Церква Божої Слави

“А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився”. — 2 Хронік 33:12

Лист від ув’язненого на ім’я Джейсон став несподіванкою для нас із дружиною. Ми займаємося вихованням цуценят, робимо з них службових собак для людей з обмеженими можливостями. Одне з таких цуценят перейшло на наступний етап навчання, і його передали ув’язненим, яких спеціально вчили дресирувати собак. У листі Джейсон шкодував про своє минуле, а потім згадав про нашого колишнього вихованця: “Снікерс – сімнадцятий собака, якого я тренував, і він найкращий. Коли я бачу, як він дивиться на мене, мені здається, що я нарешті роблю щось правильне”.

Джейсон – не єдина людина, яка шкодує про минуле. Всім нам знайомі докори сумління. А Манасія, юдейський цар, відчував їх із особливою силою. Біблія перераховує деякі з його злочинів: будівництво жертовників язичницьким богам (2 Хр. 33:3), чаклунство та принесення в жертву своїх дітей (в. 6). Він і весь свій народ повів тим же гріховним шляхом (в. 9).

“І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони” (в. 10). Зрештою, Бог зумів привернути його увагу. Асирійці “скували [Манасію] мідяними кайданами та й повели його до Вавилону” (в. 11). Там полонений цар благав лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився (в. 12). Бог почув його і навіть повернув на юдейський престол. Тоді Манасія став поклонятися істинному Богу (вв. 15-16).

Вас щось гнітить? Ще не пізно. Бог чує смиренні молитви покаяння.

Про що ви шкодуєте? Що ви можете зробити, щоб виправити помилки і дозволити Богові використати вас у служінні Йому?

Дякую, Отче, що Ти завжди готовий прийняти мої щирі молитви.

Автор: Тім Густавсон

“Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії”. — 2 Тимофія 1:5

“Я почуваюсь абсолютно непотрібним, – скаржився Гарольд. – Дружина померла, діти зайняті своїми сім’ями. Після обіду сиджу і розглядаю тіні на стіні”. Своїй доньці він часто казав: “Я старий, життя позаду. В мене більше немає мети. Нехай Господь забере мене”.

Але одного разу проста розмова змінила звичний перебіг думок самотнього старого. “У сусіда виникли проблеми з дітьми, ось я і почав молитися за нього, – розповідав Гарольд, – а потім якось поговорив із ним про Євангеліє. І відчув, що в мене з’явилася ціль у житті! Поки є люди, які не знають Христа, я маю розповідати їм про Спасителя”.

Це була звичайна зустріч, але Гарольд вирішив заговорити про свою віру, і життя його сусіда назавжди змінилося. У Другому посланні до Тимофія апостол Павло згадує двох жінок, яких Бог також використав, щоб змінити чиєсь життя, а саме Тимофія – молодого співробітника Павла. Лоіда, бабуся Тимофія, та Евнікія, його мати, мали “нелицемірну віру”, яка передалася молодій людині (1 Тим. 1:5). Серед повсякденних справ у звичайному домі юний Тимофій навчався вірі, яка зробила його посвяченим учнем Ісуса, а згодом і керівником церкви в Ефесі.

Скільки б років нам не було і в яких умовах ми б не знаходилися, зробімо своєю метою свідчення про Христа.

Кому ви можете розповісти про віру в Ісуса? Про які можливості для благовістя вам, можливо, варто помолитися?

Господи Ісусе, відкрий мої очі та серце, щоб бачити навколо себе людей, яким потрібно почути про Твою любов. Даруй мені можливості ділитися з ними Євангелієм.

Автор: Карен Х’юанг

“Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх”. — Псалом 106:28

У 1982 році пастор Крістіан організував молитовні зустрічі по понеділках у Церкві святого Миколая в Лейпцигу. Багато років жменька молитовників збиралася, щоб просити в Бога миру. Вони не могли залишатися байдужими, думаючи про насильство, що поширилося по землі, і деспотичний режим у Східній Німеччині. Комуністична влада пильно стежила за церквами, але на ці збори не звертали уваги, поки їхня відвідуваність не зросла до того, що люди перестали поміщатися в залі й заповнили церковне подвір’я. А 9 жовтня 1989 року вже 70 тисяч демонстрантів взяли участь у мирному протесті. Близько шістьох тисяч поліцейських були готові відреагувати на будь-яку провокацію. Але все пройшло мирно і спокійно, проте історики вважають цей день переломним. Через місяць упала Берлінська стіна. Масштабні перетворення розпочалися з простих молитовних зборів.

Коли ми звертаємося до Бога і покладаємося на Його мудрість і силу, становище починає змінюватися. Подібно до Ізраїлю, закликаючи до Господа “в недолі своїй”, ми виявляємо, що Він здатний відповісти на найскладніші запитання (Пс. 106:28). Бог “змінює бурю на тишу… і землю суху – в джерело” (вв. 29, 35) . Той, до Кого ми молимося, посилає надію серед розпачу та красу серед руїн.

Саме Бог у свій час (а не в наш) здійснює перетворення. А ми беремо участь у Його праці своїми молитвами.

Вам доводилося бачити, як Бог змінює обставини? Який зв’язок між Його справами та нашими молитвами?

Боже, я потребую Твоєї перетворюючої праці. Будь ласка, зроби те, що під силу тільки Тобі.

Автор: Уїнн Коллієр

“І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса”. — Колосян 3:17

“Кожна мить свята” – це прекрасна книга з молитвами на різні випадки життя, включаючи звичайні, такі як приготування їжі або прання. Повсякденні справи часто створюють відчуття монотонності і перетворюються на рутину. Книга нагадала мені слова письменника Гілберта Честертона: “Ви дякуєте Богові перед їжею. Це добре. Але я також дякую Богові перед малюванням, плаванням, фехтуванням, боксом, прогулянками, іграми… І ще я дякую Йому перед тим, як вмочити перо в чорнило”.

Ці слова змінюють мій погляд на повсякденність. Іноді я схильна ділити свої заняття на ті, які, на мою думку, мають духовну цінність (наприклад, молитви перед їжею), і ті, які духовної цінності не мають (наприклад, миття посуду після їжі). Павло прибирає цей поділ у Посланні до колосян. Він підбадьорює читачів такими словами: “І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса” (Кол. 3:17). Що-небудь робити в Ім’я Христа означає, з одного боку, прославляти Його, а з іншого – покладатися на допомогу Святого Духа.

“Все, що тільки робите”. Всі повсякденні справи, всі години і хвилини життя можуть бути повні сили Духа Божого, і всі можуть послужити для слави Христа.

Чи потрібно вам змінити свій погляд на повсякденні заняття? Як ви можете робити всі справи з допомогою Святого Духа?

Господи Ісусе, наповни мене Духом Твоїм, щоб прославити Тебе в усьому, що я роблю.

Автор: Ліза Самра

“Рада в серці людини – глибока вода”. — Приповістей 20:5

Коли Білл Пінкні в 1992 році вирушив у одиночне плавання навколо світу, пройшовши складним маршрутом навколо небезпечного Великого Південного мису, ним керувала висока мета. Своєю подорожжю Пінкні хотів надихнути та навчити дітей. Серед них були й учні початкової школи в Чикаго, в яку він колись ходив сам. Мандрівник прагнув своїм прикладом показати, чого можна досягти, якщо старанно вчитися і прагнути мети. Тому і свою яхту він назвав “Посвячення”. Сьогодні, запрошуючи школярів на борт, він дозволяє їм постояти за штурвалом і намагається навчити дисципліни та роботи в команді. “Це необхідні засади успішного життя”, – каже він.

Слова Пінкні узгоджуються з описом мудрості Соломоном: “Рада в серці людини – глибока вода, і розумна людина її повичерпує” (Пр. 20:5). Мудрий цар закликав читачів досліджувати свої цілі в житті. А інакше можна потрапити в біду. “Тенета людині казати «святе» нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати” (в. 25).

У Білла Пінкні були ясні цілі, що надихнули тридцять тисяч школярів по всіх Сполучених Штатах наслідувати його приклад. Він став першим чорношкірим американцем, включеним до Національної зали слави парусного спорту. “Все для дітей”, – каже він. Будемо і ми прокладати свій курс, керуючись глибокою мудрістю Божих настанов.

Яка мета вашої роботи чи служіння? Яку спадщину ви сподіваєтеся залишити після себе?

Надихни мене, Боже, вірно трудитися для Твоєї слави.

Автор: Патриція Рейбон

“Вони ревно псули всі чини свої”. — Софонії 3:7

В очах мого друга читалося те, що відчував і я, – страх! Ми, два підлітки, погано поводились і тепер стояли перед директором табору. Він, котрий добре знав наших батьків, з любов’ю, але твердо сказав, що вони будуть дуже розчаровані. Нам хотілося залізти під стіл. Ми гостро відчували свою відповідальність за те, що наробили.

Бог дав пророку Софонії звістку для жителів Юдеї, в якій також говорилось про відповідальність за гріх (Соф. 1:1, 6-7). Після опису судів, які Він здійснить над ворогами Юдеї (Соф. 2), Господь звернувся до Свого винного народу: “Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!” (Соф. 3:1). Він був добрим і терплячим щодо них, а “вони ревно псули всі чини свої” (в. 7).

Бог бачив зачерствілі серця юдеїв, їхню духовну апатію, соціальну несправедливість і жадібність. Він збирався їх покарати. І не важливо, йшлося про князів, суддів чи пророків (вв. 3-4) – всі були винні перед Ним.

Апостол Павло писав юдейському народу свого часу: “збираєш собі гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога, що кожному віддасть за його вчинками” (Рим. 2:5-6). Але в нас, на відміну від них, є сила Христова, тому живімо так, щоб через нас прославився святий, люблячий Отець і щоб у майбутньому нам не було про що шкодувати.

Чому нам потрібно усвідомлювати особисту відповідальність за гріх? Чи траплялося вам зневажати Бога своїми справами?

Небесний Отче, допоможи мені робити тільки те, що добре і правильне у Твоїх очах.

Автор: Хліб Наш Насущний

“Обмий Ти мене – і я стану біліший від снігу”. — Псалом 50:9

“Помий мене!” Хоча цих слів ніхто не написав на моїй машині, вони мали повне право на ній з’явитися. З цією думкою я подався на автомийку, як і інші водії, що бажають позбавити свої машини від плям солі, якою щедро посипали дороги після недавнього снігопаду. Черга була довга, просувалася повільно. Але очікування того варте. Я отримав чисту машину, і до того ж в якості компенсації за технічну затримку мені її вимили безкоштовно!

Очиститися за чужий рахунок – саме в цьому полягає суть Євангелія! Через смерть і воскресіння Свого Сина Бог забезпечив нам прощення гріхів. Хто з нас не відчував потреби “митися”, коли нас покривали бруд і кіптява життя? Коли ми були заплямовані егоїстичними думками чи вчинками, які шкодили нам та оточуючим, позбавляючи нас миру з Богом? Псалом 50 – це крик Давида після того, як спокуса здобула перемогу в його житті. Пророк Натан вказав йому на гріх (див. 2 Сам. 12), і Давид почав благати Бога: “Очисти ісопом мене, – і буду я чистий, обмий Ти мене – і я стану біліший від снігу” (в. 9). Відчуваєте себе брудними та винними? Прийдіть до Ісуса і пам’ятайте слова: “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Ів. 1:9).

Що мав на увазі Давид, коли просив Бога: “Обмий Ти мене”? Що заважає вам попросити в Нього прощення та очищення через Христа?

Боже, Ти бачиш усі плями в моєму житті, бачиш, як я потребую очищення. Обмий мене, пробач і допоможи прославляти Тебе.

Автор: Артур Джексон

“Усякий-бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, – то Бог”. — Євреїв 3:4

Від гвинтових сходів до просторої спальні, від паркетних підлог до плюшевого килимового покриття, від величезної ванної кімнати до чудово облаштованого кабінету – рієлтор перевершив самого себе, демонструючи молодій парі їхній можливий майбутній будинок. На кожному кроці вони захоплювалися його красою: “Ви здійснили нашу мрію! Будинок просто чудовий!” Тоді рієлтор сказав те, що могло здатися незвичайним, але було вірним: “Я передам ваш відгук будівельнику. Похвали заслуговує не будинок і не я, а той, хто його збудував”.

