Церква Божої Слави

? 10.09.2023 10:07 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція Три зустрічі Христа | Пастор Олександр Краснощока | 10.09.2023: https://youtu.be/NXPsI7eHfqU

“І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним”. — Матвія 4:20

У конференц-центрі зменшили освітлення. Декілька тисяч студентів схилили голови. Проповідник промовив молитву посвячення, а потім запросив встати тих, кого Бог закликає служити в закордонних місіях. Моя подруга Лінетт підвелася зі свого місця. Я знала, що вона вирішила служити Богові на Філіппінах. Але я особисто не відчувала жодного бажання підвестися, бо вважала, що проблем вистачає і в Сполучених Штатах. Мені хотілося поширювати Божу любов у рідній країні. Однак через десятиліття я переїхала до Великобританії, щоб служити новим ближнім, яких дав мені Бог. Він закликав мене до того, на що я не очікувала, і мої уявлення про своє призначення радикально змінилися.

Господь Ісус часто дивував тих, з ким зустрічався, включаючи кількох рибалок, яких закликав іти за Собою. Почувши, що вони мають стати ловцями людей, Петро та Андрій одразу залишили свої сіті і пішли за Ним (Мт. 4:20). Подібно Яків та Іван залишили “човна та батька свого” (в. 22). Вони довірилися Ісусу і пішли за Ним назустріч невідомості.

Звичайно, Господь закликає багатьох людей працювати там, де вони перебувають, нікуди не переїжджаючи. Але в будь-якому випадку всім нам потрібно дивитися на Нього і бути готовими дивуватися новими переживаннями та можливостями служити Йому так, як ми не уявляли собі.

Які враження на вас справляють розповіді про Божі справи? Як Він вас дивував?

Люблячий Господи, Ти закликаєш людей слідувати за Тобою різними, часом дивовижними шляхами. Навчи мене чути голос Твій і відгукуватися на Твій поклик.

Автор: Емі Бушер Пай

“Коли за нас Бог, то хто проти нас?” — Римлян 8:31

“Вранці я думав, що вартий величезних грошей. Тепер я не знаю, чи маю хоч долар”. Колишній президент США Улісс Грант вимовив ці слова в день, коли бізнес-партнер привласнив усі його заощадження. Через кілька місяців у нього виявили рак. Переживаючи за майбутнє своєї сім’ї, Грант погодився на пропозицію письменника Марка Твена опублікувати свої мемуари. Роботу над ними він завершив за тиждень до смерті.

Біблія розповідає про іншу людину, якій теж довелося турбуватись про сім’ю. Це патріарх Яків. Спочатку йому повідомили, що “дикий звір… з’їв” його улюбленого сина Йосипа (Бут. 37:33). Потім іншого його сина, Симеона, взяли як заручника в чужій країні з вимогою, щоб туди привели молодшого сина, Веніямина. У розпачі Яків вигукнув: “Усе те на мене!” (Бут. 42:36).

Але Якову треба було не плакати, а радіти. Минуло трохи часу, і він дізнався, що Йосип живий і що Бог весь цей час працював над збереженням його сім’ї. Ця історія показує, що на Творця можна покластися, навіть якщо ми не помічаємо Його руки в наших обставинах.

Мемуари Гранта мали величезний успіх, забезпечивши його сім’ю на багато років. Хоча він сам цього не побачив, проте побачила його дружина. Наш погляд обмежений, але Бог бачить усе. Він віддав за нас Свого Сина і тим показав Своє ставлення до нас. А “коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Рим. 8:31). Отже, довіряймо Йому.

Як Бог змінював труднощі вам на користь? У якій галузі вам потрібно довіритись Йому?

Дорогий Спасителю, допоможи мені дивитися на Тебе, а не на свої проблеми. Ти завжди вірний.

Автор: Джеймс Бенкс

“А коли з’явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас”. — Тита 3:4-5

Працівник ресторану швидкого харчування Кевін Форд за двадцять сім років не пропустив жодної зміни. Після того як у мережі з’явилося відео, на якому він дякує ресторану за скромний подарунок, вручений йому на згадку про багаторічну працю, тисячі людей вирішили зробити йому справжній подарунок. “Це як мрія, що стала дійсністю”, – сказав Кевін, коли оголошений збір коштів всього за тиждень приніс йому 250 000 доларів.

До Єгоякима, полоненого юдейського царя, теж була виявлена несподівана доброта. Він провів у в’язниці тридцять сім років, після чого вавилонський цар вирішив проявити до нього милість. Цар “вивів його з дому ув’язнення. І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні” (Єр. 52:31-32). Єгояким отримав новий статус, новий одяг та нове місце проживання. І все це за рахунок вавилонського царя.

