“Подивіться, яку любов дав нам Отець”. — 1 Івана 3:1
“Я не той, ким був раніше. Я нова людина”. Ці прості слова мого сина, сказані на шкільних зборах, відобразили зміну, яку Бог зробив у його житті. Раніше Джеффрі був наркоманом і мав залежність від героїну. Отже, сприймав себе через призму своїх гріхів та помилок. А тепер він Божа дитина.
Святе Письмо містить прекрасну обітницю: “Коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове” (2 Кор. 5:17). Незалежно від того, ким ми були і що зробили в минулому, ми стаємо новими людьми, коли довіряємо Ісусу Христу питання спасіння і отримуємо прощення через Його смерть на хресті. З часів Едемського саду провина за гріх відділяла нас від Бога, але тепер Він “у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини” (в. 19). Ми Його улюблені діти (1 Ів. 3:1-2), обмиті і відтворені за подобою Його Сина.
Господь Ісус звільняє людей від влади гріха і відновлює їхні стосунки з Богом, у яких вони вільні жити не для себе, а “для Того, Хто за них був умер і воскрес” (2 Кор. 5:15). Вступаючи в Новий рік, згадаймо, що Його любов, яка змінює серця, дає нам нову сутність і нову мету. Це допоможе нам вказувати оточуючим на нашого Спасителя – Того, Хто може зробити їх новими людьми.
Що для вас означає новий початок із Богом? Як має жити нове творіння?
Авва, Отче! Дякую Тобі за Сина, Який врятував мене. Будь ласка, направ мене до тих, хто теж потребує Тебе.
Автор: Джеймс Бенкс
“Нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі”. — Євреїв 13:21
Напередодні Нового 2000 року влада Детройта обережно відкрила столітню капсулу часу. Всередині мідної скриньки були обнадійливі прогнози від деяких міських лідерів, які висловлювали своє бачення процвітання. Однак у посланні мера був запропонований інший підхід. Він писав: “Дозвольте висловити сподівання, яке перевершує все інше… щоб ви, як нація, народ та місто, усвідомили, що зросли в праведності, бо саме вона звеличує націю”.
Більше, ніж успіху, щастя та миру, мер бажав, аби майбутні громадяни зростали в справжній справедливості та чесності. Можливо, він узяв приклад з Ісуса, Який благословив тих, хто прагне Його правди (Мт. 5:6). Втім легко впасти у відчай, поглянувши на Божий досконалий стандарт.
Слава Богу, що для зростання нам не треба покладатися на власні зусилля. Автор Послання до євреїв сказав про це так: “Бог же миру… нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа” (Євр. 13:20-21). Ми, християни, освячуємося Його Кров’ю в ту мить, коли повірили в Нього (в. 12), водночас Він протягом усього нашого життя активно вирощує в наших серцях плід праведності. Ми часто будемо спотикатися на цьому шляху, але все ж з нетерпінням чекаємо “міста… майбутнього”, де царюватиме Божа праведність (в. 14).
Якими рисами Христового характеру ви б хотіли володіти? Як ви можете заохочувати інших шукати Божої праведності?
Дорогий Боже, зроби в мені те, що Тобі до вподоби.
Автор: Карен Пімпо
“Блаженна людина, що витерпить пробу”. — Якова 1:12
Дванадцятирічна Лі Адіанез вирішила взяти участь у забігу на п’ять кілометрів. Боячись запізнитися, вона втратила рахунок часу і стартувала на п’ятнадцять хвилин раніше з групою, що біжить напівмарафон (понад двадцять кілометрів). Лі Адіанез не відставала від інших бігунів і навіть бігла наввипередки. Вже на шостому кілометрі, побачивши, що фінішної лінії ніде немає, вона усвідомила, що потрапила на довший і складніший забіг. Однак замість того, щоб зійти з дистанції, вона продовжила бігти далі. Випадкова “напівмарафонка” завершила свій забіг і посіла 1 885 місце з 2 111 бігунів, які добігли до фінішу. Оце наполегливість!
Під час гонінь у першому столітті багато християн хотіли зійти з дистанції віри, однак Яків заохочував їх продовжувати бігти. Якщо вони терпляче зносили випробування, Бог обіцяв їм подвійну нагороду (Як. 1:4, 12). По-перше, “терпеливість… має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали” (в. 4). По-друге, Бог дасть їм “вінець життя” – життя в Христі на землі і потім вічне життя в Його присутності (в. 12).
Іноді здається, що християнський забіг – це не те, на що ми погоджувались, бо він довший і складніший, ніж ми очікували. Втім, оскільки Бог дає нам те, що нам потрібно, ми цілком здатні виявляти наполегливість і продовжувати бігти.
Які труднощі ви зараз переживаєте? Як вам залишатися вірними Богу під час випробувань?
Дорогий Боже, мої ноги втомилися, і мені хочеться опустити руки. Будь ласка, зміцни мене.
Автор: Марвін Уїльямс
“Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця”. — Вихід 22:25
Батько Філіпа страждав на важкий психічний розлад і пішов із дому, щоб жити на вулиці. Після того, як Сінді та її маленький син Філіп витратили цілий день на його пошуки, Філіп небезпідставно занепокоївся за його благополуччя. Він запитав у матері, чи тепло його батьку та іншим людям без домівок. Отже, вони почали збирати і роздавати ковдри та одяг бездомним людям у тій місцевості. Вже більше десяти років Сінді вважає це справою свого життя, дякуючи своєму сину та глибокій вірі в Бога за те, що вони допомогли їй усвідомити труднощі, пов’язані з відсутністю теплого місця для ночівлі.
Біблія здавна навчає нас реагувати на потреби інших. У книзі Вихід Мойсей виклав перелік принципів, якими ми повинні керуватися у взаємодії з тими, хто не має достатніх ресурсів. Якщо ми прагнемо задовольнити потреби іншого, не треба сприймати це як бізнес і намагатися отримати з цього зиск (Вих. 22:24). Якщо одежа людини береться під заставу, її треба повернути до заходу сонця, “бо вона – єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати?” (в. 26).
Просімо Бога відкрити наші очі і серця, щоб побачити, як ми можемо полегшити біль тих, хто страждає. Незалежно від того, прагнемо ми задовольнити потреби багатьох чи однієї людини, ми вшановуємо Господа, ставлячись до них із гідністю та турботою.
Як Бог задовольнив ваші потреби через інших? Чиї потреби ви могли б задовольнити?
Небесний Отче, будь ласка, відкрий мені очі, щоб я міг бачити потреби інших.
Автор: Кірстен Холмберг
“Плід праведного – дерево життя, і мудрий життя набуває”. — Приповістей 11:30
Листоноша занепокоїлась, побачивши, що поштова скринька однієї з її клієнток переповнена. Вона знала, що літня жінка живе сама і зазвичай забирає пресу. Прийнявши мудре рішення, працівниця пошти розповіла про своє занепокоєння сусідам жінки. Виявилось, що в одного із них був запасний ключ від її будинку. Разом вони увійшли до помешкання літньої жінки і знайшли її лежачою на підлозі. Вона впала чотири дні тому і не могла встати, аби покликати когось на поміч. Мудрість, небайдужість та рішучість листоноші, ймовірно, врятували життя одинокої жінки.
У Книзі приповістей сказано: “Мудрий життя набуває” (Пр. 11:30). Розуміння, яке приходить, коли ми вчиняємо правильно і живемо згідно з Божою мудрістю, може благословити не тільки нас самих, але і тих, з ким ми зустрічаємось. Плід життя, який прославляє Бога, може принести благословіння іншим. Він також спонукає нас піклуватися про інших і дбати про їхнє благополуччя.
Як стверджує автор Книги приповістей, мудрість можна віднайти, якщо ми покладаємось на Бога. Мудрість “ліпша-бо… за перли, і не рівняються їй всі клейноди” (Пр. 8:11). Мудрість, яку нам дає Бог, супроводжує нас протягом усього життя. Вона може врятувати життя для вічності.
Як ви можете виявити мудрість, щоб комусь сьогодні допомогти? Наскільки ви цінуєте мудрість?
Небесний Отче, будь ласка, дай мені мудрості йти Твоїм шляхом і виконувати Твої настанови. Допоможи мені піклуватися про інших.
Автор: Катара Паттон
“А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм”. — Луки 2:19
Після всієї радості Різдва, наступний день приніс нам багато неприємностей. Ми залишились на ніч у друзів, однак не виспались. В дорозі наша машина зламалась. Потім пішов сніг. Ми покинули машину і по снігу та ожеледиці поїхали додому на таксі, почуваючись жахливо.
Ми не єдині, хто відчував себе пригніченим після Різдва. Чи то від переїдання, чи то від того, що різдвяні пісні раптово зникають з ефіру, а можливо, від того, що подарунки, які ми купили минулого тижня, тепер продаються за півціни, дивовижна різдвяна атмосфера може швидко розвіятись!
У Біблії не розповідається про наступний день після народження Ісуса. Однак можна уявити, що після подорожі до Віфлеєму, пошуків житла, болючих пологів Марії та після пастухів, які завітали до них без попередження (Лк. 2:4-18), Марія та Йосип були виснажені. Проте, заколисуючи Новонародженого, я можу уявити, як Марія розмірковувала над ангельським посланням (Лк. 1:30-33), над благословінням Єлисавети (вв. 42-45) і над власним усвідомленням долі своєї Дитини (вв. 46-55). Марія “розважала” у серці своїм над усіма цими речами (Лк. 2:19), що мало б полегшити втому та фізичний біль того дня.
У всіх нас будуть важкі дні, можливо, навіть наступного дня після Різдва. Зустрічаймо їх, як Марія, роздумуючи про Того, Хто прийшов у наш світ, щоб назавжди осяяти його Своєю присутністю.
Чи трапляються у вас “падіння” після “злетів”? Чи можете ви сьогодні поміркувати над тим, що Ісус приніс у світ?
Дорогий Ісусе, я прославляю Тебе за те, що Ти прийшов у наш темний світ і назавжди осяяв мої дні Своєю присутністю.
Автор: Шерідан Войсі
“А ти, Віфлеєме-Єфрате… із тебе… вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі”. — Михея 5:1
У листопаді 1962 року фізик Джон Моклі сказав: “Немає жодних підстав вважати, що середньостатистичний хлопчик або дівчинка не зможе опанувати персональний комп’ютер”. Передбачення Моклі здавалось дивовижним на той час, але воно виявилось на диво точним. Сьогодні користування комп’ютером чи портативним гаджетом є однією з найперших навичок, яку набуває дитина.
Втім справдилось не лише передбачення Моклі. Здійснились і набагато важливіші біблійні пророцтва стосовно приходу Христа. Наприклад, у Книзі пророка Михея 5:1 сказано: “А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, – із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних”. Бог послав Ісуса, Який прибув у крихітний Віфлеєм, і позначив Його, як представника царського роду Давида (див. Лк. 2:4-7).
Біблія, яка точно передбачила перший прихід Господа Ісуса Христа, також обіцяє Його повернення (Дії 1:11). Ісус обіцяв Своїм першим послідовникам, що Він повернеться за ними (Ів. 14:1-4).
У це Різдво, розмірковуючи над точно передбаченими фактами, пов’язаними з народженням Ісуса, подумаймо про Його обіцяне повернення і дозволимо Йому підготувати нас до тієї величної миті, коли ми Його особисто побачимо!
Як ви можете відповісти в поклонінні на істинність пророцтв про народження Христа? Як Його обітниця повернутись за нами впливає на прийняття вами рішень?
Люблячий Отче, я дуже вдячний за народження Ісуса Христа і за Його місію спасіння та викуплення. Дякую, що Він неодмінно повернеться за мною.
Автор: Білл Краудер
“А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи”. — Матвія 2:10
“Якщо ти знайдеш цю зірку, то завжди зможеш знайти дорогу додому”. Це були слова мого батька, коли він навчав мене в дитинстві знаходити Полярну зірку. Тато служив у Збройних силах під час війни, і були моменти, коли його життя залежало від уміння орієнтуватися по нічному небу. Тому він подбав про те, щоб я знав назви та розташування кількох сузір’їв, але найбільше значення мало вміння знаходити Полярну зірку. Знання розташування цієї зірки означало, що я міг зорієнтуватися на місцевості і знайти те місце, де я повинен бути.
