«Біль, тривоги чи спокій?» | Пастор Гайдаренко Ганна Миколаївна | 23.04.2023

Олексій • 2 роки назад

🎥 23.04.2023 10:03 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Біль, тривоги чи спокій?» | Пастор Гайдаренко Ганна Миколаївна | 23.04.2023: https://youtu.be/Wt_SofCSDqY

Сила прощення

Олексій • 2 роки назад

“Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе”. — Псалом 85:5

У 2021 році в новинах повідомили про викрадення злочинною бандою сімнадцятьох місіонерів. Бандити погрожували вбити всю групу (в тому числі дітей), якщо їхні вимоги щодо викупу не будуть виконані. Дивовижним чином усі місіонери або були звільнені, або зуміли втекти. Опинившись у безпеці, вони надіслали повідомлення викрадачам: “Ісус Своїм словом та прикладом вчив, що прощаюча любов сильніша за жорстоку ненависть. Тому ми вас прощаємо”.

Господь Ісус багато говорив про велику силу прощення. Зокрема Він сказав: “Як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець” (Мт. 6:14). Згодом, відповідаючи Петру, Христос пояснив, як часто треба прощати: “Не кажу тобі – до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи” (Мт. 18:22; див. вв. 21-35). А на хресті Він виявив прощення, коли молився: “Отче, відпусти їм, – бо не знають, що чинять вони” (Лк. 23:34).

Повнота прощення розкривається тоді, коли обидві сторони прагнуть до зцілення та примирення. Хоча прощення не усуває наслідки заподіяної шкоди і потребу у відновленні зруйнованих стосунків, проте воно веде до налагодження цих взаємин, відображаючи прояв Божої любові та сили. Отже, шукаймо способи виявити прощення і цим прославити Бога.

Коли простити найважче? Як покладатися на допомогу Святого Духа у вияві прощення?

Господи Ісусе, допоможи мені прощати інших і таким чином засвідчувати про Твою силу і доброту.

Автор: Давид Бренон

Дослідження творіння

Олексій • 2 роки назад

“В Нього в руці глибини землі”. — Псалом 94:4

Крубера-Воронья в Грузії є однією з найглибших печер, виявлених на сьогодні на планеті Земля. Команда дослідників спустилася в темні та страшні лабіринти вертикальної печери, глибина якої сягає 2197 метрів! У інших регіонах країни та в усьому світі існує близько чотирьохсот подібних печер. З відкриттям нових печер фіксуються і нові глибини.

Таємниці творіння продовжують розкриватися, поглиблюючи наше розуміння всесвіту, в якому ми живемо, і викликаючи захоплення безмежною творчістю Бога у створенні землі, якою ми маємо опікуватись (Бут. 1:26-28). Псалмоспівець закликає нас радісно прославляти Божу велич (Пс. 94:1). Отже, поміркуймо над Божою неймовірною працею створення всього видимого і невидимого. Усе, що є у світі, відкрите чи ще ні, спонукає нас схилитись у поклонінні Богу (в. 6).

Йому відомі не лише безкраї фізичні простори всесвіту, але і потаємні глибини наших сердець. Іноді нам, наче в печерах Грузії, треба проходити темні і, можливо, небезпечні періоди в житті. Однак ми знаємо, що Бог тримає під Своїм сильним і водночас турботливим контролем навіть ті важкі періоди. Висловлюючись словами псалмоспівця, ми – Божий народ, “отара руки Його” (в. 7).

Як Бог провів вас через темні періоди в житті? У якому місці або яким чином Він закликає вас довіряти Йому?

Боже, допоможи мені покладатися на Твою турботу навіть у найтемніших місцях!

Автор: Кірстен Холмберг

Прояв наполегливості

Олексій • 2 роки назад

“Забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь”. — Филип’ян 3:13-14

Під час пробіжки в лісі я спробував скоротити шлях і побіг незнайомою стежкою. Розмірковуючи, чи раптом не заблукав, я запитав у бігуна, що біг іншою дорогою, чи я на правильному шляху.

“Так”, – відповів він впевнено. Однак, побачивши мій розгублений погляд, швидко додав: “Не хвилюйтесь, я вже спробував усі хибні шляхи! Нічого страшного, це також частина пробіжки”.

Який чудовий опис духовної подорожі! Скільки разів я віддалявся від Бога, піддаючись спокусі і відволікаючись на другорядне? Однак Бог щоразу прощав мене і допомагав іти далі, знаючи, що я спіткнуся знов. Богу відома наша схильність сходити на хибну дорогу. Однак Він завжди готовий простити, якщо ми визнаємо свої гріхи і дозволяємо Його Духу змінити нас.

