Церква Божої Слави

“Ісус… каже: «Пустіте дітей, щоб до Мене приходили»”. — Луки 18:16

Коли наша названа бабуся після декількох інсультів опинилася в лікарні, лікарі не знали, наскільки постраждав її мозок. Треба було почекати, поки її стан трохи покращиться, щоб потім перевірити функціонування мозку. Вона промовила всього декілька слів, які були мало зрозумілими. Втім коли 86-річна жінка, яка дванадцять років наглядала за моєю дочкою, побачила мене, вона відкрила свої пересохлі вуста і запитала: “Як Кайла?” Перші слова, які вона до мене промовила, стосувались моєї дитини, яку вона щиро та сильно любила.

Господь Ісус також любив дітей і відводив їм особливе місце, хоч учні і не дуже це схвалювали. І ось батьки привели до Нього своїх дітей, аби Він “до них доторкнувся” (Лк. 18:15). І Христос благословив цих дітей. Однак не всі раділи тому, що Він благословляв малечу. Учні сварили батьків і наказували їм не турбувати Вчителя. Натомість Він втрутився і сказав: “Пустіте дітей, щоб до Мене приходили” (в. 16). Христос поставив дітей у приклад, як треба приймати Боже Царство – з простою довірою та щирістю.

У маленьких дітей рідко бувають приховані мотиви. Вони говорять те, що бачать. Покладаймося на Бога з відкритим серцем, як дитина, тоді як Він допомагає нам відновити цю дитячу довіру.

Як наслідувати дитячу щирість у стосунках з Богом? Як ви благословляєте дітей у вашій родині та громаді?

Небесний Отче, допоможи мені по-дитячому відкрито та щиро приймати Твоє Царство.

Автор: Катара Паттон