Церква Божої Слави

“Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!” — Псалом 146:5

Іноді через хронічний біль і постійну втому я опиняюся замкненою в чотирьох стінах. У такі дні я відчуваю нестерпну самотність. Тоді здається, що про мене не турбуються ні люди, ні Бог. Якось під час ранкової молитовної прогулянки з моїм спеціально навченим собакою я боролася з цими почуттями, як раптом побачила вдалині велику повітряну кулю. Люди в кошику насолоджувалися краєвидом нашого району з висоти пташиного польоту. Мене вони, звісно, не могли бачити. Ідучи вздовж сусідських будинків, я зітхала. Скільки людей за цими дверима теж почуваються незначними та непотрібними! Завершуючи прогулянку, я попросила Бога дати мені можливість сказати сусідам, що я знаю їх і мені не байдуже, що з ними відбувається. Так само, як і Йому.

Господь визначив точну кількість зірок, які вирішив створити. Кожній із них Він дав ім’я (Пс. 146:4). У цьому виявилася Його увага до найдрібніших деталей. Його сила та мудрість безмірні (в. 5).

Бог чує наші молитви і бачить кожну сльозу так само ясно, як і кожну щасливу посмішку. Він знає, коли ми спотикаємось і коли святкуємо перемогу. Він розуміє наші глибокі страхи, потаємні думки і найсміливіші мрії. Він знає, звідки ми прийшли і куди йдемо. Це Він допомагає нам бачити, чути та цінувати наших ближніх. Тому ми знаємо, що Він любить, розуміє і підтримує нас.

Як ближні виявляли до вас добре ставлення? Яку добру справу ви можете зробити їм сьогодні?

Боже, допоможи мені бачити, чути і любити інших словом та ділом.

Автор: Сошіль Діксон

“Ти боровся з Богом та з людьми, і подужав”. — Буття 32:28

У жінки на ім’я Екува вкрали різьблену дерев’яну статую – домашнього божка. Вона заявила про це в поліцію. Ті провели розшукові заходи, знайшли якогось ідола і покликали заявницю на впізнання. “Ваш бог?” – запитав поліцейський. “Ні, – сумно відповіла вона, – мій бог набагато більший і красивіший за цього”.

Люди здавна намагалися надати форму своїм уявленням про божество, сподіваючись, що рукотворний бог зможе їх захистити. Ймовірно, тому дружина Якова, Рахіль, “покрала домових божків, яких батько мав” (Бут. 31:19). Але Бог не забрав своєї руки від Якова, незважаючи на те, що в його стані опинилися заховані боввани (в. 34).

Через деякий час із Яковом сталася надзвичайна подія. До нього прийшов “Муж” і боровся з ним усю ніч (Бут. 32:25). Перед сходом зорі Яків сказав: “Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене” (в. 27). Тоді незнайомець дав йому ім’я “Ізраїль” (Богоборець), а потім благословив (вв. 28-29). Яків назвав місце, де все це відбувалося, Пенуїл (Божий лик). “Бо, – говорив він, – бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя” (в. 30).

Єдиний істинний Бог нескінченно більший і незрівнянно прекрасніший, ніж усе, що могла уявити собі бідна Екува. Його неможливо вирізати з дерева, вкрасти чи сховати. Ісус навчав Своїх учнів звертатися до живого Бога так: “Отче наш, що на небі” (Мт. 6:9).

Як би ви описали Бога? Чому ваше уявлення про Нього обмежене?

Небесний Отче, допоможи мені пізнати Тебе таким, як Ти є.

Автор: Тім Густавсон

“А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: «Раббуні»!” — Івана 20:16

Двох братів-сиріт усиновили в різні сім’ї, і вони не бачили один одного майже двадцять років. Але потім завдяки тесту ДНК відбулося радісне возз’єднання. Один із братів на ім’я Кієрон відправив іншому, Вінсенту, текстове повідомлення, ще не будучи впевнений, що він його брат. “Це ще хто?” – подумав Вінсент. Кієрон запитав, яке ім’я він отримав при народженні. “Тайлер”, – відповів той. Все одразу стало на свої місця. Один брат упізнав іншого по його імені.

Ім’я відіграло значну роль і в пасхальній історії. Марія Магдалина прийшла до гробниці Христа. Побачивши, що Його тіло зникло, вона стояла й плакала. “Чого плачеш ти, жінко?” – запитав Ісус (Ів. 20:15). Однак вона не впізнавала Його доти, доки Він не кликнув її на ім’я: “Маріє!” (в. 16).

Почувши це слово, вона вигукнула: “Раввуні”, що означає “Учителю” (в. 16). У цій реакції відобразилася радість, яку відчувають усі християни, згадуючи, що воскреслий Христос переміг смерть і знає кожного з нас, як батько знає дітей. “Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!” – сказав Він Марії (в. 17).

Два брати з Джорджії впізнали один одного по імені і пообіцяли “перевести ці відносини на новий рівень”. На Пасху ми віддаємо хвалу Ісусу за подвиг, який Він здійснив, щоб воскреснути для тих, кого Він назвав Своїми. Воістину, Він живий!

