Церква Божої Слави

Сідайте, будь ласка. Дякую вам, дорогі левіти, за чудове прославлення, за такий чудовий час поклоніння. Ради вітати всіх, хто є на цьому місці. Також вітаємо тих, хто приєднався до цього служіння, дивиться його онлайн, або буде дивитися у запису, ми молимося за всіх, хто сьогодні не з нами, хто прихворів, якщо ви дивитесь онлайн цю трансляцію, то напишіть там у коментарях, якщо ви хворієте, щоб ми за вас могли молитисфя, ми обов’язково подивимось кожний коментар, помолимось, або якщо у вас просто є якась потреба, або ви хочете навіть когось привітати, підбадьорити теж, напишіть, якщо ви не можете написати, то там означає, що вам треба підписатися на канал, поставити лайк і тоді ви зможете залишати коментар. Це якби така трошечки технічна, технічний момент. Ще раз вітаю всіх, хто є на цьому місці. Давайте ми достанемо наші мобільні телефони або ваші паперові Біблії, якщо вони у вас такі звичайні. і ми звернемось до Божого Слова, і давайте з Божою допомогою постараємося бути тут, зараз, бути зосередженими на тому, що Бог бажає вам і мені сказати. І назва сьогоднішньої проповіді, якщо можна, на екран – «Камінь, ножиці чи влада?» Камінь, ножиці, влада. Хто з вас мріяв колись, ну або мріє зараз, я думаю, що це взагалі така гарна мрія або гарне бажання мати, щоби Бог духом своїм святим завжди вас направляв. Ну в усіх ваших планах, в усіх ваших справах, в якихось ваших бажаннях. Є такі люди, так? Ну в принципі, я думаю, всі, так? Ми хочемо і в нас є бажання, щоб Бог нас скеровував. Тому що ми, в принципі, як віруючі люди, я сподіваюся, що ви в їх числі, ми розуміємо, що Бог поганого для нас не побажає. І навіть Боже слово мені говорить, що Він знає наміри, які Він має до нас. Наміри які? Погані. На благо, а не на зло. щоб одарувати нам що? Будучність і надію. Щоб ми мали гарне майбутнє, і щоб у нас були гарні надії на це майбутнє, щоб ми не очікували, що завтра буде ще гірше. Тобто, коли у нас ще нещодавно були такі вище обстріли по енергосистемі, і коли по-розбивали всі електропідстанції, всі ТЕЦ, почали вже бити по тим підстанціям, які передають з атомних АЕС, електроенергію в інші частини України. І в нас не було світла, в нас у багатьох не було води, у багатьох людей не було тепла. Це коли були морози там 20-25 градусів. І це погіршувалося, погіршувалося, то в нас тільки були надії на майбутнє. зараз ще раз ударять, і у нас взагалі чи світла не буде, чи опалення не буде, ще чогось не буде. Тобто не дуже в нас були гарні надії. Але Бог знає і має на ваше і моє життя такі надії, які нас не будуть в депресію вганяти, а навпаки будуть в наше життя приносити якісь радісні, добрі бажання, плани. І знаєте, сьогоднішня історія вона теж говорить якраз про ведення Духом Святим. Але хто з вас бажає, щоб Дух Святий вас повів у пустелю? Є тут такі люди? У пустелю. Ні на екскурсію до пірамід Хеопса, або в гробницю Тутанхамона на комфортабельному автобусі з кондиціонером, з водичкою, куди вас привезли, ви там погуляли, по-фоткалися, і вас назад там відвезли до готелю на один деньок. А хто з вас бажає, щоб дух святий повів вас у пустелю на цілих 40 днів? Є тут такі люди? Я думаю, дуже мало, або якщо є, то такі дуже екстремальні. Але сьогоднішня історія якраз про це. І давайте ми разом подивимося початок цієї історії. Це Євангеліє від Матвія, четвертий розділ, перший і другий вірші я спочатку прочитаю. Там написано, я читаю з сучасного перекладу, але сьогодні буде і з іншого сучасного перекладу я буду казати. Там написано, тоді Дух, зверніть увагу, Дух навіть в наших перекладах, Він з великої літери, Тобто не просто дух Ісуса Христа, чи якийсь нечистий дух, тоді дух, дух Божий, повів Ісуса куди? На екскурсію. Ні, в пустелю, звичайну пустелю, аби диявол його випробовував. І він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів. Про що цей текст святого письма? Він про те, що Дух Святий нас може повісти в те місце, де ви і я зовсім не хотіли б бути. Як ви думаєте, Ісус після свого хрещення, коли до нього почали приєднуватися учні Івана Христителя, він дуже хотів, щоб Бог його тут раз забрав і повів в пустелю. Як ви думаєте? Так він планував. Я думаю, що коли за ним послідували Андрій, Іван, ще якісь учні, я думаю, о, клас, слава Богу, от починається моє служіння. Вже і учні навіть підтягнулися. Вже навіть підготовлені, вже їх Іван Христитель повчив. І тут його Дух забирає. Як ви думаєте, учні з ним пішли в пустелі? А їх Дух Святий не повів в пустелі. Їх Дух Святий повів додому, Тому що в них там були жінки, діти, робота, в пустелі риба не ловилася, що там можна набрати? Піску, пісок на базарі, ну може комусь можна там на будівництво продати, але це не ті гроші, які ти виручиш за рибу. І Дух забирає Ісуса на самому початку Його служіння і приводить туди, де немає ні людей, ні служіння, і немає банально навіть, що їсти. Вода там якась була, бо без води точно, бо Ісус 40 днів не протягнув. Як ви думаєте, в цей час, особливо, коли вже закінчився Його піст, написано, що був 40-й день, Як ви думаєте, Ісус відчував себе переможцем? Відчував себе переможцем? Ні, нічого про це не написано. Як він себе відчував? Як мінімум, те, що ми читаємо, він був дуже-дуже голодний. Знаєте, я на цьому тижні захворів оцим грипом А, який зараз гуляє. Чесно вам скажу, я ніколи так сильно не хворів. Навіть коли була корона, була висока температура, погано себе почував, але я пересувався по квартирі, ці жарознижуючі допомагали. В цей раз в понеділок мені стало гірше, після обіду, і вівторок, середу і четвер я взагалі не вставав з ліжка. Просто не міг вставати з ліжка. Мені було важко навіть встати йти до туалету, щоб ви зрозуміли. Просто настільки важко, знаєте, як ходячий мерець. Я не знаю, ніколи себе так не відчував. От просто вирубіло. Вівторок я взагалі пролежав, не вставав взагалі. От цілий день не вставав, навіть в туалет не вставав. Тобто настільки було погано. Я не знаю, як Ісус себе відчував. Надіюсь, що трошечки фізично краще. Але я розумію, як себе відчувати, коли ти просто розбитий, просто ніякий. І ти молишся, а він що робив 40 днів? Там, не знаю, кості кидав, в Тік-Ток листав. Так? Що він робив 40 днів? Написано, що він постував і молився. Як ви думаєте, що очікує людина, яка постує і молиться? Що вона очікує? Відповіді, сили від Бога, Божої присутності. Відчував це Ісус. Ви це бачите в цьому тексті? Він відчував себе голодним. Без відповіді, без Божої присутності. Бог до нього не прийшов. Прийшов до нього Бог? Може, ангели до нього спустилися, да? Почали йому казати, ну, Ісус, ще годинку помолись, зараз все прийде. І Божа присутність, і відповідь, і розуміння, як тобі служити. Прийшли ангели? А хто до нього прийшов? Давайте подивимось, хто до нього прийшов. Зовсім не той, кого він очікував. Трохи далі. З 3-го вірша, 34-й вірш ми читаємо. І підійшов до нього спокусник і сказав, якщо ти, син Божий, якщо ти, дочка Божа, скажи, щоб це каміння стало хлібом. У відповідь він сказав, це вже Ісус каже, написано, не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст. До Ісуса підійшов спокусник. Як ви думаєте, чому саме в цей час? Чому на 40-й день? Ні на 39-й, ні на перший день? Як ви думаєте, дочекався? Чого дочекався? Ну, на перший день Ісус точно був сповнений сил, точно був не голодний, і він знав, для чого він прийшов, що він прийшов поститися, молитися, про Божу силу, про Боже ведення в служіння, і в нього були очікування ще гарні, да? В тридцять дев’ятий день у нього точно вже не було сил, він вже точно був голодний, але він ще очікував, йому ще день треба протриматися, і він думає, ну в останній день, ну точно Бог повинен прийти, ну в останній день, ну Бог повинен точно вже всі карти розкрити і показати, як служити, кому служити, кого в учні покликати. І диявол дочекався. Чого? Того останнього дня. І прийшов самий останній день. Я думаю, прийшов якраз під кінець дня. У євреїв 6 годин вечора починається наступний день. Тобто він десь, я думаю, в п’ять або в чотири години вечора, якраз коли вже день закінчився, засонечко починало сідати, він прийшов, Сус, тук-тук, а де твої відповіді? А де Божа присутність? А може Бог тебе не чує? А може ти не про щось те молишся? В якому дні ви в цій історії? Перший день? Десь посередині? Можливо, тридцять дев’ятий? Ви чекаєте, ну, ще деньок, ще один день, і точно Бог відповість. Чи ви вже в цьому сороковому дні? Я думаю, що багато з вас, я на цьому тижні, ми в сороковому дні, ми за щось молилися, постилися. Не щось погане. Як ви думаєте, Ісус просив за щось погане? Ну, протягом цих сорока днів. Як ви думаєте? Ви якось не впевнені. Та точно він не просив за