Церква Божої Слави

? 02.07.2023 10:09 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Молитва за Україну» | 06.07.2023: https://youtu.be/MfU2MsFBBfg

“Бог для нас пристановище”. — Псалом 61:9

Давним-давно тут бродили череди бізонів. За бізонами по преріях кочували індіанці. Потім сюди прийшли поселенці зі своїми стадами та спробували обробляти землю. Пізніше, після японської атаки на Перл-Харбор і вступу США в Другу світову війну, цю місцевість використовували для хімікатів, а ще пізніше – для знищення зброї часів холодної війни. Але потім тут виявили гніздування лисих орлів. Так з’явився Національний заповідник дикої природи “Арсенал Скелястих гір” – шість тисяч гектарів прерій, боліт та лісів на північний схід від Денвера (штат Колорадо). Сьогодні це один із найбільших заповідників у країні – безпечний, захищений дім для понад трьохсот видів тварин, від чорноногих тхорів до нічних сов, лисих орлів і, як ви можливо здогадалися, бізонів.

Псалмоспівець Давид говорить, що Бог нам пристановище (Пс. 61:9). Набагато краще за будь-яке земне укриття, Бог – наше справжнє святилище, безпечне місце, в якому ми “живемо, і рухаємося, і існуємо” (Дії 17:28). Він є притулком, у якому ми можемо сховатися “кожного часу” (Пс. 61:9). До Нього ми можемо сміливо приносити свої молитви, виливаючи перед Ним серце.

Таким наш Бог був у минулому, таким Він є зараз і таким завжди буде.

Що для вас означає вираз “Бог для нас пристановище”? Про що ви хочете розповісти Йому сьогодні?

Люблячий Боже, дякую, що Ти мій безпечний і надійний притулок.

Автор: Джон Блейз

“Духа не вгашайте”. — 1 Солунян 5:19

Я знала, що після урагану в будинку не буде електрики (неприємне, але звичне явище в нашій місцевості), проте, входячи до кімнати, все одно інстинктивно простягла руку і клацнула вимикачем. Зрозуміло, нічого не сталося. Я, як і раніше, залишалася в темряві.

Цей досвід – очікування світла всупереч розумінню, що зв’язок із джерелом енергії порушено – нагадав мені про духовну істину. Ми часто чекаємо сили згори, не маючи зв’язку з її джерелом.

Апостол Павло писав до солунян про те, що його благовістя в них відбувалося не “тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням” (1 Сол. 1:5). Приймаючи Боже прощення, віруючі миттєво отримують доступ до сили Святого Духа у своєму житті. Ця сила виробляє в нас такі якості як любов, радість, мир і довготерпіння (Гал. 5:22-23), а також дає нам особливі здібності для служіння в церкві, включаючи вчительство, надання допомоги та управління (1 Кор. 12:28).

Павло попереджав своїх читачів, що вони можуть вгасити Духа (1 Сол. 5:19). Ми обмежуємо силу Святого Духа, ігноруючи Божу присутність або відкидаючи Його викриття (Ів. 16:8). Але ми не повинні жити у відриві від Нього. Божа сила завжди доступна Його дітям.

Як у вашому житті виявлялася сила Святого Духа? Чи доводилося вам відчувати її відсутність?

Всемогутній Боже, допоможи завжди відчувати силу Твого Духа у моєму житті.

Автор: Ліза Самра

“Не бариться Господь… але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув”. — 2 Петра 3:9

Наприкінці свого життя Джон Перкінс залишив послання людям, з якими розлучався. Відомий прихильник руху за расове примирення Перкінс сказав: “Покаяння – єдиний спосіб повернутися до Бога. Якщо не покаєтеся, всі загинете”.

Ці слова – повторення того, що говорив Ісус та багато інших героїв Біблії. Коментуючи загибель галілейських паломників, Господь сказав: “Коли не покаєтеся, то загинете всі так!” (Лк. 13:3). Апостол Петро говорив людям: “Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами” (Дії 3:19).

У Старому Завіті ми читаємо слова іншої людини, яка бажала, щоб народ навернувся до Бога. У прощальному слові “всьому Ізраїлю” (1 Сам. 12:1) пророк і суддя Самуїл сказав: “Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм” (в. 20). Це також була проповідь із закликом до покаяння. Самуїл благав народ відвернутися від зла і всією душею навернутися до Бога.

Ми всі грішники і не відповідаємо Божому стандарту. Тому і нам потрібно покаятися, тобто відвернутися від гріха і навернутися до Ісуса Христа, Який прощає і дає силу йти за Ним. Прислухаймося до прощальних слів Джона Перкінса і пророка Самуїла, які знали, як Бог може використати силу покаяння, щоб зробити нас тими, хто принесе Йому славу.

Чому важливо залишити гріх і просити прощення в Христа? Що означає слідувати за Богом усім серцем?

Боже, приведи мене до справжнього покаяння. Допоможи мені визнати свої гріхи і повністю покластися на рятівну силу Ісуса Христа.

