“Бо й я – людина підвладна”. — Матвія 8:9
“Тату, а можна я переночую в подруги?” – запитала моя донька, сідаючи в машину після тренування. “Люба, ти знаєш відповідь, – сказав я. – Я просто водій. Давай поговоримо з мамою”.
Фраза “я просто водій” вже стала жартом у нашому домі. Щодня я запитую свою високоорганізовану дружину, де мені потрібно бути, коли і кого я везу. Маючи трьох підлітків, мій “підробіток” у якості “таксиста” іноді схожий на другу роботу. Часто я не знаю, що робити. Тому мені доводиться звертатись до головного хранителя календаря.
У 8-му розділі Євангелія від Матвія розповідається, як Ісус зустрів чоловіка, що також дещо знав про те, як приймати і давати вказівки. Цей чоловік був римським сотником і розумів, що Ісус має владу зцілювати, так само як сотник має владу віддавати накази своїм підлеглим. “Та промов тільки слово, – і видужає мій слуга! Бо й я – людина підвладна, і вояків під собою я маю” (вв. 8-9). Христос оцінив віру цього чоловіка (вв. 10, 13) , будучи вражений тим, що сотник зрозумів, як виглядає Його влада в дії.
А як щодо нас? Як на практиці виглядає – покладатися на Ісуса у виконанні отриманих від Нього доручень? Навіть якщо думаємо, що ми “просто водії”, кожне доручення має значення і мету для Божого Царства.
Що допомагає вам розпізнавати, куди і як Бог веде вас щодня? Як іноді перешкоди заважають вам слухати Бога і виявляти Йому послух?
Небесний Отче, дякую, що Ти ведеш мене і спрямовуєш мої кроки. Будь ласка, допоможи мені щодня ходити, покладаючись на Тебе, коли Ти скеровуєш мене згідно зі Своїм планом та задумом.
Автор: Адам Хольц
“Але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього”. — Даниїла 6:5
Вчені з Каліфорнійського університету провели експериментальні молекулярні дослідження мазків з мобільних телефонів, аби визначити риси та спосіб життя окремих користувачів. У результаті дослідники змогли виявити мило, лосьйони, шампуні та косметику, які використовують власники мобільних телефонів; тип їжі, напоїв та ліків, які вони вживають; а також тип одягу, який вони носять. Дослідження дозволило вченим скласти опис способу життя кожної людини.
Вавилонська адміністрація, образно кажучи, “взяла мазок” з життя пророка Даниїла, намагаючись знайти будь-які негативні риси або звички. Однак він вірно служив імперії вже майже сімдесят років, “і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього” (Дан. 6:5). Цар Дарій поставив пророка одним із “трьох найвищих урядників” над своїми численними сатрапами (вв. 2-3). Можливо, через заздрість інші чиновники почали шукати в Даниїлі сліди корупції, аби його позбутися. Однак він зберіг свою чесність, продовжував служити та молитися Богу, “бо робив так і перед тим” (в. 11). Зрештою, пророк і далі процвітав у своїй ролі (в. 29).
Наше життя залишає видимі сліди, які вказують на те, ким ми є і кого представляємо. Хоча ми боремось і не є досконалими, нехай люди, які “беруть мазок” з нашого життя, знайдуть видимі сліди нашої чесності та відданості Ісусу.
Як ваше життя відображає для інших Божі шляхи? Що вам потрібно змінити, аби краще Його представляти?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені завжди прославляти Тебе в тому, що я кажу і роблю.
Автор: Марвін Уїльямс
“Щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні”. — Колосян 1:10
Готуючись до похоронного богослужіння в честь моєї мами, я молилась, аби підібрати правильні слова, щоб описати її роки через “дефіс”, що гравіюється між датою народження та смертю. Я розмірковувала про хороші і не дуже хороші часи в наших стосунках. Я прославляла Бога за той день, коли моя мама прийняла Ісуса як свого Спасителя, після того як побачила, як Він мене змінив. Я дякувала Господу за те, що Він допоміг нам разом зростати у вірі, і за людей, які розповідали, як моя мама підбадьорювала і молилася за них, обдаровуючи їх добротою. Моя мама насолоджувалася значущим “дефісом” – життям, добре прожитим для Ісуса.