щось погане Він просив за те, щоб виконати Божу волю Він просив, щоб люди спасалися через його служення Він просив за відкриття, що йому робити Він точно не просив за щось погане Але він нічого цього не отримав Тому дуже важливо розуміти Де ти в цій історії? Якщо в тебе сьогодні все добре Скажи за все, ти в цьому першому дні Ти тільки починаєш В тебе надія, ти чекаєш, от зараз я помолююся, от зараз я в Бога попрошу, от зараз піст візьму і все точно вирішиться. Ну класно, це класно. Якщо ти вже трошечки такий втомлений, але ти ще молишся, ти ще очікуєш, можливо ти посередині. Якщо ти так от відчуваєш, ну, от піднажать, ну, трошечки, ну, день ще протримається. Можливо, у тебе 39-й день. А можливо, ти вже в сороковому дні. Ти думаєш, ну як так? Я ж вже все протримався, пропостився, промолився, не здався. Бог! Чому так? Знаєте, навіть не питайте. Чому я знаю, що багато з вас в цьому сороковому дні? Навіть не питайте. Що сьогодні каже вам спокусник? Я можу вам процитувати. Можу вам процитувати. Якщо ти віруч, якщо ти Боже дитя, то де ж відповідь? Чули такі голоси всі? Якщо ти віруч, де твої відповіді? Якщо ти Боже дитя, покажи А може ти забув про це сказати Богу? А може Господу взагалі це не треба казати? Скажи одразу цій проблемі, цьому каменю, цій хворобі Хай вона раз і перетвориться на протилежне хвороба на здоров’я, проблема на Боже диво, якісь стосунки зруйновані на те, що в тебе вже все добре. Тільки скажи, ви чули цей голос в своїй голові? Чули? Хтось чув на цьому тижні, когось, можливо, прямо зараз. Я проповідую, а ці голоси, вони там крутяться, крутяться. А хтось навіть з цими голосами змирився. Ти невдаха, Ти не спасений, ти взагалі приблуда, а не Боже дитя. Так-так, хтось з цим змирився. Вже без ніяких якщо. Диявол каже Ісусу, якщо, а вам же він каже, ти не спасений. Бог тебе не чує. Навіть, як кажуть, молить, не парся. І тут виникає запитання. Чи варто розмовляти з дияволом? Як ви думаєте? Чи варто розмовляти з дияволом? Я вам скажу, взагалі з ним розмовляти не варто. Ви його ні в чому не переконаєте. Ваші аргументи, ну те, що ви вважаєте аргументами, вони на нього не подіють від слова зовсім. Єдине, що варто йому, не йому, а цій спокусі, відповісти. Але знову ж таки, як відповісти? І в цьому Ісус показує, наприклад. Не чимось своїм, а відповісти як? Як відповідав Ісус? Написано. Написано. Треба знати, що написано, для чого написано і як воно повинно спрацювати в твоєму житті. Для чого треба відповідати на спокусу? Щоб вона не засіла в твоїй голові. Бо коли ти її приймаєш і починаєш крутити, вона що? Як ті ворони. гніздо звиває, яйця відкладає, а потім там ще купа ворончат, щоб її не пустити в своє серце і в свій розум. Як правильно реагувати на спокус? Перше, треба розуміти, що вони будуть в вашому моєму житті. Знаєте, в чому проблема нацик віруючих? Знаєте? Ми часто думаємо, що якщо я віруючий, то в моєму житті не буде ніяких спокусів. Бувало у вас таке? Ні, так? Я думаю, що бувало. Давайте будемо чесні. Якщо не в усьому, але в цьому точно в мене не буде спокус. В цьому точно в мене не повинен бути проблем. А потім раз, якраз де ми думали, що ми ніколи не спокусимося, ніколи це для нас не буде проблемою, і все. Хочу вас сьогодні підбадьорити. Можна? А то я вас трошки так і смотрю. Привір розвів, привір розвів. Хочу вас підбадьорити. Книги пророка Ісаїя ми читаємо про Христа. Я прочитаю цей вірш не в самому останньому сучасному перекладі, а в попередньому. Він в електронних Бібліях називається УМТ. Свята Біблія сучасною, по-моєму, мовою. Так воно звучить. Він буде зараз у вас на екрані. Просто, щоб ви, якщо у вас інший переклад, розуміли, чому він відрізняється. 