куточку римської імперії серед сумних поневолених селян.

Ти прийшов – і ми радіємо! Ісусе, Ти є для нас дарунком викуплення й надії. Дякуємо Тобі.
“Одного дня в нашому світі у бідних яслах появився Той, Хто більший за увесь світ”. — К. Льюїс, з книги “Остання Битва”
Автор: pbrown-paul