Церква Божої Слави

“Дана Мені всяка влада”. — Матвія 28:18

Навіть після того, як Ісус звільнив мого сина Джеффа від багаторічної наркотичної залежності, я все ще турбувався. Ми багато пережили разом, і я іноді зосереджувався на його важкому минулому, замість того щоб думати про майбутнє, яке Бог для нього приготував. Батьків колишніх наркозалежних часто непокоїть думка про можливий рецидив, і ось одного разу на сімейному зібранні я відвів Джеффа вбік і сказав: “Пам’ятай про нашого ворога, бо він сильний”. “Я знаю, тату, – відповів він. – У нього є сила, але він не має влади”.

У ту мить я згадав про незрівнянну владу Ісуса, яка рятує нас від гріхів та змінює наше життя, якщо ми дивимось на Нього. Я одразу подумав про Його слова, сказані учням незадовго до того, як Він повернувся до Свого Небесного Отця: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть…” (Мт. 28:18-19).

Розіп’ятий і воскреслий Ісус відкрив нам шлях до Бога, яким би не було наше минуле. Він володіє як нашим минулим, так і нашим майбутнім. Оскільки Ісус обіцяв бути з нами завжди (в. 20), ми можемо бути впевнені, що Він досягне Своїх цілей. Наше життя в Його надійних руках. Ісус дає нам незрівнянну надію, надію настільки велику, що ми не можемо тримати її в собі. Диявол і світ можуть тимчасово мати певну владу, втім уся влада навіки належить Ісусу.

Як влада Ісуса дає вам надію? Чим з того, що Він для вас зробив, ви можете поділитися з кимось іншим?

Дорогий Боже, дякую, що з любов’ю покликав мене до Себе. Будь ласка, приведи мене до того, до кого я можу виявити Твою любов.

Автор: Джеймс Бенкс

5 травня о 10:00,
за адресою: вул. Михайла Драй-Хмари, 44
(вхід зі сторони вул. Жмеринська, праворуч від Медцентра)

На святі будуть пісні, святкова вистава, квест для дітей і приємні подарунки.
Будемо раді вас бачити!

“Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив”. — 1 Івана 4:19

Одного разу в дитинстві мій тепер вже дорослий син Ксав’єр широко розкинув руки і сказав: “Я ось так тебе люблю”. У свою чергу я розкинула свої довші руки і сказала: “А я ось так тебе люблю”. У відповідь Ксав’єр промовив: “А я полюбив тебе першим”. Я похитала головою. “Я полюбила тебе ще тоді, коли Бог поклав тебе в мій животик”. Очі Ксав’єра розширились. “Ти виграла”. “Ні, ми обоє виграли, – сказала я, – тому що Ісус першим полюбив нас обох”.

Поки Ксав’єр готується до народження свого первістка, я молюся, щоб вони мали сильну любов один до одного. Натомість я, готуючись стати бабусею, дивуюся, наскільки сильно я полюбила свого онука ще з тієї миті, коли Ксав’єр і його дружина сповістили нам, що чекають на дитину.

Апостол Іван стверджував, що любов Ісуса до нас дає нам здатність любити Його та інших (1 Ів. 4:19). Розуміння того, що Він нас любить, дає нам відчуття безпеки, яке поглиблює наші особисті стосунки з Ним (вв. 15-17). Усвідомлюючи глибину Його любові (в. 19), ми можемо зростати в любові до Нього і проявляти її в інших стосунках (в. 20). Ісус не тільки допомагає нам виявляти любов, але і наказує нам це робити: “І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив” (в. 21). Господь завжди виявляє більшу любов, ніж ми. Як би ми не намагались, все одно не можемо перевершити Бога!

Як розуміння того, що Бог вас любить, допомогло вам любити інших? Як ви можете виявити любов до інших?

Люблячий Спасителю, дякую, що Ти першим мене полюбив, аби я могла любити інших.

