“Усякий-бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, – то Бог”. — Євреїв 3:4
Від гвинтових сходів до просторої спальні, від паркетних підлог до плюшевого килимового покриття, від величезної ванної кімнати до чудово облаштованого кабінету – рієлтор перевершив самого себе, демонструючи молодій парі їхній можливий майбутній будинок. На кожному кроці вони захоплювалися його красою: “Ви здійснили нашу мрію! Будинок просто чудовий!” Тоді рієлтор сказав те, що могло здатися незвичайним, але було вірним: “Я передам ваш відгук будівельнику. Похвали заслуговує не будинок і не я, а той, хто його збудував”.
Слова рієлтора передають думку, закладену в Посланні до євреїв. Порівнюючи Ісуса Христа з Мойсеєм, автор пише: “Гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім” (Євр. 3:3). Хоча Мойсей був удостоєний честі розмовляти з Богом віч-на-віч і бачити Його славу (Чис. 12:8), він був лише “слугою” в домі Господа (Євр. 3:5). Натомість Христос, Творець і Засновник (Євр. 1:2, 10), заслуговує на вищу славу, як “Той, хто все збудував” і “Син у домі Його” (Євр. 3:4, 6). А Божий дім – це Його народ.
Будемо вірно служити Господу, але пам’ятаймо: вищої слави гідний великий художник і будівельник Ісус. Вся хвала, яку отримуємо ми, Божий дім, зрештою, належить Йому.
Що особливе Бог вклав у вас? Якщо вас хвалитимуть, як можна переадресувати похвалу Христу?
Господи Ісусе, Ти гідний всієї хвали. Нехай мої слова та діла щодня прославляють Тебе.
Автор: Енн Сітас
“А хто робить за правдою, той до світла йде”. — Івана 3:21
Ніщо не могло вивести Аакаша із затяжної депресії. Його, що серйозно постраждав у автомобільній аварії, привезли до місіонерського шпиталю в південно-західній Азії. Вісім операцій допомогли відновити кістки, але Аакаш не міг їсти. Почалася депресія. Він був годувальником сім’ї, а тепер став інвалідом.
Але одного разу до Аакаша прийшов відвідувач, який прочитав уривок з Євангелія від Івана його рідною мовою і помолився за нього. Зворушений звісткою про Божий дар спасіння в Христі, Аакаш звернувся до Господа. Депресія невдовзі пройшла. Повернувшись додому, він спочатку боявся говорити про свою нову віру. Але потім все ж таки розповів домашнім про Христа, і шестеро з них теж увірували!
Євангеліє від Івана – яскравий маяк у світі темряви. У ньому ми читаємо, що “так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:16). З нього ми дізнаємося, що “хто слухає слова [Христа], і вірує в Того, Хто послав [Його], – життя вічне той має” (Ів. 5:24). У ньому Господь каже: “Я – хліб життя. Хто до Мене приходить, – не голодуватиме він” (Ів. 6:35).
Проблеми, з якими ми стикаємося, можуть здаватися величезними. Але Ісус прийшов, щоб дати нам життя з надлишком (Ів. 10:10). Отже, довіртеся Христу – надії миру та світла для людей.
Які світові проблеми лякають вас? Як вас втішають істина та присутність Христа?
Небесний Отче, дякую Тобі за надію у Твоїм Сині.
Автор: Давид Бренон
“Розв’язати кайдани безбожности, пута ярма розв’язати й пустити на волю утиснених”. — Ісаї 58:6
Девід Вілліс затримався на другому поверсі книгарні Waterstones, а коли спустився, то побачив, що світло вимкнене, а двері замкнені. Його закрили всередині! Не знаючи, що ще зробити, він набрав повідомлення у Twitter: “Привіт, @Waterstones. Я закритий усередині вашого магазину на площі Трафалгар. Випустіть мене!” Невдовзі після цього бідолаха був врятований.
Добре, якщо є до кого звернутися по допомогу. Пророк Ісая писав, що якщо ми опинимося в пастці створених нами ж проблем, на допомогу потрібно покликати Бога. За словами пророка, Господь звинувачував Свій народ у безвідповідальному ставленні до віри. Ізраїльтяни виконували релігійні вимоги, але прикривали цим гноблення бідних і гонитву за користю (Іс. 58:1-7). Звичайно ж, Бог не вподобав це. Він приховував від них обличчя Своє і не відповідав на їхні молитви (Іс. 1:15). Господь закликав їх покаятися і почати дбати про інших (Іс. 58:6-7). “Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: «Ось Я!» Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого”, – обіцяв Він (в. 9).
Робімо добро та допомагаймо нужденним. Адже Сам Бог слухає наші прохання про допомогу і каже: “Ось Я!”
Через яку поведінку чи стосунки Бог може не відповідати на ваші молитви? У чому вам, можливо, слід покаятися?
Боже, дякую, що Ти чуєш мої молитви. Допоможи мені робити людям добро.
