Особиста відповідальність

Олексій • 11 місяців назад

“Вони ревно псули всі чини свої”. — Софонії 3:7

В очах мого друга читалося те, що відчував і я, – страх! Ми, два підлітки, погано поводились і тепер стояли перед директором табору. Він, котрий добре знав наших батьків, з любов’ю, але твердо сказав, що вони будуть дуже розчаровані. Нам хотілося залізти під стіл. Ми гостро відчували свою відповідальність за те, що наробили.

Бог дав пророку Софонії звістку для жителів Юдеї, в якій також говорилось про відповідальність за гріх (Соф. 1:1, 6-7). Після опису судів, які Він здійснить над ворогами Юдеї (Соф. 2), Господь звернувся до Свого винного народу: “Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!” (Соф. 3:1). Він був добрим і терплячим щодо них, а “вони ревно псули всі чини свої” (в. 7).

Бог бачив зачерствілі серця юдеїв, їхню духовну апатію, соціальну несправедливість і жадібність. Він збирався їх покарати. І не важливо, йшлося про князів, суддів чи пророків (вв. 3-4) – всі були винні перед Ним.

Апостол Павло писав юдейському народу свого часу: “збираєш собі гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога, що кожному віддасть за його вчинками” (Рим. 2:5-6). Але в нас, на відміну від них, є сила Христова, тому живімо так, щоб через нас прославився святий, люблячий Отець і щоб у майбутньому нам не було про що шкодувати.

Чому нам потрібно усвідомлювати особисту відповідальність за гріх? Чи траплялося вам зневажати Бога своїми справами?

Небесний Отче, допоможи мені робити тільки те, що добре і правильне у Твоїх очах.

Автор: Хліб Наш Насущний