Автор: Сошіль Діксон

“Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе”. — Вихід 23:20

Бев змушена була проходити медичне обстеження за обстеженням; від цього вона ставала перевантаженою і втомленою. Лікарі занепокоїли жінку, коли сказали, що шукають в її тілі онкологію. Щодня Бог вірно підбадьорював її обітницями Своєї присутності та постійного миру, коли вона зверталась до Нього або читала Біблію. Жінка намагалася впоратись з невизначеністю і вчилася довіряти все Богу. Одного ранку Бев натрапила на вірш із книги Вихід, у той час як вона готувалася до серйозної операції: “Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе” (Вих. 23:20).

Ці слова Бог промовив через Мойсея до Свого народу, до ізраїльтян. Він давав Свої закони, яких мав дотримуватись Його народ, і вів його до нової землі (вв. 14-19). І от посеред цих настанов Бог сказав ізраїльтянам, що пошле перед ними ангела, “щоб він охороняв [їх] у дорозі”. Хоча ситуація Бев була не такою, вона пам’ятала, що про опіку ангелів згадується і в інших біблійних текстах. У Псалмі 90:11 сказано: “Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх”. А в Посланні до євреїв 1:14 мовиться, що Бог посилає “духів служебних” на службу для віруючих в Ісуса.

Якщо ми знаємо Христа, Він посилає ангела або ангелів, аби вони нам допомагали.

Що Бог може зробити для вас через Своїх ангелів? Як це вас підбадьорює?

Дорогий Боже, я вдячна, що Ти завжди поруч, і що Твої ангели охороняють Твоїх дітей.

Автор: Енн Сітас

“А між терен посіяне, – це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово”. — Матвія 13:22

Посадивши кілька насінин у своєму дворі, я стала чекати на результати. Прочитавши, що насіння має зійти через десять-чотирнадцять днів, я часто перевіряла, поливаючи їх. Незабаром я побачила кілька зелених листочків, що пробивалися крізь ґрунт. Однак моя ілюзія швидко розвіялась, коли мій чоловік сказав, що то бур’яни. Він заохотив мене швидко вирвати їх, аби вони не заглушили рослини, які я намагалася виростити.

Ісус так само говорив про необхідність рішучо діяти стосовно того, що може перешкоджати нашому духовному зростанню. Він пояснив частину Своєї притчі так. Коли сіяч посіяв насіння, деякі насінини “попадали в терен… і [він] їх поглушив” (Мт. 13:7). Саме це і роблять з рослинами бур’яни – вони зупиняють їхній ріст (в. 22). Клопоти, безсумнівно, також затримують наш духовний ріст. Читання Святого Письма і молитва – чудові способи зростати у вірі, але я зрозуміла, що мені потрібно остерігатися бур’янів тривоги, бо вони “задушять” добре слово, посіяне в мені, змушуючи мене зосереджуватись на тому, що може піти не так.

Плід Духа, про який мовиться в Писанні, включає в себе любов, радість та мир (Гал. 5:22). Втім для того, щоб приносити цей плід, нам потрібно з Божою допомогою виривати бур’яни тривоги та сумнівів, які можуть відволікати нас і змушувати зосереджуватись на чомусь іншому, крім Бога.

Як Бог допомагає вам вирощувати насіння, яке Він у вас посіяв? Як виривати бур’яни тривоги?

Дорогий Небесний Отче, будь ласка, частіше нагадуй мені про необхідність виривати бур’яни тривоги та оманливих думок, аби мені зростати в Тобі і приносити плід.

Автор: Катара Паттон

“Ви, що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали”. — Филип’ян 4:16

Рятувальники об’єдналися, щоб допомогти двом чоловікам, які застрягли на острові в Мікронезії. Була необхідна злагоджена командна робота, оскільки поширена на той час хвороба вимагала від них обмеження контактів один з одним. Пілот, який першим помітив вигнанців, зв’язався по радіо з кораблем австралійських ВМС, що знаходився неподалік. Корабель надіслав два гелікоптери, які доставили їжу, воду та медикаменти. Пізніше прибула берегова охорона США, щоб перевірити, як там чоловіки, і доставити радіостанцію. Зрештою, мікронезійський патрульний катер доставив їх до місця призначення.

