Церква Божої Слави

Дорога церква! Сьогодні в нашій країні відбуваються події, про які ні ви, ні я не могли нещодавно навіть подумати. Росія, яка є нашим сусідом і в якій майже кожен з нас має близьких і рідних, оголосила фактично війну Україні. І це при тому, що ніхто не зазіхав на територіальну цілісність цієї країни і тим більше ніхто не гнобить права росіян і російськомовного населення у нас в Україні. Ми все це чудово знаємо і до останнього не хотіли вірити у ті прогнози, які звучали у ЗМІ та інтернеті. Але сьогодні це реальність і вже у кожного з нас постало не одне питання: «А що ж далі? Що робити нам як віруючим України, громадянам своєї країни? Я вірю і хотів би вас закликати до цього, що перше, чого ми точно не повинні робити – це панікувати та думати про те, куди ми можемо поїхати. Це останнє, про що має думати людина, яка знає Господа. Але що ж ми маємо робити за таких обставин? Відповідь тільки одна – це сподіватися на Бога!

Писання дає нам дуже багато прикладів того, як Бог спростував найпідступніші задуми і найвитонченіші плани різних царств і народів, які намагалися поневолити або винищити Божий народ. Сьогодні я хотів би навести лише один приклад із писання, на підставі якого ми повинні стати в проломі за наш народ і за нашу країну:

«І було чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Сеннахірим, цар Асирійський, проти всіх укріплених міст Юдеї і взяв їх… І сказав їм Рабсак: Скажіть Єзекії: Так говорить цар великий, цар Асирійський: Що це за надія, на яку ти сподіваєшся? Я думаю, [що] це одні порожні слова, [а] для війни потрібні порада і сила: тож НА КОГО ТИ МІЄШСЯ, що відклався від мене?…» (Ісая 36:1, 4-5)

«Коли почув це цар Єзекія, то роздер одежу свою й покрився веретою, і пішов у дім Господній; … І взяв Єзекія листа з руки послів і прочитав його, і пішов до дому Господнього, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім. І молився Єзекія перед Господнім лицем і говорив: Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидить на Херувимах! Ти один Бог усіх царств землі; Ти створив небо та землю. Прихили, Господи, вухо Твоє і почуєш; відкрий, Господи, очі Твої й поглянь, і почуй слова Сеннахирима, що послав поносити Тебе, Бога живого. Правда, о Господи! Ассірійські царі спустошили всі країни та землі їхні, і кидали богів їх у огонь; але це були не боги, а виріб людських рук, дерево та камінь, тому й винищили їх. І тепер, ГОСПОДІ БОЖЕ НАШ, Врятуй нас від руки його; І ДІЗНАЮТЬ ВСІ ЦАРСТВА ЗЕМЛІ, ЩО ТИ, ГОСПОДІ, БОГ ОДИН». (Ісая 37:1, 14-20, а також 4 Царств 18-19)

Картина того, що пережив Ізраїль, була не втішною. Ворог під стінами Єрусалиму, а відповісти йому нічим і єдине, на що міг сподіватися Єзекія і весь народ – це на свого Бога. І вони звернулися до Того, Хто постачає царів і скидає їх, до Того, кому коряться всі начальства та сили. І диво сталося. Ворог, який здавався непереможним, з ганьбою біг, а той, хто був призвідником агресії – був убитий своїми ж синами.

«Тому так говорить Господь про асирійського царя: “Не ввійде він у це місто, і не кине туди стріли, і не приступить до нього зі щитом, і не насипе проти нього вала. По тій же дорозі, якою прийшов, повернеться, а до цього міста не ввійде, каже Господь. Я буду охороняти. раба Мого». І вийшов Ангол Господній і вдарив у асирійському таборі сто вісімдесят і п’ять тисяч. І встали вранці, і ось всі тіла мертві. І відступив він, і пішов, і вернувся Сеннахірим, асирійський цар, і жив у Ніневії. І коли він поклонявся в домі Нісроха, бога свого, Адрамелех та Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли до краю Араратського. І зацарював Асардан, син його, замість нього». (Ісая 37:33-38)

Тож молитимемося дорогі друзі! Бог з тими, хто принижений та утискуємо!!! І, звичайно, на боці тих, хто сподівається на Нього! Сьогодні час для Божого дива. Дива, яке змінить наш народ і оберне його до свого Господа.

Пастор Олександр Колтуков.