Автор: Давид Бренон

“Багато митників і грішників сиділи з Ісусом”. — Марка 2:15

Нещодавно я опинився в місці, яке безліч разів бачив у кіно і по телевізору, – в Голлівуді! Величезні білі літери, що вишикувалися на знаменитому пагорбі, було як на долоні видно з вікна мого готелю.

Але крім них я помітив ще дещо. Зліва та трохи нижче напису “Голлівуд” стояв хрест. Цього в кіно не показували. А коли я вийшов із номера, студенти з місцевої церкви заговорили зі мною про Христа.

Для багатьох Голлівуд є осередком усього світського, протилежного Царству Божому. Однак Христос явно виконував Свою працю і тут. Зізнаюся, це стало для мене несподіванкою.

Багато вчинків і слів Ісуса виявлялися несподіваними для фарисеїв. Він не спілкувався з людьми, які мали загальну повагу. Його компанію складали “митники і грішники” (Мк. 2:13-17) – люди, чиє життя практично кричало: “Нечистий!” Він проводив час із тими, хто потребував Його найбільше (вв. 16-17).

Понад дві тисячі років Господь продовжує сіяти насіння надії та порятунку в несподіваних місцях і серед несподіваних людей. А ще Він закликає і споряджає нас стати частиною цього служіння.

Чи доводилося вам бачити Божу дію в несподіваних місцях? Як ви можете більше відкритися для служіння Христу за таких умов?

Небесний Отче, дякую, що Ти дієш навіть у тих місцях, у яких, як мені здається, не повинно бути Тебе. Я радію, що Ти закликаєш мене стати частиною служіння Твого.

Автор: Адам Хольц

“Бо Ти при мені”. — Псалом 22:4

О сьомій вечора Хюей Лян доїдав у себе на кухні залишки рису та рибних тефтелів. Сім’я Чуа в сусідній квартирі теж вечеряла. Їхній веселий сміх і жвава розмова були добре чутні в тиші квартири Хюей Ляна, де він жив сам після смерті дружини. Він упокорився зі своєю самотністю. З роками гострий біль втрати притупився, і він навчився його терпіти. Але сьогодні вигляд напівпорожньої миски та пари паличок для їжі пронизав його до глибини душі.

Перш ніж вирушити спати, він прочитав свій улюблений Псалом 22. Найважливіші йому слова в цьому Псалмі були й найкоротшими: “Бо Ти при мені” (в. 4). Хюей Лян знаходив особливу втіху не в практичній турботі пастуха про овечок, а в його незмінній присутності та увазі до всіх подробиць їхнього життя (вв. 2-5). Від цього в серце приходив мир.

Розуміння того, що хтось знаходиться поруч, приносить велику втіху самотнім людям. Бог обіцяє Своїм дітям, що завжди любитиме їх (Пс. 102:17) і ніколи не залишить (Євр. 13:5). Коли ми відчуємо себе самотніми та забутими, чи то ввечері на кухні, чи в автобусі по дорозі з роботи, чи навіть у переповненому магазині, пригадаймо, що добрий Пастир із любов’ю дивиться на нас. Ми завжди можемо впевнено сказати: “Ти при мені”.

Коли ви зазвичай почуваєтеся самотніми? Що говорить про самотність Псалом 22?

Люблячий Боже, дякую, що Ти завжди зі мною.

Автор: Карен Х’юанг

“Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!” — Матвія 6:21

Наприкінці XVIII століття один юнак виявив таємниче заглиблення на острові Оук у Новій Шотландії (провінція Канади). Вирішивши, що тут закопані скарби піратів, можливо, самого капітана Кіда, він разом із друзями почав копати. Скарбів вони не знайшли, але чутка про це уже зажила власним життям. Протягом століть багато людей продовжували копати в цьому місці, витрачаючи багато сил і коштів. Сьогодні глибина ями становить понад тридцять метрів.

Такі нав’язливі ідеї свідчать про порожнечу в людському серці. Біблія розповідає про людину, чия поведінка теж свідчить про подібну порожнечу. Ця людина – Гехазі, слуга пророка Єлисея. Якось Єлисей відмовився від щедрих подарунків сирійського воєначальника, якого Бог зцілив від прокази. І тоді Гехазі придумав небилицю, щоб випросити частину подарунків собі (2 Цар. 5:22). Потім, повернувшись додому, він сказав неправду пророку (в. 25). Але Єлисей усе знав. “Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі?” – сказав він Гехазі (в. 26). Ошуканець отримав те, що хотів, але втратив набагато більше (в. 27).

Ісус навчав не ганятися за багатствами світу, а натомість збирати “скарби на небі” (Мт. 6:20).

Остерігаймося своїх бажань. Слідування за Христом – ось єдиний спосіб заповнити порожнечу в серці.

Чого вам найбільше хочеться? Які пошуки та захоплення не змогли заповнити порожнечу у вашому серці?

Боже, я віддаю свої бажання Тобі. Допоможи мені шукати скарби, які є цінними для Тебе.

