Любляча покірність

Олексій • 1 місяць назад

“Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене”. — Івана 14:21

Під час нашої весільної церемонії пастор запитав мене: “Чи обіцяєш ти любити, шанувати і слухатися свого чоловіка, поки смерть не розлучить вас?” Дивлячись на свого нареченого, я прошепотіла: “Слухатися?” Ми будували наші стосунки на любові та повазі, а не на сліпій покірності, як це випливало з весільної обітниці. Батько мого чоловіка зняв на відео той момент, коли я з широко розплющеними очима обмірковувала слово “слухатися” і потім сказала: “Так”.

З роками Бог показав мені, що мій опір слову “слухатися” не мав нічого спільного з неймовірно складними стосунками між чоловіком та дружиною. Я думала, що воно означає “насильницьке підпорядкування”, однак Святе Письмо не підтримує такого тлумачення. Навпаки, слово “слухатися” в Біблії виражає багато способів, якими ми можемо любити Бога. Ми з чоловіком святкуємо тридцять років шлюбу, і за допомогою Святого Духа ми ще вчимося любити Господа та один одного.

Коли Ісус сказав: “Якщо ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте” (Ів. 14:15), то Він показав, що виконання Писання є наслідком наших люблячих і близьких стосунків із Ним (вв. 16-21).

Любов Ісуса безкорислива і ніколи не буває насильницькою чи жорстокою. Якщо ми йдемо за Ним і шануємо Його в усіх наших стосунках, Святий Дух допоможе нам сприймати послух Йому як мудрий і люблячий акт довіри та поклоніння.

Як сприйняття покірності Богу, як акту любові та довіри, змінює ваше розуміння Божого заклику до прояву покірності? Як Бог довів, що ви можете Йому довіряти?

Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені любити Тебе та інших через послух Твоєму Слову.

Автор: Сошіль Діксон