Що ви відчуваєте, думаючи про те, що Ісус воскрес і знає вас на ім’я? Як ви можете дізнатися про Нього більше?

Твоє знання упокорює мене, Господи. Я безмежно вдячний за жертовний дар Твоєї любові.

Автор: Патриція Рейбон

“Тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе…” — Луки 1:3

Одна жінка розповіла мені, як у її церкві виникла суперечка, через яку громада мало не розділилася. А знаєте, про що сперечалися? Про те, плоска земля чи кругла! Через кілька місяців з’явилися новини про віруючого, який зі зброєю увірвався до ресторану, щоб врятувати дітей, з яких, як він вважав, знущалися у підсобному приміщенні. Ні дітей, ні підсобного приміщення в ресторані не виявилося. Чоловіка заарештували. В обох випадках люди начиталися в інтернеті конспірологічних теорій і повірили в них.

Християни покликані бути законослухняними громадянами (Рим. 13:1-7), а такі громадяни не розповсюджують хибну інформацію. У дні євангеліста Луки серед людей ходило багато оповідань про Ісуса (Лк. 1:1). Деякі з них були неточні. Лука не вірив усьому, що чув. Він, по суті, став журналістом-дослідником: зустрівся з очевидцями (в. 2), ретельно вивчив усе від початку (в. 3) і написав Євангеліє, яке містить імена, дати та історичні факти, описані людьми, які бачили все власними очима.

Ми повинні робити так само. У наші церкви може просочитися хибна інформація. Тому перевірка фактів є проявом любові до ближніх (Лк. 10:27). Почувши щось сенсаційне, намагайтеся перевірити це. Зверніться до спеціалістів. Будьте шукачами істини, а не розповсюджувачами помилок. Адже ми поклоняємося Тому, Хто сповнений правди (Ів. 1:14).

Як ви вважаєте, чому теорії змови поширюються так швидко? Як ви можете стати шукачем істини?

Небесний Отче, допоможи мені відрізняти істину від омани. Спрямуй мене Своїм Духом.

Автор: Шерідан Войсі

🎥 07.05.2023 10:06 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Слава, честь і мир кожному, хто робить добро» | Пастор Олександр Колтуков | 07.05.2023: https://youtu.be/3jfqguaCO84

“Господь… послав Мене перев’язати зламаних серцем”. — Ісаї 61:1

Життя Карсона било ключем. Він полював, рибалив, ганяв на мотоциклі, катався на скейтборді і любив бути на природі. Але одного дня Карсон на своєму мотоциклі потрапив у аварію, після якої його паралізувало від грудей і нижче. Незабаром почалася депресія. Майбутнього він не бачив. А потім одного разу друзі витягли його на полювання. На якийсь час він навіть забув про свій параліч, радіючи красі навколишнього світу. Цей досвід приніс йому внутрішнє зцілення і дав нову мету в житті – дарувати таку ж радість іншим людям з інвалідністю через некомерційну організацію “Полювати, щоб зцілитися”. Тепер Карсон вважає, що нещасний випадок насправді був прихованим благословінням. Він зумів створити місце, де люди з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарата знаходять внутрішнє зцілення. “Я можу займатись тим, чим хочу. Я щасливий”, – каже він.

Пророк Ісая звіщав прихід Того, Хто “зцілить зламаних серцем” і втішить “всіх, хто в жалобі” (Іс. 61:1-2). Прочитавши цей текст у синагозі Свого рідного міста, Ісус сказав: “Сьогодні збулося Писання, яке ви почули” (Лк. 4:21). Господь прийшов урятувати нас і повернути нам цілісність.

Ви потребуєте зцілення душі? Зверніться до Христа і отримаєте “оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа” (Іс. 61:3).

У яких сферах життя вам потрібне зцілення Христове? Кому ви можете розповісти про Нього і про Його спасіння?

Дякую, Господи Ісусе, за духовне зцілення, яке Ти подарував мені та багатьом іншим. Тепер я чекаю повного зцілення у Твоєму Царстві.

Автор: Енн Сітас

“Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?” — Луки 17:18

Хансл Парчмент потрапив у скрутне становище. Він помилився автобусом і приїхав не туди, де мав проходити півфінал на Олімпійських іграх у Токіо. Але, на щастя, він зустрів волонтерку Тріяну Стойкович, яка допомагала в організації ігор. Вона швидко впіймала таксі й дала йому грошей на дорогу. В результаті легкоатлет встиг виступити, пробився у фінал і потім став олімпійським чемпіоном у забігу на 110 метрів із перешкодами. Згодом він повернувся на те саме місце, щоб знайти і подякувати своїй рятівниці.

В Євангелії від Луки розповідається про самарянина, який повернувся до Ісуса, щоб подякувати Йому за своє зцілення (Лк. 17:15-16). Ісус увійшов до села, де Його зустріли десять прокажених. Усі вони просили зцілення, і всі випробували на собі Його благодать та силу. Всі були щасливі, що зцілилися, але тільки один “вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому” (вв. 15-16).