55 розділ, третій вірш. Це пророцтво про Христа. Там написано. А люди зневажали і уникали Його, як такого, хто постійно хворів. Скажете, пастор, ну щось воно не підбадьорює, не підбадьорює. Достото він знав, що таке страждання, на кого люди відмовляються дивитися, його зневажали. Ви спитаєте мене, а де тут підбадьорення? Ну, єдине, що можна себе підбадьорити, що це про Христа, а не про мене. Як нас часто підбадьорюють. А воно, дивіться, в нього ще гірше. Ну, мені ж не легше, що в нього ще гірше, да? В мене хтось загинув, а в нього там двоє родичів загинули. В мене або я хворію, а в нього там вся родина хворіє, ще гірше, да? Ну, мені ж від цього не легше, що хтось, там, сусід, знайомий, друг, когось знає, що він теж хворіє. Ну, можу поспівчувати, да? Мені ж болить все одно від того, що мені болить, да? Тобто, ну, не легше, да? А ще тут про Христа, який постійно хворів, а в інших перекладах терпів болі та страждання, але я взяв цей переклад, бо він трошки краще пояснює наступний вірш, який я ще прочитаю з цього прироста. Бо в російській, що он мускарбєй, і зв’ядувавши болезні, в одному з українських перекладів, що він був знайомий з хворобами, ну як він з ними познайомився, і шов-шов, скаже, привіт, хвороба, тому що в його житті це траплялося, ну просто треба пояснювати. Але ж виникає питання, ми з часу думали, Христос ж не може хворіти. Хто так думав колись? Я так думав, що Христос ніколи не хворів. А це про кого пророцтво? Про кого пророцтво? Про Христа. Знаєте, Христос хворів, Христос терпів болі і страждання. Про це це пророцтво. І він не може хворіти тільки в наших фантазіях. Як в наших фантазіях, ми не хочемо хворіти, ми не хочемо, щоб наші діти хворіли, родичі хворіли, ну це нормально, але це просто фантазії. Гарні фантазії, які, на жаль, не здійснені, поки ми тут на землі. Знаєте, а ще, якщо так вірити в цю теорію, він не відчував голоду і був завжди приємний для всіх людей, правда ж? От тут якраз про це написано. Люди всі його приймали з радістю, і навіть не відмовлялися на нього дивитися, і ніколи не зневажали. Правда? От тут якраз це написано. Правда, давайте я вам покажу ще один вірш цього природства. Я сказав, що це якраз буде під бадьоренням. Ви, мабуть, не один раз його цитували, тому що ми любимо цитувати, які обітниці? Хороші, добрі, які про нас щось говорять, що в тебе буде все добре. Коли нам щось говорить якесь пророцтво, що в тебе можуть бути проблеми, тобі щось треба виправити, ну, це не про мене, це про мого сусіда, про мою дружину, про чоловіка, про дітей. Ну, от їм треба точно помінятися, а я ж хороший, я ж хороший. Знаєте, але цей вірш, одразу я обмовлюся, не працює без оцього вірша, який ми тільки що прочитали. Це той самий 53-й розділ, 5-й вірш. Там написано. Він же був зранений за наших гріхів, був катований за наші провини, завдяки перенесеному ним стражданню нам подарована мир. І тут увага, те, що ми часто цитуємо, те, що цитував Петро під час своєї проповіді вже в діях, його ранами ми що? Оздоровилися. Так і амінь. Це те, про що ми мріємо, коли хворіємо, це те, про що ми молимося за тих людей, які хворіють. І це Божа обітниця, що саме ранами Христа приходить оздоровлення, приходить зцілення. І воно працювало і до Христа, бо це було за 600 років, і воно працює по сьогодні, бо його цитували апостоли і потім пізніше віруючи в Ісуса Христа. Але як воно працює? Чому воно працює? Тому що хто хворів? Хто терпів рани? Хто? Ісус Христос. Як ми отримали прощення гріхів? Як ми отримали мир з Богом і зцілення від хвороб? Мабуть, тому що Христос не терпів ран, його ніколи не зневажали і він ніколи не хворів. Все якраз навпаки. Тому що Христос терпів зраду, рани, побої, зневагу і його ранами якраз ми що? Отримуємо зцілення. Але, вертаючись до нашого попереднього тексту, виникає інше питання. Добре, Ісус хворів, а може ми не повинні тоді хворіти? Ну, якщо Він вже, я так скажу, від нас не страждався, якби натерпівся, може в нас повинно все бути добре, так? Ну, є таке вчення, що всі віруючі повинні бути здорові, багаті, благословенні, успішні. Чули, таке вчення? Ну, так, Бог хоче. Але є апріорі без яких умов, що ми ніколи не хворіємо, ніколи в нас не буває нестачі в грошах, ніколи не трапляється ніяких хвороб? Так? Ні. Це якраз говорить, що Бог це все вирішує, але все це в нашому житті що? Час від часу трапляється. Когось частіше, когось, слава Богу, рідше. Тому суть першої спокуси така. Не проміняй Боже слово, його волю на вирішення твоєї тимчасової потреби. Що диявол запропонував Христу? Вирішити потребу. В нього була потреба, він був голодний. Так. Він міг перетворити каміння на хліб. Міг. Він потім робив такі дива, він помножував хліби, не тільки хліби, рибу, да. Тобто він міг це зробити. Але що би трапилося, якщо б він це зробив до того, як закінчився піст? До того, як він, ну там ще дві спокуси, да, забігаючи наперед, анонс, да. до того, як все це закінчилося. Що би трапилося в своєму житті? Що би