Слова рієлтора передають думку, закладену в Посланні до євреїв. Порівнюючи Ісуса Христа з Мойсеєм, автор пише: “Гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім” (Євр. 3:3). Хоча Мойсей був удостоєний честі розмовляти з Богом віч-на-віч і бачити Його славу (Чис. 12:8), він був лише “слугою” в домі Господа (Євр. 3:5). Натомість Христос, Творець і Засновник (Євр. 1:2, 10), заслуговує на вищу славу, як “Той, хто все збудував” і “Син у домі Його” (Євр. 3:4, 6). А Божий дім – це Його народ.

Будемо вірно служити Господу, але пам’ятаймо: вищої слави гідний великий художник і будівельник Ісус. Вся хвала, яку отримуємо ми, Божий дім, зрештою, належить Йому.

Що особливе Бог вклав у вас? Якщо вас хвалитимуть, як можна переадресувати похвалу Христу?

Господи Ісусе, Ти гідний всієї хвали. Нехай мої слова та діла щодня прославляють Тебе.

Автор: Енн Сітас

“А хто робить за правдою, той до світла йде”. — Івана 3:21

Ніщо не могло вивести Аакаша із затяжної депресії. Його, що серйозно постраждав у автомобільній аварії, привезли до місіонерського шпиталю в південно-західній Азії. Вісім операцій допомогли відновити кістки, але Аакаш не міг їсти. Почалася депресія. Він був годувальником сім’ї, а тепер став інвалідом.

Але одного разу до Аакаша прийшов відвідувач, який прочитав уривок з Євангелія від Івана його рідною мовою і помолився за нього. Зворушений звісткою про Божий дар спасіння в Христі, Аакаш звернувся до Господа. Депресія невдовзі пройшла. Повернувшись додому, він спочатку боявся говорити про свою нову віру. Але потім все ж таки розповів домашнім про Христа, і шестеро з них теж увірували!

Євангеліє від Івана – яскравий маяк у світі темряви. У ньому ми читаємо, що “так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:16). З нього ми дізнаємося, що “хто слухає слова [Христа], і вірує в Того, Хто послав [Його], – життя вічне той має” (Ів. 5:24). У ньому Господь каже: “Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він” (Ів. 6:35).

Проблеми, з якими ми стикаємося, можуть здаватися величезними. Але Ісус прийшов, щоб дати нам життя з надлишком (Ів. 10:10). Отже, довіртеся Христу – надії миру та світла для людей.

Які світові проблеми лякають вас? Як вас втішають істина та присутність Христа?

Небесний Отче, дякую Тобі за надію у Твоїм Сині.

Автор: Давид Бренон

“Розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених”. — Ісаї 58:6

Девід Вілліс затримався на другому поверсі книгарні Waterstones, а коли спустився, то побачив, що світло вимкнене, а двері замкнені. Його закрили всередині! Не знаючи, що ще зробити, він набрав повідомлення у Twitter: “Привіт, @Waterstones. Я закритий усередині вашого магазину на площі Трафалгар. Випустіть мене!” Невдовзі після цього бідолаха був врятований.

Добре, якщо є до кого звернутися по допомогу. Пророк Ісая писав, що якщо ми опинимося в пастці створених нами ж проблем, на допомогу потрібно покликати Бога. За словами пророка, Господь звинувачував Свій народ у безвідповідальному ставленні до віри. Ізраїльтяни виконували релігійні вимоги, але прикривали цим гноблення бідних і гонитву за користю (Іс. 58:1-7). Звичайно ж, Бог не вподобав це. Він приховував від них обличчя Своє і не відповідав на їхні молитви (Іс. 1:15). Господь закликав їх покаятися і почати дбати про інших (Іс. 58:6-7). “Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: «Ось Я!» Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого”, – обіцяв Він (в. 9).

Робімо добро та допомагаймо нужденним. Адже Сам Бог слухає наші прохання про допомогу і каже: “Ось Я!”

Через яку поведінку чи стосунки Бог може не відповідати на ваші молитви? У чому вам, можливо, слід покаятися?

Боже, дякую, що Ти чуєш мої молитви. Допоможи мені робити людям добро.

Автор: Марвін Уїльямс