Святе Письмо розповідає про ще одну зірку важливого значення. “Мудреці зі сходу”, вчені мужі (з території, яка сьогодні охоплює Іран та Ірак) шукали на небі ознаки народження Того, Хто мав стати Божим Царем для Свого народу. Вони прийшли до Єрусалима і запитали: “Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому” (Мт. 2:1-2).
Астрономи не знають, що викликало появу Віфлеємської зорі, натомість у Біблії сказано, що її створив Бог, аби вона вказувала світу на Ісуса, на “зорю ясну” (Об. 22:16). Христос прийшов врятувати нас від гріхів і направити нас до Бога. Ідіть за Ним, і ви знайдете шлях до вічної оселі.
Як практично ви сьогодні будете йти за Ісусом? Що ви можете зробити на цьому тижні, аби поділитись Його любов’ю з іншими?
Господи Ісусе, дякую, що Ти є шляхом до мого вічного дому в небесах. Будь ласка, допоможи мені сьогодні керуватись Твоїм світлом!
Автор: Джеймс Бенкс
“Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного”. — 1 Солунян 5:11
Я не знаю, хто відповідальний за те, щоб вимкнути світло і замкнути церковне приміщення після недільного богослужіння, але знаю одну річ про цю людину – недільний обід у неї буде відкладений. Чому? Тому що багато людей люблять залишатися в церкві після богослужіння і говорити про життєві проблеми, труднощі та багато чого іншого. Приємно озирнутися через двадцять хвилин після богослужіння і побачити так багато людей, які все ще насолоджуються спілкуванням одне з одним.
Спілкування є ключовим компонентом християнського життя. Без зв’язку, який виникає під час проведення часу з іншими віруючими, ми б втратили багато переваг віри.
Наприклад, апостол Павло закликає: “Утішайте… один одного, і збудовуйте один одного” (1 Сол. 5:11). Автор Послання до євреїв закликає не нехтувати спільними зборами, бо нам потрібна взаємна підтримка (Євр. 10:25). Він також каже, що коли ми разом, то заохочуємо один одного “до любові й до добрих учинків” (в. 24).
Присвятивши своє життя Ісусу, ми готуємось до прояву вірності та служіння, підтримуючи слабких та виявляючи терпіння до кожного (1 Сол. 5:14). Такий спосіб життя дає можливість розвивати справжню спільність і дбати “про добро один для одного й для всіх” (в. 15).
Яку користь ви отримуєте від спілкування з віруючими? Як ви можете допомогти іншим відчути спільність у Христі?
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені підбадьорювати інших у любові та милосерді.
Автор: Давид Бренон
“Він-бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу”. — Ефесян 2:14
Починаючи з 1961 року, сім’ї та друзі були розділені Берлінським муром. Зведений східнонімецьким урядом бар’єр утримував громадян від втечі до Західної Німеччини. За оцінками дослідників, з 1949 року до дня зведення стіни на Захід втекли понад 2,5 мільйони східних німців. У 1987 році біля стіни стояв президент США Рональд Рейган, який промовив: “Знесіть цю стіну!” Його слова відобразили хвилю змін, кульмінацією яких стало зруйнування стіни в 1989 році, що призвело до радісного возз’єднання Німеччини.
Апостол Павло написав про те, що Ісус “зруйнував серединну перегороду, ворожнечу” (Еф. 2:14). Стіна існувала між євреями (Божим обраним народом) і язичниками (всіма іншими людьми). Її символом була “серединна перегорода” у стародавньому храмі, зведеному Іродом Великим в Єрусалимі. Вона не дозволяла язичникам виходити за межі зовнішніх дворів храму, хоча вони могли бачити внутрішні двори. Ісус же приніс “мир” і примирення між євреями та язичниками, а також між Богом і всіма людьми. Задля цього Він “зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом” (в. 14). Євангеліє миру надало можливість усім об’єднатись через віру в Христа (вв. 17-18).
Нас може багато що розділити. Втім намагаймося жити в мирі та єдності в Ісусі Христі (вв. 19-22).
Які “перегородки” бачите ви? Як ви можете допомогти їх зруйнувати силою Ісуса?
Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені зруйнувати стіни, що перегороджують шлях Твоїй істині та любові.
Автор: Том Фелтен