Автор: Марвін Уїльямс
? 09.07.2023 10:02 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «На острові безнадії» | Пастор Олександр Колтуков | 09.07.2023: https://youtu.be/LP3efh4Jnog
“А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були”. — Дії 4:13
Ні Орвілл, ні Вілбер Райт не мали ліцензії льотчика. Жоден із них не закінчив навіть коледж. Брати займалися продажем та ремонтом велосипедів. Але вони мали мрію: їх вабило небо. 17 грудня 1903 року вони по черзі здійснили чотири польоти на апараті, який назвали “Флаєр”. Найдовший політ тривав лише хвилину, але ця хвилина назавжди змінила світ.
Ні Петро, ні Іван не мали диплома проповідника. Жоден із них не закінчив семінарію. Вони були рибалками, але Святий Дух надихнув їх на проповідь Євангелія. “Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”, – сміливо проголошували вони, свідкуючи про Христа (Дії 4:12).
Сусіди братів Райт не відразу оцінили їхнє досягнення. Місцева газета не повірила їм і заявила, що навіть якщо польоти справді відбулися, вони були надто короткими, щоб мати якусь значущість. Потрібно було ще кілька років експериментів, перш ніж громадська думка визнала заслуги перших авіаконструкторів.
Релігійні начальники заборонили Петру та Івану говорити про Христа. На це Петро відповів: “Не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули” (в. 20).
Вас також можуть не внести до списків визнаних авторитетів. Можливо, ті, хто до цих списків внесені, зневажають вас. Це не важливо! Якщо маєте Дух Христа, то можете з відвагою жити для Його слави!
Яке завдання чи людина змушують вас почуватися неповноцінними? Як ви можете покластися на Святого Духа, Який живе у вас, для вирішення цієї проблеми?
Господи Ісусе, я Твій. Використовуй мене так, як тобі завгодно.
Автор: Майк Уїттмер
“А Мойсей відказав їм: «Це той хліб, що дав вам Господь на їжу»”. — Вихід 16:15
Якось жителі швейцарського Ольтена з подивом побачили, що з неба падають шоколадні пластівці. Незабаром ними було вкрите все місто. Вентиляційна система місцевої шоколадної фабрики дала збій, викинувши в повітря величезну кількість шоколадної стружки і всіявши околиці смачними ласощами.
Але яким би смачним не був шоколад, він не забезпечує всіх потреб людини. Зате багато років тому Бог послав ізраїльтянам із неба ідеальну їжу. Мандруючи пустелею, вони почали нарікати на раціон, мізерний у порівнянні з єгипетським розмаїттям. У відповідь Бог сказав: “Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба” (Вих. 16:4). Щоранку, коли висихала роса, на траві та на землі залишалися білі пластівці. Близько двох мільйонів ізраїльтян збирали ці пластівці, скільки їм потрібно на день. Усі сорок років, що вони блукали в пустелі, Бог надприродним чином забезпечував їх манною.
Ми майже нічого не знаємо про манну, крім того, що “вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду” (в. 31). Можливо, вона була не така приваблива, як шоколад, зате в ній виявилася Божа турбота про Його народ. Крім того, манна вказує на Ісуса Христа, який назвав Себе “хлібом життя” (Ів. 6:48). Господь підтримує в нас життя земне і дає вічне життя (в. 51).
Як Бог дбав про вас? Яку дію справив у вас Ісус, “хліб життя”?
Бог Отець, дякую, що Ти потурбувався про мою головну потребу через Ісуса Христа, а також підтримуєш мене щодня.
Автор: Кірстен Холмберг
“Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”. — Римлян 5:8
Вам доводилося робити щось у гніві, про що ви потім шкодували? Коли мій син страждав від наркотичної залежності, я одного разу наговорив йому багато грубих слів. В результаті все стало лише гірше. На щастя, потім він зустрів віруючих, які підбадьорили його словами життя та надії. А згодом він звільнився від залежності.
Навіть герой віри Мойсей робив те, про що потім шкодував. Ізраїльтяни в пустелі зіткнулися з нестачею води та почали нарікати. Тоді Бог дав Мойсеєві та Аарону суворі вказівки: “Збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду” (Чис. 20:8). Але Мойсей був у гніві, через що приписав чудо не Богові, а собі та Аарону. “Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?” – сказав він, після чого виявив прямий непослух: “ударив ту скелю своїм жезлом два рази” (вв. 10-11).
Бог за Своєю милістю відкрив у скелі джерело води, проте вчинок Мойсея мав трагічні наслідки. Ні він, ні Аарон не ввійшли в землю, яку Бог обіцяв народу Своєму. Проте Господь і тут виявив милість, дозволивши Мойсею побачити землю здалека (Чис. 27:12-13).
Бог милостиво знаходить нас у пустелі непослуху. Завдяки смерті та воскресінню Ісуса Він дарує нам прощення та надію. Яким би не було наше минуле, якщо ми звернемося до Нього, Він направить нас до життя.