Ця історія показує, що відбувається в духовній сфері, коли люди, які вірять у смерть і воскресіння Ісуса Христа, отримують від Нього вічне спасіння. З темряви та смерті вони переходять у світло та життя. Вони стають членами Божої сім’ї завдяки надзвичайній доброті Творця.

Які прояви людської доброти нагадують вам про Божу доброту? Що ви можете зробити у відповідь на доброту Творця, Який прийняв вас у Свою сім’ю на підставі того, що зробив Ісус Христос?

Небесний Отче, дякую Тобі за дивовижну доброту. Борг мій сплатив люблячий Ісус. Своєю кров’ю викупив, я тільки Ним хвалюсь.

Автор: Артур Джексон

“Виявляєте ви, що ви лист Христів… написаний… Духом Бога Живого”. — 2 Коринтян 3:3

Коли пік пандемії було пройдено, правила носіння масок пом’якшили. Тоді я почала забувати брати з собою маску в ті місця, де їхня наявність все ще була обов’язковою, наприклад, у школу доньки. Якось, коли маска була потрібна, виявилося, що в мене в машині є тільки одна, яку я намагалася не одягати. На ній великими літерами було написано: “благословіння”.

Я віддаю перевагу маскам без написів і вважаю, що слово, яке красувалося на моїй масці, у нашій культурі використовується занадто часто і недоречно. Але вибору не було. Я вдягла маску і підійшла до віконця вахтера. Там сиділа нова співробітниця, яка ще не розібралася в складній системі. Процедура тривала. Я почала обурюватися, але раптом упіймала себе на думці: мабуть, лицемірно я виглядаю з написом “благословіння” на обличчі та з таким нетерплячим ставленням.

Адже я покликана бути свідком Христа. На масці в мене гарне біблійне слово, а в серці мають бути й інші слова Писання, згідно з якими мені слід бути терпеливою. Апостол Павло писав до коринтян: “Ви лист Христів… написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця” (2 Кор. 3:3). Святий Дух, який “оживляє” (в. 6), допомагає нам виявляти “любов, радість, мир, довготерпіння” (Гал. 5:22). Адже те, що Він живе в нас, – це справді благословіння!

Що говорять оточуючим ваші слова та вчинки? Як ви можете явити людям Христа сьогодні?

Господи Ісусе, допоможи мені кожній людині, яку я сьогодні зустріну, показати, що означає жити для Тебе.

Автор: Катара Паттон

? 03.09.2023 10:06 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція Молитва за Україну | 3.09.2023: https://youtu.be/i79thDxdHcY

“Коли омліває мій дух у мені… Ти знаєш дорогу мою”. — Псалом 141:4

Можливо, мені не треба було погоджуватись на спільну пробіжку із Брайаном. Я перебував у чужій країні і не знав, куди і як далеко ми будемо бігти, або якою буде місцевість. Крім того, він був швидким бігуном. Чи не підверну я ногу в намаганні бігти з ним в одному темпі? Мені залишалось лише довіряти Брайану, бо він знав шлях. Коли ми почали бігти, я став хвилюватись ще більше. Стежка була складною, вона проходила через густий ліс по нерівній місцевості. На щастя, Брайан регулярно озирався назад, аби перевірити, як я, і попереджав про складні ділянки попереду.

Очевидно, дещо подібне відчували люди в біблійні часи, коли потрапляли на незнайому територію: наприклад, Авраам у Ханаані, ізраїльтяни в пустелі, учні Ісуса під час місіонерської подорожі. Вони не знали, яким буде шлях, за винятком того, що він буде складним. Однак у них був Той, Хто їх вів, бо Він знав шлях попереду. Вони мали лише довіряти Богу, що Він їм допоможе і потурбується про них. Вони могли іти за Ним, бо Він точно знав, що попереду.

Це запевнення втішало Давида, коли він мусив тікати. Попри цілковиту невідомість, він казав Богу: “Коли омліває мій дух у мені… Ти знаєш дорогу мою” (Пс. 141:4). У житті будуть періоди, коли нас лякатиме нерозуміння того, що попереду. Однак пам’ятаймо, що Бог, Який іде поряд із нами, знає шлях.

Що вас найбільше непокоїть у житті? Як нагадувати собі, що Бог іде поряд із нами і знає шлях попереду?

Небесний Отче, хоч я і не знаю, що буде далі, але Ти знаєш. Я вірю, що Ти потурбуєшся про мене і направиш мій шлях.

Автор: Леслі Ко

“Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш”. — Ісаї 26:7

У звуковому бейсболі м’яч та база видають сигнали, щоб незрячі гравці знали, що їм робити і куди рухатися. Гравець із зав’язаними очима (враховуючи різний ступінь сліпоти), який відбиває м’яч, і зрячий пітчер перебувають в одній команді. Коли гравець замахнувся бітою і вдарив по звуковому м’ячу, він біжить у напрямку до звукової бази. Якщо польовий гравець впіймав м’яч, то той, хто робив подачу, вибуває з гри, якщо не встиг добігти до бази. Один із гравців зауважив, що для нього найкращим аспектом гри є відчуття “великої свободи”, коли він біжить, бо знає, що перед ним вільний шлях і зрозумілий напрямок.

У Книзі пророка Ісаї сказано, що Бог вирівнює “путь праведного” (Іс. 26:7). Коли це писалось, для ізраїльтян шлях був не зовсім “рівним”; вони зазнавали Божого суду за свою непокору. Пророк Ісая закликав їх ходити у вірі та покірності, що часто складно, втім і є тією рівною дорогою. Їхні серця мали прагнути прославляти Боже Ймення (в. 8).

Ми, віруючі в Ісуса Христа, більше пізнаємо Бога і більше покладаємося на Його вірний характер, якщо покірно йдемо Його шляхами. Наш життєвий шлях не завжди виглядає або відчувається рівним, втім можна не сумніватись, що Бог поряд із нами і прокладає для нас шлях. Ми також можемо відчувати свободу, покірно біжучи Божим найкращим шляхом для нас.

Які кроки покірності вам треба зробити? Коли і як ви можете це зробити?

Бог Отець, я вдячна за свободу, яку відчуваю на Твоєму доброму шляху. Будь ласка, показуй мені і далі Твій шлях.

Автор: Енн Сітас

“Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” — Йова 1:21

Гірше не могло й бути. Досягши певного успіху в проєктуванні мостів, пам’ятників та великих споруд, Сізар хотів розпочати нову справу. Отже, він продав свій перший бізнес і отримані гроші вклав у банк, плануючи невдовзі їх реінвестувати. Однак у цей період уряд вилучив активи на рахунках приватних банків, і Сізар втратив усі свої заощадження.

Вирішивши не сприймати несправедливість як привід для скарг, Сізар просив Бога показати йому подальший шлях, а потім просто розпочав все заново.

Йов в одну мить втратив не лише своє майно. Він втратив більшість своїх слуг та всіх своїх дітей (Йов 1:13-22). Потім він втратив своє здоров’я (Йов 2:7-8). Реакція Йова залишається вічним прикладом для нас. Він молився: “Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” (Йов 1:21). Розділ завершується словами: “При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного” (в. 22).

Сізар також вирішив довіряти Богу. І всього лише через декілька років він побудував новий бізнес, значно успішніший, ніж перший. Його історія нагадує завершення історії Йова (див. Йов 42). Навіть якби Сізар ніколи не відновився економічно, він знав, що його справжній скарб не на землі (Мт. 6:19-20). І він би все одно довіряв Богу.

Що ви відчували, коли зазнали своєї найбільшої втрати? Чого Святий Дух навчає вас через ваші втрати?

Дорогий Боже, будь ласка, розкажи мені більше про Твою любов. Я багато чого ще не розумію.

Автор: Тім Густавсон

“Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту”. — 1 Хронік 28:2

Випускники школи в Оклахомі цілий рік збирали гроші на “подорож життя”. Прибувши до аеропорту, вони дізнались, що багато з них придбали квитки у фіктивній фірмі, яка лише видавала себе за авіакомпанію. “Це дуже боляче”, – сказав шкільний адміністратор. Втім навіть попри те, що вони мусили міняти плани, учні вирішили “максимально скористатись ситуацією”. Вони два дні насолоджувались відпочинком на атракціонах, де їм просто подарували квитки.

Порушення або зміна планів можуть розчаровувати і навіть приголомшувати, особливо якщо ми вклали в планування свій час, гроші та емоції. Цар Давид “серцем своїм був за те, щоб збудувати храм” для Бога (1 Хр. 28:2), однак Господь сказав йому: “Ти не збудуєш храма для Мого Ймення… Соломон, син твій, – він збудує храма Мого” (вв. 3, 6). Давид не впав у відчай. Він прославив Бога за те, що Господь обрав його бути царем над Ізраїлем. Потім Давид передав Соломону плани храму (вв. 11-13) і підбадьорив його, сказавши: “Будь сильний і будь відважний, і роби… бо Господь Бог… з тобою” (в. 20).

Якщо наші плани руйнуються, ми можемо принести своє розчарування до Бога, Який “опікується [нами]” (1 Петр. 5:7). І Він допоможе нам впоратися з розчаруванням.

Коли ви багато вкладали в планування, але потім все руйнувалось? Що допомогло вам впоратися з розчаруванням?

Дорогий Боже, дякую, що Твої обітниці та плани незмінні. Допоможи, якщо мої плани руйнуються.

Автор: Елісон Кіеда