Церква Божої Слави

“Завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом”. — 1 Петра 3:15

Минулої весни ми вирішили провести аерацію газону – наситити киснем землю. У ніч перед цією процедурою сильний вітер здув насіння з клена в нашому дворі. Коли аераційна машина розпушувала ґрунт, у землю потрапили сотні кленових насінин. Отже, через два тижні в нашому дворі став проростати кленовий ліс!

Дивлячись на це неподобство, я була вражена тим, яке розмаїття нового життя здатний зробити один єдиний клен. Кожне мініатюрне деревце стало для мене ілюстрацією нового життя в Христі, яке я – одна звичайна людина – можу передати іншим. Протягом життя кожному з нас надається безліч можливостей розповідати про свою “надію” (1 Петра 3:15).

Якщо ми страждаємо “за правду” з надією на Господа Ісуса Христа (в. 14), оточуючі, які будуть бачити це, можуть зацікавитись Богом, Якого вони ще не знають. Будемо готові відповідати на їхні запитання і цим сіяти насіння нового життя. Не треба одразу висловлювати все, що ми знаємо, інакше це буде схожим на духовну бурю. Краще спокійно і шанобливо помістити насіння віри в серце, готове його прийняти.

Хто з ваших знайомих цікавиться вашою надією? Про що ви з ним поговорите?

Господи Ісусе, дякую, що Ти вирощуєш насіння віри в моєму житті. Допоможи мені розповідати про Тебе тим, хто спитає. Пошли їм благодать зростати в пізнанні Тебе та любові до Тебе.

Автор: Кірстен Холмберг

“Слова обмовника – мов ті присмаки”. — Приповістей 18:8

У газеті з’явилось повідомлення, що Пеп убив кота, який належав дружині губернатора. Однак він цього не робив. Його можна було звинуватити лише в тому, що він полюбляв кусати диван у маєтку губернатора.

Пеп був молодим непосидючим лабрадором-ретривером, власником якого в 1920-х роках став губернатор Пенсільванії Гіффорд Пінчот. Згодом собаку відправили до Східної державної в’язниці, де зробили його фото з ідентифікаційним номером ув’язненого. Коли про це дізнався журналіст газети, то вигадав історію про кота. Оскільки його стаття була опублікована в газеті, багато людей повірили, що Пеп дійсно був убивцею котів.

Ізраїльський цар Соломон добре знав про силу дезінформації. Він написав: “Слова обмовника – мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби” (Пр. 18:8). Іноді наша гріховна людська природа спонукає нас вірити в ті речі, які не є дійсними.

Втім навіть якщо інші вірять у неправду про нас, Бог все одно може використати нас для добра. Насправді губернатор відправив Пепа до в’язниці, аби той став другом для в’язнів, і він багато років служив у ролі собаки-терапевта.

Боже призначення для нашого життя залишається незмінним, незалежно від того, що інші говорять або думають. Якщо хтось пліткує про вас, пам’ятайте, що Божа думка і Його любов до вас – ось що найважливіше.

Наскільки вас підбадьорює той факт, що на Бога жодним чином не впливають слова чи думки інших про вас? Як ви сьогодні прославите Його досконалу любов?

Авва, Отче, дякую, що зробив мене Своєю дитиною. Допоможи мені виявляти Твою любов до інших.

Автор: Джеймс Бенкс

🎥 30.04.2023 10:06 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «11 заповідь — не руйнуй» | Пастор Олександр Колтуков | 30.04.2023: https://youtu.be/ELKmqXEf7KE

“Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!” — Псалом 144:14

Я часто хвилююсь. Найгірше я почуваюсь рано-вранці, коли залишаюсь наодинці зі своїми думками. Отже, я приклеїла на дзеркало у ванній кімнаті слова Тейлора Хадсона. Там я могла їх прочитати, коли почувалася вразливою: “Є живий Бог. Він говорить через Біблію. Він говорить те, що думає, і виконує все, що обіцяв”.

Слова Тейлора народились з багаторічного перебування з Богом і нагадують нам про те, Ким є Бог і що Він може зробити для нас у період хвороби, бідності, самотності та горя. Тейлор не просто знав, що Бог надійний, але й відчував Його надійність. Завдяки тому, що він покладався на Божі обітниці та слухався Його, тисячі китайців присвятили свої життя Господу Ісусу Христу.

Відчуття Бога і Його шляхів допомогло Давиду пізнати, що Господь надійний. Давид написав Псалом 144, пісню хвали Богу за Його доброту, співчуття та вірність усім Своїм обітницям. Якщо довіряємо Богу і йдемо за Ним, ми усвідомлюємо (або краще розуміємо), що Він є Тим, Ким Себе назвав, що Він вірний Своєму Слову. І ми, як Давид, прославляємо Його і розповідаємо про Нього іншим (вв. 10-12).

Якщо ми зазнаємо труднощів, Бог може допомогти нам не сумніватися в Ньому, бо Він надійний (Євр. 10:23).

Що непокоїло вас останнім часом, і на які Божі обітниці ви можете покладатися? Як усвідомлення того, що віра Тейлора Хадсона і царя Давида не була марною, може підбадьорити вас і дати надію?

Дорогий Боже, дякую, що Ти виконуєш Свої обітниці для мене. Будь ласка, допоможи мені пам’ятати про Твою вірність, довіряючи Тобі і слухаючи Тебе щодня.

Автор: Карен Х’юанг

“Сміх учинив мені Бог, – кожен, хто почує, буде сміятися з мене”. — Буття 21:6

Комік Джон Бреньян сказав: “Не ми вигадали сміх; то була не наша ідея. Сміх дарований нам Богом, Який знав, що ми потребуватимемо його в житті. Він знав, що нас очікують труднощі, страждання, Він знав… усе, що мало статися… Тому сміх є даром”.

Швидкий огляд істот, створених Богом, може викликати сміх, наприклад, через їхній дивний вигляд (як от у качкодзьоба) або їхні витівки (грайливі видри). Він створив ссавців, які живуть в океані, і довгоногих птахів, які не вміють літати. У Бога вочевидь є почуття гумору. Оскільки ми створені за Його образом, нам також властиво сміятись.

Вперше слово “сміх” зустрічається в Біблії в історії про Авраама і Сарру. Бог пообіцяв цьому похилому подружжю дитину: “Той, хто вийде з твойого нутра, – він буде спадкоємець тобі” (Бут. 15:4). Далі Він сказав: “Подивися на небо, та зорі злічи… Таким буде потомство твоє” (в. 5). Коли Сарра нарешті народила у віці дев’яноста років, Авраам назвав їхнього сина Ісаком, що означає “сміх”. Сарра сказала: “Сміх учинив мені Бог, – кожен, хто почує, буде сміятися з мене” (Бут. 21:6). Її вразило, що вона у своєму похилому віці могла виховувати дитину! Бог змінив її скептичний сміх (Бут. 18:12) на сміх щирої радості.

Подякуймо Богу за дар сміху!

Коли сміх став для вас “гарними ліками”? Як почуття гумору може допомогти навіть у найважчі миті життя?

Дорогий Боже, дякую за дар сміху.

Автор: Елісон Кіеда

“І кажу: ходіть за духом, – і не вчините пожадливости тіла”. — Галатів 5:16

Цієї весни наше подвір’я атакували бур’яни, наче з “Парку юрського періоду”. Один із них був настільки великим, що я, намагаючись його вирвати, боявся, аби не травмуватись самому. Шукаючи в підсобному приміщенні лопату, щоб викопати бур’ян, я побачив, як моя дочка почала поливати його водою. “Навіщо ти поливаєш бур’ян?!” – вигукнув я. “Хочу побачити, наскільки великим він стане!” – з бешкетною посмішкою відповіла дочка.

Ми ніколи навмисно не поливаємо бур’яни. Однак я усвідомив, що іноді ми поливаємо “бур’яни” в духовному житті, потураючи бажанням, які перешкоджають нашому зростанню.

Апостол Павло пише про це в Посланні до галатів 5:13-26, де він показує різницю між життям за тілом і життям за Духом. Він каже, що саме лише виконання правил не звільняє життя від “бур’янів”. Натомість нам треба “ходити за духом”. Павло додає, що тільки постійне перебування з Богом звільняє нас від спокуси задовольняти “пожадливости тіла” (в. 16).

Повністю осягнути вчення апостола Павла непросто, однак мені подобається простота його проводу: якщо ми не хочемо зростання небажаних егоїстичних прагнень, нам треба плекати плід Духа, і тоді ми збиратимемо врожай благочестивого життя (вв. 22-25).

Які сфери вашого духовного життя потребують очищення від “бур’янів”? Як присвятити себе Богу і перебувати з Ним?

Небесний Отче, іноді я поливаю бур’яни в моєму житті. Допоможи мені перебувати з Тобою, аби в мені зростав духовний плід.

Автор: Адам Хольц

“Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем”. — Псалом 117:22

Молодий служитель студентської групи був стурбований. Його спантеличило, коли я насмілилась запитати, чи він молиться… про Боже керівництво… про Його допомогу. Чи він молиться невпинно, як спонукав апостол Павло. У відповідь молодий чоловік визнав: “Я ще не впевнений, що вірю в молитву”. Він насупився. “Або у те, що Бог слухає. Ви просто подивіться, що твориться у світі”. Цей молодий лідер “будував” служіння власними силами і, на жаль, зазнавав невдач. Чому? Він відкидав Бога.

Ісуса Христа, наріжного каменя церкви, завжди відкидали, і що найбільше вражає – це робив Його народ (Ів. 1:11). Багато людей і досі відкидають Ісуса, намагаючись будувати життя, роботу і навіть церкви на іншій основі – на власних схемах, мріях та інших ненадійних підвалинах. Втім наш добрий Спаситель – єдиний, Хто може дати силу і захист (Пс. 117:14). Дійсно, “камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем” (в. 22).

Якщо Ісус є наріжним каменем нашого життя, Він надає провід у всьому, що віруючі прагнуть для Нього зробити. Отже, ми молимось до Нього і просимо: “Господи, спаси! Господи, даруй успіх!” (в. 25). Результат? “Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я!” (в. 26). Подякуймо Богу за те, що Він сильний і добрий!

Якими є ваші мрії та плани в побудові служіння для Бога? Як зробити Христа наріжним каменем ваших планів?

Господи Ісусе, славлю Тебе, бо Ти є наріжним каменем. Лише на Тобі тримається церква і моє життя.

Автор: Патриція Рейбон

“Догодження тілу не обертайте на пожадливість”. — Римлян 13:14

В автобіографії Августина “Сповідь” описана його довга і звивиста дорога до Ісуса. Одного разу він їхав до палацу, де мав виступити з улесливою промовою перед імператором. Він обмірковував свої слова виступу і раптом побачив, як “жартував і сміявся” п’яний жебрак. Він усвідомив, що той вже все мав для відчуття швидкоплинного щастя і без великих зусиль. Побачене вплинуло на Августина, і він перестав прагнути до світського успіху.

Однак він і досі перебував у полоні власних пожадань. Він знав, що не може повернутись до Ісуса, не відвернувшись спочатку від гріха, тому він і далі намагався впоратись зі статевою аморальністю. Він молився: “Даруй мені чистоту, але не зараз”.

Августин знову й знову падав, допоки цього не стало вдосталь. Надихнувшись тими, хто прийняв Ісуса, він відкрив текст із Послання до римлян 13:13-14: “Поступаймо доброчесно, не в гульні та п’янстві, не в перелюбі та розпусті… але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість”.

За допомогою цих натхнених слів Бог зламав ланцюги гріха і привів Августина “до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо викуплення і прощення гріхів” (Кол. 1:13-14). Августин став єпископом. Його і далі спокушала слава та пожадання, однак тепер він знав до кого звертатись. Він звертався до Ісуса. А ви?

Що вам заважає присвятити своє життя Ісусу? Як зміниться ваше життя, якщо ви його віддасте Господу Ісусу?

Дорогий Отче, нехай ніщо не стоїть між мною і Тобою.

Автор: Майк Уїттмер

“Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба”. — Вихід 16:4

Про ощадливість тітки Маргарет складали легенди. Після її смерті племінниці почали з ностальгією в серці перебирати її речі. У ящику, акуратно поміщеному в маленькій пластиковій коробці, вони знайшли набір коротких ниток. На ящику було написано: “Нитки, занадто короткі для використання”.

Що мотивує людину зберігати і підписувати те, що не можна використати? Можливо, ця людина колись пережила великі труднощі.

Коли ізраїльтяни вийшли з єгипетського рабства, то залишили позаду важке життя. Однак вони швидко забули про Боже диво їхнього порятунку і почали скаржитись на брак їжі.

Бог хотів, аби вони Йому довіряли. Він дав їм манну для харчування в пустелі і сказав Мойсею: “Народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день” (Вих. 16:4). Бог також повелів їм збирати подвійну порцію на шостий день, бо в суботу манна не буде падати з неба (вв. 5, 25). Частина ізраїльтян послухалась, а частина – ні, з очікуваними наслідками (вв. 27-28).

У часи достатку і в часи нужди люди у відчайдушному намаганні все контролювати схильні хапати те, що можуть, і накопичувати здобуте. Однак немає жодної потреби брати все до наших рук. Немає жодної потреби зберігати “залишки ниток” і все це накопичувати. Ми віримо в Бога, Який обіцяв: “Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе” (Євр. 13:5).

Яким чином ви іноді намагаєтеся все контролювати? Як Бог підтвердив Свою вірність у минулому?

Небесний Отче, допоможи мені триматись за Твою руку і в усьому Тобі довіряти.

Автор: Тім Густавсон

“Діточки, – любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою”. — 1 Івана 3:18

Очікуючи поїзд на станції в Атланті, штат Джорджія, молодий чоловік, одягнений у діловий костюм, сів на лавку. Побачивши, як він намагався зав’язати краватку, літня жінка попросила свого чоловіка допомогти. Коли чоловік нахилився і почав вчити юнака зав’язувати краватку, незнайомець сфотографував їх утрьох. Згодом це фото з’явилось в інтернеті і почало швидко розповсюджуватись. Багато інтернет-користувачів залишили під фотографією коментарі стосовно того, як потрібно проявляти доброту незнайомцям.

Для християн прояв доброти до інших відображає жертовну турботу, яку Господь виявив до людей. Це відображення Божої любові, яку Він хоче бачити в Своїх учнях: “щоб любили один одного” (1 Ів. 3:11). Апостол Іван прирівнює ненависть до брата чи сестри зі вбивством (в. 15). Далі він говорить про Христа, Який дав приклад прояву любові на практиці (в. 16).

Це необов’язково має бути неймовірний прояв жертовності. Самовіддана любов просто потребує визнання цінності всіх людей, які носять Божий образ, і надання переваги їхнім потребам… щодня. Повсякденні миті прояву турботи, коли ми помічаємо потреби інших і робимо все можливе, щоб допомогти, і є проявами самовідданості, якщо ми вмотивовані любов’ю. Якщо ми дивимось за межі власних потреб і виходимо із зони комфорту, щоб послужити, ми любимо, як Ісус.

Коли ви відчули прояв самовідданої любові з боку іншої людини? Як вам виявити таку любов до інших на цьому тижні?

Люблячий Отче, будь ласка, допоможи мені бути готовою виявляти співчуття і самовіддану любов усюди, куди Ти мене направиш.

Автор: Сошіль Діксон