Як Господь виявив до вас незаслужену доброту? До кого ви можете проявити таку доброту сьогодні?
Дякую Тобі, Небесний Отче, що попри важкі обставини Ти даруєш мені вічну надію.
Автор: Джеймс Бенкс
“І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму”. — Римлян 12:2
У водах Індонезії та біля Великого бар’єрного рифу мешкає “майстер маскування” – мімічний восьминіг, що вдало вміє ховатися. Подібно до інших восьминогів, він може змінювати колір, зливаючись із навколишнім середовищем. Але ще цей розумний молюск у разі загрози змінює форму, манеру рухів і поведінку, наслідуючи такі істоти як отруйна риба-лев або смертельно небезпечна морська змія.
На відміну від такого восьминога, християни покликані виділятися в навколишньому світі. Відчуваючи загрозу з боку тих, хто з нами не згоден, ми відчуваємо спокусу злитися зі світом, щоб у нас не впізнали послідовників Христа. Однак апостол Павло закликає нас представити свої тіла в “жертву живу, святу, приємну Богові” (Рим. 12:1), відображаючи Спасителя в кожному аспекті свого життя.
Друзі чи родичі можуть тиснути на нас, переконуючи відповідати образу цього світу (в. 2). Але ми повинні показувати, Кому ми служимо, приводячи своє життя у відповідність до того, у що віримо. Якщо ми будемо триматися Святого Письма і виявляти люблячий характер Небесного Отця, наше життя покаже, що нагорода за послух перевищує будь-які втрати. Як ви наслідуватимете Христа сьогодні?
У яких випадках вам хотілося, щоб люди не довідалися, що ви християнин? Чи бувало таке, що родичі чи друзі віддалялися від вас через вашу християнську поведінку?
Господи Ісусе, дай мені сміливості та впевненості виявляти Твій характер перед іншими.
Автор: Сошіль Діксон
“Блаженна людина, що витерпить пробу”. — Якова 1:12
На одній знаменитій фотографії зображено слід черевика на сірій поверхні. Це слід астронавта Базза Олдріна, який він залишив на Місяці в 1969 році. Вчені кажуть, що цей слід, швидше за все, ще й досі там. На Місяці немає води та повітря, тому немає й ерозії. Отже, будь-які відбитки, залишені на місячному ґрунті, там і залишаються.
А ще важливішим є те, аби думати про постійну присутність Бога в нашому житті. Апостол Яків пише: “Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни” (Як. 1:17). Апостол говорить про це в контексті наших переживань: “Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування” (в. 2). Чому? Тому що нас любить великий і постійний Бог!
У важкі часи пам’ятаймо про Його постійну турботу. У відомому гімні “Вірність велика” є такі слова: “Ти незмінний, від віку Ти той самий. Сповнений співчуття та батьківської любові”. Так, великий Бог залишив свій вічний слід у нашому світі. Він завжди буде з нами. Вірність Його велика.
Які труднощі ви маєте зараз? Як віра в Божу постійну присутність впливає на ваше ставлення до них?
Боже, останнім часом я сумую через різні проблеми. Я не знаю, що з усього цього вийде. Але я вірю, що Ти зі мною і подбаєш про все. Допоможи мені бути спокійним та впевненим.
Автор: Кеннет Петерсен (гість)
“І будеш любити ближнього свого, як самого себе”. — Левит 19:18
Весела гра в молодіжній групі містила важливий урок: замість того, щоб міняти сусідів, треба вчитися любити тих, які є. Учасники сиділи в колі, а один стояв у центрі. Стоячий питав когось із тих, хто сидів: “Ти любиш свого ближнього?” Сидячий міг відповісти “так” чи “ні”. Залежно від відповіді людина, яка сиділа поруч, залишалася на місці або мінялася місцем із кимось іншим.
Хіба нам не хочеться інколи поміняти ближніх у реальному житті? Особливо якщо це вибагливий співробітник чи сусід, який любить косити газон у невідповідний час. Однак зазвичай нам доводиться уживатися із проблемними ближніми.
Коли ізраїльтяни прямували до Обіцяної землі, Бог дав їм важливі вказівки про те, як бути приємним Йому народом. Одна з головних заповідей звучала: “І будеш любити ближнього свого, як самого себе” (Лев. 19:18), що включало утримання від чуток і пліток, відмова наживатися на потребі ближнього і пряме викриття у випадку, якщо той зробив щось погане (вв. 9-18).
Любити всіх важко. Але ми покликані поводитися з іншими так, як Сам Ісус діє в нас і через нас. Бог може дати нам мудрість і здатність жити так, як личить Його народові.
З ким із ваших “ближніх” вам буває важко вживатися? Як ви можете виявляти більше любові до цієї людини?
Небесний Отче, допоможи мені виявляти Твою любов до людей, навіть до тих, кого важко любити.
Автор: По Фанг Хіа
