Церква Божої Слави

“І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: «Господь з тобою, хоробрий муже!»” — Суддів 6:12

Мені назначили пройти медичне обстеження. Хоча останнім часом у мене не було жодних проблем зі здоров’ям, мені все одно було страшно. В пам’яті з’являлись спогади про неочікуваний діагноз, який мені якось поставили в далекому минулому. Я знала, що Бог зі мною, і мені треба просто довіритись Йому. Однак все одно боялась.

Мене засмучував страх та брак віри. Якщо Бог завжди поряд, чому я так хвилююсь? Якось вранці я згадала історію про Гедеона.

Ангел назвав його “хоробрим мужем” (Суд. 6:12) і звелів йому воювати з мідіянітянами. Втім Гедеона охопив страх. Бог обіцяв йому Свою присутність і перемогу, однак він знов і знов шукав підтверджень (вв. 16-23, 36-40).

І Господь не засудив Гедеона за його страх. Він все розумів. Ввечері перед битвою Бог ще раз запевнив Гедеона в перемозі і навіть сказав, що йому треба зробити, аби позбавитись страху (Суд. 7:10-11).

Господь розумів і мої почуття. Його нагадування додало мені сміливості. Серце сповнилось миром і розумінням, що Він поряд зі мною, яким би не був результат. Медичний огляд пройшов добре: не було виявлено жодних проблем зі здоров’ям.

У нас є Бог, Який розуміє наші страхи і запевняє нас Своїм Словом та Духом (Пс. 22:4; Ів. 14:16-17). Поклонімося Йому з подякою, як це зробив Гедеон (Суд. 7:15).

Які страхи та хвилювання ви відчуваєте? Як вам допомагає усвідомлення, що Бог поряд із вами і хоче вам допомогти?

Дорогий Боже, дякую, що не засуджуєш мої страхи, а навпаки, завжди запевняєш мене у Своїй присутності. Якщо я боюся, допоможи мені звертатися до Тебе і вчитися довіряти Тобі.

Автор: Карен Х’юанг

“Не вірували в Нього навіть брати Його”. — Івана 7:5

Різдвяне відео родини Баркерів було ідеальним. Три пастухи в широких халатах (молодші сини) сиділи навколо багаття на зеленій галявині. Раптом з вершини пагорба зійшов ангел – їхня старша сестра, яка виглядала чудово, хіба що тільки рожеві кросівки не відповідали загальній картині. Фонова музика стала більш напруженою, пастухи з подивом дивилися на небо. Стежка, що тягнулася крізь галявину, привела їх до немовляти – їхнього маленького братика, який лежав у сараї сучасного дизайну. Тепер старша сестра виконувала роль Марії.

Далі йшли “додаткові матеріали”, які не ввійшли в основний фільм. Діти скаржились: “Мені холодно!” “Я хочу в туалет!” “Пішли додому!” Мати декілька разів просила: “Дітки, зберіться!” Дійсність була далека від досконалості.

Ми схильні сприймати історію Різдва, як гарно змонтований фільм. Втім справжнє життя Ісуса було далеко не таким. Заздрісний Ірод намагався вбити Немовля (Мт. 2:13). Марія і Йосип не розуміли Його (Лк. 2:41-50). Світ ненавидів Його (Ів. 7:7). Деякий час “не вірували в Нього навіть брати Його” (в. 5). Служіння Ісуса завершилось страшною смертю. Однак Він переніс все це, аби прославити Свого Отця і врятувати нас.

Відео родини Баркерів закінчується словами Ісуса: “Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14:6). Ось дійсність, у якій ми можемо жити. Вічно.

А ви намагались уявити своє життя ідеальним? Як вам краще усвідомити свою потребу в досконалій силі Ісуса?

Небесний Отче, дякую, що послав Свого Сина, аби надати мені шлях для вічного примирення з Тобою.

Автор: Тім Густавсон

Вітаю всіх з Різдвом Христовим!

Ісус є Світлом і тому, впускаючи Його в своє життя, ми отримуємо це світло. А разом зі світлом, приходить і справжнє життя.

