Радість дарування

Олексій • 2 тижні назад

“Блаженніше давати, ніж брати”. — Дії 20:35

Коли маленький син проходив черговий етап лікування, пов’язаного з м’язовою дистрофією, Кері захотілось відволіктися від проблем своєї родини і зробити щось корисне для когось іншого. Тому вона зібрала взуття свого сина, яке стало для нього замалим, однак було в хорошому стані, і пожертвувала на служіння. Її пожертва спонукала друзів, членів родини і навіть сусідів долучитися до цієї ініціативи, і незабаром було зібрано більше двохсот пар взуття!

Хоча мета збору взуття полягала в тому, щоб благословити інших, Кері відчувала, що найбільше благословіння отримала саме її родина: “Увесь цей досвід дійсно підняв наш дух і допоміг нам зосередитись на зовнішньому світі”.

Апостол Павло розумів, наскільки важливо для послідовників Ісуса виявляти щедрість. По дорозі в Єрусалим Павло зупинився в Ефесі. Він знав, що це, ймовірно, буде його остання зустріч з віруючими церкви, яку він там заснував. У своєму прощальному зверненні до пресвітерів Павло нагадав, наскільки старанно він служив Богу (Дії 20:17-20), і заохотив їх робити те ж саме (в. 35). На завершення він процитував слова Ісуса: “Блаженніше давати, ніж брати” (в. 35).

Господь хоче, аби ми жертвували щиро і смиренно (Лк. 6:38). Якщо довіряємо Його керівництву, Він дасть нам можливості для цього, і ми будемо здивовані радістю, яку відчуємо.

Яким чином Бог може закликати вас до прояву щедрості? Коли ви були обдаровані чиєюсь щедрістю?

Дорогий Отче, допоможи мені щиро жертвувати своїм часом та ресурсами для інших.

Автор: Елісон Кіеда