Люди-притулок

Олексій • 11 місяців назад

“Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич”. — Рут 3:9

Філ і Сенді, зворушені історіями про дітей-біженців, відкрили свої серця та дім для двох із них. Забравши дітей з аеропорту, вони в напрузі та в повній тиші їхали додому. “Чи готові вони до цього?” Між ними було багато відмінностей (культура, мова, релігія), однак Філ та Сенді повинні були стати притулком для цих чудових дітей.

Боаза також зворушила історія Рут. Він чув, як вона залишила свій народ, аби бути поруч із Ноомі, а коли Рут прийшла збирати колосся на його полі, Боаз благословив її наступними словами: “Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його” (Рут. 2:12).

Рут нагадала Боазу його благословіння, коли розбудила його однієї ночі на току. Прокинувшись від сну, Боаз запитав: “Хто ти?” Рут відповіла: “Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич” (Рут. 3:9).

Боаз прихистив Рут, одружившись на ній, і відголос їхньої історії відчувається у хвалі, яку їхній правнук Давид возніс Богу Ізраїля: “Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил” (Пс. 35:8).

Як ви себе почували, коли вас хтось прихистив? Яким чином ви можете надати притулок іншим?

Небесний Отче, в Тобі я знаходжу притулок. Використовуй мене, аби й інші могли віднайти в Тобі притулок.

Автор: Майк Уїттмер