Олександр Колтуков – Ірод від Ірода недалеко падає (06-11-2022)

Олексій • 1 рік назад

«Ірод від Ірода недалеко падає» | Олександр Колтуков | 30.10.2022

Ірод від Ірода недалеко падає

На цьому тижні ми молилися разом с Сашою Пасічником і Ігорем Діденко за Україну, і Ігор нагадав одну історію з Біблії над якою я хочу разом з вами поміркувати. Ця історія записана в книзі Дій святих апостолів у 12 розділі.
«У той час цар Ірод підніс руки, щоб декому з церкви заподіяти зло. Убив мечем Іванового брата Якова. Коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків. Схопив Його й посадив до в’язниці, передав чотирьом четвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи. Отже, Петра стерегли у в’язниці. Ревна молитва піднімалася від церкви до Бога за нього!» (Дiї.12:1-5) Переклад Турконяка.
В цей час церква стикнулися з дуже серйозними утисками і гоніннями. Якщо до цього апостолів переслідували лише релігійні лідери, то тут вже підключилася світська влада з усім репресивним апаратом. За справу взявся онук Ірода Великого – цар Агріпа. Він почав переслідування з розмахом і взявся вбивати не пересічних віруючих, а одразу апостолів. Ірод стратив Якова, а потім кинув до в’язниці навіть апостола Петра.
Можливо в багатьох одразу виникне резонне запитання: чому Ірод підняв свою руку на Якова? Невже він був більш грішний ніж його рідний брат Іван, чи інші апостоли? Я думаю що ні. Тоді чого так трапилося? Чому людина, яка ревно служила Богу і церкві, загинула від рук нечистивого правителя? Тому що церква в цей час скоріш за все була зайнята своїм виживанням і знехтувала силою молитви.
Чому я так кажу? Тому що трохи далі ми бачимо, що коли Ірод заарештував апостола Петра, то віруючі передивилися свої пріоритети і стали ревно молитися за його визволення.
Тому перша істина, на яку я хочу звернути вашу увагу, така:
Зло підіймає свої руки, коли церква не підіймає їх в молитві.
Чи були у віруючих в Єрусалимі якісь особливі зв’язки, щоб домовитися з Іродом? Ні не було. А може в них були гроші, щоб заплатити викуп царю і таким чином визволити Петра? Також ні. А може вони мали вправних адвокатів, які могли б виграти суд і звільнити апостола? Також ні. Що ж вони мали, чим могли вплинути на цю ситуацію? Вони мали зв’язок з Богом, який має владу над усіма земними владами.
Можливо вам здається, що сьогодні, коли йде війна в нашій країні, ви ніяк не можете вплинути на те що відбувається. Хочу вам сказати по секрету, що так напевно здавалося і віруючим в цій історії. У них не було зв’язків, у них не було великих грошей і навіть зброї, щоб спробувати відбити Петра. Єдине що в них було – це віра в Бога і віра в те, що Він здатен зробити надприродне.
Саме це відбувається зараз, коли церква молиться. Якщо ви слідкуєте за новинами, то напевнее звернули увагу, що…
Все більше і більше ракет, яких насильно намагаються відправити на Харківщину вирішують залишитися в рідному домі, в бєлгородє. Там їх дім, там їх і вибух…
А ще мало хто звернув увагу, як змінилися ролі чоловіків і жінок зараз під час війни. Бо всі звикли, що чоловіки – це ті, хто захищає. Та мало хто знає, що бути жінкою в Україні – це… збити дрон банкою помідорів.
Але чому ж тоді так трапилося, що Ірод спокійнісінько стратив Якова і ледь не вбив Петра? Єдину відповідь, яку я бачу в цій історії – це те, що церква не молилися за його визволення. Можливо молилася, але не ревно. Можливо молилася, але кожен віруючий окремо.
Хтось запитає, а невже Бог не чує нас, коли ми молимось кожний у себе вдома? Я думаю що чує, але навіть наш Господь вчив, що багато може молитва згоди. І що, коли двоє, чи троє погоджуються в молитві, тоді відповідь обов’язково прийде. Я не буду сьогодні виводити якісь формули, але є те, що я бачу в Святому Письмі – важливі відповіді і чудеса стаються там де віруючі об’єднується для ревної молитви. Так траплялося багато разів в історії Ізраїлю і про це ми читаємо також вже в Новому заповіті.
«Коли Ірод мав його вивести, тієї ночі Петро спав між двома вояками, скований двома залізними кайданами; а сторожі перед дверима стерегли в’язницю. І ось Господній ангел став перед ним, – і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра у бік, підвів його, кажучи: Швидко вставай! І спали залізні кайдани з його рук. Сказав же ангел до нього: Підпережися і взуйся в свої сандалі. Зроби же це. І каже йому: Зодягнися в свою одіж і йди за мною. Вийшовши, попрямував за ним, не знаючи, чи це дійсність, – те, що відбувається через ангела, – бо думав, що бачить видіння. Минувши першу й другу сторожі, прийшли до залізної брами, що вела до міста, – вона сама собою їм відкрилася. Вийшовши, поминули одну вулицю – і тут же відступив ангел від нього. Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з Іродових рук та від усіх сподівань юдейського народу. Подумавши, прийшов до Маріїної хати, матері Івана, прозваного Марком. Тут зібралися численні люди і молилися. Як постукав він у двері двору, вийшла рабиня на ім’я Рода, щоб довідатися. Пізнавши голос Петра, з радости не відчинила дверей, а прибігла і сказала, що Петро стоїть під дверима. Вони їй сказали: Ти навіжена! Вона ж настоювала, що так воно є. Вони ж говорили: Це його ангел. Петро стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися. Махнувши їм рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь його вивів із в’язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам. Вийшов, пішов до іншого місця». (Дiї.12:6-17) Переклад Турконяка.
