Церква Божої Слави

Ми продовжуємо цикл проповідей на тему про десять заповідей. Сьогодні ми розглянемо восьму заповідь. «Не кради». (Вихід.20:15) Часто ми вважаємо, що ця заповідь більше стосується невіруючих, оскільки віруючі просто не крадуть. Чи це так? Це можна дізнатися, якщо кожен християнин особисто буде розмірковувати у світлі Писання про себе там, де він є.

Фіатира – невелике мусульманське місто, що торгувало багряницею, тобто вовною, пофарбованою в багряний, яскраво-червоний, пурпуровий колір. Пурпур був у давнину дуже дорогою фарбою багряного кольору, що добувалась з так званого «пурпурового равлика». З Фіатири походила Лідія, торгівля багряницею (Дії 16,14). У місті Фіатір були знамениті мідеплавильні печі.

«Але маю проти тебе те, що ти залишив перше кохання твоє. Тож згадай, звідки ти спав, і покайся, і роби колишні справи; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся». (Об’явл. 2:4-5). Ісус починає судити церкви з того, що перераховує їхні добрі діла, які славили (…)

Коли Він помер – помер і ваш гріх. А коли Він воскрес – воскресла ваша надія і ваша могила перестала бути останнім місцем проживання, а стала лише тимчасовим житлом. «У тому любов, що не ми полюбили Бога, але Він полюбив нас». (1 Івана 4:10) Пагорб зараз зaтих. Він не беззвучний, а безшумний. Вперше за весь (…)