він проміняв? Він би проміняв всі Божі відповіді на просто те, щоб він непогано, думаю, наївся. Він би поганого хліба точно там не зробив. Бог не проти тебе. Він за те, щоб ти був сілен. Він за те, щоб в тебе була гарна робота. Він за те, щоб ти був збережений від сьогоднішнього зла. Але все це не має ніякого сенсу без того пошуку його волі. Розумієте? Ми інколи можемо проміняти вирішення якоїсь просто тимчасової проблеми. Так нам важко, так ми від хвороби розбиті, так у нас немає сили. І ми інколи можемо вирішити оцю маленьку потребу, отримати локальну таку перемогу і програти цілу війну. Але ті, хто був уважний, помітили, що я сказав А, та не сказав Б. Сказав, що нам треба приймати факт, що спокуси будуть в нашому житті. Добре, ми це приймаємо. Це як погані новини. Ми їх інколи не хочемо чути, але все одно вони є. А що ж тоді друге? Друге, як саме на це реагувати? Змиритися? Намагатися на це не звертати увагу? Ну, можна ж так, да? Ну, ладно. Закрив очі. Все, це мене не торкається. Але особливо, коли ти хворієшся, як думаєте, це працює? Ну, ти закрив очі. Тобі легше стало. Ну, я закривав очі, лежав, не спав, і мені все одно було погано. Ну, це коли зараз я хворів. Треба відповідати, як я казав, Божим Словом. Казати написано і далі по тексту. Навіщо цитувати Біблію? Тому що всі ваші і мої слова, як я вже казав, Для диявола вони нічого. Ні аргументу. Йому наплювати, що ви їм там будете розказувати, хоч годинами йому щось там правильно розказувати. Чиєму слову він не може заперечити, як ви думаєте? Чиєму слову? Тільки Божому слову. Для нього авторитет один. Тільки Бог. Тому перша істина з цього тексту святого письма така. На всі спокуси відповідай тільки Словом Божим. Знаєте, єдине, я не міг, от коли зараз хворів, от буває таке, ти ні про що не можеш думати, от єдине, що я міг робити, це я згадав пару пісень прославлення і я їх намагався співати. І я намагався, знаєте, коли ти в такому мега поганому стані, все як відрубає, ти ні про що не можеш думати, ти тільки засереджений на цій хворобі, на цій болі. І от що мені допомагало? Пісні і декілька місць, знову ж таки, я не там згадав всю Біблію, декілька місць писання, я їх згадав і просто їх вкрутив, вкрутив, щоб оцей стан, в якому я перебував, мегакепський, щоб його просто від себе відігнати. Але ця історія не закінчилася на перший спокусь. Думаєте, добре, що все так закінчилося. От одна спокуся переміг і все. Раз, переніс без автобусів, літаків і поставив на наріжнику храму. Та й каже, якщо ти Божий син, то кинься вниз. Тут увага, увага. Диявол цитує Біблію. Адже написано, що своїм ангелам звелить, щоб оберігали тебе, і на руках піднесуть тебе, щоб ти не вдарив у камінь ногу свою. І знову ж таки, сьомий вірш, уважно. Відповів йому Ісус, ще написано, ти знаєш Біблію, хорошо, але давай послухай ще те, що написано в Біблії Не спокушатимеш Господа Бога свого Ви, мабуть, звернули увагу на невідповідність у назві проповіді Хто був важливий? Камінь, ножиці і влада Ну, я думаю, ви зрозуміли алегорію, що діти грають, там, юзіфа, і кидають ножниці, або камінь, або папір, або колодязь, ще там зараз якісь нові з’явилися речі, я там не дуже в цьому, так сказати, присвіщений. Але чому ножниці? Їх же немає. Тут нібито в цьому вірші камінь є, так? В першому вірші. Забігаючи наперед, провладу там теж є в третій спокусі. А де тут ножниці? Щось пастор тут знову ж таки намагається заплутати. Насправді якраз в цьому вірші ножниці. Ножниці. Ну, виделка, можна сказати, виделка. Диявол поставив Ісуса між лезами оцих ножниць. Він каже, якщо ти, Божий син, і віриш Боже Слово, але не кинешся з верхівки храму, бо не віриш те, що написано в Біблії, то ти хто? Брехло. Ти ж мені цитував Біблію, а тепер я тобі процитую. І тому, якщо ти віриш Боже Слово, то зроби те, що написано в Божому Слові. Якщо ти це не зробиш, ти хто? От такий ти вірить. А я так і знав. Говориш одне, а сам цього не робиш. Ну, так от, ножниці, тобто, якби на розтяжки такі. Знаєте, але чи треба взагалі обирати з варіантів, що пропонує вам диявол сьогодні, як ви думаєте? Чи треба взагалі обирати якийсь варіант, який вам пропонує диявол? Навіть якщо вам процитую, як Ісус от Біблію. Ні. Треба знати, що написано. Інш. Треба знати Біблію в контексті, а не просто вирваний, як один такий старий бородатий анекдот, молодий