Всім нам потрібен мир і всім нам потрібне щастя. Але де їх шукати, коли навколо війна? Насправді, щастя можна знайти навіть в темні часи, якщо не забувати звертатися до Світла.

«Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич! Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма. Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров’ю, стане все це пожежею, за їжу огню! Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру». (Iс.9:1-5)

“Слово Моє… порожнім до Мене… не вертається, але зробить, що Я пожадав”. — Ісаї 55:11

У переддень Різдва 1968 року астронавти космічного корабля “Аполлон-8” Френк Борман, Джім Ловелл і Білл Андерс стали першими людьми, які досягли орбіти Місяця. Облетівши навколо планети десять разів, вони переслали в центр управління серію знімків Місяця й Землі. А під час прямого ефіру вони по черзі читали перший розділ книги Буття. Згодом під час святкування свого сорокаліття Борман сказав: “Нам повідомили, що в переддень Різдва в нас буде найбільша аудиторія за всю історію. Єдиним дорученням від NASA було зробити щось відповідне”. Біблійні вірші, прочитані астронавтами, навіть сьогодні сіють зерна істини в серцях людей, які слухають той історичний запис.

Бог промовляє через пророка Ісаю: “Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа” (Іс. 55:3). Господь розкриває перед нами Свій план спасіння і закликає нас залишити гріх та прийняти Його милість і прощення (вв. 6-7). Він проголошує божественний авторитет Своїх думок і шляхів, які незрівнянно вищі за наше розуміння (вв. 8-9). Водночас Бог дає нам можливість звіщати слова Святого Письма, які вказують на Ісуса Христа і допомагають Його народу духовно зростати (вв. 10-13).

Святий Дух допомагає нам ділитися Євангелієм, тоді як Бог Отець виконує все, що обіцяв, у відповідності зі Своїм досконалим задумом.

З ким ви сьогодні поділитесь Божим Словом? Хто першим поділився з вами Святим Письмом?

Всемогутній Творець і Хранитель світу, будь ласка, даруй нам можливості щодня звіщати Твою мудрість.

Автор: Сошіль Діксон

“Уста мої оповідатимуть правду Твою”. — Псалом 70:15

Кит, якого вчені назвали “Бабусею”, вочевидь розуміє, яку роль відіграє в житті “внука”. Мати китеняти нещодавно померла, а осиротіле дитинча ще недостатньо підросло, щоб вижити без захисту та турботи. На допомогу прийшла Бабуся, якій вже понад вісімдесят років. Вона навчає китеня всьому необхідному для виживання. А ще вона, замість того щоб з’їсти самій, підганяє до нього лосося, аби дитинча могло не тільки поїсти, але й пізнавати, яка риба корисна і де її знайти.

До нас також виявлена особлива пошана, і ми отримали привілей передавати майбутньому поколінню своє знання про дивовижні справи та характер Бога. Похилого віку псалмоспівець просив Бога дозволити йому розповісти про Божу силу та могутність наступному поколінню (Пс. 70:18). Він дуже хотів звіщати про Божу “правду” та “спасіння”, про які треба знати кожній людині для щасливого життя (в. 15).

Навіть якщо в нас ще немає сивини, характерної для похилого віку (в. 18), ми все одно можемо розповідати про те, як Бог виявив у нашому житті Свою любов та вірність. Отже, ми можемо сприяти духовному становленню інших людей. Наші слова можуть стати найважливішим із того, що має пізнати наш співрозмовник, аби він міг жити та процвітати в Ісусі Христі навіть посеред бід (в. 20).

Хто допоміг вам у розвитку ваших взаємин із Богом? Кому ви можете сьогодні в цьому допомогти?

Небесний Отче, дякую за мудрість, яку Ти дав мені через тих, хто йшов переді мною. Допоможи мені у Твоїй силі та любові робити те саме для інших.

Автор: Кірстен Холмберг

“Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, – що в усякій скорботі Він нас потішає”. — 2 Коринтян 1:3-4

Молода мати йшла за дочкою, яка з усіх сил крутила педалі свого маленького велосипеда. Втім, набравши занадто велику швидкість, дівчинка не впоралась з керуванням, впала з велосипеда, поранила щиколотку і заплакала. Мати одразу стала на коліна, низько нахилилась і поцілувала поранене місце. І це спрацювало! Дівчинка підскочила, знову сіла на велосипед і поїхала далі. О, якби весь біль можна було б так легко заспокоїти!