Автор: Тім Густавсон

“І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа!” — Вихід 14:31

У серпні 2021 року, коли на узбережжя Луїзіани налетів ураган Іда, сталося те, що здавалося неможливим. Сила вітру виявилася настільки величезною, що течія могутньої річки Міссісіпі повернула у зворотному напрямку. У новинах це назвали “зворотною течією”: вода кілька годин текла вгору.

За оцінками експертів, за свій життєвий цикл буревій вивільняє енергію, еквівалентну десяти тисячам ядерних бомб! Така неймовірна міць, здатна змінювати течію річок, допомагає мені зрозуміти реакцію ізраїльтян на більш значущу “зворотну течію”, описану в книзі Вихід.

Рятуючись від поневолювачів, котрі пригнічували їх багато років, ізраїльтяни підійшли до берега Червоного моря. Перед ними був широкий водний простір, а позаду – озброєна єгипетська армія. У цій безвихідній ситуації Бог зробив те, що здавалося неможливим. “Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода. І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря” (Вих. 14:21-22). Побачивши такий неймовірний вияв Божої сили, народ став боятися Господа (в. 31).

Благоговійний страх – природний відгук людини, яка стала свідком Божої могутності. Але Ізраїль не лише убоявся, а й повірив Господу (в. 31).

Дивлячись на Божу силу у творінні, будемо і ми благоговіти перед Творцем і вірити Йому.

Які прояви Божої сили у творінні вам доводилося спостерігати? Наскільки це зміцнило вашу віру?

Творець неба і землі, допоможи мені, дивлячись на дивовижні прояви Твоєї сили, більше довіряти Тобі.

Автор: Ліза Самра

“Тож віра – від слухання, а слухання – через Слово Христове”. — Римлян 10:17

Пастор Боб зазнав травми, через яку серйозно постраждав його голос. Від цього він впав у депресію, яка тривала п’ятнадцять років. На що годиться пастор, який не може говорити? Він шукав відповіді на це питання, виливаючи свою тугу та розгубленість перед Богом. “Я знайшов лише один вихід: звернутися до Слова Божого”, – згадує він. Пастор Боб почав старанно вивчати Біблію, і що більше він це робив, то сильнішала його любов до Бога. “Я вирішив поринути в Писання і ввібрати його в себе, наскільки це можливо. Адже віра походить від слухання, а слухання – від Слова Божого”, – каже він.

Ці слова, “віра – від слухання”, записані в Посланні апостола Павла до римлян. Павло хотів, щоб усі його співвітчизники-юдеї увірували в Христа і врятувалися (Рим. 10:9). Але як їм повірити? Є лише один спосіб: слухати звістку про Спасителя, що міститься в Божому Слові (в. 17).

Пастор Боб залишається вірним своєму рішенню. Щодня він слухає серцем те, що Біблія розповідає йому про Христа. Він може говорити не більше години на день, відчуваючи при цьому сильний біль. Але він продовжує знаходити мир і задоволення в Бозі через занурення у Святе Письмо. Будемо і ми вірити, що Христос відкриє нам Себе в наших труднощах. Він зміцнить нашу віру, якщо ми будемо уважні до Його Слова, хоча б які не випали нам випробування.

Як занурення у Святе Письмо зміцнило вашу віру? Чому ми можемо бути задоволеними, навіть якщо в житті виникають труднощі?

Люблячий Боже, Ти даруєш мені надію всупереч болю та невизначеності. Зроби мене таким, яким Ти хочеш мене бачити.

Автор: Емі Бушер Пай

“Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!” — Псалом 132:1

Десять команд, кожна із трьох осіб, приготувалися до незвичайного забігу. Один учасник у кожній команді стояв посередині. Його ноги прив’язали в ділянці кісточок і колін до ніг тих, що були поруч. Пролунав свисток, і учасники попрямували до фінішу. Більшість відразу повалилася на землю, безуспішно намагаючись підвестися. Декілька команд вирішили не йти, а стрибати. Дехто здався. Але одна команда спочатку розробила план дій, хоч і стартувала пізніше, а потім постійно узгоджувала свої рухи. Кілька разів учасники спотикалися, але продовжували наполегливо рухатися вперед і в результаті прийшли першими. Їхня готовність узгоджувати кожен крок допомогла їм перетнути фінішну межу та здобути перемогу.

Життя в громаді віруючих іноді може приносити розчарування. Намагаючись взаємодіяти з людьми, які дотримуються інших поглядів, ми часто “тупцюємо на місці”.

Апостол Петро переконує нас досягати єдності за допомогою молитви, взаємного прийняття та служіння. Він закликає читачів мати “щиру любов один до одного” (1 Пет. 4:8), бути гостинними без нарікання і служити один одному “кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті” (в. 10). Просячи в Бога допомоги в нашій співпраці один із одним, ми зможемо пройти свій шлях і показати світові, як жити в християнській єдності.

Згадайте випадок, коли вам було важко працювати з тим, хто відрізнявся від вас. Як Бог допоміг вам?

Всемогутній Боже, допоможи мені взаємодіяти з моїми братами і сестрами в спільній праці та навчатися любити, як любиш Ти.

Автор: Сошіль Діксон