Зараз багато мабуть думають про себе, що в вас трохи інші обставини – у вас діти, робота, домашні клопоти, електрику вимикають і ще багато проблем. Але хочу вас запитати: чи всі хто зібрався і молився вночі за визволення Петра були без дітей, без дружин і чоловіків, а може ніхто з них не працював до цього цілий день? Ні. В них були родини, в них були діти, яких треба було годувати, в них були невіруючі чоловіки і жінки, вони всі важко працювали. І я вам скажу по секрету – в них не було електрики, навіть центрального водопостачання не було. Але при цьому вони зібрались ввечорі і молилися. Так, було темно і, можливо, навіть прохолодно без опалення. Але вони молилися. Молилися не пів години, чи годину, а всю ніч. Тому вони побачили чудо, про яке навіть не могли уявити.
І трошки про нашу буденність… На тлі розбомблених електропідстанцій і відсутності електрики можна сміливо сказати, що українці спокійно можуть пережити: війну, пандемію і ядерні погрози. Єдине, що українці не можуть спокійно пережити – це подорожчання яєць.
З початку вересня 2022 року цінник на курячі яйця зріс з 29 грівень за десяток до 62 грівень. Але не дивлячись на таке значне подорожчання, нам є чому радіти. Порадував недавньою заявою наш рідний Антимонопольний комітет. Виявляється, у зв’язку з подорожчанням яєць не було скарг ні на курей, ні на їхніх господарів. Як то кажуть в народі: «кури не винні».
На тлі такого значного подоражання яєць, дуже схоже, що в Україні з’являється нова валюта – яйцядолари.
Але на визволенні Петра наша історія не закінчується. Я прочитаю цей уривок з перекладу Огієнко, з 18 вірша по 23:
«Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром. А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував. А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської. Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив. А натовп кричав: Голос Божий, а не людський! І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з’їла, і він умер…» (Дiї.12:18-23) Переклад Огієнко.
По ревній молитві віруючих, Бог судив тих людей, що чинили зло Його церкві. Спочатку були страчені воїни, які охороняли Петра, а трохи пізніше Божий суд прийшов в життя самого Ірода. Це історія, її не перепишеш.
Так само і сьогодні. Спочатку Божий суд приходить в життя російських вояк, які гинуть у цій війні, а потім він прийде в життя головного Ірода. І це друга істина, яку я бачу в цій історії:
Ірод від Ірода недалеко падає.
У кожного Ірода в історії буде падіння. Божий суд настигне його, коли всі навколо будуть вихваляти і підлещуватися, як вихваляли Ірода Агріпу перед його падінням. Ось що пише про це історик Йосип Флавій:
«Тим часом виповнилося три роки, як Агріппа царював над всією Юдею (44 р. н. е.). Одного разу він поїхав у місто Цезарію (Кесарію)… Тут він влаштував ігри на честь імператора… На другий день ігор, рано-вранці цар з’явився до театру в затканому сріблом одязі… Зараз же кілька підлабузників з різних кінців стали… називати його богом… Агріппа відчув, що у нутрощах його починається сильний біль… Тоді його скоріше перенесли до палацу… Потім, промучившись ще п’ять днів страшними болями у шлунку, цар помер».
Я вам не скажу сьогодні як саме Господь буде судити путіна і його оточення, але я вам скажу, що суд буде обов’язково!
Як ви гадаєте дорога церква, скільки часу правив Ірод Агріпа? Він правив всього три роки. Його правління Юдеєю тривало від 41 року до своєї смерті в 44 році від Різдва Христового. Агріпа був онуком Ірода Великого, що переслідував Христа і вбив дітей у Віфліємі. Саме він був батьком Ірода Агріппи II, останнього царя династії Іродіадів. Його називали «Агріппа Великий», але Бог принизив його велич і покарав за все те зло, яке він зробив церкві і віруючим.
А ще, на фоні новин про могилізацію в росії, трохи гумору від двох Одеських євреїв:
– Ізя, а ти хотів би жити в прекрасній росії майбутнього?
– Не впевнений, Сьомо. Я ж зовсім не знаю китайської.
І на останок хочу ще раз нагадати дві істини, про які ми говорили сьогодні.
Перша: Зло підіймає свої руки, коли церква не підіймає їх в молитві.
Важливі відповіді і чудеса стаються там де церква об’єднується для ревної молитви. Хочу кинути вам виклик – молитися ревно і молитися всім разом. В понеділок на молитовному і потім в себе вдома.
І друга істина: Ірод від Ірода недалеко падає.
У кожного Ірода в історії буде падіння. Божий суд настигне путіна, але станеться це тоді, коли ви і я будемо ревно молитися.