Ми можемо багато чого досягти, коли працюємо разом. Віруючі у Филипах об’єднали свої зусилля, щоб підтримати апостола Павла. Лідія та її родина прийняли його у своєму домі (Дії 16:13-15). Климент і навіть Еводія та Синтихія (які не ладили між собою) працювали безпосередньо з апостолом заради розповсюдження Євангелія (Фил. 4:2-3). Пізніше, коли Павло був ув’язнений у Римі, церква зібрала необхідні речі і передала їх через Епафродита (вв. 14-18). Втім найважливішим, можливо, було саме те, що филип’яни молилися за нього протягом усього його служіння (Фил. 1:19).

Співпраця з іншими віруючими може принести набагато вагоміші результати, ніж якби ми робили це самотужки. Хтось сказав: “Поодинці ми одна крапля, а разом – океан”.

Коли ви добре служили разом з іншими християнами? На чому ґрунтується ваш духовний зв’язок із ними?

Дорогий Боже, будь ласка, покажи мені, як приєднатися до тих, хто служить Тобі.

Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт

“Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого”. — Євреїв 13:6

Мій друг Рейлі наближається до свого 85-го дня народження! Ще з моменту нашої першої розмови понад 35 років тому він для мене завжди був джерелом натхнення. Коли він нещодавно розповів, що після виходу на пенсію завершив рукопис книги і розпочав ще одну ініціативу в служінні, я був заінтригований, однак не здивований.

У свої 85 років біблійний герой Калев теж не був готовий зупинятися. Віра і відданість Богу підтримували його протягом багатьох десятиліть життя в пустелі, аби отримати обіцяну Богом спадщину. Калев сказав: “Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, – яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити” (Єг. 14:11). Яким чином він планував перемагати? “Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь” (в. 12).

Незалежно від віку, етапу життя чи обставин, Бог допоможе всім, хто Йому цілковито довіряє. В Ісусі Христі, нашому Спасителі, Бог став видимий для нас. Завдяки Христу Євангеліє надихає нас на віру в Бога. Ісус показав Божу турботу і співчуття до всіх, хто звертався до Нього за допомогою. Автор Послання до євреїв сказав: “Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого” (Євр. 13:6). Молоді чи старі, слабкі чи сильні, ув’язнені чи вільні, бігаючі чи кульгаві – що заважає нам попросити Його про допомогу сьогодні?

Хто надихнув вас на віру в Бога? Як ви бачите Бога джерелом допомоги в усьому?

Всемогутній Боже, допоможи мені бачити Тебе джерелом допомоги в усіх обставинах.

Автор: Артур Джексон

“Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів”. — 1 Коринтян 12:18

У своєму есе “Служіння і спектр” професор Даніель Боумен-молодший пише про складність прийняття рішень стосовно того, як служити в церкві людині з аутизмом. Він пояснює: “Люди з аутизмом повинні кожного разу прокладати новий шлях вперед, унікальний шлях, який враховує… розумову, емоційну та фізичну енергію… час на усамітнення/перезарядку; сенсорні можливості та рівень комфорту… час доби; чи цінують нас за наші сильні сторони і чи пристосовуються до наших потреб, а не виключають через уявні недоліки; і багато іншого”.

Боумен вважає, що належним рішенням ситуації може стати взаємодопомога, про яку апостол Павло говорить у 12-му розділі 1-го Послання до коринтян. У віршах 4-6 Павло описує, як Бог унікально обдаровує кожного віруючого “на користь” (в. 7). Кожен є “потрібним” членом тіла Христового (в. 22). Якщо церкви зрозуміють унікальність покликання та обдарування кожної людини, і не будуть вимагати від усіх однакового служіння, вони зможуть підтримувати своїх членів у служінні відповідно до їхніх дарів.

