Церква Божої Слави

“Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом”. — Приповістей 29:23

Гордість передує приниженню і часто призводить до нього. В цьому добре переконався один чоловік у Норвегії. Навіть не одягнений у спортивний одяг, він зухвало викликав на забіг Карстена Вархольма, світового рекордсмена з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Вархольм прийняв виклик. На фініші дворазовий чемпіон світу усміхнувся, коли його суперник, пояснюючи свій програш, твердив, що в нього просто був поганий старт, і він хотів би спробувати ще раз!

У Книзі приповістей 29:23 написано: “Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом”. Божі стосунки з гордими є однією з улюблених тем Соломона в цій книзі (Пр. 11:2; 16:18; 18:12). Слово “гординя” в цих віршах означає “роздутий” або “надутий”, тобто привласнення собі того, що по праву належить Богу. Коли нас сповняє гордість, ми думаємо про себе більше, ніж повинні. Господь Ісус одного разу сказав: “Хто-бо підноситься, – буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться” (Мт. 23:12). Святе Письмо спонукає нас прагнути смирення. Це не хибна скромність, а належне самосприйняття та визнання, що саме Бог дарує нам усе, що в нас є. Це означає виявляти мудрість і не казати зарозуміло й “квапливо” (Пр. 29:20).

Просімо Бога дарувати нам мудре серце, аби упокорювати себе заради Його слави та уникати самоприниження.

Коли ви відчували смирення, яке прославляло Бога? Як упокорювати себе перед Богом?

Дорогий Боже, нагадуй мені, що смирення є шляхом до Твоєї слави.

Автор: Марвін Уїльямс