Серце для Христа

Олексій • 4 місяці назад

“Бо з серця виходять лихі думки… Оце те, що людину опоганює”. — Матвія 15:19-20

“Поки триматимеш рот на замку , – сказала я собі, – ти не зробиш нічого поганого”. Ззовні я стримувала свій гнів на колегу, після того як сама ж неправильно розтлумачила її слова. Оскільки нам доводилося бачитись щодня, я вирішила обмежити спілкування і розмовляти з нею лише за необхідності (відплачуючи їй своїм мовчанням). Хіба мовчазна поведінка може бути неправильною?

Господь Ісус сказав, що гріх починається в серці (Мт. 15:18-20). Моє мовчання могло ввести в оману людей, змусивши їх думати, що все добре, але тільки не Бога. Він знав, що я приховувала серце, сповнене гніву. Я була подібна до фарисеїв, які шанували Бога устами, а серцями були далекі від Нього (в. 8). Хоча мій зовнішній вигляд не виказував моїх справжніх почуттів, всередині мене сповнювала гіркота. Радість та близькість, які я завжди відчувала в стосунках з Небесним Отцем, зникли. Саме до цього призводить плекання і приховування гріха.

З Божої милості я розповіла колезі про свої почуття і попросила вибачення. Вона милостиво мене простила, і з часом ми стали добрими друзями. Ісус каже: “Бо з серця виходять лихі думки” (в. 19). Стан нашого серця має значення, бо зло, яке там перебуває, може вилитись у наше життя. Отже, має значення як зовнішнє, так і внутрішнє.

Господь Ісус сказав, що гріх у наших серцях опоганює нас. Які “лихі думки” опоганюють ваше серце? Як стосовно цього молитись?

Люблячий Боже, будь ласка, прости мене за гріхи, які я плекала у своєму серці. Я хочу, щоб моє серце було приємним у Твоїх очах. Будь ласка, допоможи мені змінитися.

Автор: Карен Х’юанг