Апостол Павло постійно зазнавав випробувань, втім, отримуючи утіху від Бога, він продовжував іти далі. Деякі зі своїх проблем він перерахував у 2-му Посланні до коринтян: побиття палицями і камінням, небезпеки в подорожах, брак сну та їжі, турбота про всі церкви (2 Кор. 11:23-29). Павло на особистому досвіді пізнав, що Бог є “Отець милосердя й Бог потіхи всілякої” (2 Кор. 1:3). Як мати заспокоює своє дитя, так і Бог нахиляється до нас, аби розрадити і полегшити біль.

Господь надає втіху різноманітними способами. Він може нагадати нам вірш зі Святого Письма, який нас підбадьорить. Він може спонукати друга подзвонити нам або написати листа зі словами підтримки. Проблеми можуть залишитись, однак, оскільки Бог нахиляється, щоб нам допомогти, ми здатні піднятись і йти далі.

Яким чином Бог вас підтримав? Як ви можете стати утіхою для інших?

Співчутливий Отче, прийди до мене і візьми мене у Свої руки, де я зможу віднайти спокій та підбадьорення.

Автор: Енн Сітас

“Нехай будуть оці слова мої… близькі до Господа вдень та вночі”. — 1 Царів 8:59

Північноамериканська горіхівка – дивовижна пташка. Щороку вона готує собі запаси на зиму, формуючи маленькі схованки з насінням білостовбурової сосни (по чотири-п’ять зернят). За годину пташка може заготувати до 500 зернят. А коли настає зима, вона може віднайти свої схованки навіть під товщею снігу. Маленька пташка здатна запам’ятати до десяти тисяч місць, де вона сховала насіння. Це вражаюча здібність, особливо якщо врахувати, як нам, людям, іноді складно згадати, де ми поклали ключі від машини або окуляри.

Втім навіть така дивовижна пам’ять не може зрівнятися з Божою здатністю пам’ятати наші молитви. Господь “відслідковує” кожну щиру молитву і може надіслати відповідь навіть роками пізніше. У книзі Об’явлення апостол Іван змальовує “чотири тварини” і “двадцять чотири старці”, які вклоняються Господу в небесах. Кожен із них тримав “золоті чаші, повні пахощів, а вони – молитви святих” (Об. 5:8).

Як високо цінувався фіміам у стародавньому світі, так і наші молитви настільки дорогоцінні перед Богом, що Він завжди тримає їх перед Собою в золотих чашах, бо цінує нас. Завдяки благодаті, виявленій в Ісусі Христі, Він відкрив нам безперешкодний доступ до Свого престолу (Євр. 4:14-16). Отже, сміливо моліться! Знайте, що жодне слово не буде забуте чи втрачене. Гарантією слугує дивовижна Божа любов.

Як вас підбадьорює істина про те, що Бог ніколи не забуває ваші молитви? За кого вам треба сьогодні помолитись?

Небесний Отче, будь ласка, даруй мені настійливість у молитві та віру, аби чекати те, що можеш зробити тільки Ти.

Автор: Джеймс Бенкс

“Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля”. — Числа 24:17

Вільям Шекспір був майстром образ. Актор Баррі Крафт майстерно використовує цю “рису” великого драматурга у своїй книзі “Генератор образ Шекспіра”. Книга містить різні натяки й непрямі докори, знайдені в п’єсах Шекспіра. Наприклад, замість того, щоб сказати: “Ти пихатий негідник”, можна висловитись так: “Проваджені надмірною зарозумілістю, ви робите дивні вчинки”.

