Церква Божої Слави

“Коли омліває мій дух у мені… Ти знаєш дорогу мою”. — Псалом 141:4 Можливо, мені не треба було погоджуватись на спільну пробіжку із Брайаном. Я перебував у чужій країні і не знав, куди і як далеко ми будемо бігти, або якою буде місцевість. Крім того, він був швидким бігуном. Чи не підверну я ногу в (…)

“Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш”. — Ісаї 26:7 У звуковому бейсболі м’яч та база видають сигнали, щоб незрячі гравці знали, що їм робити і куди рухатися. Гравець із зав’язаними очима (враховуючи різний ступінь сліпоти), який відбиває м’яч, і зрячий пітчер перебувають в одній команді. Коли гравець замахнувся бітою і вдарив по звуковому (…)

“Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” — Йова 1:21 Гірше не могло й бути. Досягши певного успіху в проєктуванні мостів, пам’ятників та великих споруд, Сізар хотів розпочати нову справу. Отже, він продав свій перший бізнес і отримані гроші вклав у банк, плануючи невдовзі їх реінвестувати. Однак у цей період уряд (…)

“Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту”. — 1 Хронік 28:2 Випускники школи в Оклахомі цілий рік збирали гроші на “подорож життя”. Прибувши до аеропорту, вони дізнались, що багато з них придбали квитки у фіктивній фірмі, яка лише видавала себе за авіакомпанію. “Це дуже боляче”, – сказав шкільний (…)

“Я… буду хвалити Тебе серед збору!” — Псалом 21:23 У кінці богослужіння пастор запросив Латрис вийти на сцену. Коли їй запропонували привітати громаду, ніхто не був готовий до слів, які вона промовить. Вона переїхала з Кентуккі, де в грудні 2021 року спустошливі торнадо забрали життя сімох членів її родини. “Однак я й досі можу усміхатись, (…)

“А юдеї казали: «Дивись, як кохав Він його!»” — Івана 11:36 Минули роки, відтоді як мій давній друг і я бачили один одного. За той час у нього діагностували рак, і він розпочав лікування. Несподівана подорож до його штату надала мені можливість знову з ним зустрітись. Увійшовши до ресторану, я побачив його, і наші очі (…)

“Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму”. — 2 Тимофія 1:7 Ще ніхто не говорив перед смертю: “Я дуже радий, що прожив егоїстичне життя”, – сказав Паркер Палмер у своїй промові перед випускниками і закликав їх “запропонувати світу… свою чистосердечну щедрість”. Далі він продовжив, що так жити означає (…)

“Голос крови брата твого взиває до Мене з землі”. — Буття 4:10 В поемі “Свідки” Генрі Лонгфелло (1807–1882) описав потопаючий торгівельний корабель, що перевозив рабів. Пишучи про “скелети в ланцюгах”, Лонгфелло оплакував численні безіменні жертви. В заключній строфі говориться: Це горе рабів, Що дивляться з безодні, Кличуть з невідомих могил, І ми свідки! Але до (…)

“І сили адові не переможуть її”. — Матвія 16:18 “Церква скінчилась?” – запитала молода мати, яка з двома маленькими дітьми прибула до молитовного дому вже майже під кінець недільного богослужіння. Натомість чоловік, який усіх вітав біля входу, сказав, що в іншій церкві неподалік проводиться два недільних богослужіння, і друге невдовзі має розпочатися. “Можливо, краще підвезти (…)

“Утішайте… один одного, і збудовуйте один одного”. — 1 Солунян 5:11 “Твої бджоли рояться!” Моя дружина зазирнула до мене в кімнату і сповістила новину, яку не хоче почути жодний бджоляр. Я вибіг на двір і побачив, як з вулика вилітав рій бджіл, направляючись до верхівки високої сосни. Все, вже ніколи не повернуться. Я не звернув (…)