Церква Божої Слави

“Тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла”. — Римлян 13:12

Я була дуже схвильована, коли вперше одягнула свої нові окуляри, однак вже через декілька годин мені захотілося їх викинути. Мої очі сльозились, а в голові відчувалася пульсація. Вуха боліли від незручної оправи. Наступного дня я стогнала, коли згадувала, що мушу їх носити. Мені доводилось щодня по декілька разів вирішувати, чи користуватися окулярами, аби мій організм до них пристосувався. Цей процес тривав декілька тижнів, однак після цього я вже майже не помічала, що їх носила.

Одягання чогось нового вимагає пристосування, але з часом ми звикаємо і почуваємося краще. Ми навіть можемо побачити те, чого раніше не бачили. У Посланні до римлян апостол Павло наставляв послідовників Христа: “Зодягнімось у зброю світла” (Рим. 13:12). Вони вже повірили в Ісуса, однак схоже впали в “дрімоту” і самозаспокоїлись. Натомість їм треба було “пробудитись” і почати діяти, поводитись гідно і відкинути будь-який гріх (вв. 11-12). Павло заохочував їх зодягнутися в Ісуса та уподібнюватись Йому в думках та вчинках (в. 14).

Ми не починаємо за одну ніч відображати люблячі, ніжні, добрі, сповнені благодаті та вірності шляхи Ісуса. Це тривалий процес щоденного вибору “зодягатися у зброю світла”, навіть якщо ми не хочемо, бо це незручно. Однак з часом Бог змінює нас на краще.

Як виглядає “одягання” в Ісуса? Як уподібнення Христу з часом стає комфортнішим?

Господи Ісусе, дякую, що Ти кожного дня мене змінюєш.

Автор: Карен Пімпо