Простягаючи Свою руку

Олексій • 1 рік назад

“Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене”. — Псалом 17:17

У нещодавньому пості блогер Бонні Грей згадала момент, коли її серце охопив сильний смуток. “У найщасливіший період мого життя… я раптом почала відчувати приступи паніки і депресії”. Грей намагалася віднайти способи, як вгамувати свій біль, втім невдовзі зрозуміла, що самостійно нездатна з цим впоратись. “Я не хотіла, аби хтось поставив під сумнів мою віру; отже, я нікому нічого не говорила і просто молилась, аби моя депресія зникла. Однак Бог хоче зцілити, а не осоромити нас чи допускати, щоб ми ховалися від свого болю”. Грей віднайшла зцілення в Божій присутності; Господь був її якорем посеред бурхливих вод, що намагались її поглинути.

Якщо нас охоплює відчай, пам’ятаймо: Бог із нами і Він підтримає нас. У Псалмі 17 Давид прославив Бога за порятунок від ворогів. Він проголосив: “[Бог] простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих” (в. 17). Навіть у миті відчаю, коли здається, що він здіймається над нами, як хвилі в океані, Бог любить нас настільки, що простягне Свою руку і допоможе нам, привівши нас у “місце розлоге”, у місце миру й безпеки (в. 20). Якщо нам здається, що ми захлинаємось у життєвих труднощах, покладаймося на Бога, на наш притулок!

Коли ви почувалися приголомшеними через випробування? Як Бог вас підтримав?

Небесний Отче, іноді мій тягар стає занадто важким, щоб його нести. Дякую, що Ти постійно простягаєш до мене Свою руку, підтримуєш мене і даєш мені мир, силу і мудрість.

Автор: Кім’я Лодер (гість)