Книга Крафта написана легко і з гумором. А ось стародавній цар Моава намагався найняти таємного пророка не заради образ, а заради прокляття ізраїльського народу. “Ходи ж, прокляни мені цей народ”, – сказав Балак Валааму (Чис. 22:6). Натомість Валаам багатократно благословив єврейський народ, чим розлютив царя (Чис. 24:10). Одне з його благословінь містило пророцтво: “Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький” (Чис. 24:17). Безумовно, Того, кого він бачив, ще не було на землі. Однак про кого казав Валаам? Наступний рядок містить підказку: “Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля” (в. 17). Колись ця “зоря” приведе мудреців до обіцяного Немовляти (Мт. 2:1-2).

Стародавній месопотамський пророк, який нічого не знав про Месію, указав світу на майбутню ознаку Його приходу. З вуст, які мали промовити прокляття, пролунало благословіння.

Як прочитаний уривок із книги Числа допомагає вам по-іншому поглянути на історію Різдва? Як вона може вплинути на вашу взаємодію з людьми, які протистоять Божій справі?

Боже, будь ласка, допоможи мені бачити Твою руку в усіх подіях.

Автор: Тім Густавсон

“Якщо ви не повірите, то не встоїте”. — Ісаї 7:9

У 1998 році компанія Nokia стала світовим лідером з виготовлення мобільних телефонів. У 1999 році її дохід склав майже чотири мільярди доларів. Втім до 2011 року рівень продаж впав, і колись популярний бренд був викуплений корпорацією Microsoft . Однією з причин кризи стала культура праці, заснована на страху, що призвело до катастрофічних наслідків. Побоюючись звільнення, менеджери не хотіли казати правду про недопрацьовану операційну систему телефонів Nokia та про інші проблеми.

Юдейського царя Ахаза також охопив страх. “І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру” (Іс. 7:2). Стало відомо, що царі Ізраїлю та Сирії об’єднались, щоб напасти на Юдею і підкорити її (вв. 5-6). Через пророка Ісаю Бог запевнив Ахаза, що “цього не станеться й не буде” (в. 7), втім безглуздий цар у паніці вирішив укласти союз із Ассирією та підкоритись царю цієї наддержави (2 Цар. 16:7-8). Він не повірив Богу, Який сказав: “Якщо ви не повірите, то не встоїте” (Іс. 7:9).

Автор Послання до євреїв допомагає нам зрозуміти, що означає бути твердими у вірі. Він пише: “Тримаймо непохитне визнання надії, вірний-бо Той, Хто обіцяв” (Євр. 10:23). Намагаймося залишатись твердими й непохитними (в. 39), а Святий Дух допоможе нам цілковито покладатися на Ісуса.

Коли у вас виникали сумніви у вірі? Як Бог вас зміцнив?

Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені залишатись непохитним у вірі.

Автор: Our Daily Bread Ministries

“Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі”. — Римлян 8:3

На гаражному розпродажі я побачила різдвяну інсталяцію в зім’ятій картонній коробці. Взявши до рук фігурку немовляти Ісуса, я була вражена майстерністю виготовлення всіх деталей. Новонароджений не був просто загорнутий у ковдру і лежав із закритими очима. Ні, Його очі були відкриті, а ручки тягнулися вперед. Немовля наче казало: “Я тут!”

У цій маленькій фігурці відобразилося чудо Різдва. Бог послав на землю Свого Сина в людському тілі. Ісус зростав, як усі діти. Його маленькі ручки гралися іграшками. Згодом Його руки відкрили Тору, а пізніше працювали з деревом, поки не почалося Його служіння. Його ніжки підросли і почали носити Його містами та селами, де Він навчав і зціляв. У кінці Його земного життя ці руки та ноги були пробиті цвяхами, а Його тіло безпомічно висіло на хресті.

У Посланні до римлян 8:3 сказано: “Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі”. Якщо ми приймаємо жертву Христа, як плату за все погане, що ми зробили, і присвячуємо Йому своє життя, Господь звільняє нас від гріховного поневолення. Божий Син прийшов до нас справжнім живим Немовлям і відкрив нам шлях до примирення з Богом та до впевненості у вічному спасінні.

У чому різниця між прославленням Христа на Різдво і просто святкуванням Різдва?

Дорогий Боже, дякую, що послав на землю Ісуса Христа, аби звільнити мене від рабства гріха та смерті.

Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт