Світ у собі, чи реально це?
Олексій • 12 років назад

Ми всі хочемо жити у світі, але світ довкола нас не виникне сам по собі. Якщо розібратися, то світ у сім’ї, у суспільстві та на рівні країн і народів починається зі світу в серці конкретної людини. І якщо побудова світу у всьому світі звучить схожа на утопію, то досягнення світу у своєму серці – це вже куди нам ближче, та й звучить для нас набагато реальніше.
Але як на практиці це реалізувати? Як мати мир у серці, якщо його немає в країні, де ми живемо, якщо немає його і в сім’ї, в якій ми проводимо більшу частину свого часу? А якщо його ще немає і на нашій роботі, та й з друзями стосунки розладналися, що робити в такому разі?
Тут дуже доречно подивитися на одну дуже важливу пораду від апостола Петра: «…ухиляйся від зла і роби добро; шукай миру та йди до нього…» (1 Петра 3:11). Виявляється, світ можна знайти, а можна і втратити, можна до нього прагнути, а можна навпаки свідомо його руйнувати.
Ми вже говорили про це, але я вважаю важливим це повторити – світ у нашому серці може виникнути лише через примирення з Господом. Бог давач світу, а ми – одержувачі! Але при цьому є і наша частина і про це говорить апостол Петро: щось ми повинні припинити робити, а чогось усвідомлено прагнути. Ісус залишив нам світ, але ми можемо його або прийняти і мати у своєму серці, або відмовитися і прийняти ту підробку, яку пропонує цей світ: «Мир даю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам». (Івана 14:27)
Тому перше, що ми повинні робити, – це зберігати той світ, який дав нам Господь: «Плід же правди у світі сіється у тих, хто зберігає світ». (Якова 3:18) Світ може бути нами втрачений, а може стати благотворним ґрунтом для зростання багатьох добрих плодів у нашому житті. Тому так важливо їм дорожити і не дозволяти бути викраденим у нас суєтою чи дияволом через різні важкі обставини у нашому житті.
Друге – ми покликані примножувати і підтримувати дарований нам світ через пізнання Христа і Божої волі на наше життя: «…благодать і мир вам нехай помножиться у пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого». (2 Петра 1:2) Сам по собі світ не може перебувати в статичному стані, він або множиться, або втрачається нами. Саме тому нам так важливо не просто розтратити світ, який ми отримали – Бог бажає, щоб ми свідомо його примножували через знання того, що Він бажає здійснювати в нашому житті.
Third, we must, on our part, make every effort to ensure that our values and understanding of the world from God are not replaced by the values of this world: “Do not love the world, nor the things in the world: whoever loves the world does not have the love of the Father.” (1 John 2:15) Misunderstanding or misperception of what this world intends to mean by “peace and comfort” in life can lead even a believer far від миру, який дає Бог. Тому апостол Іоанн закликає не любити цей світ і не чіплятися за поняття, які він намагається нав’язати церкві та віруючим. Адже, насправді, Божа присутність і мир є зовсім не там, де іноді люди цього світу шукають, і ми з вами часом намагаємося знайти їх там, але ніколи не знаходимо.
«Бо Царство Боже не їжа й питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Дусі» (Римлянам 14:17).
Чи реально мати світ у своєму серці серед найнесприятливіших обставин – та це реально! Важливо лише прийняти світ від Бога, зберігати його, примножувати та не дозволити цінностям цього світу викрасти його з нашого серця.