Отже, кожна людина може віднайти процвітання та цілісність у тілі Христа, а також бути впевненою у власній цінності (в. 26).

Як ви отримали благословіння завдяки унікальним дарам інших? Як церкви можуть заохочувати християн до різних способів служіння?

Дорогий Боже, дякую, що створив нас усіх унікальними. Допоможи мені цінувати кожного члена Христового тіла.

Автор: Моніка Ла Роуз

“Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені”. — Івана 16:33

У США вирувала Громадянська війна. 30 грудня 1862 року війська Союзу та Конфедерації розташували табори за сімсот ярдів один від одного на протилежних берегах річки Стоун у штаті Теннессі. Зігріваючись біля вогнищ, солдати Союзу взяли до рук скрипки та губні гармошки і почали грати “Янкі-дудл”. У відповідь солдати Конфедерації заграли “Діксі”. Примітно, що обидві сторони об’єдналися для фіналу, граючи в унісон “Дім, милий дім”. У темну ніч закляті вороги ділилися музикою; то були проблиски неуявного миру. Однак це перемир’я було недовгим. Наступного ранку вони відклали свої скрипки і взяли до рук гвинтівки, і 24 645 солдатів загинули.

Наші людські зусилля, спрямовані на встановлення миру, неминуче вичерпуються. Бойові дії припиняються в одному місці, щоб потім спалахнути в іншому. Один конфлікт в родині затихає, а через кілька місяців виникає нове непорозуміння. Святе Письмо говорить, що Бог – наш єдиний надійний миротворець. Ісус сказав: “Мир у Мені” (Ів. 16:33). Хоча ми беремо участь у Його миротворчій місії, саме Боже примирення та оновлення роблять можливим справжній мир.

Христос каже, що неможливо уникнути конфліктів. “Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг” (в. 33). Хоча наші зусилля часто виявляються марними, люблячий Бог (в. 27) творить мир у цьому розділеному світі.

Де ви бачите людей, які працюють заради миру? Чим відрізняється Божа миротворчість?

Дорогий Боже, будь ласка, покажи мені шлях миру.

Автор: Уїнн Коллієр

“Нитка потрійна не скоро пірветься”. — Еклезіястова 4:12

“Я знав, що єдиний спосіб досягти успіху – це забути про дім, дружину, сина та доньку, – сказав Джордон. – Однак я зрозумів, що не можу цього зробити. Вони вплетені в тканину мого серця і душі”. Перебуваючи наодинці у віддаленій місцевості, Джордон брав участь у реаліті-шоу, де учасникам пропонувалося якомога довше прожити на відкритому повітрі з мінімальними запасами ресурсів. Вони мусили витримати не загрозу від зустрічі з ведмедями, холод, травми чи голод, а цілковиту самотність без друзів та родини.

Ми можемо володіти всіма навичками виживання, необхідними для перебування серед дикої природи, однак відокремлювати себе від спільноти – це вірний шлях до невдачі. Мудрий автор книги Еклезіястова сказав: “Краще двом, як одному, бо… підійме одне свого друга” (Екл. 4:9-10). Заради нашого процвітання ми потребуємо спільноту, яка любить Христа, навіть якщо ця громада недосконала. У нас немає шансів протистояти випробуванням цього світу, якщо ми намагаємося впоратись із ними самотужки. Хто трудиться на самоті, той трудиться даремно (в. 8). Без спільноти ми більш вразливі до небезпек (вв. 11-12). На відміну від однієї нитки, “нитка потрійна не скоро пірветься” (в. 12). Дар люблячої, зосередженої на Христі громади – це дар, який не лише підбадьорює, але і дає нам силу процвітати попри будь-які складні обставини. Ми потребуємо один одного.

Як ви можете взяти на себе зобов’язання проводити час з іншими віруючими? Хто навколо вас є самотнім та нужденним?

Небесний Отче, дякую за дар громади! Відкрий моє серце для вияву любові та проведення часу з іншими християнами.

Автор: Карен Пімпо