Світ у собі, чи реально це?

Олексій • 12 років назад

Ми всі хочемо жити у світі, але світ довкола нас не виникне сам по собі. Якщо розібратися, то світ у сім’ї, у суспільстві та на рівні країн і народів починається зі світу в серці конкретної людини. І якщо побудова світу у всьому світі звучить схожа на утопію, то досягнення світу у своєму серці – це вже куди нам ближче, та й звучить для нас набагато реальніше.

Але як на практиці це реалізувати? Як мати мир у серці, якщо його немає в країні, де ми живемо, якщо немає його і в сім’ї, в якій ми проводимо більшу частину свого часу? А якщо його ще немає і на нашій роботі, та й з друзями стосунки розладналися, що робити в такому разі?

Тут дуже доречно подивитися на одну дуже важливу пораду від апостола Петра: «…ухиляйся від зла і роби добро; шукай миру та йди до нього…» (1 Петра 3:11). Виявляється, світ можна знайти, а можна і втратити, можна до нього прагнути, а можна навпаки свідомо його руйнувати.
Ми вже говорили про це, але я вважаю важливим це повторити – світ у нашому серці може виникнути лише через примирення з Господом. Бог давач світу, а ми – одержувачі! Але при цьому є і наша частина і про це говорить апостол Петро: щось ми повинні припинити робити, а чогось усвідомлено прагнути. Ісус залишив нам світ, але ми можемо його або прийняти і мати у своєму серці, або відмовитися і прийняти ту підробку, яку пропонує цей світ: «Мир даю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам». (Івана 14:27)

Тому перше, що ми повинні робити, – це зберігати той світ, який дав нам Господь: «Плід же правди у світі сіється у тих, хто зберігає світ». (Якова 3:18) Світ може бути нами втрачений, а може стати благотворним ґрунтом для зростання багатьох добрих плодів у нашому житті. Тому так важливо їм дорожити і не дозволяти бути викраденим у нас суєтою чи дияволом через різні важкі обставини у нашому житті.
Друге – ми покликані примножувати і підтримувати дарований нам світ через пізнання Христа і Божої волі на наше життя: «…благодать і мир вам нехай помножиться у пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого». (2 Петра 1:2) Сам по собі світ не може перебувати в статичному стані, він або множиться, або втрачається нами. Саме тому нам так важливо не просто розтратити світ, який ми отримали – Бог бажає, щоб ми свідомо його примножували через знання того, що Він бажає здійснювати в нашому житті.
Third, we must, on our part, make every effort to ensure that our values ​​and understanding of the world from God are not replaced by the values ​​of this world: “Do not love the world, nor the things in the world: whoever loves the world does not have the love of the Father.” (1 John 2:15) Misunderstanding or misperception of what this world intends to mean by “peace and comfort” in life can lead even a believer far від миру, який дає Бог. Тому апостол Іоанн закликає не любити цей світ і не чіплятися за поняття, які він намагається нав’язати церкві та віруючим. Адже, насправді, Божа присутність і мир є зовсім не там, де іноді люди цього світу шукають, і ми з вами часом намагаємося знайти їх там, але ніколи не знаходимо.

«Бо Царство Боже не їжа й питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Дусі» (Римлянам 14:17).
Чи реально мати світ у своєму серці серед найнесприятливіших обставин – та це реально! Важливо лише прийняти світ від Бога, зберігати його, примножувати та не дозволити цінностям цього світу викрасти його з нашого серця.