Жоден християнин не є досконалим. Однак Святий Дух може допомогти нам “[поводитись] належно щодо Господа в усякому догодженні” (Кол. 1:10). За словами апостола Павла, церква в Колосах була відома своєю вірою та любов’ю (вв. 3-6). Святий Дух давав віруючим мудрість та розуміння, і допомагав їм “в усякому доброму ділі” приносити плід та зростати в пізнанні Бога (вв. 9-10). У своїй молитві за цих віруючих Павло прославив Ім’я Ісуса, “в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів” (в. 14).
Довіривши себе Святому Духу, ми теж можемо зростати в пізнанні Бога, любити Його і людей, розповсюджувати Євангеліє та насолоджуватися важливим “дефісом” – життям, добре прожитим для Христа.
Які якості характеризували знайому вам людину, що прожила осмислене життя? Як ви можете жити таким життям вже на цьому тижні?
Святий Дух, будь ласка, дай мені більше можливостей служити людям, щоб моє життя було значущим.
Автор: Сошіль Діксон
“Співайте Господеві, святії Його”. — Псалом 29:5
Сьюзі плакала, сидячи біля лікарняної палати інтенсивної терапії. Хвилі паралізуючого страху захльостували її. Крихітні легені її двомісячної дитини були наповнені рідиною, і лікарі сказали, що роблять все можливе, щоб врятувати немовля, але не давали жодних гарантій. За її словами, у той момент вона “відчула ніжний поштовх Святого Духа, який нагадав їй про поклоніння Богу”. Не маючи сил співати, вона вмикала пісні прославлення на своєму телефоні протягом наступних трьох днів у лікарні. Поклоняючись, Сьюзі знайшла надію і мир. Сьогодні вона каже, що цей досвід навчив її, що “поклоніння не змінює Бога, але воно точно змінює нас”.
Зіткнувшись з відчайдушними обставинами, Давид звернувся до Бога в молитві і поклонінні (Пс. 29:9). Один із коментаторів зазначає, що псалмоспівець молився “про благодать, яка дається у хвалі та перетворенні”. Бог перемінив Давидів “плач… на радість”, і він виголошує: “Повік славити буду Тебе” (вв. 12-13). Хоча в болісні часи буває важко прославляти Бога, але хвала може призвести до змін – від відчаю до надії, від страху до віри. І Він може використовувати наш приклад, щоб підбадьорювати та змінювати інших (вв. 5-6).
По милості Божій здоров’я дитини Сьюзі повністю відновилось. Отже, Господь може преобразити нас і наповнити новою радістю (в. 12), якщо ми поклоняємось Йому навіть попри наш біль.
Як поклоніння Богу може вплинути на вас? Як ваш приклад може вплинути на інших?
Дорогий Боже, будь ласка, змінюй мене, коли я поклоняюся Тобі попри біль та труднощі.
Автор: Том Фелтен
“Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив”. — 1 Івана 4:19
Коли в Елсі виявили рак, вона була готова піти на небо, щоб бути з Ісусом. Однак жінка одужала, хоча хвороба зробила її нерухомою. Елсі замислилась над тим, навіщо Господь зберіг її життя. “Що доброго я можу зробити? – питала вона Бога. – У мене немає ані грошей, ані якихось особливих навичок, і я не можу ходити. Яка користь від мене?”
Отже, вона знайшла маленькі, прості способи служити іншим, особливо прибиральницям її будинку, які були мігрантами. Жінка купувала їм їжу або давала по кілька доларів щоразу, коли бачила їх. Ці грошові подарунки були невеликими, але вони значно допомагали робітникам зводити кінці з кінцями. Роблячи це, Елсі відчула, що Бог піклується про неї – друзі та родичі давали їй подарунки та гроші, що давало змогу благословляти інших у відповідь.
Коли вона ділилася своєю історією, я не міг не думати про те, як Елсі по-справжньому втілювала в життя заклик любити один одного, що міститься в 1 Івана 4:11, а також істину, яка нагадує, що “блаженніше давати, ніж брати” (Дії 20:35).
Елсі давала, бо отримувала. Втім для цього їй потрібно було лише любляче, вдячне серце і готовність запропонувати те, що вона мала, а Бог примножував ці дари. Отож, просімо Господа дати нам вдячне та щедре серце, щоб ми могли давати згідно з Його керівництвом!
Що ви отримали від Бога? Як ви можете сьогодні підбадьорити когось у простий, але значимий спосіб?