Щодня ми отримуємо безліч різноманітних благословінь від Бога. Це може бути щось визначне, наприклад, відповідь на молитву або своєчасна допомога від незнайомої людини. А іноді благословіння виглядають як звичайні явища: хороша погода і можливість попрацювати на вулиці. Отже, подібно до зціленого самарянина, дякуймо Богові за Його доброту.

За що ви можете сьогодні подякувати Богові? Як виховати в собі вдячне серце?

Боже, Ти був дуже добрий до мене. Дякую Тобі за ______________________________.

Автор: По Фанг Хіа

“І злякався Мойсей та й сказав собі: «Справді, та справа стала відома!»” — Вихід 2:14

Злочин був жахливий, і людину, яка його вчинила, засудили до довічного ув’язнення. У наступні роки, перебуваючи в одиночній камері, він покаявся і звернувся до Христа, знайшовши в Ньому душевне та духовне зцілення. Після цього йому дозволили обмежене спілкування з іншими в’язнями. Божою благодаттю деякі з них через його свідчення також прийняли Христа своїм Спасителем і отримали прощення гріхів.

Мойсей, тепер визнаний герой віри, якось теж скоїв злочин. Побачивши “єгиптянина, що бив єврея з братів його… убив єгиптянина, і заховав його в пісок” (Вих. 2:11-12). Але всупереч цьому гріху Бог за Своєю благодаттю не відвернувся від Свого недосконалого служителя. Згодом Він обрав Мойсея, щоб визволити ізраїльтян від гноблення (Вих. 3:10). У Посланні до римлян апостол Павло пише, що “дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів” (Рим. 5:16). Благодать змінює і примиряє нас із Богом, незалежно від минулих гріхів.

Нам може здаватися, що скоєне зло позбавляє нас права на Божу милість та служіння для Його слави. Але через Його благодать у Христі ми можемо змінитися самі і допомогти іншим.

Як Бог і Його благодать змінили вас? До яких перемін Він закликає вас тепер?

Небесний Отче, дякую Тобі за благодать, яка преображає.

Автор: Our Daily Bread Ministries

“Йосафат… постановив звернутися до Господа”. — 2 Хронік 20:3

Моєму сину потрібна була ортопедична операція. Похилого віку хірург запевнив нас, що за своє життя він допоміг тисячам пацієнтів із такими ж проблемами. Проте перед операцією він помолився і попросив Бога про благополучний результат. І я дуже вдячна, що Господь відповів.

Йосафат, благочестивий юдейський цар, опинившись у небезпеці, теж молився. Три народи об’єдналися у військовому поході проти Єрусалима. І хоча Йосафат царював уже понад двадцять років, він вирішив звернутися за допомогою до Бога. “Ми… будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш”, – молився він (2 Хр. 20:9). Крім того, він просив Бога про Його керівництво: “Ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!” (в. 12).

Смиренний підхід Йосафата до вирішення проблеми, що виникла, відкрив його серце для Божої участі, яка виявилася у формі пророцтва і надприродного втручання (вв. 15-17, 22). Скільки б досвіду в нас не було, молитва про допомогу виявляє в нас святу надію на Бога. Вона нагадує, що Господь знає більше за нас, і Він керує всім у світі. Вона приводить нас у такий стан, у якому Господь дарує нам допомогу та підтримку, яким би не був остаточний результат.

Як молитва допомогла вам? У вирішенні якої з поточних проблем вона може допомогти?

Боже, дякую, що Ти слухаєш і відповідаєш на молитви. Я поклоняюся Тобі, всезнаючому і всемогутньому Богові. Допоможи мені в усіх випробуваннях сьогодення.

Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт

“Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем”. — 2 Коринтян 5:4

“Намет стомився!” Це вислів мого друга Пола, пастора церкви в Найробі (Кенія). З 2015 року місцева громада збирається в споруді, що нагадує намет. Пол написав мені: “Наш намет зношений і під час дощу протікає”.

Скарга мого друга на старість їхньої скромної споруди нагадує мені слова апостола Павла про неміцність наших земних тіл. “Нищиться зовнішній наш чоловік… Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем” (2 Кор. 4:16; 5:4).

Хоч усвідомлення недовговічності нашого існування в цьому світі приходить до нас досить рано, по-справжньому ми замислюємося про це лише наближаючись до похилого віку. Життєрадісність молодості неохоче поступається місцем реаліям старості (див. Екл. 12:1-7 ). Наші тіла – наші намети – втомлюються.

Але втома тіла не означає втому духа. Надія та віра не повинні згасати з віком. “Тому ми не сумуємо”, – каже апостол Павло (2 Кор. 4:16). Той, Хто створив наші тіла, оселився в них Своїм Духом. І коли це тіло відмовиться нам служити, ми перейдемо в оселю, яка не піддається хворобам та ушкодженням. Ми “маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний” (2 Кор. 5:1).

Що ви відчуваєте, коли згадуєте, що Христос живе у вас Своїм Духом (2 Кор. 5:5)? Коли ви зітхаєте, як вам допомагає молитва?

Небесний Отче, дякую Тобі за незмінну присутність. Коли моє тіло буде слабшати, допоможи мені довіряти Тобі, чекаючи переселення до вічної оселі.

Автор: Артур Джексон