хлопець, який тільки увірував, і він думає, ну як от для себе знайти відповідь. І так хочеться знати, що Бог від мене очікує. Думаю, ну, відкрию Біблію на першому такому місці. Ну, є такі люди, які так от читають і так от знаходять відкриття. Він відкриває Біблію, і там якраз місце про Юду. І пішов Юда, і подивився. Думаю, ну, щось не те. Відкрию ще одне місце. І там попередляє якраз на місце, іди і роби те саме. Ну, це до того, як Біблію не треба читати, я вам точно кажу. І так не треба читати, не треба знаходити для себе відкриття. Треба знати дійсно, що написано, що Бог тобі сказав. Тому друга істина з цього тексту святого письма така. Керуйся Божим словом, не спокушайся сам та не спокушай Бога. Керуйся Божим словом, не спокушайся та не спокушай Бога. Про що взагалі цей текст? Він про те, що не треба приймати рішення під час спокусу на емоціях. Хто з вас відчував під час хвороби, або під час фарки, або під час якогось непорозуміння, відчував так, так все, кидається все. Кидається служіння. Не буду з цією людиною більше розмовляти. Ніколи її ні про що не попрошу. Відчували таке? Та, да. Та, да. Я дуже часто. Коли хтось там щось тобі пообіцяв, Потім не зробив, думаю, так, все, більше ніколи просто даже не подзвоню, нічого не попрошу. Тому що ти відчуваєш себе як? Згадженим. Ти очікував. А потім, коли емоції проходять, спокуси влягаються, ти розумієш, ми всі грішні. Ти колись когось пообіцяв, не прийшов, пісеньку склали, підманула, підвів. Звідки ж ці пісеньки беруться? Не на рівному ж місці, дійсно, хтось підманув, хтось підвів, хтось не прийшов, хтось тебе зрадив. А інколи ти від Бога очікував, що Бог тебе зцілить, Бог вирішить якусь твою потребу. А сороковий день минув, Бог не прийшов, не зцілив. Ти думаєш, так, не буду служити. Якщо би Бог хотів мені допомогти, то допоміг би Він? Ну, логічно, допоміг би, допоміг би. Що робити в такому випадку? Треба дочекатися, коли спокуса пройде Треба дочекатися, коли ви цю спокусу переможете Не приймайте рішення Багато людей, вони в своєму житті щось кинули Якраз оцей момент спокусу Яка ж цей момент, коли вони були найбільш вражені, слабкі, голодні, хворі, розбиті Як ви думаєте, вони потім повернулися, коли вони кинули це під час спокусу? Ну, якщо повернулося, дуже-дуже мало. Більшість не повертаються. Більшість не починають. Знаєте, для більшості, ми розмовляли якраз з Львов Павлим перед служінням, треба як до Майсея в гарячому кусті прийти і так дуже переконуватися поговорити. Тому що людина в 40 років кинула і на 40 років взагалі забула про Бога, про служіння, про покликання. І Богу було треба так дуже-дуже сильно постукати до Майсея. Чому? Тому що під час однієї спокуси Він просто в серці прийняв своє рішення Все, я це кидаю Якщо би Бог мене дійсно до цього покликав У мене б ніколи не трапилася халепа У мене б не хотів бити фараон Я ж був другою людиною Майже-майже принцем Єгипту Знаєте, рішення треба приймати після спокуси Саме це рішення буде твоєю перемогою Рішення треба приймати. Всі рішення. Ти можеш і після спокуси прийняти неправильне рішення. Але вже буде менше на це, так сказати, шансів. І трохи далі ми читаємо завершення сьогоднішньої історії. З восьмого вірша. Я говорив, що буде три спокуси. Слава Богу, що три. Хтось ще так здихнув з облегшенням. Я скажу, в вашому житті може бути трошки інакше. Може бути одна, може бути дві, може бути три, як у Ісуса, ну, підряд, а може бути і більш, скажете пастор, ну, обрадов. Ну, я сьогодні, бачите, трошечки така не дуже весела проповідь. А з восьмого вірша по одинадцятий, давайте ми прочитаємо, написано. Знову бере його диявол на дуже високу гору. Хто з вас був в горах? Були? В Карпатах, можливо, до окупації Криму був в Кримських горах. Знаєте, мені дуже подобається в горах. Чому? Ну, такі пейзажі, таке повітря. В Києві теж повітря, коли мені хочеться дихати. Дьявол бере Ісуса на дуже високу гору І показує йому всі царства світу та їхню славу І каже У серце дам тобі Якщо впавши ниць, поклонишся мені Тоді Ісус відказує йому Іди геть від мене, сатано Адже, що? Написано Написано, Господу Богові своєму поклонятимешся і йому єдиному служитимеш. Тоді залишив його диявол, і ось ангели підступили і служили йому. Хто керує цим світом? Хто керує цим світом? Ну, цим світом, так. В якому ми живемо? Диявол. Він не обманює. Диявол може казати правду. Ви бачите, так? Він може казати правду, коли хоче. Коли хоче. Не завжди. Але чи керує диявол насправді всім світом? Чи керує диявол насправді всім світом? Ні. Він керує тільки тими людьми, хто живе в гріху. хто віддав йому керівництво в своєму житті? Чи керував диявол Ісусом? Ні. Якщо б він їм керував, він би йому не пропонував поклонитися. Правда ж? Чи керує диявол сьогодні в житті віруючих? В вашому йому житті? Ні. Тому що кому ми поклоняємось? Ну, якщо все добре, ми поклоняємось Господу. Ну, інколи бувають нюанси. Знаєте, тому те, що говорить диявол. Це може бути правда, але, як то кажуть, не вся правда. Тобто, не вся картина. І ось тут є якраз брехня. Знаєте, це як в анекдоті. Хочу вам його сьогодні проілюструвати. Зараз от ідуть, продовжуються, да, перемовини про пропинення війни, про мир. І на жаль, да, ну, ці перемовини поки що не просувається вперед, і якщо б Америка час від часу не включалася, то, мабуть, трошки було б важкувато взагалі чогось досягти. І ось, уявіть собі таку картину, що черговий раунд перемовин, знову зустрічається, тільки вже без Зеленського, зустрічається Трамп, Путін і Лукашенко. Ну, ви скажете, звідки взявся Лукашенко? Його Путін запросив, тому що Лукашенко, ви новину думаєте, дивитесь, в нього зараз непогано виходить з Трампом домовлятися, він там вже домовився про зняття одних санкцій, других санкцій, він там за це відпускає політзаключених, І потім думаю, ну от Лукашенка виходить, візьму його, може він там щось з Трампом поговорить, якось допоможе просунути мою лінію. І ось вони там сідають на круізний лайнер, пливуть, сидять за столиком, розмовляють, але починається такий шторм, буря, і їх трьох викидає за борт. Але разом з цим штормом відривається шлюбка і вони встигають троє в цю шлюбку заскочити. Ну, посеред моря лайнер кудись там вже віднесло, треба до берега рости, а вони ж всі президенти, ніхто ж, так сказати, на веслах сидіти не хоче. Ну, Трамп перший встає і каже, я ж лідер вільного світу, а лідер повинен мати вільні руки, тому я цим ділом не займаюся. Ну, тоді встає Путін і каже, а в мене є теж чим потрясти, в мене є ці, як його, ядрьоні бейголовки, в мене теж повинні руки бути вільними. А Лукашенка сидить, думає, що в мене є. Ну, картопля є, але ж цим нікого не переконає. Ще Путін там якийсь орешник передав, але інструкцію не дав. Де його садити? Чи глибоко копати? Думаю, і орешником не можу похвалитися. І він тоді тут зрозумів, треба давити на Трампа. А давайте проголосуємо, хай буде демократія. Трамп думає, я-я, я за демократію. Вони там взяли Трампа цей копелюх, зробили папірці, проголосували, Лукашенка перед цим вибрали головою виборчої комісії, він порахував, проходить 5 хвилин, Путін сидить на веслах, грибе, потім стає, на його місці сідає Трамп, грибе, в якийсь момент так зупиняється і звертається до Путіна, каже, Володимир, я все розумію, за Лукашенка проголосувала більшість. Але ж нас троє на лоці, а за нього проголосували четверо. Ну, це про владу і про те, що нам пропонує дуже часто Дія. Як казав один з тих правителів, який у нас був у Радянському Союзі, що неважливо, як люди проголосували, важливо, як порахували нам. Тому остання істина на сьогодні така. Коли ти обираєш служити Господу, Божий Ангел служить тобі. Коли ти, коли я, ми обираємо служити Господу, хто приходить? Вже не спокусник, вже не ці думки крутяться, а де твій Бог? А якщо б Бог був, Він би вже тебе давно почув, Він би вже тебе зцілив, допоміг, спас твоїх рідних. Коли ти служиш Богу, попри все, навіть у спокусах, приходить хто? Це було в останньому якраз вірші. Приходять Божі ангели і служать тобі. Є сцена в тому, що тільки Бог має всю владу на небі і землі. Що би ти сьогодні не чув в своїй голові, що би ти сьогодні не чув від своїх обставин, що би тобі не говорив диявол, тому що він каже, та кинься, та який Бог, да де він? Але коли ти попри ці спокуси, попри хворобу, попри те, що твої рідні ще не спасені, ти продовжуєш жити за Богом і служити Йому, закінчується ця спокуса. Приходять Божі ангели і служать тобі. Як саме, коли ми обираємо Його Господом і служимо Йому. Тому як перемогти гріх із покуси в своєму житті? Чи завжди треба брати піст на 40 днів? Можливо, якщо вам Бог дасть відкриття, але насправді ні. У мене був вимушений