Церква Божої Слави

“Так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени”. — Римлян 12:5
Більшість із трьохсот мешканців містечка Віттьєра, штат Аляска, живуть в одному багатоквартирному комплексі, і саме тому Віттьєр називають “містом під одним дахом”. Емі, колишня мешканка, розповідає: “Мені не доводилося навіть виходити за межі будинку. Продуктовий магазин, нотаріус, школа і пошта знаходилися на першому поверсі. Спустився на ліфті – і ти вже там!”

“Через те, що життя там було надзвичайно комфортним, я вважала, що мені більше ніхто не потрібний, – ділиться Емі. – Але мешканці міста такі привітні. Вони піклуються один про одного. І я зрозуміла, що я потрібна їм, а вони – мені”.

Нам також іноді хочеться уникати спілкування з іншими людьми. Натомість у Святому Письмі сказано, що християни повинні мати здоровий баланс усамітнення та спілкування з іншими віруючими. Апостол Павло порівнює церкву з людським тілом. Подібно до того, як кожен орган тіла виконує певну функцію, так і кожен віруючий має свою роль (Рим. 12:4). Як окрема частина тіла не може існувати автономно, так і віруючий не може жити життям віри в ізоляції (в. 5). Лише в громаді ми використовуємо наші дари (вв. 6-8; 1 Петр. 4:10) і зростаємо, уподібнюючись до Ісуса (Рим. 12:9-21).

Ми потребуємо один одного; наша спільність – у Христі (в. 5). Дбаючи один про одного, ми можемо розвивати глибші стосунки з Богом і показувати іншим Його любов.

Як громада в Ісусі Христі допомогла вам у вашому ходінні з Богом? Як підбадьорювали вас інші віруючі?
Дорогий Боже, дякую за моїх братів та сестер.
Автор: Карен Х’юанг