Дорогий Отче, дякую за Твої дари в моєму житті. Будь ласка, даруй мені таке серце, щоб я любив інших так само, як Ти полюбив мене.
Автор: Леслі Ко
“Хоч би ти й помилася… плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог”. — Єремії 2:22
“О, ні!” – сумно вигукнув я, відкривши сушарку, щоб дістати білизну. Моя біла сорочка була вся в чорнильних плямах, неначе шкура леопарда. Я забувся витягнути авторучку з кишені, і тепер вся білизна виявилася безнадійно зіпсованою.
У Святому Письмі для опису гріха часто використовується слово “пляма . Вона проникає в тканину і псує її. Саме так Бог через пророка Єремію описав гріх, нагадуючи Своєму народу, що його пляма не піддається очищенню: “Хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм” (Єр. 2:22).
На щастя, заключне слово залишається не за гріхом. У Книзі пророка Ісаї сказано про Божу обітницю, що Він може очистити нас від плям гріха: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, – то стануть мов вовна вони!” (Іс. 1:18).
На жаль, я не зміг видалити чорнильні плями зі своєї сорочки. Так само я не можу вивести плями свого гріха. На щастя, Бог очищає нас у Христі, як нам обіцяно в тексті 1-го Послання Івана 1:9: “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”.
Яким у вашому житті був досвід прощення та очищення від гріха? Яку “пляму” вам, можливо, треба принести Богу?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені триматися обітниці, що в Христі є прощення і чистота, що я омитий та білий, наче сніг, у Твоїх очах.
Автор: Адам Хольц
“Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!” — Євреїв 13:5
Тисячі людей молилися за пастора Еда Добсона, коли у 2000-му році йому поставили невтішний діагноз – аміатрофічний склероз. Багато хто вірив, що коли вони з вірою молитимуться про зцілення, Бог відповість негайно. Після 12 років боротьби з хворобою, через яку м’язи Еда поступово атрофувалися (і за три роки до його смерті), хтось запитав його, чому, на його думку, Бог і досі не зцілив його. “Я не переймаюсь цим питанням”, – відповів він. Його дружина Лорна додала: “Якщо ви лише прагнете мати відповіді, то не зможете по-справжньому жити”.
Чи відчуваєте ви повагу до Бога в словах Еда і Лорни? Вони знали, що Божа мудрість вища за їхню власну. І все ж Ед зізнався: “Я вважаю, що майже неможливо не турбуватися про завтрашній день”. Він розумів, що хвороба призведе до ще більшої інвалідності, і не знав, яку нову проблему може принести наступний день.
Щоб зосередитись на сьогоденні, Ед розмістив біблійний текст у машині, на дзеркалі у ванній кімнаті та поруч із ліжком: “[Бог] сказав: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» Тому-то ми сміливо говоримо: «Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого»” (Євр. 13:5-6). Щоразу, коли Ед починав хвилюватися, він повторював ці слова.
Ніхто не знає, що принесе завтрашній день. Можливо, практика Еда допоможе нам перетворити наші тривоги на можливості для довіри.
Які біблійні вірші допомагають вам зосереджуватися на сьогоднішньому дні і не турбуватися про завтрашній? Де ви можете їх розмістити, аби вони сприяли зростанню вашої віри?
Небесний Отче, допоможи мені пам’ятати, що Ти – Бог, а я – людина. Будь ласка, навчи мене Тобі довіряти.
Автор: Енн Сітас
“Смерть та життя – у владі язика”. — Приповістей 18:21
Керівники навчальних закладів рідко визнають свою провину, коли в їхніх стінах трапляється трагедія. Однак через рік після самогубства 17-річного учня престижна школа визнала, що вона “трагічно не змогла його захистити”. Над учнем постійно знущалися, а керівництво школи, незважаючи на те, що знало про жорстоке поводження, не зробило нічого, щоб його захистити. Тепер школа зобов’язалась вжити значних заходів для боротьби з булінгом і краще піклуватись про психічне здоров’я учнів.
Шкода, заподіяна булінгом, є яскравим прикладом сили слова. Книга приповістей навчає нас ніколи не ставитись легковажно до впливу, який справляють слова, бо “смерть та життя – у владі язика” (Пр. 18:21). Те, що ми говоримо, може піднести або розчавити іншого. У найгіршому випадку, жорстокі слова можуть стати фактором, що сприяє буквальній смерті.