піст під час цієї хвороби, я три дні коли лежав, взагалі нічого нею. Ну просто, в мене там дружина Юля трошки сварила, ну просто я не міг, не хотілося. Єдине, що міг, ну, пити, слава Богу, пив, пив чай, слава Богу, пив чай з каліною, яку мама передала, слава Богу. Але, от, їсти не міг, трошечки, так сказати, постунки, щоб вже за два дні навіть встиг вже виправити цю проблему. Але, ну, було видно, що я по посту, ну, вимушено, але по посту. Але знаєте, що треба робити? Головне – продовжувати триматися за Бога. Очікувати відповідь від Бога, не приймати рішення в цій спокусі, а дочекатися, коли не спокусник до тебе прийде, а прийдуть Божі ангели, прийде правильна людина. Я вдячний моїй дружині, що я просто виключився. Ці дні в дому не було. Фізично я лежав в ліжку, але в плані дітей завести в школу, навіть дома чаю пити не міг. Я вдячний люді, яка допомогла, вона забирала дітей зі школи, тому що я не міг просто навіть відвезти дітей, забирати дітей зі школи. Просто не міг, тому що я не вставав. І приходять Божі ангелі. Інколи в вигляді людини, інколи в вигляді якихось обставин, інколи в вигляді якихось рішень, і вони служать тобі. Тому якщо тобі сьогодні потрібна перемога над якоюсь покусою, Над якимось гріхом. Шукай сьогодні у Бога цю відповідь. Знайти у Бога, що написано для тебе. Процитуй свої хвороби, свої проблеми. Те, що написано в Божому Слові. І не слухай оці всі думки, які сьогодні крутяться в твоїй голові. Не приймай рішення на основі цих думок, бо вони ніколи не будуть правильними. І давайте ми разом зараз станемо для молитви. Ми помолимося, щоби Бог допоміг нам дійсно робити те, що написано. Написано для вас, написано для мене, написано для наших братів і сестер, хто сьогодні дивиться це служення онлайн. не тому, що ви не хотіли прийти, а тому, що в вашому житті теж, можливо, вас зачепила ця хвороба, або якась інша хвороба, якісь інші обставини. І знаєте, я хочу сьогодні молитися, щоб Бог дав вам у мені перемогу, щоб Бог дав вам дочекатися вечора цього 40-го дня і дочекатися, коли прийдуть Божі ангели і послужать вам в вашій потребі. Давайте ми за це помолимося. Господь Ісус, ми дякуємо Тобі Ми дякуємо Тобі за те, що Ти показав нам приклад Ти показав нам навіть ці історії В реальній історії частини Твого життя Що ми повинні робити Коли в нашому житті нам здається, що вже все Немає відповіді Немає Божої допомоги Немає рішення Ми молилися, ми постилися Ми шукали Бога Але Він не прийшов А прийшов спокусник, прийшов диявол, прийшли ці думки, які кажуть, та ти не вдах, та ти приблуда, та навіть не очікуй, що Бог тебе почує. Господи, я молюсь сьогодні за кожного, хто тут присутній. Я молюсь сьогодні, благословляю кожного моєму брату і сестру, хто дивиться це служення лайф. не приймати рішення під час покусу, дочекатися відповіді від Бога, протистояти спокусі, казати на писанку, не хлібом єдиним буде жива людина, але всяким Словом Божим, яке виходить з Божих уст. Я благословляю кожного, хто тут присутній, благословляю моїх братів і сестер, почути Твоє Слово, прийняти Твоє Слово, отримати цю обітницю від Тебе і стояти на Твоєму Слові. Відказувати, відповідати дияволу написано. Написано. І, Господи, я благословляю сьогодні кожного, хто є на цьому службі, кожну людину, хто дивиться онлайн. Благословляю служити Богу. Служити Богу. Поклонятися Йому, бо тільки Він є Господом неба і землі. І, Господи, Я вірю, що ти даш нам побачити, як твої ангели приходять в наше життя і служать нам в нашій потребі, в нашій хворобі. Твої ангели, вони близько. Твої ангели, вони вже йдуть. Навіть якщо ще поруч з нами диява, навіть якщо ще поруч з нами хвороба або якісь обставини, проблеми, які не вирішені. Твої ангели вже в дорозі. Твої ангели вже поруч, щоби послужити. І я дякую, Господи, за те, що ми маємо перемогу в Тобі, Ісус, ми маємо зцілення в Тобі, Ісус, Твоїми ранами ми зцілилися, через Твої немочі ми отримали силу, через невагу до Тебе ми отримали прощення і спасіння. Все, що нам треба, це Ти, Ісус. Тому ми вклоняємось Тобі і дякуємо за те, що мир, перемога, зцілення, все добре, чому ми маємо потребу, воно приходить від Тебе. І ми молились до тебе, наш Небесний Батько І дякуємо за те, що ти почув цю молитву І зробиш набагато більше, ніж ми просили В ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, Амінь