“А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм”. — Луки 2:19
Після всієї радості Різдва, наступний день приніс нам багато неприємностей. Ми залишились на ніч у друзів, однак не виспались. В дорозі наша машина зламалась. Потім пішов сніг. Ми покинули машину і по снігу та ожеледиці поїхали додому на таксі, почуваючись жахливо.
Ми не єдині, хто відчував себе пригніченим після Різдва. Чи то від переїдання, чи то від того, що різдвяні пісні раптово зникають з ефіру, а можливо, від того, що подарунки, які ми купили минулого тижня, тепер продаються за півціни, дивовижна різдвяна атмосфера може швидко розвіятись!
У Біблії не розповідається про наступний день після народження Ісуса. Однак можна уявити, що після подорожі до Віфлеєму, пошуків житла, болючих пологів Марії та після пастухів, які завітали до них без попередження (Лк. 2:4-18), Марія та Йосип були виснажені. Проте, заколисуючи Новонародженого, я можу уявити, як Марія розмірковувала над ангельським посланням (Лк. 1:30-33), над благословінням Єлисавети (вв. 42-45) і над власним усвідомленням долі своєї Дитини (вв. 46-55). Марія “розважала” у серці своїм над усіма цими речами (Лк. 2:19), що мало б полегшити втому та фізичний біль того дня.
У всіх нас будуть важкі дні, можливо, навіть наступного дня після Різдва. Зустрічаймо їх, як Марія, роздумуючи про Того, Хто прийшов у наш світ, щоб назавжди осяяти його Своєю присутністю.
Чи трапляються у вас “падіння” після “злетів”? Чи можете ви сьогодні поміркувати над тим, що Ісус приніс у світ?
Дорогий Ісусе, я прославляю Тебе за те, що Ти прийшов у наш темний світ і назавжди осяяв мої дні Своєю присутністю.
Автор: Шерідан Войсі
“А ти, Віфлеєме-Єфрате… із тебе… вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі”. — Михея 5:1
У листопаді 1962 року фізик Джон Моклі сказав: “Немає жодних підстав вважати, що середньостатистичний хлопчик або дівчинка не зможе опанувати персональний комп’ютер”. Передбачення Моклі здавалось дивовижним на той час, але воно виявилось на диво точним. Сьогодні користування комп’ютером чи портативним гаджетом є однією з найперших навичок, яку набуває дитина.
Втім справдилось не лише передбачення Моклі. Здійснились і набагато важливіші біблійні пророцтва стосовно приходу Христа. Наприклад, у Книзі пророка Михея 5:1 сказано: “А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, – із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних”. Бог послав Ісуса, Який прибув у крихітний Віфлеєм, і позначив Його, як представника царського роду Давида (див. Лк. 2:4-7).
Біблія, яка точно передбачила перший прихід Господа Ісуса Христа, також обіцяє Його повернення (Дії 1:11). Ісус обіцяв Своїм першим послідовникам, що Він повернеться за ними (Ів. 14:1-4).
У це Різдво, розмірковуючи над точно передбаченими фактами, пов’язаними з народженням Ісуса, подумаймо про Його обіцяне повернення і дозволимо Йому підготувати нас до тієї величної миті, коли ми Його особисто побачимо!
Як ви можете відповісти в поклонінні на істинність пророцтв про народження Христа? Як Його обітниця повернутись за нами впливає на прийняття вами рішень?
Люблячий Отче, я дуже вдячний за народження Ісуса Христа і за Його місію спасіння та викуплення. Дякую, що Він неодмінно повернеться за мною.
Автор: Білл Краудер
“А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи”. — Матвія 2:10
“Якщо ти знайдеш цю зірку, то завжди зможеш знайти дорогу додому”. Це були слова мого батька, коли він навчав мене в дитинстві знаходити Полярну зірку. Тато служив у Збройних силах під час війни, і були моменти, коли його життя залежало від уміння орієнтуватися по нічному небу. Тому він подбав про те, щоб я знав назви та розташування кількох сузір’їв, але найбільше значення мало вміння знаходити Полярну зірку. Знання розташування цієї зірки означало, що я міг зорієнтуватися на місцевості і знайти те місце, де я повинен бути.
Святе Письмо розповідає про ще одну зірку важливого значення. “Мудреці зі сходу”, вчені мужі (з території, яка сьогодні охоплює Іран та Ірак) шукали на небі ознаки народження Того, Хто мав стати Божим Царем для Свого народу. Вони прийшли до Єрусалима і запитали: “Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому” (Мт. 2:1-2).
Астрономи не знають, що викликало появу Віфлеємської зорі, натомість у Біблії сказано, що її створив Бог, аби вона вказувала світу на Ісуса, на “зорю ясну” (Об. 22:16). Христос прийшов врятувати нас від гріхів і направити нас до Бога. Ідіть за Ним, і ви знайдете шлях до вічної оселі.
Як практично ви сьогодні будете йти за Ісусом? Що ви можете зробити на цьому тижні, аби поділитись Його любов’ю з іншими?
Господи Ісусе, дякую, що Ти є шляхом до мого вічного дому в небесах. Будь ласка, допоможи мені сьогодні керуватись Твоїм світлом!
Автор: Джеймс Бенкс
“Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного”. — 1 Солунян 5:11
Я не знаю, хто відповідальний за те, щоб вимкнути світло і замкнути церковне приміщення після недільного богослужіння, але знаю одну річ про цю людину – недільний обід у неї буде відкладений. Чому? Тому що багато людей люблять залишатися в церкві після богослужіння і говорити про життєві проблеми, труднощі та багато чого іншого. Приємно озирнутися через двадцять хвилин після богослужіння і побачити так багато людей, які все ще насолоджуються спілкуванням одне з одним.
Спілкування є ключовим компонентом християнського життя. Без зв’язку, який виникає під час проведення часу з іншими віруючими, ми б втратили багато переваг віри.
Наприклад, апостол Павло закликає: “Утішайте… один одного, і збудовуйте один одного” (1 Сол. 5:11). Автор Послання до євреїв закликає не нехтувати спільними зборами, бо нам потрібна взаємна підтримка (Євр. 10:25). Він також каже, що коли ми разом, то заохочуємо один одного “до любові й до добрих учинків” (в. 24).
Присвятивши своє життя Ісусу, ми готуємось до прояву вірності та служіння, підтримуючи слабких та виявляючи терпіння до кожного (1 Сол. 5:14). Такий спосіб життя дає можливість розвивати справжню спільність і дбати “про добро один для одного й для всіх” (в. 15).
Яку користь ви отримуєте від спілкування з віруючими? Як ви можете допомогти іншим відчути спільність у Христі?
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені підбадьорювати інших у любові та милосерді.
Автор: Давид Бренон
“Він-бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу”. — Ефесян 2:14
Починаючи з 1961 року, сім’ї та друзі були розділені Берлінським муром. Зведений східнонімецьким урядом бар’єр утримував громадян від втечі до Західної Німеччини. За оцінками дослідників, з 1949 року до дня зведення стіни на Захід втекли понад 2,5 мільйони східних німців. У 1987 році біля стіни стояв президент США Рональд Рейган, який промовив: “Знесіть цю стіну!” Його слова відобразили хвилю змін, кульмінацією яких стало зруйнування стіни в 1989 році, що призвело до радісного возз’єднання Німеччини.
Апостол Павло написав про те, що Ісус “зруйнував серединну перегороду, ворожнечу” (Еф. 2:14). Стіна існувала між євреями (Божим обраним народом) і язичниками (всіма іншими людьми). Її символом була “серединна перегорода” у стародавньому храмі, зведеному Іродом Великим в Єрусалимі. Вона не дозволяла язичникам виходити за межі зовнішніх дворів храму, хоча вони могли бачити внутрішні двори. Ісус же приніс “мир” і примирення між євреями та язичниками, а також між Богом і всіма людьми. Задля цього Він “зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом” (в. 14). Євангеліє миру надало можливість усім об’єднатись через віру в Христа (вв. 17-18).
Нас може багато що розділити. Втім намагаймося жити в мирі та єдності в Ісусі Христі (вв. 19-22).
Які “перегородки” бачите ви? Як ви можете допомогти їх зруйнувати силою Ісуса?
Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені зруйнувати стіни, що перегороджують шлях Твоїй істині та любові.
Автор: Том Фелтен
“Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати, за спасіння Його, мого Бога!” — Псалом 41:12
Блискучий червоний хрестик моєї мами мав би висіти біля її ліжка в онкологічному центрі. А я мала би готуватися до святкових візитів у перервах між плановими процедурами. Все, чого я хотіла на Різдво, – це провести ще один день з мамою. Натомість я була вдома… і вішала її хрестик на ялинку.
Коли мій син Ксав’єр увімкнув гірлянди, я прошепотіла: “Дякую”. Він відповів: “Будь ласка”. Мій син не знав, що я дякувала Богові, за те що Він використовував мерехтливі лампочки, щоб звернути мої очі до вічного Світла надії – Ісуса Христа.
Автор Псалма 41 висловив Богу свої щирі емоції (вв. 2-5). Потім характер його промови змінюється, і він каже: “Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його” (в. 6). Попри те, що псалмоспівець охоплений смутком і стражданням, його надія оживає від згадки про Божу вірність у минулому (вв. 7-11). В кінці псалма він відкидає сумніви і стверджує стійкість очищеної віри: “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога” (в. 12).
Для багатьох із нас різдвяний період викликає як радість, так і смуток. На щастя, навіть ці змішані емоції можуть бути осяяні обітницями істинного Світла надії – Господа Ісуса Христа.
Як Господь Ісус допоміг вам пережити горе під час святкування Різдва? Як ви можете підтримати того, хто сумує в цей час?
Дорогий Ісусе, дякую, що цілий рік Ти проводиш мене через часи горя і радості.
Автор: Сошіль Діксон
“Я є Той, Хто стирає провини твої… а гріхів твоїх не пам’ятає”. — Ісаї 43:25
Джилл Прайс народилася з гіпертимезією – здатністю пам’ятати в найдрібніших подробицях усе, що з нею коли-небудь траплялося. Вона може відтворити у своїй уяві точну картину будь-якої події, яку пережила за своє життя.
Телесеріал “Незабутнє” заснований на історії жінки-офіцера поліції з гіпертимезією, яка давала їй велику перевагу в іграх на запам’ятовування дрібниць і в розкритті злочинів. Однак для Джилл Прайс цей стан не такий вже й радісний. Вона не може забути моменти життя, коли її критикували, коли вона пережила втрату або зробила щось таке, про що дуже шкодує. Вона знову і знову відтворює ці сцени у своїй голові.
Наш Бог всезнаючий. Святе Письмо говорить, що Його розуміння не має меж. І все ж ми знаходимо в Книзі пророка Ісаї дуже обнадійливу річ: “Я є Той, Хто стирає провини твої… а гріхів твоїх не пам’ятає” (Іс. 43:25). Текст Послання до євреїв 10:10, 17 лише підсилює цю думку: “Ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа… А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю”.
Сповідуючи свої гріхи перед Богом, ми можемо припинити повертатись до них подумки знову й знову. Нам треба відкинути їх: “Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте” (Іс. 43:18). У Своїй великій любові Бог вирішує не згадувати наші гріхи. Пам’ятаймо про це .
Які провини ви зберігаєте у своїй пам’яті і згадуєте їх знову й знову? Як ви можете віддати їх Богу і відпустити минуле?
Дорогий Боже, дякую, що Ти прощаєш і забуваєш мої гріхи.
Автор: Кеннет Петерсен
“І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно”. — Буття 32:32
Фей торкнулася шрамів на своєму животі. Вона перенесла чергову операцію з видалення ракової пухлини. Цього разу лікарі видалили частину шлунка і залишили нерівний шрам, який свідчив про масштаби їхньої роботи. Фей сказала своєму чоловікові: “Шрами – це символи страждання або зцілення. Я вибираю друге. Це знаки мого зцілення”.
Яків зіткнувся з подібним вибором після своєї нічної боротьби з Богом. Ангел пошкодив йому стегно, залишивши Якова виснаженим і з помітною кульгавістю. Коли Яків місяцями пізніше масажував своє стегно, цікаво, про що він думав?
Чи був він сповнений жалю через свій багаторічний обман, який призвів до цього доленосного поєдинку? Божий посланець намагався добитися від нього правди, відмовляючись благословити його, допоки Яків не визнає, ким він є насправді. Він зізнався, що був Яковом, “тим, хто тримається за п’яту” (див. Бут. 25:26). Він обманював свого брата Ісава і тестя Лавана, аби отримати перевагу. Божий борець сказав, що новим ім’ям Якова буде “Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, – і подужав” (в. 29).
Кульгавість Якова символізувала смерть його старого життя в обмані і початок нового життя з Богом. Кінець Якова і початок Ізраїля. Кульгавість змусила його опертися на Бога, Який тепер потужно діяв у ньому і через нього.
Які духовні шрами є у вас? Як вони можуть символізувати кінець чогось поганого і початок чогось нового?
Небесний Отче, моя кульгавість – це знак Твоєї любові.
Автор: Майк Уїттмер
“Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання”. — Филип’ян 4:5-6
Понад тридцять років Лурдес, викладачка вокалу в Манілі, навчала студентів віч-на-віч. Але коли її попросили проводити заняття онлайн, вона занепокоїлась. “Я не дуже добре розбираюся в комп’ютерах, – сказала вона. – Мій ноутбук старий, і я не знайома з платформами для відеоконференцій”.
Для когось це може здатися дрібницею, а для неї то був справжній стрес. “Я живу сама, тож нікому допомогти мені, – розповідала вона. – Я боюся, що мої студенти кинуть навчання, а мені потрібен дохід”.
Перед кожним заняттям Лурдес молилась, аби її ноутбук працював належним чином. “Заставкою на моєму екрані був текст із Послання до филип’ян 4:5-6, – казала вона. – Як я трималась за ці слова!”
Апостол Павло закликає нас ні про що не турбуватись, бо “Господь близько” (Фил. 4:5). Божа обітниця про Його присутність – це те, за що ми повинні триматись. Якщо ми спочиваємо в Божій близькості, Його мир “береже серця… та… думки у Христі Ісусі” (в. 7).
“Бог привів мене на веб-сайти з усунення комп’ютерних збоїв, – розповідала Лурдес. – Він також дав мені терплячих учнів, які розуміли мої технологічні обмеження”. Божа присутність, Його допомога і мир – це те, чим ми можемо насолоджуватись у прагненні йти за Ним усі дні нашого життя. Ми можемо з упевненістю сказати: “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!” (в. 4).
Як ви заспокоюєтеся у присутності Бога? З якими конкретними проханнями ви можете звернутись до Нього сьогодні?
Дорогий Боже, дякую, що Ти поруч зі мною. У твоїй присутності мені не потрібно ні про що турбуватися.
Автор: Карен Х’юанг
“Бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба”. — Приповістей 3:32
Девід та Енджі відчули покликання переїхати за океан, і подальше плідне служіння, здавалось, лише підтверджувало правильність рішення. Життя затьмарювала лише одна неприємність: літні батьки Девіда були змушені проводити Різдво на самоті.
Девід та Енджі намагались пом’якшити самотність його батьків, надсилаючи подарунки і телефонуючи вранці на Різдво. Однак чого насправді хотіли його батьки: їхньої особистої присутності. Дохід Девіда дозволяв йому лише зрідка приїжджати додому. Що ще вони могли зробити? Девід потребував мудрості.
Третій розділ Книги приповістей – це короткий курс пошуку мудрості. Він показує, як її отримати, звертаючись до Бога (вв. 5-6), описує різні її якості, зокрема любов та вірність (вв. 3-4, 7-12) , а також її переваги, такі як мир і довголіття (вв. 13-18). “Бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба” (в. 32). Він підказує Свої рішення тим, хто близький до Нього.
Одного вечора, коли Девід молився про свою проблему, йому спала на думку ідея. Наступного Різдва вони з Енджі вдягли свій найкращий одяг і накрили стіл. Батьки Девіда зробили те саме. Потім, поставивши ноутбуки, вони увімкнули відео-зв’язок. Було таке відчуття, що вони знаходяться в одній кімнаті. Відтоді це стало сімейною традицією.
Бог дав Девіду Свою мудрість. Він любить підказувати креативні рішення наших проблем.
З якою дилемою ви стикаєтесь? Яке любляче рішення може запропонувати вам Бог?
Отче Небесний, будь ласка, підкажи моєму серцю творче вирішення проблем.
Автор: Шерідан Войсі