Як же ми можемо дарувати життя словами, які говоримо? Святе Письмо навчає, що наші слова походять або від мудрості, або від нерозумності (Пр. 15:2). Ми знаходимо мудрість, наближаючись до Бога, джерела життєдайної сили мудрості (Пр. 3:13, 17-19).
Ми повинні серйозно ставитись до своїх слів, а також піклуватися і захищати тих, кого образили інші. Грубі слова можуть вбивати, однак слова співчуття можуть зцілювати, стаючи “деревом життя” (Пр. 15:4) для тих, хто нас оточує.
Коли ви були свідками того, як необережні слова завдавали шкоди? Як ви можете виявляти Боже милосердя через те, що говорите?
Люблячий Боже, будь ласка, допоможи мені ніколи не ставитись легковажно до слів. Навчи мене покладатися на Тебе і говорити тільки те, що приносить життя.
Автор: Моніка Ла Роуз
“Ми маємо скарб цей у посудинах глиняних”. — 2 Коринтян 4:7
Його спина згорблена, він ходить з палицею, але шість десятиліть духовного пастирства свідчать про те, що він покладається на Бога – на джерело своєї сили. У 1993 році в пастора Вільяма Барбера виявили хворобу, яка призводить до зрощення хребців. У не надто делікатній формі йому сказали: “Вільяме, тобі, мабуть, доведеться знайти інше заняття, бо церква не захоче, аби людина з інвалідністю була їхнім пастором”. Але Барбер подолав цей образливий коментар. Бог не тільки використав його як пастора. Він також став потужним, шанованим голосом на підтримку знехтуваних та маргіналізованих людей.
Хоча світ, можливо, не до кінця знає, що робити з людьми з інвалідністю, але Бог знає. Ті, хто цінують красу та речі, які можна купити за гроші, можуть пропустити добро, що супроводжує непрохане зламання. Риторичне запитання апостола Якова та принцип, що за ним стоїть, варті того, щоб над ними замислитись: “Чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?” (Як. 2:5). Якщо здоров’я, сила чи інші речі зменшуються, віра не обов’язково повинна наслідувати цей приклад. З Божою допомогою все може бути навпаки. Наша нестача може стати каталізатором довіри до Нього. Наша зламаність може бути використана Богом для того, аби принести добро в наш світ.
У чому ви слабкі чи зломлені? Яким чином ви можете використати свою слабкість, аби підбадьорити інших?
Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені приносити Тобі славу, незважаючи на мої слабкості.
Автор: Артур Джексон
“Крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати – і не потомляться”. — Ісаї 40:31
Пара орлів звила гігантське гніздо на дереві за кілька миль від мого будинку. Незабаром у величезних птахів з’явилися орлята. Вони разом піклувалися про своїх пташенят, поки один з дорослих орлів не був трагічно збитий автомобілем. Кілька днів орел, що вижив, літав вгору і вниз над сусідньою річкою, ніби шукаючи втраченого партнера. Нарешті птах повернувся до гнізда і взяв на себе повну відповідальність за виховання потомства.
У будь-якій ситуації процес виховання дитини одним із батьків може бути складним. Радість, яку приносить дитина, в поєднанні з можливим фінансовим та емоційним тиском можуть створити широкий спектр переживань. Але є надія для тих, хто виконує цю важливу роль, і для всіх, хто намагається впоратися з ситуацією, яка здається непосильною.
Якщо ми відчуваємо себе виснаженими та зневіреними, пам’ятаймо – Бог поряд із нами. Оскільки Він всемогутній, всесильний та незмінний, Його сила ніколи не вичерпається. Ми можемо довіряти тому, що говорить Біблія: “Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять” (Іс. 40:31). Наші власні обмеження не визначатимуть того, що з нами відбуватиметься, бо ми можемо покладатися на Бога, Який надприродним чином нас перезаряджає. Надія на Нього дозволяє нам іти і не втомлюватись, а навпаки – “крила [піднімати], немов ті орли” (в. 31).
Що у вашому житті здається непосильним? Як Бог може заохочувати вас покладатися на Його силу?
Дорогий Небесний Отче, я не можу самостійно впоратись із проблемами. Я потребую Тебе. Будь ласка, дай мені сьогодні Твою надприродну силу.
Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт
