Церква Божої Слави

“Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам”. — Ісаї 42:8

Занадто пізно Том почув зловіще клацання під своїм солдатським черевиком. Інстинктивно він відскочив убік. Але смертоносний пристрій, захований у землі, не здетонував. Згодом команда саперів виявила на цьому місці сорок кілограмів вибухівки. Том носив черевики, поки вони не розвалилися. “Мої щасливі боти”, – називав він їх.

Можливо, Том робив це просто на згадку про той щасливий випадок. Але часто люди приписують звичайним предметам надприродні властивості, називають їх “щасливими” або навіть вішають на них духовний ярлик – “благословенні”. Це небезпечне заняття, що має свої наслідки.

Ізраїльтяни засвоїли цей урок на власному гіркому досвіді. Філістимська армія щойно розгромила їх у битві. І ось комусь із євреїв спало на думку взяти в бій “ковчега Господнього заповіту” (1 Сам. 4:3). Усі сприйняли цю ідею з ентузіазмом, адже ковчег був священним предметом (вв. 6-9).

Але вони помилились. Сам по собі ковчег не міг їм допомогти. Покладаючись на предмет, а не на єдиного істинного Бога, ізраїльтяни зазнали ще гіршої поразки, а ворог, до того ж, захопив і святиню (вв. 10-11).

Можна зберігати реліквії, які спонукають молитися і дякувати Богові за Його доброту. В цьому немає нічого поганого. Але давайте пам’ятати, що вони не є благословенними. Джерело благословінь – у Богові і лише в Ньому.

У чому виявляється ваша віра в Бога? Коли трапляється криза, на що ви сподіваєтесь?

Люблячий Небесний Отче, пробач, що мене іноді відвідує спокуса покладатися на щось інше, крім Тебе.

Автор: Тім Густавсон