Апостол Павло також знав, що все це є частиною подорожі віри. Цілком усвідомлюючи власне гріховне минуле і теперішні недоліки, він все одно мав прагнути до уподібнення Христу (Фил. 3:12). “Та тільки, – додав він, – забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети” (вв. 13-14). Спотикання є частиною нашої подорожі з Богом; саме через наші помилки Він вдосконалює нас. Його благодать допомагає нам, прощеним дітям, виявляти наполегливість.

Які помилки ви можете сьогодні сповідати перед Богом? Як Його запевнення в прощенні допомагає вам наполегливо рухатись вперед у подорожі віри?

Боже, дякую за Твою милість. Допоможи мені провадити таке життя, яке Тобі до вподоби, знаючи, що Твій Дух працює над моїм уподібненням Твоєму Сину.

Автор: Леслі Ко

Орендований друг

Олексій • 2 роки назад

“Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?” — Еклезіястова 4:8

У сучасному світі все більше людей почувають себе самотніми. Починаючи з 1990 року, кількість американців, у яких немає друзів, зросла в чотири рази. У деяких європейських країнах відсоток тих, хто почувається самотнім, зріс до 20, а в Японії літні люди вдавались навіть до вчинення злочинів, аби мати товаришів хоча б у в’язниці.

Для подолання епідемії самотності підприємці винайшли “рішення” – оренда друга. “Орендований” на годину друг зустрінеться з вами в кафе для спілкування або супроводжуватиме вас на вечірку. В одного з таких “друзів” запитали, хто здебільшого замовляє таку послугу. “Самотні професіонали від 30 до 40 років, які багато працюють і не мають часу для дружніх стосунків”, – відповів той.

У 4-му розділі книги Еклезіяста описана людина, яка зовсім самотня, без “сина чи брата”. І “немає кінця” її невтомній праці, втім досягнутий успіх не приносить задоволення (в. 8). “Та для кого дбаю?” – питає вона. Набагато краще інвестувати в стосунки, які полегшать робоче навантаження і дадуть підтримку під час труднощів (вв. 9-12). Бо, зрештою, успіх без дружби – то “марнота” (в. 8).

Еклезіяст каже, що “нитка потрійна не скоро пірветься” (в. 12). Втім не швидко вона і плететься. Оскільки справжніх друзів не орендуєш, будемо інвестувати час у розвиток дружніх стосунків, у яких Бог є третьою ниткою, яка міцно тримає нас разом.

Як ви інвестуєте час у ваші дружні стосунки і докладаєте зусилля для їхнього розвитку? Кого ви можете запросити до кола своїх друзів?

Небесний Отче, допоможи мені бути добрим і вірним другом для інших.

Автор: Шерідан Войсі

Майбутня вірність

Олексій • 2 роки назад

“Я… спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них”. — Єремії 32:42

Сара втратила матір, коли їй було всього чотирнадцять років. Невдовзі вона та її брати і сестри втратили ще й дім, і стали безхатченками. Роками пізніше Сара хотіла забезпечити своїх майбутніх дітей спадком, який би передавався з покоління в покоління. Вона важко працювала, аби придбати будинок і забезпечити родину постійним житлом, домом, якого в неї ніколи не було.

Інвестування в будинок для майбутніх поколінь є проявом віри стосовно майбутнього, якого ще не видно. Бог звелів пророку Єремії купити землю якраз перед жорстокою облогою Єрусалима вавилонянами (Єр. 32:6-12). Божі настанови були незрозумілими для пророка, враховуючи, що невдовзі все майно народу буде конфісковано.

Однак Бог дав Єремії обітницю: “Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них” (в. 42). Пророча інвестиція в майно була фізичною ознакою Божої вірності в майбутньому поверненні ізраїльтян на батьківщину. Навіть попри жахливий напад Бог обіцяв Своєму народу, що мир повернеться, майно і будинки знову продаватимуться і купуватимуться (вв. 43-44).

Ми можемо покладатися на Божу вірність та “інвестувати” у віру. Хоча ми, можливо, не бачимо вирішення кожної ситуації, проте впевнені, що одного дня Бог все владнає.

Через що ви забуваєте про Божу вірність? Якою може бути ваша “інвестиція” в контексті обіцяного Ним відновлення?

Дорогий Боже, допоможи мені сьогодні інвестувати в майбутнє, якого я ще не бачу.

Автор: Карен Пімпо

Не забудьте прославити

Олексій • 2 роки назад

“Буду згадувати ласки Господні”. — Ісаї 63:7

Коли наша громада збудувала першу церковну будівлю, люди на голих стінах та бетонній підлозі писали слова подяки, перш ніж був завершений інтер’єр будівлі. Якщо прибрати від стін гіпсокартонні плити, то ви побачите там ці написи. Ми залишили там біблійні вірші і молитви подяки, наприклад: “Ти дуже добрий!” Ми залишили їх, як свідоцтва для майбутніх поколінь, що попри всі труднощі Бог був добрим і турбувався про нас.

Нам треба пам’ятати про те, що Бог зробив для нас, і говорити про це іншим. Пророк Ісая надав приклад, написавши: “Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь” (Іс. 63:7). Згодом пророк згадує про вияв Божого співчуття до Його народу впродовж історії, навіть кажучи, що “в усякому утиску їхньому тісно було і Йому” (в. 9). Однак, читаючи розділ далі, ви помітите, що Ізраїль знову зазнав труднощів, і пророк благає Бога втрутитись.

Спогади про Божу доброту в минулому допомагають у важкий період життя. Труднощі з’являються і зникають, а Божий вірний характер залишається незмінним. Звернувшись до Бога зі вдячністю за все, що Він зробив, ми знову усвідомимо, що Він гідний нашої хвали.

Яку доброту Бог виявив до вас у минулому? Як хвала Йому за цю доброту допомагає вам проходити період труднощів?

Небесний Отче, Ти пануєш над усім творінням. Я славлю Тебе, бо Твоя доброта незмінна, і Ти завжди зі мною.

Автор: Джеймс Бенкс

«Майже як Йона» | Пастор Олександр Колтуков | 16.04.2023

Олексій • 2 роки назад

🎥 16.04.2023 10:01 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Майже як Йона» | Пастор Олександр Колтуков | 16.04.2023: https://youtu.be/kAub1u8kyW0

Найбільша любов

Олексій • 2 роки назад

“Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. — Івана 15:13

Усього за декілька днів до Пасхального тижня, коли християни в усьому світі згадують жертву Ісуса і святкують Його воскресіння, на південному заході Франції терорист увірвався до супермаркету, відкрив вогонь і вбив двох людей. Після переговорів терорист звільнив усіх заручників, крім однієї жінки, використовуючи її як прикриття для себе. Усвідомлюючи всю небезпеку, офіцер поліції Арно Бельтрам зробив немислиме. Він добровільно обміняв заручницю на себе. Злочинець відпустив жінку, однак під час сутички Бельтрама було поранено, і він згодом помер.

Служитель, який знав офіцера поліції, приписував його героїзм вірі в Ісуса, вказуючи на слова в Євангелії від Івана 15:13: “Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. Ці слова Христос промовив до учнів після їхньої останньої спільної трапези. Він закликав Своїх друзів: “Щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив” (в. 12). Найбільшим проявом любові є пожертва власним життям заради іншого (в. 13). Саме це Ісус зробив, пішовши на хрест заради нашого спасіння від гріха. Так міг зробити лише Він.

Можливо, нам ніколи не доведеться наслідувати героїзм Арно Бельтрама. Однак, перебуваючи в Божій любові, ми можемо служити іншим, жертвуючи своїми планами і бажаннями заради свідоцтва про Його велику любов.

Як ви реагуєте на історії, подібні до історії Арно Бельтрама? Як можна сьогодні комусь жертовно послужити?

Дорогий Ісусе, Ти помер, щоб дарувати мені вічне життя. Допоможи жити зі вдячністю за цей дар і ділитися ним з тими, кого Ти посилаєш на моєму шляху.

Автор: Емі Бушер Пай

Налагоджуючи стосунки

Олексій • 2 роки назад

“А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив”. — Ефесян 4:32

У дитинстві в нас із сестрою часто виникали конфлікти, втім один момент я пам’ятаю ще й досі. Після чергової порції образливих слів, які ми прокричали одна одній, моя сестра промовила те, що на ту мить здавалось непростимим. Спостерігаючи за посиленням ворожнечі між нами, бабуся нагадала про наш обов’язок любити одна одну. “Бог дав кожній із вас єдину сестру в житті. І ви повинні виявляти трохи поблажливості одна до одної”, – казала вона. Коли ми попросили Бога сповнити нас любов’ю і розумінням, Він допоміг нам усвідомити, як ми образили одна одну, і простити.

Дуже легко триматися за гіркоту та гнів, однак Бог бажає для нас миру, який може прийти лише тоді, коли ми попросимо Його допомогти нам позбавитись почуття обурення (Еф. 4:31). Замість того щоб приховувати ці почуття, погляньмо на Христовий приклад прощення, джерелом якого є любов і благодать, бажання бути ласкавими і милостивими, “прощаючи один одному, як і Бог через Христа [нам] простив” (в. 32). Якщо нам складно простити, згадаймо про благодать, яку Він до нас щодня виявляє. Скільки б разів ми не падали, Його милосердя ніколи не закінчиться (Плач 3:22). Бог може допомогти позбавитись гіркоти в серцях, аби нам жити в надії та приймати Його любов.

Коли хтось вас образив? Чого ви навчились через той випадок?

Небесний Отче, дякую за людей, яких Ти привів у моє життя. Допоможи мені виявляти любов і прощення.

Автор: Кім’я Лодер (гість)